вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
14.10.10Справа №2а-6495/10/13/0170
(11:50)
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С. , при секретарі Барабановій А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 інтересах держави в особі
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим
про визнання недійсним рішення,
за участю:
позивача - ОСОБА_1, паспорт серії ЕЕ 367998;
представника позивача - ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_3;
представник відповідача - не з'явився;
Обставини справи: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій у сумі 6800,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами перевірки перевіряючі невірно дійшли висновку про порушення позивачем вимог ст. 15-3 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів”, а саме, здійснення продажу спиртових напоїв на розлив для споживання на місці у магазині позивача, оскільки позивач має усі необхідні документи для здійснення господарської діяльності з продажу та зберігання алкогольних напоїв, що стало підставою зверненню до суду.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, на за задоволені наполягали.
Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, про час дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином -судовою повісткою, заперечення на позов до суду не надав, причини неявки суду невідомі.
Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи його клопотання про неможливість розгляду справи без його участі, керуючись ч.6 ст. 71 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.
Заслухавши позивача та представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
Відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції здійснюють контроль за наявністю ліцензій, марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації, здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, тощо.
У відповідності до положень статті 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.
Згідно п.11 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції.
Як вбачається із матеріалів справи, 06.04.2010 посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме проведена перевірка магазину, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Гоголя/Чернишевського 81/16, що належить позивачу.
Під час зазначеної перевірки встановлене порушення позивачем вимог, зокрема, ст.15-3 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, яке виразилось у реалізації алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці підприємством, не маючого статусу громадського харчування або підприємства з універсальним асортиментом товарів.
Відповідно до ст.15-3 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
За результатами перевірки складений акт за № 003601 від 06.04.2010 року, який покладений у підставу прийняття оскарджуваного Рішення про застосування фінансових санкцій № 0006622303 від 20.04.2010 року у сумі 6800,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Законом України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон України "Про державне регулювання") визначені основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Статтею 16 Закону України "Про державне регулювання" встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Указом Президента України від 11 липня 2001 року N 510/2001 "Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" на Державну податкову адміністрацію України покладено функції із забезпечення реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснення міжгалузевої координації у цій сфері.
Законом України "Про державне регулювання" визначені правові засади здійснення ліцензованого виду господарської діяльності та встановлено відповідальність за порушення встановлених законодавством умов здійснення господарської діяльності.
Факт порушення законодавства, що регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, встановлюється посадовою особою органу державної податкової служби при проведенні перевірки, про що складається відповідний акт. Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 року N 790 (далі - Порядок застосування фінансових санкцій).
ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) 11.01.2010 зареєстрована як фізична - особа - підприємець виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради (а.с.9).
Позивач є платником податків та знаходиться на обліку у ДПІ в м. Сімферополь АР Крим (а.с.10).
17.02.2010 виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим позивачу виданий дозвіл № 1289 на право розміщення об'єкту торгівлі (магазину) у приміщенні, яке розташовано по вул. Гоголя - Чернишевського, 81/16 у м. Сімферополь (а.с.14).
22.02.2010 позивачем отриманий торгівельний патент серії ТПБ № 416922 на право здійснення торгівельної діяльності (а.с.13).
02.02.2010 головним державним лікарем м. Сімферополя затверджений асортимент продукції, яка підлягає реалізації у магазині позивача, розташовано по вул. Гоголя - Чернишевського, 81/16 у м. Сімферополь, у якому зокрема зазначені алкогольні напої та реалізація віна на розлив (а.с.15).
02.03.2010 позивачем отримана ліцензія серії АГ № 215328 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями (а.с.11).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державне регулювання" місцем торгівлі визнається місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державне регулювання", роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Роздрібна торгівля включає в себе як торгівлю алкогольними напоями на винос, так і торгівлю ними на розлив. Діючим законодавством України не передбачена видача ліцензій на право торгівлі алкогольними напоями виключно на розлив.
Як зазначалося вище, згідно зі ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання", продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
Отже, здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці має право підприємство громадського харчування за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, або підприємство з універсальним асортиментом товарів.
З урахуванням вищезазначених дозвільних документів (торгового патенту, ліцензії, затвердженого асортименту, та інше), суд вважає, що позивач набув право на здійснення підприємницької діяльності у сфері роздрібної торгівлі з реалізацією, в тому числі, алкогольних напоїв на розлив, а відповідно, відповідачем не вірно зроблено висновки про порушення позивачем вимог ст. 15- 3 Закону України "Про державне регулювання".
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що позивач має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та його господарська одиниця реалізує універсальний асортимент товарів.
Доказів протилежного відповідачем не доведено, у матеріалах перевірки не зазначена, а тому суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірність та обґрунтованість підстав застосування фінансових санкцій у сумі 6800,00 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача, вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, належним чином обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а відтак, суд задовольняє позовні вимоги.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
З наведеного випливає, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.
У позовній заяві позивач просить суд лише визнати недійсним рішення №0006622303 від 20.10.2010 без вимоги про визнання оскаржуваного рішення протиправним.
В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим №0006622303 від 20.10.2010 про застосування фінансових санкцій у сумі 6800,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Під час судового засідання, яке відбулося 14.10.2010 оголошені вступна та резолютивна частини постанови. У повному обсязі постанову складено та підписано 18.10.2010.
Керуючись ст.ст.94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим №0006622303 від 20.10.2010 про застосування до фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) фінансових санкцій у сумі 6800, 00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ольшанська Т.С.