Справа № 505/5246/23
Провадження № 3/505/318/2024
Іменем України
05.03.2024 р. Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої судді Павловської Г.В.
при секретарі судового засідання Марченко Н.Б.
у відсутності особи, відносно якої складено адмінпротокол ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний протокол який надійшов від начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
ІПН: НОМЕР_1 , не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою:
АДРЕСА_1
-за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП,
21 грудня о 22 год. 25 хв. на східні околиці с. Чорна Подільського району Одеської області на відстані 8000 метрів від лінії державного кордону України було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в групі осіб, а саме спільно з гр. України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , намагався перетнути державний кордон України на вихід з України до Р. Молдова, поза пунктами пропуску через державний кордон, в районі пп/зн 0344, на напрямку с. Чорна (Україна) - с. Побєда (Р. Молдова), в пішому порядку, з документами, що посвідчують особу, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон», тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду надав заяву за вх. №17156 від 27 грудня 2023 року, в якій просив справу розглянути у його відсутності, оскільки він перебуває в м. Дніпро. Вину за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП не визнавав. Вказав, що не мав наміру перетинати державний кордон, і їхав працювати у зв'язку з скрутним фінансовим становищем. Вказав, що у нього не було з собою закордонного паспорту і коштів в іншій валюті, для того щоб кудись виїжджати. Протокол просив скасувати.
З пояснень ОСОБА_3 долучених до протоколу вбачається, що він прибув з м. Одеса електричкою до ст. Чубівка, Подільського району, Одеської області. Там його чекав автомобіль, щоб доставити в с. Дігори, де він мав отримати подальші інструкції для того щоб незаконного перейти державний кордон України поза пунктом пропуску. Допомогу в незаконному перетині державного кордону він мав отримати від особи, дані якої знайшов в телеграм каналі за кошти в сумі 5000 доларів США. Потім він зустрівся з водієм та трьома особами. Вину в спробі перетину державного кордону поза пунктом пропуску визнав повністю та зобов'язувався такого більше не робити.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП підтверджується наданими суду матеріалами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ПдРУ № 290230 від 21 грудня 2023 року, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , копією паспорта ОСОБА_1 , витягом з бази даних інформаційно-телекомунікаційної системи «Ризик» від 21 грудня 2023 року, рапортом ІПС 1 категорії відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (тип Б) сержанта ОСОБА_5 від 21 грудня 2023 року, схемою від 21 грудня 2023 року.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає
на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднуються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'кт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона - відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи - є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Частина 2 ст. 204-1КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону України.
Об'єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 204-1КУпАП становлять такі альтернативні дії: 1) перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади; або 2) спроба такого перетинання, а також 3) ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Тобто, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, в діях особи має місце за умови вчинення вказаною особою будь-яких активних дій, які б свідчили про спробу перетинання нею державного кордону України поза пунктом пропуску.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України та не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Частинами 1 та 2 статті 9 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Частиною 3 статті 9 вказаного Закону визначено що, пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Крім цього,суд враховує,що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, що затверджений Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ на всій території України введено воєнний стан з 24.02.2022 року, який триває до теперішнього часу.
Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Положеннями ч.1, ч.2 ст. 20 названого Закону - правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону. В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.
Суд також приймає до уваги, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 в Україні запроваджено загальну мобілізацію, що передбачає здійснення визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів, зокрема, обмеження виїзду чоловіків 18-60 років за кордон.
За повідомленням Державної прикордонної служби України у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, обмежено виїзд з України окремою категорією громадян. Зокрема, заборонено виїзд за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
Доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу даного адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні належними та допустимими доказами.
Обставини, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 є вчинення правопорушення в умовах надзвичайних обставин, а саме воєнного стану.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та майновий стан, а також відсутність обставин, які пом'якшують відповідальність та наявність обставини, що обтяжує його відповідальність, суд вважає, що є достатні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення в межах санкції статті Закону за даний вид правопорушення у виді штрафу, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Окрім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-УІ від 08.07.2011 року у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ч. 2 ст. 204-1, ст.ст. 221, 283, 284 КУпАП, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімум доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн., на користь держави, отримувач коштів: ГУК в Одеській області /м.Подільськ/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526, банк отримувача: Казначейство України, номер рахунку (IBAN) UA268999980313090106000015746.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 копійок - отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Суддя Г.В. Павловська