Справа № 693/547/22
Провадження № 2/693/86/24
Іменем України
03.04.2024 року м. Жашків
Жашківський районний суд Черкаської областів складі:
головуючого судді Коцюбинської Ю.Д.,
за участю: секретаря судового засідання - Олійник С.І.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Жашків у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно набутих коштів,
Представник позивача - ОСОБА_5 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_3 із позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно набутих коштів.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що 24.02.2022 року позивачем було помилково направлено на картковий рахунок відповідача кошти у розмірі 29000,00 грн. Помилковий переказ відбувся внаслідок того, що номер карткового рахунку підтягнувся автоматично, коли ОСОБА_3 здійснював переказ зазначеної суми коштів іншій особі. Зазначені кошти ОСОБА_4 не повернула в добровільному порядку.
Тому позивач, посилаючись на вказані обставини та норми законодавства звернувся до суду із позовною заявою до відповідача, в якій просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь безпідставно набуті кошти у розмірі 29000,00 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. та витрати на судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 16.08.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
У строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач відзив на позовну заяву не надав.
04.05.2023 року від представника відповідача - ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначила, що позивачем завищений розмір витрат на правничу допомогу.
Ухвалою суду від 18.07.2023 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 03.04.2024 року представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, а представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом установлено, що 24.02.2022 року ОСОБА_3 перерахував 29000,00 грн. на кредит рах. № 5169307510527497, що підтверджується платіжним дорученням № ЕСМ_Р24А2031113114С2376.
З інформації, наданої Акціонерним Товариством «Укрсиббанк» від 05.06.2023 року, вбачається, що банківська карта за номером НОМЕР_1 належить фізичній особі - клієнту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , та 28.02.2022 року на цю карту було здійснено зарахування суми 29000,00 грн. з картки іншого банку.
Факт перерахування коштів не є спірним між сторонами. Позивач стверджує, що кошти в сумі 29 000,00 грн перераховані помилково, оскільки позивач раніше перераховував кошти в сумі 8 000,00 грн на рахунок відповідача, при здійсненні чергової транзакції не перевірив реквізити та помилково перерахував кошти відповідачу. Позивач повідомив про помилковий платіж відповідача, але відповідач кошти не повернув.
Відповідач у відзиві не навела жодної підстави, з якої вона вважає, що кошти зараховані правильно та в неї відсутні підстави їх повертати.
Відповідно до п. 42, 43 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» від 30 червня 2021 року № 1591-IX, неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі; неналежний отримувач - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідачем доказів на спростування позовних вимог не надано, у зв'язку з чим суд вважає необхідним позовні вимоги щодо стягнення безпідставно набутих коштів задовольнити.
Щодо стягнення судового збору та витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).
08.04.2022 року між ОСОБА_3 та Адвокатським бюро «Івана Хомича» укладено Договір про надання правової допомоги № 10/цс, відповідно до умов якого клієнт сплачує адвокатському бюро суму в розмірі 5000 грн., а також зобов'язується сплатити суму в розмірі 10000 грн.
Позивачем до позовної заяви додано акт прийому-передачі надання правничої допомоги від 21.07.2022 року, де зазначено вид послуг, здійснених адвокатом, а також квитанцію 0.0.2616712421.1 про оплату коштів за надання правничої допомоги.
Частиною четвертою, п'ятою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Представник відповідача у відзиві зазначає, що розмір витрати завищений та наводить розрахунки, які, на її думку, більш відповідають обсягу та складності роботи.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу (наприклад у постанові від 28.09.2023 року у справі 686/31892/19), що суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Але обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.
Проте, адвокат відповідача обмежилась припущеннями щодо вартості наданих послуг. Суд вважає за необхідне звернути увагу, що тривалий розгляд справи викликаний саме діями відповідача, яка до суду не з'являлась, надсилала клопотання про відкладення розгляду справи, не надала доказів неможливості з'явитись до суду.
Тому, суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн. 00 коп.
При зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією 6832-0621-8244-9756 від 21.07.2022 р.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 992,40 грн. судового збору, який був сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 безпідставно набуті кошти у розмірі 29000 (двадцять дев'ять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. та витрати на судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлено 12.04.2024 року.
Головуючий: Ю. Д. Коцюбинська