11 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1032/24ДСК
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петренко О.С.
за участю секретаря - Толстової О.І.
представника позивача - Мороз В.С.
представника відповідача 1- не з'явився,
представника відповідача 2- не з'явився,
представника третьої особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача-1, відповідача-2 та представника третьої особи про залишення без розгляду адміністративної справи
за позовом: Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури
до відповідача-1: Державної служби геології та надр України
до відповідача-2: Державної комісії України по запасах корисних копалин
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрлітійвидобування"
про визнання дій протиправними, скасування рішень та визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами, -
Перший заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
1) визнати протиправними дії Державної комісії України по запасах корисних копалин і Державної служби геології та надр України щодо розгляду матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів та ресурсів петалітових літієвих руд Полохівського родовища у Маловисківському районі Кіровоградської області та скасувати рішення засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, оформлене протоколом від 29.09.2016 №3668-ДСК,
2) визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 18.01.2017 року №17, в часині надання ТОВ "Укрлітійвидобування" спеціального дозволу на користування надрами;
2) визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 03.04.2017 №6195, виданий ТОВ "Укрлітійвидобування", вид користування - видобування, мета користування - видобування петалітових літієвих руд Полохівського родовища.
Разом з позовом прокурор подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій вказав, що підстави для звернення з цим позовом до суду виникла після отримання органами прокуратури інформації в рамках розслідування кримінальних проваджень щодо допущених порушень вимог законодавства під час отримання ТОВ "Укрлітійвидобування" оскаржуваного спеціального дозволу на користування надрами, та опрацювання зазначеної інформації.
Ухвалою суду від 26.02.2024 відкрито провадження в справі, за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи призначено в підготовчому судовому засіданні.
На адресу суду від відповідача-1,2 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском прокурором строку звернення до суду, встановленого ст.122 КАС України (т.1,а.с.160-166,186-190, т.2,а.с.1-9).
Крім того, на адресу суду від третьої особи надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду частини позовних вимог, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду(т.2,а.с.89-92) та закриття провадження у частині позовних вимог (т.2,а.с.200-201).
15.03.2024 та 27.03.2024 прокурор подав до суду заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, яке фактично вмотивоване тим, що наявність підстав для звернення з цим позовом до суду виникли після отримання саме Кіровоградською обласною прокуратурою інформації, одержаної в рамках розслідування кримінальних проваджень № 42023000000000708 та № 42017100000001271 щодо допущених порушень вимог законодавства під час отримання ТОВ "Укрлітійвидобування" оскаржуваного спеціального дозволу на користування надрами, та опрацювання зазначеної інформації.(т.2 а.с.28-34,54-60,166-171).
Представник прокуратури проти задоволення вказаних клопотань заперечував.
Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав заявлені клопотання.
Представник відповідача 1,2 до суду не з'явилися, були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі.
Розглянувши вказані клопотання, суд прийшов до наступних висновків.
Щодо строків звернення до суду з даним позовом, слід зазначити наступне.
Позиція відповідача 1,2 з приводу строків звернення до суду.
Протокол засідання колегії ДКЗ від 29.09.2016 № 3668-ДСК (далі - протоколу ДКЗ № 3668-ДСК) оформлено за результатами засідання з розгляду матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів петалітових літієвих руд Полохівського родовища.
В силу положень Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" рішення, прийняті дозвільним органом підлягають обов'язковому оприлюдненню на порталі електронних сервісів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Накази (з додатками) щодо надання, видачі дублікату, переоформлення, внесення змін, продовження строку дії, зупинення, поновлення дії та анулювання спеціальних дозволів на користування надрами розміщені на офіційному веб-сайті Держгеонадр.
Наказ Держгеонадра від 18.01.2017 № 17 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" оприлюднений на офіційному сайті суб'єкта владних повноважень у розділі архів наказів за 2017 рік, доступ до якого є і нині.
Відповідно до змісту цього наказу ТОВ "Укрлітійвидобування" надається спеціальний дозвіл на користування надрами відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615. Цей підпункт Порядку передбачає надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.
Відомості щодо наявності та чинності спеціальних дозволів на користування надрами розміщувались у відкритому доступі на веб-сайті Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Оскаржуваний спеціальний дозвіл на користування надрами надано ТОВ "Укрлітійвидобування" 03.04.2017 р., доступ до якого є і наразі.
Також зазначено, що у прокуратури була реальна можливість, ще до ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, дізнатись про наявність чи відсутність у ТОВ "Укрлітійвидобування" спеціальних дозволів на користування надрами, підстави отримання спеціального дозволу на користування надрами, а також отримати відомості щодо оскаржуваного протоколу (зважаючи на те, що в оскаржуваному спеціальному дозволі на користування надрами міститься інформація щодо протоколів засідання колегії ДКЗ).
З матеріалів інших аналогічних цій справі справ стороні відповідача стало відомо, що запитом Офісу Генерального прокурора № 12/2-35ВИХ-21 до Держгеонадра витребувано у строк до 17.06.2021 р. надати, зокрема, перелік суб'єктів господарювання, у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки. Держгеонадра у відповідь на запит надано відповідний перелік суб'єктів господарювання, серед яких значилось і ТОВ "Укрлітійвидобування".
Таким чином, Офіс Генерального прокурора, принаймні з 17.06.2021 року був обізнаний про те, що ТОВ "Укрлатійвидобування" отримало спеціальний дозвіл на користування надрами "за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки".
Також, Офіс Генерального прокурора розіслав керівникам обласних прокуратур лист - орієнтування про вжиття заходів на захист інтересів держави у сфері охорони та раціонального використання надр від 31.08.2021 № 12/2-320ВИХ-514ОКВ-21, по тексту якого йдеться інформація і щодо отримання поза аукціоном 117 спеціальних дозволів на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин. Цим листом вказано, за наявності підстав, вжити заходи представницького та кримінально-правового характеру, про що повідомити Офіс Генерального прокурора.
У сукупності зазначеного вище сторона відповідача вважає, що відлік строку звернення до суду з позовом у цій справі має розпочинатись якщо не з надання спеціального дозволу на користування надрами від 03.04.2017 № 6195, то хоча б з моменту, коли прокуратура дізналась або мала можливість дізнатись про наявність підстав для здійснення представництва в судів інтересів держави в межах запиту Офісу Генерального прокурора, а саме з червня 2021 року.
Як вбачається з ухвал (загальний доступ до якої забезпечено 14.11.2017 р.) Печерського районного суду від 18.10.2017 року у справах № 757/61710/17-к, № 757/61716/17-к клопотання (в межах кримінального провадження № 42017100000001271 від 10.10.2017 р.) слідчого в особливо важливих справах четвертого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва, за погодженням прокурора відділу прокуратури м. Києва про тимчасовий доступ до речей та документів задоволені.
Відповідно до цих ухвал, надані дозволи на тимчасовий доступ до документів, із можливістю вилучення, зокрема, оригіналів документів, що стосуються надання ...спеціального дозволу ...№ 6195 від 03.04.2017 на користування надрами на ..., яке знаходиться у Маловисківському районі Кіровоградської області (наказів ..., пропозицій Комісії з питань надрокористування (протокол від 09.12.2016 № 6/2016), матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів петалітових літієвих руд ..., матеріалів повторної геолого-економічної оцінки ...від 2016 року, протоколу ...по запасах корисних копалин № 3668-ДСК від 29.09.2016, спеціального дозволу ... № 6195 від 03.04.2017 на користування надрами.
Наказ Держгеонадр від 18.01.2017 р. № 17, на підставі якого ТОВ "Укрлітійвидобування" видано спеціальний дозвіл на користування надрами від 03.04.2017 № 6195 на видобування петалітових літієвих руд Полохівського родовища Кіровоградської області, а також спеціальний дозвіл на користування надрами від 03.04.2017 № 6195 вже були предметом розгляду у справі № 826/1346/18. В межах цієї справи (про що зазначено у рішенні суду), прокуратура міста Києва вказувала на те, що підстави для звернення до суду виникли з 13.11.2017, оскільки встановити порушення вимог чинного законодавства під час видачі Держгеонадр України оскаржуваних рішень стало можливо лише за результатами вивчення документів, на підставі яких вони були прийняті. В рішенні також зазначено, що "Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, зі змісту протоколу № 3668-ДСК засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, на замовлення ТОВ "Укрлітійвидобування " на підставі Технічного завдання, наданого ТОВ "Магма" на виконання попередньої геолого-економічної оцінки Полохівського родовища літію камеральним шляхом складено і подано на розгляд ДКЗ України геолого-економічну оцінку запасів і ресурсів двоокису літію станом на 01.08.2016 року. Роботи зареєстровано Державною службою геології та надр України, номер державної реєстрації У-16-326/1 від 26.08.2016 року."
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2018 у справі № 826/1346/18, яке набрало законної сили 19.03.2019 р., у задоволені позову Прокуратури міста Києва відмовлено повністю.
Отже, з рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2018 р. у справі № 826/1346/18 вбачається, що органами прокуратури станом на 13.11.2017 вивчені документи, на підставі яких прийнято рішення та спеціальний дозвіл на користування надрами, що оскаржуються в межах справи № 340/1032/24.
Позиція ТОВ "Укрлітійвидобування" з приводу строків звернення до суду.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000708 за фактом законності дій службових осіб Державної служби геології та надр України при видачі ТОВ "Укрлітійвидобування" спеціального дозволу на користування надрами поза аукціоном за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, розпочато 27.04.2023.
У ході досудового слідства ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.10.2023 (справа №757/44728/23-к) слідчим групи слідчих, яким доручено здійснення досудового розслідування, надано тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні Державної служби геології та надр України та стосуються видачі спеціального дозволу на користування надрами, з можливістю вилучення їх копій.
Під час виконання вказаної вище ухвали ДНВП «ГЕОІНФОРМ УКРАЇНИ» листом за №05/305-4368 від 09.11.2023 проінформовано Держгеонадра про відсутність оригіналів окремих документів щодо надання спеціального дозволу на користування надрами №6195 від 03.04.2017, у зв'язку з їх вилученням 18.10.2017 на підставі ухвали Печерського районного суду м, Києва (справа №757/61710/17-к).
При цьому, ухвала Печерського районного суду м. Києва від 18.10.2017 у справі №757/61710/17-к постановлена у кримінальному провадженні №42017100000001271, розпочатому 10.10.2017 за фактом законності дій службових осіб Державної служби геології та надр України при видачі ТОВ "Укрлітійвидобування" спеціального дозволу на користування надрами поза аукціоном за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
З огляду на виявлення під час здійснення процесуального керівництва у даному кримінальному провадженні відповідних «порушень» інтересів держави, прокурором міста Києва 23.01.2018 подано до Окружного адміністративного суду міста Києва позов до Державної служби геології та надр України про визнання протиправними дій Держгеонадр України щодо прийняття наказу №17 від 18.01.2017; визнання протиправним та скасування наказу Держгеонадр України №17 від 18.01.2017; визнання протиправними дій Держгеонадр України щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами №6195 від 03.04.2017; визнання протиправним та скасування спеціального дозволу №6195 від 03.04.2017.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2018 у справі №826/1346/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Таким чином, прокурор на виявлені в жовтні 2017 року «порушення» інтересів держави (у т.ч. з тих же самих підстав) відреагував ще в січні 2018 року. У зв'язку з чим, повторне звернення прокурором з новим позовом з тим самим предметом та з тих самих підстав є не що іншим, як зловживанням процесуальними правами у розумінні статті 45 КАС України.
Крім того, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016120190000240 від 30.03.2016 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ТОВ "Укрлітійвидобування" та Моловисківської РДА Кіровоградської області при виділенні земельних ділянок на території Ленінської сільської ради Моловисківського району Кіровоградської області, які розташовані на території Полохівського родовища літієвих руд, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 3641 КК України. Процесуальне керівництво у провадженні забезпечується прокурорами Кіровоградської обласної прокуратури.
З огляду на вищевикладене, вказані прокурором у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду підстави є штучними та неповажними, оскільки наведені обставини не можна вважати об'єктивно непереборними а також такими, що не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Заперечення прокурора на надані клопотання.
Дозвіл прокурорам Кіровоградської обласної прокуратури на розголошення відомостей у кримінальному провадженні № 42023000000000708 процесуальним керівником у зазначеному кримінальному провадженні, а саме заступником начальника відділу представництва інтересів держави в суді управління захисту інтересів держави в суді охорони навколишнього природного середовища Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генеральної прокуратури ОСОБА_2 було надано 26.01.2024.
Дозвіл прокурорам Кіровоградської обласної прокуратури на розголошення відомостей у кримінальному провадженні 42017100000001271 процесуальним керівником у зазначеному кримінальному провадженні - прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 було надано 19.01.2024.
Цим же прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було надано 26.01.2024 дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування в частині наданих матеріалів з грифом «Для службового користування».
Зазначені дозволи разом із копіями матеріалів кримінального провадження Офісом Генерального прокурора до Кіровоградської обласної прокуратури направлено листом № 12/1/1-45026-23 від 30.01.2024.
При цьому, відповідно до зазначеного листа, після опрацювання надісланих матеріалів на предмет наявності підстав для застосування представницьких повноважень Офіс Генерального прокурора необхідно було повідомити про вжиті заходи на захист інтересів держави або причини їх невжиття.
Копії протоколу засідання ДКЗ № 3668-ДСК від 29.09.2016 із грифом «Для службового використання» до Кіровоградської обласної прокуратури направлено 09.02.2024.
Відповідні копії документів із кримінальних проваджень із Офісу Генерального прокурора до Кіровоградської обласної прокуратури надійшли 06.02.2024, а копії протоколу засідання ДКЗ № 3668-ДСК від 29.09.2016 із грифом «Для службового користування» - 15.02.2024.
До отримання усіх необхідних копій документів з кримінальних проваджень та їх опрацювання у сукупності, Кіровоградська окружна прокуратура не володіла інформацією, яка б підтверджувала порушення інтересів держави у зв'язку з наданням спірного спеціального дозволу на підставі оскаржуваного протоколу ДКЗ.
Позивач не погодився і з твердженням представника третьої особи про пропуск Кіровоградською обласною прокуратурою строку звернення до суду внаслідок подання прокуратурою м. Києва у січні 2018 року позову у справі №826/1346/18.
Перш за все, хоча органи прокуратури України і становлять єдину систему, зазначене поняття не є тотожним поняттю «єдина структура».
Конституцією України визначено також систему органів виконавчої влади (ст. 113), систему судоустрою України (ст. 125).
Законом України "Про центральні органи виконавчої влади" передбачено, наприклад, систему центральних органів виконавчої влади (ст. 1), Законом України "Про місцеве самоврядування" визначено, які органи входять до системи місцевого самоврядування (ст. 5).
Кіровоградська обласна прокуратура є окремою юридичною особою (код ЄДРПОУ 02910025) та не входить до структури Офісу Генерального прокурора (код ЄДРПОУ 00034051, структура затверджена наказом Генерального прокурора від 21.12.2019 № 99-шц) чи Київської міської прокуратури (код ЄДРПОУ 02910019).
Підстави для звернення з цим позовом до суду виникли після отримання саме Кіровоградською обласною прокуратурою інформації, одержаної в рамках розслідування кримінальних проваджень № 42023000000000708 та № 42017100000001271 щодо допущених порушень вимог законодавства під час отримання ТОВ "Укрлітійвидобування" оскаржуваного спеціального дозволу на користування надрами, та опрацювання зазначеної інформації.
Таким чином, незаконність дій ДКЗ та Держгеонадр щодо реєстрації робіт і досліджень за формою № 3-гр, апробування запасів корисних копалин та надання спеціального дозволу встановлена обласною прокуратурою лише у 2024 році, тому процесуальний строк для звернення до суду пропущений з поважних причин та підлягає поновленню судом, оскільки пред'явлений у тримісячний строк з часу виникнення підстав для його подання - 21.02.2024.
Дійсно, у січні 2018 року прокуратура м. Києва звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Держгеонадр про визнання протиправних дій щодо прийняття наказу №17 від 18.01.2017, видання ТОВ "Укрлітійвидобування" спеціального дозволу на користування надрами №6195 від 03.04.2017 та скасування зазначених наказу та спецдозволу.
Водночас, позовні вимоги у справі № 826/1346/18 обґрунтовувалися тим, що ТОВ "Укрлітійвидобування" для отримання спецдозволу не надало погодження органу місцевого самоврядування та Мінприроди:
- спецдозвіл видано без проведення аукціону при наявності заявки щодо цього ж родовища іншого суб'єкта господарювання (ПАТ "Українські поліметали"),
- для отримання спецдозволу Товариство надало протокол ДКЗ від 29.09.2016, який прийнято на підставі тих же документів, що і протокол ДКЗ від 09.08.2011, за яким ТОВ "Укрдітійвидобування" втратило право на отримання спеціального дозволу.
Вимогами у позові Кіровоградської обласної прокуратури є визнання протиправними дії ДКЗ і Держгеонадр щодо розгляду матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів та ресурсів петалітових літієвих руд Полохівського родовища, скасування рішення ДКЗ № 3668-ДСК від 29.09.2016, визнання протиправним та скасування наказу Держгеонадра про надання спецдозволу та скасування спецдозволу на користування надрами від 03.04.2017 № 6195 у зв'язку із відсутністю у ТОВ "Укрлітійвидобування" статусу надрокористувача під час проходження процедури отримання спецдозволу.
Таким чином позови у справах № 826/1346/18 та № 340/1032/24ДСК мають різні предмети та заявлені із різних підстав.
Також не можна погодитися із твердженням щодо неповажності причин пропуску строку звернення до суду у зв'язку із розслідуванням слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області кримінального провадження № 12016120190000240 від 30.03.2016.
Як підтверджується доданими до клопотання про залишення позову без розгляду копіями документів, в ході досудового розслідування зазначеного провадження вживалися заходи, спрямовані на отримання копії ряду документів (винесено постанову про направлення відомостей від 17.03.2023, направлено до суду клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів).
Водночас у наданій постанові процесуального керівника та ухвалі слідчого судді від 18.09.2023 йдеться переважно про надання копій документів, які не використовуються як докази у справі № 340/1032/24ДСК (за виключенням протоколу ДКЗ № 3668-ДСК від 29.09.2016).
Більш того, як вбачається із наданих листів ТОВ "Укрлітійвидобування" № 7 від 16.08.2023 та № 231116/1 від 16.11.2023, жодного документу на виконання постанови процесуального керівника та ухвали слідчого судді Товариством до органу досудового розслідування чи прокуратури надано не було.
Копії протоколу засідання ДКЗ № 3668-ДСК від 29.09.2016 із грифом «Для службового користування» надійшли до Кіровоградської обласної прокуратури 15.02.2024 із Офісу Генерального прокурора.
Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, проаналізувавши їх аргументи, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з частиною четвертою статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження спрямовані на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 зазначав про те, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Ключовим питанням є визначення, коли прокурор був обізнаний чи повинен був дізнатись про наявність порушень з боку відповідача під час прийняття протоколу від 29.09.2016 №3668-ДСК та, відповідно, про наявність підстав для звернення до суду з позовом.
Судом встановлено, що спірний протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин №3668-ДСК було прийнято 29.09.2016.
При цьому, про наявність підстав для звернення з позовом в цій справі прокурору було відомо щонайменше ще в 2018 році, натомість з позовом до суду він звернувся лише 21.02.2024 тобто з пропуском строку, визначеного абзацом другим частини другої статті 122 КАС України.
Прокурор обґрунтовував пропуск строку на звернення до суду з позовом, зокрема тим, що спірний протокол від 29.09.2016 мав гриф «Для службового користування», тому можливості раніше ознайомитись із ним через загальнодоступні джерела інформації та визначити наявність відповідних порушень не було, відтак, про наявність підстав для представництва інтересів держави йому стало відомо лише 15.02.2024 (дата надходження до Кіровоградської обласної прокуратури копії протоколу засідання ДКЗ № 3668-ДСК від 29.09.2016 із грифом «Для службового користування»).
У постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом встановленого законом строку звернення з дня виявлення таких порушень. Проте направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.
23.01.2018 року прокурором міста Києва було подано до Окружного адміністративного суду міста Києва позов до Державної служби геології та надр України про: визнання протиправними дій Держгеонадр України щодо прийняття наказу №17 від 18.01.2017; визнання протиправним та скасування наказу Держгеонадр України №17 від 18.01.2017; визнання протиправними дій Держгеонадр України щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами №6195 від 03.04.2017; визнання протиправним та скасування спеціального дозволу №6195 від 03.04.2017.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2018 у справі №826/1346/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2019, у задоволенні позову відмовлено.
У вищезазначеному рішенні (а.6 даного рішення) зазначено, що зі змісту протоколу №3668-ДСК засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, на замовлення ТОВ "Укрлітійвидобування" на підставі Технічного завдання, наданого ТОВ «Магма» на виконання попередньої геолого-економічної оцінки Полохівського родовища літію камеральним шляхом складено і подано на розгляд ДКЗ України геолого-економічну оцінку запасів і ресурсів двоокису літію станом на 01.08.2016 року. Роботи зареєстровано Державною службою геології та надр України, номер державної реєстрації У-16-326/1 від 26.08.2016 року.
З урахуванням наведеного, суд відхиляє доводи заявлені позивачем про те, що Кіровоградська обласна прокуратура про наявність підстав для представництва інтересів держави прокуратурі стало відомо лише 15.02.2024 (дата надходження до Кіровоградської обласної прокуратури копії протоколу засідання ДКЗ № 3668-ДСК від 29.09.2016 із грифом «Для службового користування»).
Суд не приймає доводи позивача про те, що, хоча органи прокуратури України і становлять єдину систему, зазначене поняття не є тотожним поняттю «єдина структура», як на обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.
В силу ст.1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Суд зазначає, що належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом із зазначеними позовними вимогами, із змісту заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду не вбачається.
Таким чином, суд вважає, що вказані позивачем обставини, якими він обґрунтовує поважність пропущення строків звернення до суду, не можуть бути поважними причинами для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки вказане матиме наслідок необґрунтованого втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які об'єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду позивачем не наведено.
У відповідності ч.2 ст.183 КАС України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:
1) залишення позовної заяви без розгляду;
2) закриття провадження у справі;
3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
За змістом пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо є підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене, підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними відсутні, а тому суд залишає позовну заяву в цій частині без розгляду.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд, -
Клопотання представника відповідача-1, відповідача-2 та представника третьої особи про залишення без розгляду - задовольнити частково.
Позовну заяву в частині визнання протиправними дії Державної комісії України по запасах корисних копалин і Державної служби геології та надр України щодо розгляду матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів та ресурсів петалітових літієвих руд Полохівського родовища у Маловисківському районі Кіровоградської області та скасування рішення засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, оформлене протоколом від 29.09.2016 №3668-ДСК - залишити без розгляду.
В задоволенні решти клопотання - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.04.2024 року
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО