Справа № 214/7205/23
2/214/133/24
Іменем України
(заочне)
15 квітня 2024 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді - Чернової Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гончар Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, при заочному розгляді, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/7205/23 за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Саргсян Маріне Левонівна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про захист порушеного права споживача фінансових послуг та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
21.09.2023 року адвокат Саргсян М.Л., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою в порядку Закону України «Про захист прав споживачів», в якій просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №63839, вчинений 31 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Головкіною Я.В. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у розмірі 8130, 42 грн.; звільнити позивача від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
В обгрунування позовних вимог зазначила, що 31.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис №63839 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. На підставі даного виконавчого напису 05.10.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. відкрито виконавче провадження №67022166. Вважає, що у порушення вимог чинного законодавства нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином в безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом та безспірності характеру правовідносин сторін. Крім того зазначає, що у зв'язку із анулюванням ліцензії приватного нотаріуса Головкіної Я.В. та припинення діяльності зазначена особа не залучена позивачем до справи як третя особа. Посилаючись на численні норми ЦК України, ЗУ «Про нотаріат», усталену судову практику щодо розгляду справ цієї категорії просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 10.11.2023 року задоволено заяву адвоката Саргсян М.Л. про забезпечення позову: зупинено стягнення за виконавчим написом №63839 від 31 березня 2021 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 8130, 42 грн. в рамках виконавчого провадження ВП №67022166, відкритого 05 жовтня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесею Вікторівною до ухвалення рішення по цивільній справі №214/7205/23.
Ухвалою суду від 10.11.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.10-14).
Позивач та його представник правом на участь у судовому засіданні не скористались, остання надала суду заяву, в якій просила справу розглянути за її та позивача відсутності. Не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду будь-якими засобами зв'язку не подавав.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином у встановленому законом порядку. Заперечень проти заявлених вимог не подавала, правом на подання письмових пояснень не скористалася.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, його неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи, що відповідатиме ст.280 ЦПК України.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 31 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №63839, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором №268833-А від 15 травня 2028 року в загальному розмірі 8 130, 42 грн. 42 коп. (а.с.47).
Зі змісту виконавчого напису слідує, що ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» набуло статусу нового кредитора за кредитним договором №268833-А від 15 травня 2018 року, на підставі договорів відступлення прав вимоги за кредитними договорами 40071779-06 від 30 жовтня 2018 року, 28/1220-01 від 28 грудня 2020 року, укладеним з ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 . Строк платежу за кредитним договором №268833-А від 15 травня 2018 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 28 грудня 2020 року по 10 березня 2021 року. Сума заборгованості складає 6 930, 42 грн., у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 2 733, 46 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 1 408, 96 грн.; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 2 788 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 ЗУ «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 1 200, 00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлянає стягненню становить - 8 130, 42 грн. (а.с.47).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. від 05.10.2021 року відкрито виконавче провадження ВП №67022166 з примусового виконання виконавчого напису №63839 від 31.03.2021 року, стягувачем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», боржником - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 (а.с.5, зворот).
Звертаючись до суду з позовом, позивач посилалася на те, що нотаріус, вчиняючи виконавчий напис помилково вважав заборгованість безспірною, не повною мірою перевірив наявність документів, які підтверджують безспірність заборгованості.
Надаючи оцінку таким доводам позивача та обґрунтованості пред'явлених вимог, суд виходить з наступного.
За загальним правилом ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч.1 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (п.3 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження"). Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право. Проте, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, що є підставою нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником (п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат», п.п.1.1, 1.2 Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Положеннями ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.п.3.1 п.3 гл.16 Порядку передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»). Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі «Перелік»). Постановою Кабінету Міністрів №622 від 26 листопада 2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Підставою для скасування вказаного нормативного акту стало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами, відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у ст.88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені ст.88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням ст.87 цього Закону.
При прийнятті постанови від 22 лютого 2017 року, колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 Постанови Пленуму ВАС України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Суд, з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття. Таким чином, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22 лютого 2017 року, отже і п.2 постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратив чинність з цього дня.
У подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін. Велика Палата Верховного Суду постановою від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.
З викладеного вбачається, що Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінет Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.
Відомості про нотаріальне посвідчення договору, за яким з ОСОБА_1 . стягнута заборгованість, в матеріалах справи відсутні.
Суд приймає до уваги доводи позивача з дотриманням принципу змагальності сторін в рамках цивільного судочинства, оскільки жодними доказами з боку відповідача вони не спростовані, своїм правом, визначеним ст. 12 ЦПК України, на подання доказів в рахунок доведення обставин, які мають значення для справи в рахунок доведення заперечень у випадку їх наявності відповідач не скористався.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що на час вчинення виконавчого напису не було належним чином встановлено безспірності вимог відповідача до позивача, а отже виконавчий напис не може вважатися таким, що не потребує додаткового доказування, тому не підлягає примусовому виконанню. З огляду на вищевикладені доводи та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням чинного нотаріального законодавства, а тому його слід визнати таким, що не підлягає виконанню, в якості ефективно застосованого способу захисту порушеного права позивача на недоторканність його грошових коштів.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.ст.141, 142 ЦПК України, суд враховує ухвалення рішення на користь позивача, звільненого від сплати судового збору за пред'явлення позову в порядку Закону України «Про захист прав споживачів», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп.
Застосовані судом заходи забезпечення позову відповідно до ухвали суду від 10 листопада 2023 року в силу ч.7 ст.158 ЦПК України продовжують діяти протягом 90 днів з дня набрання рішенням законної сили, або ж можуть бути скасовані судом за вмотивованим клопотанням учасника справи раніше цього строку. При цьому суд зауважує, якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (ч.8 ст.158 ЦПК України).
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 158, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 277, 279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Саргсян Маріне Левонівна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про захист порушеного права споживача фінансових послуг та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №63839, вчинений 31 березня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за №63839, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором №268833-А від 15 травня 2028 року в загальному розмірі 8 130, 42 грн. 42 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Застосовані ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 листопада 2023 року заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення за виконавчим написом №63839 від 31 березня 2021 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Головкіною Яною Вікторівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 8130, 42 грн. в рамках виконавчого провадження ВП №67022166, відкритого 05 жовтня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Лесею Вікторівною - продовжують діяти протягом 90 днів після набрання рішенням законної сили.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Відомості про учасників справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», код ЄДРПОУ 42254696, юридична адреса: вул. Хоткевича Гната, 12/177, м. Київ.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, адреса робочого місця: вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, офіс 400, м. Дніпро.
Заочне рішення суду складено та підписано 15 квітня 2024 року
Суддя Н.В. Чернова