273/1167/23
Іменем України
смт. Романів 16 квітня 2024 року
Суддя Романівського районного суду Житомирської області Кірічук М.М., розглянувши матеріали, які надійшли із Житомирського апеляційного суду, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
встановив:
До Романівського районного суду Житомирської області надійшов протокол в якому зазначено, що 24 квітня 2023 року близько 22 години 48 хвилин в м. Баранівці Звягельського району Житомирської області по вулиці Звягельській водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мотоциклом «Восход» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення вимови) та відмовився від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 3 статті 130 КУпАП оскільки зазначено, що він протягом року двічі піддавався адміністративному стягненню.
Для розгляду справи ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення SMS-повідомлення згідно його заяви, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. У відповідності до частини 2 статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності при розгляді даної справи не є обов'язковою, тому суддею прийнято рішення про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На обґрунтування факту вчинення правопорушення наявні докази: протокол про адміністративне правопорушення, копія постанови від 24 квітня 2023 року щодо ОСОБА_1 за частиною 5 статті 121, частинами 1, 2 статті 122, частинами 1, 2 статті 126 КУпАП, відеозаписи з нагрудних відеокамер поліцейських та реєстратора службового автомобіля, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння та направлення на такий огляд.
Частиною 3 статті 130 КУпАП, за якою кваліфіковано дії ОСОБА_1 , передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, в супереч вимог частини 2 статті 251 КУпАП, до протоколу не долучено належних доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 та містили б інформації про вид і розмір накладеного на нього стягнення.
З урахуванням викладеного суддя приходить до переконання про відсутність в даному випадку кваліфікуючої ознаки (вчинення дій особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, чи за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), тому його дії слід кваліфікувати за частиною 1 статті 130 КУпАП за відмову від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При цьому суддею береться до уваги, що відповідно до частини 2 статті 30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Відповідно до абзацу третього пункту 28 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14 суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами, коли винна особа взагалі його не мала.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до переконання, що правових підстав для застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не має, оскільки відомості про те, що останньому у встановленому законом порядку було надано таке право, відсутні.
З урахуванням особи винного, суддя вважає, що задля досягнення мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи для її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (стаття 23 КУпАП), до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підстав для закриття провадження у справі чи звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності суддя не вбачає.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до статті 4 Закону України «Про судовий збір», що становить 605,60 грн.
Керуючись статтями 8, 23, 30, 40-1, 130, 283, 284-289 КУпАП, суддя, -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя М.М. Кірічук