про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
15 квітня 2024 року м. Київ № 320/15220/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., ознайомившись з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІА СОЛАР ГРУП-БРИЛІВКА" до Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІА СОЛАР ГРУП-БРИЛІВКА" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО", в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" щодо обнулення в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІА СОЛАР ГРУП-БРИЛІВКА" за період з 12.11.2022 по 14.06.2023 року, та не відображення в системі Market Management System (MMS) переданих фактичних даних комерційного обліку електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІА СОЛАР ГРУП-БРИЛІВКА" з 15.06.2023 року,
- зобов'язати Приватне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" відобразити в системі Market Management System (MMS) фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІА СОЛАР ГРУП-БРИЛІВКА" з 12.11.2022 року,
- зобов'язати Приватне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" припинити порушення підпункту 6 пункту 1 Постанови 555 НКРЕКП від 31.05.2022 року, шляхом забезпечення сертифікації даних комерційного обліку, згідно з пунктом 2.2.2 глави 2.2 розділу II Кодексу комерційного обліку по точках комерційного обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІА СОЛАР ГРУП-БРИЛІВКА" за період з 12.11.2022 року по дату винесення рішення, після отримання таких даних комерційного обліку від ТОВ «НЕСС ЕНЕРДЖІ» відповідно до пункту 1 цієї постанови, надати сертифіковані дані комерційного обліку учасникам ринку для подальшого формування платіжних документів і здійснення розрахунків та не допускати в подальшому такого порушення.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, окрім іншого, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Дослідивши матеріали адміністративної справи суд установив, що ця справа не підсудна Київському окружному адміністративного суду, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Згідно з вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02.06.2016 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України також передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас, пунктом 10 частини 1 статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Згідно приписів статті 20 Господарського кодексу України регламентовано, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
За змістом статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів судом встановлено, що ТОВ «ЮСГ-БРИЛІВКА» в особистому кабінеті на платформі ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" Market Management System встановила, що 15.06.2023р. адміністратором комерційного обліку (НЕК “УКРЕНЕРГО”) були скореговані дані комерційного обліку електричної енергії на нульові показники за період 01.06.2023р.-10.06.2023р. (версія 1 реліз), а також 19.06.2023р. скореговані дані за період 10.06.2023р.- 14.06.2023 р. (версія 1 реліз). 20.06.2023р. адміністратором комерційного обліку (НЕК “УКРЕНЕРГО”) були скореговані дані комерційного обліку електричної енергії на нульові показники за період за квітень-травень 2023 р. (версія 2 реліз) на платформі MMS. Крім цього на платформі MMS. З 15.06.2023 року перестали відображатися данні комерційного обліку електричної енергії ТОВ «ЮСГ-БРИЛІВКА», які були завантажені ТОВ «НЕСС ЕНЕРДЖІ» як постачальником послуг комерційного обліку на інформаційно-комунікаційну платформу Datahub створену НЕК “УКРЕНЕРГО” для збору та обробки основних даних та даних комерційного обліку, які звідти перевантажуються на платформу MMS. Також, за період з 12.11.2022 по 31.03.2023 (версія 3 релізу) данні комерційного обліку електричної енергії відображені на рівні нуля. Вважаючи дії НЕК «УКРЕНЕРГО» щодо обнулення в системі MMS даних комерційного обліку електричної енергії позивача за період з 12.11.2022 по 14,06.2023 року, та не відображення в системі MMS переданих фактичних даних комерційного обліку електричної енергії Позивача з 15.06.2023 року протиправними, позивач змушений був звернутися до суду.
Таким чином, з огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин, обставин, які встановлені матеріалами справи, а також враховуючи суб'єктний склад учасників справи, суд дійшов висновку про спрямованість цього позову на захист прав у сфері господарських правовідносин, а не публічно - правових відносин, що виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства.
У рішенні від 14.12.2011 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення ч. 2 ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом. Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
Європейський суд з прав людини, у рішенні справи «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., яка гарантує право кожного на справедливий та публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 336/2177/17.
Дослідженням змісту позову не установлено вимог, які б були підсудні окружному адміністративному суду, що б за правилами частини 3 статті 21 КАС України зумовлювало належність цього спору до підсудності Київського окружного адміністративного суду.
За правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 21.07.2019 у справі 855/306/19, належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил територіальної, інстанційної та предметної підсудності.
Наведені обставини свідчать, що Київський окружний адміністративний суд є неповноважним судом для розгляду та вирішення даної справи з огляду на її предметну підсудність.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.
Враховуючи та на підставі наведеного суд вважає, що цю позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, відповідно, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
На виконання частини 6 статті 170 КАС України суд роз'яснює позивачу, що розгляд даної справи має здійснюватися судами за правилами господарського судочинства.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 170, 241-243, 248, 282 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІА СОЛАР ГРУП-БРИЛІВКА" до Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи повинен здійснюватись в порядку господарського судочинства.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тими самими позовними вимогами не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та у відповідності до ч. 4 ст. 282 КАС України може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у дводенний строк з дня її проголошення.
Суддя Кочанова П.В.