15 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/194/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про визнання протиправними дій відповідача, що вчинені на виконання рішення суду в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )
до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. О. Гончара, 55а, . Київ, 01601; код ЄДРПОУ 38516849).
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне Управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7 а, ЄДРПОУ: 20632802)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. О. Гончара, 55а, . Київ, 01601; код ЄДРПОУ 38516849) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року позов задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо неоформлення і ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області оновленої довідки ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, для проведення перерахунку розміру його пенсії з 01.02.2023; зобов'язано Державну службу України з надзвичайних ситуацій підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовими (спеціальними) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом н
Рішення суду набрало законної сили.
На виконання вказаного рішення судувідповідачем було виготовлена оновлена довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом 01.01.2023 року від 17.11.2023 року №20-744/201.
Проте, позивач виявив, що при складенні довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2023 рік, відповідач протиправно зменшив показники складових грошового забезпечення позивача, а саме надбавки за особливості проходження служби та премії.
За таких умов, позивач у порядку спеціальної процедури, що встановлена статтею 383 КАС України, звернувся до суду із заявою, у якій просив суд зобов'язати виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та на адресу.
Враховуючи вимоги ст.229, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув подану заяву у письмовому провадженні.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно із ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N3477-IV, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною "права на суд", а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення.
Зокрема, у пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" ("Hornsby v. Greece", заява № 18357/91), суд наголошує, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (N1) від 27 серпня 1991 року, серія А, N209, с.20, п.59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (995_690) (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v.United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія А, N18, с.16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Суд зазначає, що виконанням рішення суду є вчинення відповідачем дій у повній відповідності із резолютивною частиною рішення.
Судом встановлено, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/194/23 ДСНС України виготовлена довідка про розмір грошового забезпечення позивача від 17.11.2023 року №20-744/201 станом на 01.01.2023 року. До грошового забезпечення включені такі показники:
- посадовий оклад - 12670 грн.,
- оклад за військовим (спеціальним) званням полковник - 2250 грн.,
- надбавка за вислугу років (50%) - 7460 грн.,
- надбавка за особливості проходження служби (79%) - 17680,2 грн.,
- премія (41,4% посадового окладу) - 5245,38 грн.
Утім, позивач вважає, що у вказаній довідці відповідач протиправно зменшив показники надбавки за особливості проходження служби та процентного розміру премії, які, на його переконання, мають становити 95% та 200% відповідно.
Відповідно до ч.1 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Суд констатує, що у спірних правовідносинах застосовною є правова позиція Верховного Суду, що висловлена у постанові від 05 березня 2024 року у справі №380/19324/23. Так, за аналогічних обставин суд касаційної інстанції наголосив, що рішенням суду першої інстанції зобов'язано відповідача підготувати та надати до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення позивача відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення перерахунку пенсії, без вказівки зазначення конкретного відсоткового значення (розміру) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Отже, відсутні підстави для звернення позивача до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду (пункт 15 мотивувальної частини).
У рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року судом надавалась оцінка наявності підстав для видачі позивачу довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, для проведення перерахунку розміру його пенсії з 01.02.2023.
Воднораз, суд звертає увагу заявника (позивача) і на те, що питання визначення відсоткового розміру окремих видів грошового забезпечення, що повинні були включені до довідки, в межах розгляду цієї справи судом не досліджувались, оцінка відповідним обставинам не надавалась. Тому, вирішення питання визначення відсоткового розміру окремих видів грошового забезпечення, не може бути предметом розгляду у цій справі у спосіб та порядку, встановленими ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд вважає за необхідне наголосити, що вирішення питання визначення відсоткового розміру окремих видів грошового забезпечення може бути предметом окремого адміністративного позову, поданого в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що заява позивача є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 241, 249, 256, 294, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву позивача про визнання протиправними дій, суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду у справі №340/194/23 - залишити без задоволення.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК