Справа № 161/5728/24
Провадження № 3/161/2327/24
м.Луцьк 11 квітня 2024 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Філюк Т.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,-
- за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 571002 від 15 березня 2024 року вбачається, що водій ОСОБА_1 ,15.03.2024 року, о 15:59 год в с. Підгайці,а/д М-19, керував транспортним засобом «Ford Escort» д.н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», тест №162, результат тесту склав 3,01% (проміле).
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані як порушення вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи засобами мобільного зв'язку, про що в матеріалах справи наявна довідка про доставку повідомлення у додаток «Вайбер» щодо документу «судова повістка про виклик до суду»,яка доставлена останньому 26.03.2024 року, о 16:36 год. Крім того у протоколі про адміністративне правопорушення останній повідомлений про розгляд справ в Луцькому міськрайонному суді.
За таких обставин судом визнано неповажною причину неявки в судове засідання ОСОБА_1 та враховуючи, що положеннями ст. 268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою і справа за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення до таких не відноситься, розгляд справи здійснюється за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Така позиція суду узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини, викладеними в рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» (Заява N 36655/02), відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване та законне рішення.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 Правил дорожнього руху).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 571002 від 15 березня 2024 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, роздруківкою аналізу на стан сп'яніння приладу «Драгер», відеозаписом з місця вчинення правопорушення,
Статтею 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП, зокрема, є водії транспортних засобів, які знаходяться у стані алкогольного сп'яніння, даний факт фіксується у протоколі про адміністративне правопорушення.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлено інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція).
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби).
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу Alcotester Drager, кількісний показник результату склав 3,01 %. Результати вказаного огляду оформлені відповідним актом огляду на стан алкогольного сп'яніння,огляд проводився у присутності двох свідків.
Згідно з вимогами ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином ОСОБА_1 порушив вимогу підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху.
Аналізуючи досліджені докази у сукупності у суду немає об'єктивних сумнівів у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У рішенні по справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Законодавство України передбачає сувору заборону водіям керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП і повинен нести передбачену законом відповідальність.
Приймаючи дане рішення суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» та у рішенні «Авшар проти Туреччини». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан сп'яніння, відеозаписом з боді камер поліцейських.
Вказані докази оцінені судом за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та справедливістю.
За таких обставин, суд вважає доведеним порушення водієм пункту 2.9а Правил дорожнього руху України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому, приймаючи до уваги дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважає доцільним застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 283, 284, 287 КУпАП, на підставі ч.1 ст. 130 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
(Реквізити сплати: рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; назва отримувача коштів: ГУК у Волинській області/Волинська область/21081300; код отримувача (код ЄДРПОУ) 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
(Реквізити сплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду Т.М. Філюк