Справа № 694/235/24
провадження № 2/694/168/24
12.04.2024 року м.Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Сакун Д.І. розглянувши в приміщенні суду, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , тел.. НОМЕР_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ,) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , тел.. НОМЕР_4 ) про розірвання шлюбу,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
29.01.2024 до Звенигородського районного суду надійшла дана позовна заява в якій позивач просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 16.09.2000 року Вільховецькою сільською радою Звенигородського району, Черкаської області, актовий запис № 11. Також просить залишити проживати разом з нею, ОСОБА_1 , малолітню дитину, дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стягнути з відповідача на її користь понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн. та витрати за надання правової допомоги в сумі 1 500, 00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 16 вересня 2000 року вона зареєструвала шлюб із відповідачем ОСОБА_2 та проживали з ним разом в будинку відповідача по АДРЕСА_3 . Від даного шлюбу маємо повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та неповнолітню доньку: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Їхня донька хворіє і медичним висновком №37 від 17.11.2023 року підтверджений діагноз про визнання її дитиною-інвалідом. В останні роки спільного проживання між ними періодично виникають сварки в зв'язку з несумісними поглядами на сімейне життя та зловживанням відповідачем спиртними напоями, під час яких відповідач періодично застосовує фізичне насильство, і такі сварки негативно впливають на психологічний та фізичний розвиток нашої неповнолітньої доньки. Після того як відповідач вигнав її з дитиною з дому вони фактично розірвали та не підтримують шлюбних відносин і в листопаді 2023 року вона перейшла проживати з донькою в будинок свого батька по АДРЕСА_2 , де з нею проживаємо разом до цього часу.
Відповідач був належно повідомлений про розгляд справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи, з якого вбачається, що відповідач особисто отримав ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви, а також ухвалу про зупинення провадження а також відповідач був повідомлений про розгляд справи шляхом оголошення на веб-сайті Звенигородського районного суду, що відповідно до вимог ч. 11 ст. 128ЦПК України - з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, однак, відзив до суду на позов не надав, про причини неподання суду відзиву не повідомив, зустрічного позову не пред'являв, а тому враховуючи ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 16.02.2024 було відкрито провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
12.04.2024 року на електронну адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення.
У суді встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , зареєстрували шлюб 16.09.2000 року Вільховецькою сільською радою Звенигородського району, Черкаської області, актовий запис № 11, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_5 від 16.09.2000. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінилося на « ОСОБА_7 ».
Сторони згідно свідоцтва про народження, серія НОМЕР_6 від 02.10.2009 року, виданого Вільховецькою сільською радою Звенигородського району, Черкаської області, мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис № 13. Батьками дитини записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Донька сторін, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , хворіє і медичним висновком №37 від 17.11.2023 року підтверджений діагноз про визнання її дитиною-інвалідом, що стверджується копією висновку. В зв'язку з цим позивачка призначена опікуном дитини-інваліда, що стверджується копією посвідчення серії НОМЕР_7 від 01.05.2016року.
Позивач на примирення не згідна.
Подальше спільне життя та збереження сім'ї не можливе.
Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін.
Згідно зі ст. 51 Конституції України, та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно із ч.ч.2,3 п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, суди мають враховувати, що воно проводиться органами РАЦС лише у випадках, передбачених статтями 106, 107 СК (2947-14). При цьому питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
Розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 СК України; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК; за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК.
Відповідно до п.3. ст.105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Розірвання шлюбу відбувається за позовом одного з подружжя відповідно до ст.110 СК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення. Така ж позиція висловлена в п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно з яким проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
У відповідності до норм ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судом з'ясовано, що немає згоди позивача на продовження шлюбу, також судом вжито заходи щодо примирення подружжя, однак сторони не примирилися.
При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам подружжя за відсутності їх згоди на продовження шлюбу. Побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, які в сторін відсутні.
Суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б спільним інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню, і шлюб розривається.
Щодо позовної вимоги про залишення малолітньої дитини проживати разом із матір'ю, суд виходить із наступного.
Згідно вимог ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно зі ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою ВР № 789-XIIвід 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до принципу, затвердженого ст. 6 Декларації про права дитини, прийнятої резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від20листопада 1959року, малолітня дитина не повинна крім випадків, коли є виключні обставини, бути розлученою з матір'ю.
За загальним правилом, за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини. Це підтверджується правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.01.2020 року у справі №200/952/18, номер судового провадження 61-14859ск19.
Матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами.
Оскільки у даній справі спір між батьками щодо місця проживання дитини відсутній, позовні вимоги про визначення місця проживання дитини позивачем не заявлялися, у межах позовних вимог суд розглядає питання щодо залишення дитини з одним із батьків, а не щодо визначення її місця проживання.
Відповідач не подав до суду своїх заперечень щодо проживання спільної дитини разом із позивачем, тому суд приходить до висновку, що після розірвання шлюбу, малолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , слід залишити проживати з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.1, ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим в позовній заяві міститься клопотання позивача про стягнення судових витрат з відповідача. Відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 1211, 20 грн. та витрати за надання правової допомоги в сумі 1500, 00 грн.
На підставі ст.51 Конституції України, ст.ст. 24, 56, 105, 110-113, ч.2ст. 114 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , тел.. НОМЕР_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ,) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , тел.. НОМЕР_4 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16.09.2000 року Вільховецькою сільською радою Звенигородського району, Черкаської області, актовий запис № 11.
Після розірвання шлюбу малолітню дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , слід залишити проживати з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , тел.. НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , тел.. НОМЕР_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ,) понесені судові витрати в розмірі 1211,20 грн. та витрати за надання правової допомоги в сумі 1500, 00 грн.
Шлюб припиняється у день набрання законної сили даним рішенням суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Рішення підписане 12.04.2024.
Суддя Д.І. Сакун