15 квітня 2024 р.Справа № 529/40/24
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Ральченко І.М., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лазаренко Оксани Михайлівни на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 04.03.2024 року по справі № 529/40/24
за позовом ОСОБА_1
до Державна служба України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 04.03.2024 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
На зазначене рішення суду представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лазаренко Оксана Михайлівна подала апеляційну скаргу.
Подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
18.10.2023 введено в дію Закон України від 29.06.2023 № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», який був розроблений для запровадження обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов'язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов'язку.
Згідно з абз. 1 ч. 6 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 3200-IX) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІСТ або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІСТ або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційній скарзі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Втім, представник скаржника, маючи з 18.10.2023 обов'язок реєстрації свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), в порушення п. 3 ч. 2 ст. 296 КАС України не зазначив в апеляційній скарзі відомостей про наявність електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом надання до суду апеляційної скарги із зазначенням у ній відомостей про наявність електронного кабінету представника апелянта у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Слід зазначити, що заявником надано квитанцію про сплату судового збору не у повному обсязі.
Так, предметом даної справи є законність постанови суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 сформовано правовий висновок, відповідно до якого у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Велика Палата Верховного Суду вказала, що у випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач вправі оскаржити його в апеляційному порядку. Однаковою мірою це стосується й відповідача у спірних правовідносинах, оскільки він як рівноправна сторона в адміністративній справі також має право на апеляційне/касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного Верховним Судом України в постанові від 13.12.2016, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що у даній справі у позивача пільга щодо сплати судового збору, у тому числі, за подання апеляційної скарги, відсутня.
Питання щодо справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3028 гривень.
Відповідно до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру ставки судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення застосуванню підлягають положення ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17), відповідно до яких ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до суду першої інстанції з даним позовом становить 605,60 грн. (0,2*3028=605,60).
Враховуючи наведене та дату подання апеляційної скарги, розмір ставки судового збору за подання даної апеляційної скарги на рішення суду складає 908,40 грн. (150% від 605,60 грн.).
Позивачем надано квитанцію про сплату судового збору на суму 805,50 грн.
З огляду на викладене, заявнику апеляційної скарги необхідно надати оригінал квитанції про доплату судового збору в розмірі 102,90 грн. (908,40 грн - 805,50 грн)
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: отримувач ГУК в Основ'янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди.
Згідно із ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Положеннями ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неусунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 169, п. 1 ч. 5 ст. 296, ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лазаренко Оксани Михайлівни на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 04.03.2024 року по справі № 529/40/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Лазаренко Оксані Михайлівні строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 календарних днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити представнику позивача ОСОБА_1 - адвокату Лазаренко Оксані Михайлівні, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.М. Ральченко