15 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/967/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7 а, ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не нарахування та не виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків нарахованої та невиплаченої пенсії за період з 01.12.2019 р. по день фактичної виплати донарахованої та не виплаченої частини пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати нарахованої та невиплаченої пенсії за період з 01.12.2019 р. по день фактичної виплати донарахованої та не виплаченої частини пенсії згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Позивач вказав, що являється пенсіонером МВС України та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, йому призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Вказує, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати з 01.01.2016. Зазначає, що йому здійснено перерахунок пенсії починаючи з 01.01.2016 року у відповідності до Закону України від 23.12.2015 №900-VIII "Про знесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статей 51, 63 Закону №2262-ХІІ, відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року.
Іншого мотивування з приводу періоду нарахованої з 01.12.2019 року пенсії та дати її фактичної виплати, а також законодавчо встановлених строків виплати такої донарахованої пенсії, позовна заява не містить.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду уточненої позовної заяви в частині позовних вимог з вказанням дати фактичної виплати донарахованої та не виплаченої частини пенсії, а також надати докази отримання таких виплат, а саме - донарахованої та невиплаченої частини пенсії, вказати суму та підстави донарахування суми пенсії.
Вимог ухвали суду позивач не виконав.
З метою уникнення перешкоджання доступу до правосуддя, ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.11).
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області 01.04.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову (а.с.14-16). Вказано, що позивач перебуває на обліку в головному управлінні та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за № 2262-XII. По суті позовних вимог вказано, що в позовній заяві не конкретизовано про яку компенсацію з виплати якої частини пенсії йде мова.
Відповідач стверджує, що позовні вимоги заявлено із порушенням норм статті 122 КАС України. З цих підстав просив суд відмовити в задоволенні позову.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
ОСОБА_1 з 2008 р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області і отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (а.с.19зв.).
Позивач до матеріалів справи надав заяву від 20.12.2023 року, адресовану Головному управлінню Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.12.2019 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії. Доказів отримання її відповідачем суду не надано (а.с.3).
В якості відповіді на дану заяву надав копію листа №16449-17428/М-09/8-1100/23 від 29.12.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Однак зміст даного листа свідчить про те, що це відповідь не на звернення з приводу виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.12.2019 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії. Це відповідь на звернення з приводу нарахування індексації та складових і розміру пенсії станом на 01.12.2023 року.
На намагання суду з'ясувати суму та дату остаточної виплати донарахованої пенсії, а також інші обставини, що мають значення для даної справи, позивач не вказав в чому саме відбулось порушення строків виплати пенсії та в якій саме сумі, не вказав остаточну дату виплати.
Окрім цього, мотивувальна частина позовної заяви не містить позиції з приводу законодавчо встановлених строків виплати такої пенсії, а також пояснення щодо недотримання відповідачем таких строків. Більш того, мотивувальні частина містить неузгодженість з позовними вимогами.
Так, мотивувальні частина позову містить посилання на те, що відповідач не нарахував компенсацію з 01.01.2016 року, однак в прохальній частині позивач просить її нарахувати з 01.12.2019 року.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” (далі - Закон №2050-ІІІ).
Відповідно до статті 1 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до положень ст.2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
Тобто стаття 2 Закону №2050-ІІІ прямо передбачає, що під доходами, на які поширюються правила щодо компенсації втрат, у цьому Законі слід розуміти, зокрема, пенсії.
Статтею 3 Закону №2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
З метою реалізації Закону №2050-III Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок №159 проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі Порядок №159, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до пункту 2 якого компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-III та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Своєю чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом Пенсійного фонду України) добровільно чи на виконання судового рішення.
Дія норм Закону №2050-III та Порядку №159 поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Суд вважає, що за відсутності мотивувальної частини позовної заяви з приводу конкретних обставин з якими закон пов'язує алгоритм обрахунку строків звернення до суду, відсутні підстави стверджувати про їх пропуск, що виключає підстави для залишення позову без розгляду.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність конкретизації позовних вимог в частині дати остаточної виплати пенсії, а також конкретної суми такої пенсії, відсутність мотивувальної частини, в задоволенні позову належить відмовити.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, КАС України, суд, -
У задоволені адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА