Справа № 285/456/24
провадження у справі №2/0285/635/24
11 квітня 2024 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сусловець М.Г. за участі секретаря судового засідання Величко К.Б. та осіб, які беруть участь у справі:
позивач: не прибула,
відповідач: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, в якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 зареєстрований, 23.01.2015, актовий запис № 26.
Також просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з січня 2024 року і до її повноліття.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Спільне життя не склалось, різні погляди на права та обов'язки, неодноразові спроби налагодити відносини позитивного результату не призвели, перебування в шлюбі та примирення є неможливим і суперечить їх інтересам, оскільки давно втратили один до одного почуття любові та поваги, вона саме не може в повній мірі забезпечити утримання своїх дітей.
Позивач у судове засідання не прибула, в позовній заяві зазначила, що заявлені вимоги про розірвання шлюбу та стягнення аліментів підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув надав суду заяву в якій просить розгляд справи проводити без його участі, цивільний позов визнав повністю.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 23.01.2015.
Різниця в поглядах на права та обов'язки подружжя, відсутність взаєморозуміння призвели до поступового погіршення взаємовідносин і до фактичного припинення шлюбних стосунків між позивачем та відповідачем.
Перебуваючи у шлюбі, сторони не змогли створити міцної сім'ї, про що свідчить той факт, що вони не підтримують шлюбних відносин та поновлювати наміру їх не мають, не проживають разом протягом тривалого часу.
Згідно з ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, шлюб може бути розірвано, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання сторін і збереження сім'ї неможливе.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
При розгляді даної справи суд виходить з того, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. В своїх письмових заявах, поданих до суду, позивач та відповідач зазначивши, що примирення між ними неможливе, наполягали на розірванні шлюбу.
Враховуючи вищевикладене, у суду є підстави вважати, що сім'я розпалася остаточно, шлюб існує лише формально і його збереження суперечило б інтересам сторін, що має суттєве значення для них та їх дитини, а відтак, існують підстави для розірвання шлюбу.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога про розірвання шлюбу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Вона проживає разом із позивачем та знаходиться на її утриманні.
Відповідач є здоровою та працездатною особою, окрім неповнолітньої доньки, інших непрацездатних осіб на утриманні - не має.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.
Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Це положення відбите і в українському законодавстві. Зміст глави 15 Сімейного кодексу України (далі - СК України) вказує на обов'язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання обов'язку утримувати дитину визначені статтею 181 СК України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. А згідно ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
В пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
З'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами - будь-яких причин, що унеможливлюють надання відповідачем матеріальної допомоги на утримання доньки, у розмірі, що зазначений позивачем у позовній заяві, на момент розгляду справи судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, а також обставини, передбачені ст. 182 СК України та законодавчо закріплений розмір прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами, а тому підлягає до задоволення повністю.
Як відповідач, так і позивач, в рівних частках повинні утримувати свою доньку до досягнення нею повноліття, що разом із присудженою сумою аліментів забезпечить належне утримання дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 206, 258 259, 265, 268, 279, 430 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 141, 180-184, 191 Сімейного кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (проживаючої: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (проживаючого: АДРЕСА_1 ) зареєстрований 23 січня2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Новоград-Волинському реєстраційної служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції у Житомирській області, номер актового запису 26.
Прізвище позивача після розірвання шлюбу залишити - ОСОБА_4 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 (п'ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову - 23.01.2024 і до досягнення донькою повноліття.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 50 відсотків судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 грн 20 коп.
Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 50 відсотків судового збору в розмірі 605 грн 60 коп. сплаченого за квитанцією № 1261578826 від 03.01.2024, оригінал квитанції перебуває в матеріалах цивільної справи № 285/456/24.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: