Справа № 592/11302/23
Провадження № 2/591/1342/23
9 квітня 2024 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі :
головуючого - судді Шелєхової Г.В.
за участю секретаря судового засідання - Сухонос Є.О.
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу №592/11302/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
Свої вимоги мотивував тим, що 16 вересня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_3 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС Україна» укладено електронний договір №4782664 про надання споживчого кредиту на суму 18 000,00 грн. строком на 15 днів зі стандартною процентною ставкою 1,90% в день та зниженою процентною ставкою 1,805% в день. ТОВ «АВЕНТУС Україна» виконав свої зобов'язання за кредитним договором, а відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит разом з процентами, визначеними умовами кредитного договору, що засвідчив своїм підписом. 18 квітня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ТОВ «ФІНАСОВА КОМПАНІЯ «Фінтраст Україна» укладений договір факторингу №18.04/23-Ф, за яким до останнього перейшло право вимоги до ОСОБА_3 за договором №4782664 про надання споживчого кредиту.
У порушення умов договору відповідач своє зобов'язання не виконав належним чином, розмір заборгованості становить 44676,00 грн.
Тому, остаточно уточнивши позовні вимоги, просить стягнути з відповідача вказану суму боргу та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. і судовий збір.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
Представник відповідача проти позову заперечував, зазначив, що відповідач грошові кошти не отримував, доказів на підтвердження цього позивачем не надано. Вказує, що відповідача не було повідомлено про заміну кредитора. Також матеріали справи не містять підтвердження пролонгації кредитором кредитного договору, а відтак дія його була припинена 16.10.2021 року, а отже проценти мають бути нараховані за 15 днів у розмірі 5130,00 грн.
9 квітня 2024 року представник відповідача надав письмовий відзив, в якому зазначив, що сторони не погоджували умови щодо продовження (пролонгації) строку кредиту. Вважає, що позивачем не доведено факт продовження строку кредитування понад 15 днів та нарахування процентів за користування кредитом за межами строку користування. Фактично погоджується з тим, що розмір заборгованості становить 13 000,50 грн.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми 29 вересня 2023 року призначено справу до судового розгляду на 2 листопада 2023 року.
Протокольною ухвалою головуючого від 2 листопада 2023 року за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено до 28 листопада 2023 року.
Протокольною ухвалою головуючого від 28 листопада 2023 року відкладено розгляд справи у зв'язку з витребуванням документів на 9 січня 2024 року.
Протокольною ухвалою головуючого від 9 січня 2024 року відкладено розгляд справи до 13 лютого 2024 року за клопотанням представника відповідача.
13 лютого 2024 року відкладено розгляд до 20 березня 2024 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.
Протокольною ухвалою головуючого від 20 березня 2024 року оголошено перерву в судовому засіданні до 9 квітня 2024 року за клопотанням представника позивача.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 16 вересня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №4782664 про надання споживчого кредиту на суму 18 000,00 грн. строком на 15 днів зі стандартною процентною ставкою 1,90% в день та зниженою процентною ставкою 1,805% в день (а.с.37-39).
18 квітня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія» «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №18.04/23-Ф, згідно якого до ТОВ «Фінансова компанія» «Фінтраст Україна» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №4782664 від 16 вересня 2021 (а.с.18-20).
Згідно положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
За частинами 4, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
16.09.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авенсус Україна» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту №4782664, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит в сумі 18 000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку. Строк повернення кредитних коштів складає 15 днів.
Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Про відступлення грошової вимоги відповідача було повідомлено електронним листом від 18.04.2023 р.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконавця грошового зобов'язання.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28.03.2018 року по справі №444/9519/12.
За умовами договору №4782664 про надання споживчого кредиту від 16.09.2021 року сторони погодили сплату процентів за користування кредитними коштами у розмірі 1,9% на добу від суми кредиту, строком на 15 днів зі строком повернення до 01.10.2021 року.
Відтак, у межах строку кредитування до 01.10.2021 року відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти. І 01.10.2021 р. відповідач сплатив 4873,50 грн.
Пунктом 4.2.2 договору №4782664 про надання споживчого кредиту від 16.09.2021 року визначено, що споживач має право порушувати питання про продовження строку дії договору шляхом здійснення відповідного платежу у розмірі нарахованих та несплачених на дату платежу процентів.
Оскільки відповідач здійснив платіж 01.10.2021 р. протягом строку дії договору, його строк було продовжено на 15 днів до 16.10.2021 р.
Суд критично відноситься до посилання позивача на умови пункту 4.3 договору №4782664 про надання споживчого кредиту щодо автопролонгації строку кредиту без згоди відповідача, у випадку наявності у позичальника на дату закінчення строку кредиту заборгованості.
Частиною восьмою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» установлено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Відповідач заперечував погодження між сторонами умов щодо продовження (пролонгації) строку кредиту і матеріали справи не містять підтвердження здійснення відповідного платежу відповідачем згідно п.4.2.2 договору №4782664 про надання споживчого кредиту, а, відтак, дія його була припинена 16.10.2021р..
У зв'язку з цим, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом за межами строку кредитування відсутні.
Згідно правових висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 28.03.2018 року по справі №444/9519/12 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.
Судом встановлено, що відповідачем було сплачено кредитні кошти: 01.10.2021 року - 4873,50 грн, 17.10.2021 року - 5472,00 грн, 05.11.2021 року - 6498,00 грн, 20.11.2021 року - 5130,00 грн, 08.12.2021 року - 6156,00 грн. Тобто загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 13000,50 грн., що було визнано представником відповідача в судовому засіданні.
Як вбачається з положень ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, під час судового розгляду предметом доказування є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення.
Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наявний у матеріалах цивільної справи.
З урахуванням зазначених обставин, з відповідача підлягає стягнення заборгованість за договором №4782664 від 16.09.2021 року у розмірі 13000 грн 50 коп.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог в сумі 622,63 грн. (29% від 2147 грн. 20 коп.)
10 червня 2023 року між адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ Україна» укладено договір №10/06-2023 про надання правової допомоги. (а.с.12-13).
Згідно звіту від 11 вересня 2023 року про надання правової допомоги згідно договору №10/06-2023 від 10.06.2023 року, адвокатом надано товариству наступні послуги: збір на аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором, складення позовної заяви, подання до суду позовної заяви (10 год.) - 10 000,00 грн. (а.с.33).
4 вересня 2023 року між адвокатом Кузнєцовим Артемом Сергійовичем та ОСОБА_3 укладений договір №2023-04/09-б про надання правової допомоги.
Згідно довідки про детальний опис робіт адвоката надання правової допомоги ОСОБА_3 , між сторонами погоджено, що вартість послуг за договором №2023-04/09-б про надання правової допомоги від 04.09.2023 року має фіксований розмір в складає 8000,00 грн. Послуги складалися з надання усних консультацій протягом строку розгляду справ, участі у судових засіданнях, складання відзиву на позовну заяву, будь-якої кількості заяв, ознайомлення з матеріалами позовної заяви, процесуальними документами.
Факт оплати підтверджується квитанціями №5ТХ7-ТВ5В-3Х43-1177 від 30.10.2023 року та №Т00А-Н990-ЕМ14-73ХС від 13.11.2023 року.
Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в т. ч. і витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ч.1,2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Враховуючи вищевикладене, обсяг участі представників в підготовці процесуальних документів, долучених до матеріалів справи, відсутність заперечень з боку сторін, той факт, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає обгрунтованою та співмірною суму витрат на правничу допомогу понесену позивачем в сумі 2900,00 грн. (29% від 10 000,00 грн.) та понесену відповідачем в розмірі 5680,00 грн. (71% від 8 000,0 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273,280 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» задовольнити.
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за кредитним договором №4782664 від 16.09.2021 року у розмірі 13000 грн. 50 коп., 2900 грн. 00 коп. - витрат на правничу допомогу та 622 грн. 63 коп. в рахунок відшкодування судового збору.
В іншій частині вимог відмовити у зв'язку з необгрунтованістю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу в розмірі 5 680 грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення виготовлено 16 квітня 2024 року.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, адреса6 м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, оф. 407.
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Г.В. Шелєхова