Справа № 521/5786/24
Номер провадження:1-кс/521/1153/24
11 квітня 2024 року м. Одеса
Малиновський районний суду м. Одеси у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
за участю слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_5 ,
за участю підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м. Одеси клопотання слідчого СВ ВП №1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162470000468 від 09.04.2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, українця за національністю, з повною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-07.05.2010 Комсомольським районним судом м. Херсона за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на 3 роки;
-04.12.2011 Приморським районним судом м. Одеси за вчинення злочину, передбаченого ст. ст. 69, 71, ч. 2 ст. 186 КК України, до позбавлення волі на 2 роки 6 місяців;
-14.04.2015 Комсомольським районним судом м. Херсона за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України до позбавлення волі на 6 років;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України, слідчий суддя
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України.
З клопотання вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 маючи не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став і повторно вчинив новий умисний злочин проти власності за наступних обставин.
Так, 08 квітня 2024 року приблизно о 22 годині 15 хвилин, ОСОБА_6 , перебував на перехресті вулиць Федора Пішеніна та Скворцова у Хаджибейському районі м. Одеси, де помітив раніше не знайомого йому потерпілого ОСОБА_7 , який прямував в напрямку дому в бік вулиці Скворцова та тримав в руках телефон темно-синього (Acvamarin) кольору, марки «Samsung Galaxy S20 FE», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 .
В цей час, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону темно-синього (Acvamarin) кольору, марки «Samsung Galaxy S20 FE», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , вартістю 13 758 гривень 55 копійок, який належить ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 підійшов до потерпілого ОСОБА_7 та завдав удар рукою в обличчя, в результаті чого із рук потерпілого випав на землю належний йому мобільний телефон темно-синього (Acvamarin) кольору, марки «Samsung Galaxy S20 FE», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , після чого ОСОБА_6 протягнув руку до мобільного телефону темно-синього (Acvamarin) кольору, марки «Samsung Galaxy S20 FE», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , заволодів ним та почав бігти, усвідомлюючи, що його дії стали помічені і оцінюються як відкрите викрадення чужого майна, з місця вчинення злочину зник, тим самим отримав реальну змогу розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.
Своїми протиправними діями, ОСОБА_6 спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 13 758 гривень 55 копійок.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Враховуючи вищевикладене, орган досудового розслідування у своєму клопотанні просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор у судовому засідання підтримав клопотання, оскільки вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. п. 1,2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечував проти клопотання, просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні провину визнав в повному обсязі, наголосив що був у стані алкогольного сп'яніння, не розуміє для чого він це зробив, просив не застосовувати найбільш суворий запобіжний захід, оскільки має гепатит С, та перебуває цивільному шлюбі із дружиною яка перебуває на дев'ятому місяці вагітності.
Вивчивши клопотання з доданими матеріалами, а також вислухавши думку учасників, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені внесеному до ЄРДР за №12024162470000468 від 09.04.2024 року, а Малиновською окружною прокуратурою м. Одеси здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні.
Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч.4 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
10.04.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри у вчиненні злочину ОСОБА_6 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколами пред'явлення особи для впізнання, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , а також постановами про визнання речовими доказами та долучення їх до матеріалів кримінального провадження.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в клопотанні, на даному етапі досудового розслідування даного кримінального провадження слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя погоджується із доводами органу досудового розслідування та вважає, що повідомлена ОСОБА_6 підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Аналіз наданих доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з вказаними правопорушеннями на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення.
Наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний перебуває у віці 30 років, раніше судимий, неофіційно працює кам'янщиком, перебуває у цивільному шлюбі із дружиною яка на дев'ятому місяці вагітності, хворіє на гепатит С, має постійне місце проживання.
Сторона обвинувачення зазначає, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 є запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинення іншого кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків.
Слідчий суддя зауважує, що ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснення підозрюваною таких дій в майбутньому, в зв'язку з чим, слідчий суддя повинен обрати такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваної.
Отже, слідчим суддею при розгляді клопотання встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, які випливають з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявний ризик того, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, так як вона усвідомлює, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яким законом передбаченого покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
При цьому, в ході судового засідання встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 має постійне місце проживання, неофіційно працює, перебуває у цивільному шлюбі.
Виходячи із порівняльного аналізу правових позицій ЄСПЛ, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об'єктивно оцінюючи їх переконливість. При цьому для застосування тримання під вартою як запобіжного заходу прокурор повинен довести, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
На думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено лише обставини встановлені в п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, однак не доведено необхідність застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При врахуванні тяжкості злочину потрібно враховувати раціональний зміст та ступінь суспільної небезпечності цієї особи, який дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний (обвинувачений) може ухилитися від слідства й суду. Проте сам по собі факт тяжкості злочину, який інкримінується особі, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки це суперечило 6 презумпції невинуватості.
У цьому ключі послідовною та логічною є позиція ЄСПЛ, яка зводиться до наступного: наявність сильної підозри в тому, що особа вчинила тяжкий злочин, є, звичайно, таким чинником, що відноситься до суті питання, однак сама по собі тяжкість покарання не може бути виправданням утриманню під вартою.
Отже, застосування найсуворішого запобіжного заходу повинна оцінюватись не лише у світлі тяжкості покарання, але й виходячи з усіх інших обставин, які можуть або підтвердити наявність такої небезпеки.
Підстави, які наведені в клопотанні слідчого, якими обґрунтовується необхідність обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 в більшості носять імовірний характер, та не всі ризики були обгрунтованні в судовому засіданні.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Отже, вищезазначені обставини в сукупності узгоджуються з європейськими стандартами та свідчать про можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, який, на думку слідчого судді, забезпечить належну подальшу процесуальну поведінку підозрюваного.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.
Викладені в клопотанні слідчого обставини не дають підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у певний період доби, а саме з 20 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступного дня наступного дня, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що відповідатиме меті та завданням кримінального провадження, та в повній мірі узгоджуватиметься з нормами національного законодавства. Підозрюваний підлягає негайному звільненню з-під варти в залі суду.
Крім того, викладаючи мотиви прийнятого рішення, щодо обставин скоєного злочину та наявних доказів, слідчий суддя вважає за необхідне дотриматися балансу між мотивуванням судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 370 КПК України та недопустимістю розголошення відомостей досудового розслідування, що передбачено ст. 222 КПК України
Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 181, 183, 186, 193, 194, 196, 205 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162470000468 від 09.04.2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у певний період доби, а саме з 20 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин наступного дня.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_10 наступні обов'язки:
- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 в період з 20 години 00 хвилин до 07 години 00 хв. окрім необхідності переміщення до укриття під час сигналу тривоги в період воєнного стану в Україні або отримання невідкладної медичної допомоги;
- прибувати на першу вимогу до органів слідства, прокуратури та суду, у визначений час;
- повідомляти про зміну місця свого проживання та засоби зв'язку;
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на неї обов'язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 2 /два/ місяці в межах строку досудового розслівання, і обчислюється з моменту оголошення ухвали, тобто з 11.04.2024 року.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 09.06.2024 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом покласти на співробітників ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1