10 квітня 2024 року № 345/1701/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в місті Києві заяву представника відповідача в адміністративній справі за позовом АТ КБ “ПРИВАТБАНК” до головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича, начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича, третя особа: ОСОБА_1 про визнання дій протиправними ,
До Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області звернулося АТ КБ “ПРИВАТБАНК” з позовом, в якому просить:
-визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. та начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимова І.С. в частині складання та затвердження розпорядження №71414972 від 04.04.2023 в межах виконавчого провадження №71414972 приєднаного до зведеного виконавчого провадження №56010919 при примусовому виконанні виконавчого листа № 345/3027/18 виданого 20.01.2023 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області;
-визнати недійсним розпорядження №71414972 від 04.04.2023 р. в межах виконавчого провадження №71414972 приєднаного до зведеного виконавчого провадження №56010919 при примусовому виконанні виконавчого листа № 345/3027/18 виданого 20.01.2023 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області;
-скасувати розпорядження №71414972 від 04.04.2023 в межах виконавчого провадження №71414972 приєднаного до зведеного виконавчого провадження №56010919 при примусовому виконанні виконавчого листа № 345/3027/18 виданого 20.01.2023 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.09.2023 відмовлено у задоволенні скарги АТ КБ “ПРИВАТБАНК”.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 04.12.2023 апеляційну скаргу АТ КБ “ПРИВАТБАНК” задоволено частково. Ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.09.2023 скасовано.
Закрито провадження у справі за скаргою АТ КБ “ПРИВАТБАНК” на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича, начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича, третя особа: ОСОБА_1 .
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 07.12.2023 справу за скаргою АТ КБ “ПРИВАТБАНК” на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича, начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича, третя особа: ОСОБА_1 передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Представником відповідача подано до суду заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Обґрунтовуючи заяву, представник відповідача зазначив, що предметом позову є визнання дій протиправними за виконавчим провадженням № 71414972 , де окрім виконавчого збору перераховано в повному обсязі кошти, згідно виконання виконавчого листа Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.01.2023 № 345/3027/18 про стягнення з Акціонерного Товариства Комерційний Банк “Приватбанк” (ЄДРПОУ14360570 ,м.Київ, вул.Грушевського, 1”Д”) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 ) 29935927 (двадцять дев'ять мільйонів дев'ятсот тридцять п'ять тисяч дев'ятсот двадцять сім) грн. завданих збитків та 19699 ( дев'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн. сплаченого судового збору - сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже вказана справа не входить до даних критеріїв, та не є справою незначної складності, та не може розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження.
Також дана справа має виняткове значення, а запровадження вказаної практики в подальшому матиме негативний наслідок для відповідачів, Відділу та Департаменту ДВС МЮУ.
Вирішуючи заяву, суд враховує оголошення в країні військового стану, навантаження судді.
Згідно п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 2 статті 12 КАС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Отже, визначення форми адміністративного судочинства, за правилами якого буде розглядатися справа, є обов'язковою умовою процесуального законодавства та на визначення такої форми впливає характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників тощо.
Як слідує з позовних вимог, позивач оскаржує дії органу державної виконавчої служби.
Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця
Відповідно ч. 4 до ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
За ч. 1 та ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності та за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно із ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України слідує, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 КАС України.
Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
Суд вважає необхідним застосувати позицію Верховного Суду, викладену в ухвалі від 05 квітня 2021 року у справа № 420/8512/20 та зазначити стосовно "виняткового значення" справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019р. у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі “Axen v. Germany” (“Аксен проти Німеччини”), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі “Varela Assalino v. Portugal” (“Варела Ассаліно проти Португалії”), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Дослідивши заяву, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання.
Керуючись статтями 4, 12, 49, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лапій С.М.