15 квітня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/1256/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву адвоката Мандрика Владислава Володимировича про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 22.12.2023 у справі № 360/1256/23 за позовною заявою адвоката Мандрика Владислава Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
09.04.2024 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява адвоката Мандрика Владислава Володимировича (далі - заявник, представник позивача, адвокат Мандрик В.В.) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 360/1256/23, в якій просить суд:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі № 360/1256/23;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати звіт про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі № 360/1256/23 у встановлений законодавством строк.
В обґрунтування заяви зазначено, що 22.12.2023 Луганський окружний адміністративний суд у справі № 360/1256/23 виніс рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
08.02.2024 представником позивача, адвокатом Мандриком В.В. була направлена заява до військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду, однак станом на 08.04.2024 рішення суду не було виконано.
26.03.2024 Військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь, в якій зазначено, що: «...рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі № 360/1256/23 буде виконано після надходження до військової частини НОМЕР_1 копії судового рішення, завіреної підписами та печаткою суду відповідно до чинного законодавства України.».
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для встановлення відповідачу строку для подання звіту про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі № 360/1256/23 позовну заяву задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого за період з 01 до 25 травня 2023 року та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за період з 14 до 18 червня 2023 року; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, установлену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого за період з 01 до 25 травня 2023 року та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за період з 14 до 18 червня 2023 року; іншій частині позовних відмовлено за необґрунтованістю.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 23.01.2023.
06.02.2024 позивачу видано виконавчий лист у справі № 360/1256/23, для звернення його до примусового виконання.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено у статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною другою статті 382 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Правові норми, закріплені у частині першій статті 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, пунктом 1 частини шостої статті 246 КАС України, згідно з якими, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.
З аналізу статті 382 КАС України слідує, що подання такої заяви може бути ініційовано позивачем в процесі виконання судового рішення, оскільки зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення є заходом превентивного впливу на відповідача у справі, з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Згідно з вимогами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Водночас, слід врахувати, що положеннями КАС України передбачено, що судовий контроль є диспозитивним правом (а не обов'язком), яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин у справі судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі.
Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 КАС України).
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження є завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (частина перша статті 5 Закону № 1404-VIII).
Таким чином, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень; повноваження щодо вчинення дій з приводу примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім виконавцям.
Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт також є формою забезпечення виконання судових рішень, однак може застосовуватись судом коли на час розгляду заяви про встановлення судового контролю заявником надано докази, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.
Подібна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06.05.2019 у справі № 826/9960/15.
За змістом поданої заяви представник позивача покликається на невиконання рішення суду, постановленого у даній справі.
Водночас, адвокатом Мандриком В.В. не надано доказів пред'явлення виконавчого листа в адміністративній справі № 360/1256/23 до примусового виконання.
Тобто, під час розгляду поданої заяви у суду відсутні підстави вважати, що у разі не застосування такого примусового заходу, як судовий контроль, прийняте рішення суду у цій справі залишиться невиконаним, враховуючи, що докази того, що заявником вжито усі можливі дії, в тому числі відповідно до Закону № 1404-VIII.
Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 10.04.2024 відсутні відомості про відкриття виконавчого провадження стягувачем у якому є ОСОБА_1 .
У контексті викладеного, заявником не надано, а судом не встановлено наявність фактичних та правових підстав для зобов'язання відповідача, як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
На підставі викладеного, суд вважає, що адвокатом Мандриком В.В. не надано обґрунтованих доказів в підтвердження необхідності встановлення судового контролю, у зв'язку із чим у задоволенні заяви про встановлення судового контролю слід відмовити.
Також суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Військова частина НОМЕР_1 має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС та отримала електронну копію рішення суду у справі № 360/1256/23 в день його ухвалення судом - 22 грудня 2023 року.
Керуючись статтями 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви адвоката Мандрика Владислава Володимировича про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 22.12.2023 у справі № 360/1256/23 відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т.В. Смішлива