08 квітня 2024 р.Справа № 440/1452/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на окрему ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2024, головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі №440/1452/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 у справі № 440/1452/21 позов ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 , позивач, заявник) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області, апелянт), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови у здійсненні з 1 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18 грудня 2020 року №12/849/фп 65778 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 5 березня 2019 року; зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити з 1 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, відображених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18 грудня 2020 року №12/849/фп 65778 у розмірі 77 % грошового забезпечення з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, за вирахуванням раніше виплачених сум; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення набрало законної сили 01.05.2021.
27.12.2023 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень в порядку встановленому статтею 383 КАС України, в якій він просить:
- розглянути заяву та постановити ухвалу в порядку ст.249 КАС України через порушення ГУ ПФУ в Полтавській області, в межах своїх повноважень, ст. 8 Конституції України, прав ОСОБА_1 , рішення суду відповідно до статей 52, 55 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», щодо строків виплати частини пенсії, через її затримку в часі, починаючи з 01.04.2019, по 31.05.2021;
- для забезпечення виконання рішення суду у справі №440/1452/21 відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з застосуванням практики Європейського суду з прав людини, не зважаючи на аргумент відповідача про включення доплати пенсії в реєстр заборгованості виплат через відсутність на казначейських рахунках ГУ ПФУ в Полтавській області відповідного фінансування видатків на виконання рішення суду, зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області, як боржника за яким є відповідальний державний орган (центральний орган виконавчої влади - Міністерство соціального політики України сумісно з Пенсійним фондом України), вжити всіх необхідних заходів для дотримання рішення суду у справі №440/1452/21 або передати його іншому компетентному державному органу, який має вплив (контроль) на чинники, які затримують чи перешкоджають повному й вчасному виконанню рішення суду, а саме безпосередньо до Пенсійного фонду України сумісно з Міністерством соціального політики України, державним органам, які між іншим контролюють та відповідають за професійну, а тому соціально-правову діяльність відповідача в питанні пенсійного страхування з урахуванням висновку у п.27 постанови Верховного Суду від 06.08.2019 по справі №160/3586/19, де суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань.
Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 440/1452/21 не виконано.
Окремою ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Полтавській області щодо невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду 31.03.2021 у справі №440/1452/21 в частині зобов'язання здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2019 року з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, відображених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18 грудня 2020 року №12/849/фп 65778 у розмірі 77 % грошового забезпечення з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, за вирахуванням раніше виплачених сум.
Повідомлено Пенсійний фонд України та Міністерство соціальної політики України про бездіяльність ГУ ПФУ в Полтавській області щодо невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі №440/1452/21 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати окрему ухвалу Пенсійному фонду України та Міністерству соціальної політики України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону ГУ ПФУ в Полтавській області.
Встановлено строк для надання відповіді на окрему ухвалу упродовж тридцяти днів з дня отримання її копії.
Відповідач, не погодився із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати зазначену окрему ухвалу від 02 лютого 2024 року.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилався на неможливість виконання судового рішення з огляду на недостатність фінансування. Вказує, що звертався до Пенсійного Фонду України для проведення відповідної виплати, у зв'язку з чим вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 у справі № 440/1452/21 виконано в повному обсязі. У подальшому подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Позивач не погодився з доводами апеляційної скарги та подав відзив на неї, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу - без задоволення. також заявив клопотання про розгляд справи без його участі.
Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, позивач заяв та клопотань не надав, що не перешкоджає розгляду справи в силу приписів ч. 2 ст. 313 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 у справі № 440/1452/21 позов ОСОБА_1 задоволено.
З'ясовуючи питання щодо фактичного виконання пенсійним органом рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 у справі № 440/1452/21 судом встановлено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 440/1452/21 відповідач з 01.04.2019 провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 , нараховано заборгованість в розмірі 199415,13 грн за період з 01.04.2019 по 31.05.2021, яка облікована в органах Пенсійного фонду та підлягає виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України, про що зазначено в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 05.01.2024 № 1600-0801-7/1120.
Також судом першої інстанції встановлено, що старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 14.05.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65410383 з виконання виконавчого листа Полтавського окружного адміністративного суду №440/1452/21, виданий 11.05.2021.
21.09.2021 старшим державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на ГУ ПФУ в Полтавській області за невиконання рішення суду.
24.11.2021 старшим державним виконавцем також винесено постанову про накладення штрафу на ГУ ПФУ в Полтавській області за невиконання рішення суду.
31.01.2022 старшим державним виконавцем також винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Вказані обставини дають підстави для висновку, що позивачем вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду, однак рішення не виконано.
Постановляючи окрему ухвалу, суд першої інстанції виходив з приписів ч. 6 ст. 383 КАС України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, установлену законом.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною шостою статті 383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Так, матеріали справи свідчать, що відповідачем не надано до суду першої інстанції доказів виплати позивачеві сум пенсії, які ГУ ПФУ в Полтавській області мало виплатити на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року. Вказана обставина слугувала підставою для задоволення заяви ОСОБА_1 та визнання бездіяльності ГУ ПФУ в Полтавській області щодо невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду 31.03.2021 у справі №440/1452/21 в частині зобов'язання здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 квітня 2019 року з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, відображених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18 грудня 2020 року №12/849/фп 65778 у розмірі 77 % грошового забезпечення з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, за вирахуванням раніше виплачених сум, що свідчать про неналежне та неповне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 у справі № 440/1452/21.
За таких обставин, у силу приписів ч. 6 ст. 383 КАС України суд першої інстанції виконав обов'язок з постановлення окремої ухвали.
Оскільки доводом протиправності окремої ухвали є взаємовиключні твердження апелянта про повне виконання судового рішення та неможливість виконання такого рішення з огляду на відсутність грошових коштів, колегія суддів констатує безпідставність вимог апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Посилання апелянта, на його звернення до Пенсійного Фонду України з питань виконання відповідного судового рішення суду не є належною підставою вважати, що відповідачем остаточно виконано судове рішення по справі від 31 березня 2021 у справі № 440/1452/21.
Посилання апелянта на висновки, викладені у постановах Верховного Суду у постановах від 07.11.2019 у справі №420/70/19 (реєстраційний номер в ЄДРСР 85450386), від 23.04.2020 у справі №560/523/19 (реєстраційний номер в ЄДРСР 88886054) та від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а (реєстраційний номер в ЄДРСР 71834551) є безпідставними, оскільки у названих справах предметом розгляду були постанови державного виконавця про накладення штрафів на органи ПФ України, та не жодним чином не стосувалося питань ухвалення судами окремих ухвал у порядку, визначеному ст. 249 та ч. 6 ст. 383 КАС України.
Інших підстав для скасування окремої ухвали від 02 лютого 2024 року апелянтом не доведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що окрема ухвала суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення поставленого питання, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному судовому рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 242, 243, 249, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.
Окрему ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року по справі №440/1452/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 15.04.2024.