Справа № 2-а-182/2010 р.
21 жовтня 2010 р.
Менський районний суд
Чернігівської області
в складі:
головуючої - судді Сова Т.Г.
при секретарі Корюковець П.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання протиправними та неконституційними дії відповідача з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, що привели до обмеження прав і свобод людини і громадянина,
Позивачка 28 вересня 2010 року звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання протиправними та неконституційними дії Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, що привели до обмеження прав і свобод людини і громадянина.
У позові просить суд визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про стягнення не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни протиправною, зобов'язати провести перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 09.07.2007 року по день звернення з адміністративним позовом до суду у відповідності до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що народилася 1939 року і відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до категорії «діти війни». Статтею 6 зазначеного Закону передбачена виплата щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак у 2007-2010 роках допомога не виплачувалась.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, у судове засідання не з'явилися.
За таких обставин, суд, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи без участі позивачки та представника відповідача, за наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання сторін, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені докази, суд прийшов до наступного.
У відповідності до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-IV, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Судом встановлено, що позивачка народилась 1939 року та отримує пенсію за віком і є дитиною війни, тобто вона має право на пільги передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, ще визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином відповідач повинний нараховувати та сплачувати позивачці підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року. У 2007 році позивачка не отримувала зазначеного підвищення до пенсії, що підтверджується довідкою відповідача.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про знесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними.
Таким чином, на підставі приписів ч.2 ст.152 Конституції України відповідач з 22 травня 2008 року повинний був діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», діяв на підставі та у відповідності з діючими нормами зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмір: 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.
З 1 січня 2008 року механізм реалізації ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» законодавчо врегульований і дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищена на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Пуктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-V дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-IV, на 2007 рік зупинено. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення п.12 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнанні неконституційними. Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.
Згідно пп.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VI, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-IV, викладено в новій редакції згідно якої, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, пп.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VI, визнано неконституційним.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Таким чином, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни, підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюється відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Таким чином, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни, підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюється відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не передбачено обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та крім цього ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Оскільки з 09.07.2007 року і станом на 28.09.2010 року в законодавчому порядку обмеження щодо застосування ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не встановлювались то застосування відповідачем підвищення до пенсії позивачу, як «дитині війни» в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком є неправомірним і відповідно позовні вимоги є підставними та обґрунтованими.
Однак, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала не знайде підстав для поновлення строку.
В адміністративному позові позивач не просить поновити йому строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів, немає такого клопотання і в доданих матеріалах до адміністративного позову.
Враховуючи відсутність доказів в матеріалах справи, які би свідчили про те, що позивач з поважних причин пропустив строк звернення до адміністративного суду, суд визнає причини пропуску позивачем строку звернення до суду не поважними і приходить до висновку про необхідність залишення позову в частині перерахування пенсії за період з 09.07.2007 року по 27.04.2010 року без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії починаючи з 28.04.2010 року по 28.10.2010 року, згідно законодавства України.
Органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Враховуючи те, що позивачка є дитиною війни, що підтверджується посвідченням виданим Управлінням праці та соціального захисту населення Менського району Чернігівської області, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.
Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, не приймається судом до уваги, оскільки ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зважаючи на те, що здійснення перерахунку пенсії відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду України, а суд не вправі виконувати функції даного суб'єкта владних повноважень, то суд визнає необхідне зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплатити щомісячне підвищення до пенсії, починаючи з 28.04.2010 року по 28.10.2010 року включно відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням норм ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та здійснити її виплату, прийнявши до уваги розмір фактично щомісячно виплаченої пенсії у вказані періоди та права на щомісячну виплату підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
З огляду на вказане, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку що безпідставною є відмова відповідача на письмове звернення позивачки здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», тому позов підлягає частковому задоволенню відповідно до норм діючого законодавства.
Керуючись п.п.1, 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.09.2010 року № 19-рп/2010, ч.2 ст.152 Конституції України, ст.1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-IV (із змінами та доповненнями), статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст.ст. 158 - 161 КАС України, суд,
Позовні вимоги в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09.07.2007 року по 27.04.2010 року - залишити без розгляду .
Позовні вимоги в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28.04.2010 року по 28.10.2010 року включно - задовольнити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28.04.2010 року по 28.10.2010 року включно.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Менського районного суду Чернігівської області протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення.
Суддя Т.Г.Сова