Рішення від 16.04.2024 по справі 290/1262/23

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/1262/23

РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2024 року смт. Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Кірічука М.М., з участю секретаря судового засідання Панасюк К.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 25 жовтня 2021 року між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання останньою анкети-заяви до договору про надання банківських послуг.

За умовами укладеного договору АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відкрив поточний рахунок № НОМЕР_1 та надав відповідачу кредит у вигляді кредитного ліміту на цей рахунок у розмірі 10000,00 грн, Своїм підписом в анкеті-заяві ОСОБА_1 підтвердила, що зазначена анкета-заява разом із Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови укладеного договору не виконує, позивач просить стягнути з неї заборгованість, яка утворилась станом на 11 липня 2023 року, в сумі 12789,62 грн.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином. До суду разом з позовною заявою надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Відповідач, яка належним чином повідомлена про час та дату розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності та відзив не подала.

Суд, дослідивши письмові докази, що надані позивачем, перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що у задоволенні позову АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

В частинах 1, 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилами частини 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов забороняється.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», звертаючись до суду з позовом, посилалось на те, що між банком та ОСОБА_1 укладений договір про надання банківських послуг «Monobank» від 25 жовтня 2021 року, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 10000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_1 . При цьому відповідач погодилася, що підписана анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники вказаних документів у мобільному додатку, що складають договір та зобов'язалася виконувати його умови.

Посилаючись на те, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» просив стягнути з неї заборгованість в розмірі 12789,62 грн, з яких 12789,62 грн - заборгованість за тілом кредиту.

Відповідно до пункту 12 підрозділу 1 «Терміни та визначення» розділу І «Загальні умови» наданого до позовної заяви Витягу з Умов та Правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (далі Умови), - договір про надання банківських послуг «Monobank» - це укладений між Банком та Клієнтом договір про відкриття рахунку, випуск і обслуговування Платіжної картки з можливістю встановлення ліміту кредитування, що складається з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Анкети - заяви до Договору про надання банківських послуг «Monobank», паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, інформації щодо відкриття поточного рахунку та випуску електронного платіжного засобу (в разі наявності) та Тарифів.

Згідно пункту 14 підрозділу 1 «Терміни та визначення» розділу І «Загальні умови» Умов анкета - заява до Договору про надання банківських послуг «Monobank» - письмове звернення клієнта до Банку з проханням відкрити йому банківський рахунок та/або надання йому інших банківських послуг на умовах, визначених Договором. Підписана клієнтом Анкета - заява є підтвердженням укладеного Договору.

Згідно з пункту 2.1 підрозділу 2 розділу І Умов банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку.

Відповідно до пунктів 5.1-5.3 підрозділу 5 розділу ІІ Умов ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов, зазначених в цьому договорі та відповідному додатку до нього. Ліміт до використання розраховується та встановлюється Банком виходячи з внутрішніх процедур Банку та зазначається Клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування. Сторони домовились, що Банк має право, на власний розсуд переглядати ліміт до використання в межах суми Ліміту кредитування, що зазначений в Договорі.

Пунктом 5.25 підрозділу 5 розділу ІІ Умов визначено, що сторони погодили, що зобов'язання Банку за цим Договором та Додатками до нього за невикористаною Клієнтом сумою кредиту /ліміту кредитування є відкличними і безризиковими (Банк має право відмовитись від надання кредиту/встановлення ліміту кредитування без будь-якого обґрунтування своєї відмови).

З аналізу зазначених вище положень вбачається, що підписання Анкети-заяви не є обов'язковою умовою видачі картки, і Банк має право відмовитись від надання кредиту/встановлення ліміту кредитування без будь-якого обґрунтування своєї відмови, Банк повинен довести, що ним було прийнято рішення про видачу картки з встановленням ліміту, така картка видавалася відповідачу і ним була отримана, крім того банк має підтвердити суму кредитного ліміту, що був встановлений на карту.

Відповідно до підпункту 3 Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача Паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank сума/ліміт кредиту встановлюється в розмірі від 0 до 500 000 (в залежності від суми, яка погоджена в заявці на кредит та відображена у мобільному додатку) грн.

Позивач на підтвердження заявлених позовних вимог надав розрахунок заборгованості за договором між Банком та ОСОБА_1 , копію Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, в якій відсутня дата підписання її відповідачем, Витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, копії документів відповідача, довідка про розмір встановленого кредитного ліміту.

Як вбачається з матеріалів справи, Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг ОСОБА_1 підписала, але час та дату підписання зі змісту цієї заяви встановити не можливо.

При підписанні вказаної Анкети-заяви відповідач погодилася з тим, що дана заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.

Разом з тим, вказані документи не підтверджують наявність заборгованості відповідача перед банком.

Анкета-заява містить лише анкетні дані відповідача, її контактну інформацію, відомості про майновий стан та трудову діяльність. Вказана Анкета не містить даних про розмір кредитних коштів та дати її складання.

Відтак, в матеріалах справи відсутні докази того, яке рішення було прийнято Банком за заявою відповідача, відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», Паспорту споживчого кредиту «картка Monobank» та Тарифів.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг ОСОБА_1 підписала, але дата та час її підписання в заяві не зазначені, отже позивачем не доведено, що саме з долученими до матеріалів позовної заяви Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк», затвердженими Протоколом Правління №40 від 13 жовтня 2021 року, які набули чинності 14 жовтня 2021 року, була ознайомлена відповідач після підписання Анкети-заяви.

Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, згідно з усталеною практикою Верховного суду, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані Банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу. За своїм змістом розрахунок заборгованості є складеним банком розрахунковим документом.

Відповідно до частини 1 статті 1046, частини 2 статті 1054 ЦК України кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей. Саме в обов'язок позивача входить довести не лише факт підписання договору, а і факт передачі грошей.

Аналогічні за змістом правові висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року в справі № 6-1967цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 464/3790/16-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 жовтня 2020 року в справі № 194/1126/18. Тобто судова практика зі спірних правовідносин є сталою і незмінною.

Однією з засад цивільного судочинства є його диспозитивність. Так, відповідно до частини 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин 1, 5 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з частинами 1, 2, 8 статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

В силу приписів частини 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах 2 та 3 статті 83 цього Кодексу.

Дослідивши надані позивачем докази в обґрунтування заявлених позовних вимог, суд вважає, що позивач до позовної заяви не надав жодних доказів, які підтверджують отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі, зазначеному в позовній заяві. Суд вважає за необхідне зазначити, що в позовній заяві позивач посилається на те, що відповідачу був наданий кредит на суму 10000,00 грн, в той же час, просить стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 12789,62 грн, однак до матеріалів позовної заяви не долучено жодного доказу, який би підтверджував збільшення кредитного ліміту до зазначеної суми. Суд також вважає, що позивачем не надано докази, які підтверджують, що відповідач отримала кредитну картку з сумою кредитного ліміту, яку погодили сторони, що є істотною умовою даного виду договору; у позовній заяві про строк дії картки не вказував; виписки з рахунків відповідача, якщо такі відкривалися, не надав. У позовній заяві не вказано, що позивач не має змоги надати відповідні докази разом з позовною заявою. Надалі будь-яких письмових звернень до суду із зазначенням доказів, які бажає долучити позивач, із зазначенням об'єктивних причин неможливості їх надання або клопотання про їх витребування останній не подавав.

Позивач в обґрунтування вимог посилався також на витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, як невід'ємну частину спірного договору, при цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що ОСОБА_1 , підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, розуміла саме ці Умови обслуговування рахунків фізичної особи, ознайомилася, погодилася з ними і підпила їх.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредитування. До такого висновку дійшов і Верховний Суд України у постанові від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано докази, які б беззаперечно свідчили про отримання відповідачем кредитних коштів та їх розмір, які б суд міг покласти в основу задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 10-13, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (адреса місцязнаходження: вул. Автозаводська, 54/19 м. Київ; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 21133352) до ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.М. Кірічук

Попередній документ
118387441
Наступний документ
118387443
Інформація про рішення:
№ рішення: 118387442
№ справи: 290/1262/23
Дата рішення: 16.04.2024
Дата публікації: 18.04.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Романівський районний суд Житомирської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (16.04.2024)
Дата надходження: 06.09.2023
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
20.11.2023 11:00 Романівський районний суд Житомирської області
09.02.2024 11:00 Романівський районний суд Житомирської області
16.04.2024 14:30 Романівський районний суд Житомирської області