08 квітня 2024 року Справа № 915/126/24
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Жиган А.О.,
представника прокуратури: Левкович А.Є.,
представника позивача-1: не з'явився,
представника позивача-2: не з'явився,
представника відповідача-1: не з'явився,
представника відповідача-2: Заливчого Я.В.,
представника третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва №51-50/2-3041вих-24 від 26.03.2024 про забезпечення позову у справі
за позовом: заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва
в інтересах держави в особі:
1) Миколаївської міської ради,
2) Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області,
до відповідача-1: Миколаївського міського палацу культури “Молодіжний”,
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Житлопромбуд-8”,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів:
Антимонопольний комітет України,
про: визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності,-
Господарським судом Миколаївської області на стадії підготовчого провадження розглядається справа за позовом заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради та Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Антимонопольний комітет України, до Миколаївського міського палацу культури “Молодіжний” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Житлопромбуд-8” за такими вимогами:
- визнати недійсним договір №181 від 06.11.2017 про виконання робіт “Реконструкція Миколаївського міського палацу культури “Молодіжний” по вулиці Васляєва (Театральна), 1 у м.Миколаїв”, укладений між Миколаївським міським палацом культури “Молодіжний” та Приватним акціонерним товариством (з 25.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю) “Будівельна компанія “Житлопромбуд-8”;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Житлопромбуд-8” на користь Миколаївського міського палацу культури “Молодіжний” 22157803,36 грн, а з Миколаївського міського палацу культури “Молодіжний” одержані ним за рішенням суду 22157803,36 грн стягнути в дохід держави.
12.03.2024 судом відкладено підготовче засідання по даній справі на 08.04.2024.
27.03.2024 від заступника керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва до суду надійшла заява №51-50/2-3041вих-24 вiд 26.03.2024, в якій прокурор просить суд вжити у даній справі заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Житлопромбуд-8” в розмірі 22157803,36 грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках цього відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор вказує, що допущені ТОВ “БК “Житлопромбуд-8” порушення процедури закупівлі викликають у нього сумніви в тому, що у випадку задоволення позовних вимог по даній справі, таке товариство буде належним чином виконувати рішення суду. Окрім того, на думку прокурора, майна, що рахується у статутному фонді ТОВ “БК “Житлопромбуд-8” буде недостатньо для виконання рішення суду по даній справі у випадку задоволення позовних вимог.
Ухвалою суду від 27.03.2024 заяву прокурора призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом учасників справи на 08.04.2024.
03.04.2024 від ТОВ “БК “Житлопромбуд-8” до суду надійшли письмові заперечення на вказану заяву прокурора про забезпечення позову, в яких товариство просить суд відмовити прокурору у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки, на думку товариства, така заява не містить посилання на фактичні обставини, які б свідчили про можливе невиконання чи утруднене виконання рішення суду у разі задоволення позову по даній справі.
У підготовчому засіданні 08.04.2024 представник прокуратури підтримав заяву про забезпечення позову в повному обсязі з підстав наведених у такій заяві, а представник ТОВ “БК “Житлопромбуд-8” просив суд відмовити у задоволенні такої заяви з підстав наведених у письмових запереченнях.
У підготовчому засіданні 08.04.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.
Розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За приписами ч.1 ст.137 ГПК України, позов, зокрема, забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1).
Таким чином, із змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.
Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Одночасно з цим, заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.01.2019 у справі №902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі №910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17, від 14.09.2023 по справі №917/453/23.
За правилами ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
У відповідності з ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 ГПК України).
За умовами статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на положення статей 13, 74, 80 ГПК України, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 12.06.2019 у справі №910/773/19.
При цьому судом враховується, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Таку правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №914/120/19.
Відповідно до змісту ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що доводи прокурора про необхідність вжиття по даній справі заходів забезпечення позову на підтвердження реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду не доведені жодними доказами, та ґрунтуються виключно на припущеннях прокуратури щодо можливої недобросовісної поведінки ТОВ “БК “Житлопромбуд-8” щодо виконання рішення суду по даній справі у випадку задоволення позовних вимог.
На противагу припущенням прокурора, з наданих ТОВ “БК “Житлопромбуд-8” балансу станом на 31.12.2023, звіту про фінансовий результат за 2023 рік та звіту про рух грошових коштів за 2023 рік вбачається, що товариство веде активну господарську діяльність, сплачує податки і збори. Так, згідно балансу ТОВ “БК “Житлопромбуд-8” загальна кількість його активів становить 128625000,0 грн, у тому числі дебіторська заборгованість 32711000,0 грн. Звітом про фінансовий результат за 2023 рік підтверджено чистий дохід ТОВ “БК “Житлопромбуд-8” від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в сумі 85591000,0 грн. Згідно звіту про рух грошових коштів за 2023 рік на рахунок ТОВ “БК “Житлопромбуд-8” надійшло грошових коштів на загальну суму 113814000,0 грн.
Крім того, з наданої ТОВ “БК “Житлопромбуд-8” довідки №132 від 26.03.2024 вбачається, що на підприємстві працює 143 працівника, які відповідно до звіту про фінансові результати ТОВ “БК “Житлопромбуд-8” отримували заробітну плату, витрати на яку у 2023 році склали 9468000,0 грн.
До того ж, судом прийнято до уваги, що розпорядженням Миколаївської обласної військової адміністрації №26-р від 29.01.2024 ТОВ “БК “Житлопромбуд-8” визначено критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
ТОВ “БК “Житлопромбуд-8” вказує, що у 2022 - 2023 роках товариство здійснювало господарську діяльність на території міста Миколаєва та Миколаївської області та забезпечувало виконання робіт, послуг, спрямованих на відновлення об'єктів, пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України; виконувало роботи по влаштуванню та поточному ремонту укриттів, поточному ремонту та реконструкції за договорами укладеними з рядом органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств критичної інфраструктури та медичних закладів; у лютому 2024 році товариством укладенні договори на нове будівництво фортифікаційних споруд, оборонних рубежів та улаштування системи невибухових загороджень.
В підтвердження вказаних обставин відповідачем надані суду відповідні договори.
Додатково судом прийнято до уваги, що рішення Господарського суду Миколаївської області у справі №915/1876/21 про стягнення з ТОВ “БК “Житлопромбуд-8” на користь Антимонопольного комітету України штрафу та пені в загальній сумі 13301066,0 грн, а також судового збору в сумі 199515,99 грн виконано товариством добровільно і у повному обсязі в день набрання таким рішенням суду законної сили, що підтверджується копіями платіжних інструкцій від 19.10.2023 №1558, №1559 та №1560.
Зазначені обставини спростовуються припущення прокурора про недоброчесність товариства та марність очікувань на добровільне виконання рішення суду по даній справі у випадку задоволення позову.
Доводи прокурора про необхідність застосування заходів забезпечення позову у зв'язку з незначним розміром статутного капіталу ТОВ “БК “Житлопромбуд-8” судом відхиляються, оскільки за приписами ст.52 Закону України «Про господарські товариства», в редакції станом на час реєстрації товариства, статутний капітал формується на час створення товариства та, на відміну від річного балансу та звіту про фінансовий результат, не відображає реального фінансового стану товариства.
Також, судом враховано, що прокурором до заяви про забезпечення позову не надано жодних доказів на підтвердження вчинення ТОВ “БК “Житлопромбуд-8” дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після подання позову до суду, а саме: реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, виведення коштів з рахунків, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо.
Відповідно до приписів статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 3 ГПК України, господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.
Згідно з вимогами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, подана прокурором заява про забезпечення позову, за своїм змістом, зводиться лише до припущень щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання судового рішення по даній справі та не містить жодних належних, допустимих та вірогідних доказів в розумінні статей 76, 77, 79 ГПК України, із яким діюче законодавство пов'язує застосування заходів щодо забезпечення позову.
Заява прокурора про забезпечення позову не містить посилання на фактичні обставини, які б свідчили про можливе невиконання чи утруднене виконання рішення суду у разі задоволення позову по даній справі, в той час, як надані ТОВ “БК “Житлопромбуд-8” докази навпаки спростовують імовірність утруднення виконання судового рішення по даній справі у випадку задоволення позову.
До того ж, судом враховано, що накладення арешту на значну суму грошових коштів ТОВ “БК “Житлопромбуд-8” в розмірі 22157803,36 грн негативно вплине на господарську діяльність товариства, яке до того ж Миколаївською обласною військовою адміністрацією визначене критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення південного регіону в особливий період.
У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви прокурора про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.136-138, 140, 234, 235, 328 ГПК України, суд, -
1. В задоволені заяви Компанії “Малієро Лімітед” б/н від 06.07.2023 (вхід.№8921/23 від 07.07.2023) про забезпечення позову, - відмовити.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України та підписана суддею 15.04.2024 року.
Суддя М.В.Мавродієва