Справа № 214/1835/24
2/214/2325/24
16 квітня 2024 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про проведення в режимі відеоконференції судового засідання з розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 та просить розірвати укладений 15 вересня 2012 року між ним та відповідачкою шлюб, посилаючись на фактичне припинення шлюбних стосунків.
Ухвалою суду від 19 березня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
10 квітня 2024 року через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів, враховуючи територіальну віддаленість його від місця розгляду справи.
Заяву представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції суд вважає за можливе розглянути в письмовому порядку.
Суд, дослідивши вимоги заяви, приходить до такого висновку.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.212 ЦПК України (з урахуванням змін і доповнень), учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
На регулювання процесуального порядку, визначеного ст.212 ЦПК України, відповідно до п.10 ч.1 ст.152, ч.5 ст.153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» затверджено Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін за межами приміщення суду. Так, для участі в засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватись за допомогою електронного цифрового підпису в системі на офіційному сайті сервісу відеоконференцзв'язку веб-порталу судової влади України та перевірити наявні в нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за межами приміщення суду не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання. Обов'язкові реквізити заяви: назва суду, номер судової справи, дата, час судового засідання, ПІБ, власний статус у судовій справі, e-mail, з яким зареєстрований у системі, номер телефону для зв'язку.
Так, в порушення ч.2 ст.212 ЦПК України до заяви представник позивача не долучив доказів її направлення іншим учасникам справи. При цьому суду незрозуміло надання доказів направлення такого клопотання адвокатському об'єднанню «Адвокатська фірма «Дац», у той час як сторонами у справі являються ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Таким чином, хоча й представник позивача і виявив бажання приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з використанням власних технічних засобів, заяву до суду подав в межах визначеного ч.7 ст.212 ЦПК України 5-денного строку, однак не надав доказів попереднього направлення іншим учасникам справи, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні поданої ним заяви.
Приймаючи зазначене рішення, суд зауважує, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Європейський Суд з прав людини у справі «Зубац проти Хорватії» (ZUBAC v. CROATIA), рішення від 05 квітня 2018 року, наголосив на цінності та важливості дотримання формалізованих норм цивільного процесу, за допомогою яких сторони забезпечують вирішення спору цивільного характеру, оскільки завдяки цьому може обмежуватися обсяг дискреції, забезпечуватися рівність сторін, попереджатися свавілля, забезпечуватися ефективне вирішення спору та розгляд справи судом упродовж розумного строку, а також забезпечуватися юридична визначеність та повага до суду.
Керуючись ст.ст.212, 223, 260 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 про проведення в режимі відеоконференції судового засідання- залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Ткаченко