Справа № 161/5722/24
Провадження № 3/161/2322/24
м.Луцьк 11 квітня 2024 року
Луцький міськрайонний суд в особі судді Філюк Т.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,-
- за ст.ст.173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 799455 від 15 березня 2024 року вбачається, що 15.03.2024 року, близько 16:00 год гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , ображав нецензурною лайкою працівників поліції, робітників-землекопів, чим порушив спокій громадян.
Крім того з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 799456 від 15 березня 2024 року вбачається, що 15.03.2024 року, близько 16:00 год гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , не виконував вимогу працівників поліції, неодноразове законне розпорядження про припинення правопорушення, поводив себе зухвало та нахабно, висловлював нецензурні образи.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст.173, 185 КУпАП .
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав, щиро розкаявся у вчиненому.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 всебічно, повно та об'єктивно дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях останнього наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вина особи у вчинені правопорушень підтверджується дослідженими в судовому засіданні протоколами про адміністративні правопорушення, рапортом поліцейського, поясненнями свідків, відеозаписом з місця вчинення правопорушень та іншими доказами,наявними в матеріалах справи.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян та тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Як зазначено в диспозиції ст. 185 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Проявом хуліганських дій є будь які протиправні дії, спрямовані на порушення громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
При цьому такі дії мають вчинятися особою безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 своїми умисними діями, що виразились у вчиненні дрібного хуліганства та злісній непокорі законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків вчинив правопорушення, передбачені ст. ст.173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Згідно з ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст.ст. 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Разом з тим, відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав, щиро розкаявся, враховуючи те, що його дії не становили великої суспільної небезпеки, не спричинили і не могли спричинити значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам інших осіб, суд, враховуючи малозначність вчиненого адміністративного правопорушення, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 положення ст.22 КУпАП, звільнивши останнього від адміністративної відповідальності, та оголосити йому усне зауваження у судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що попереджувальних цілей щодо ОСОБА_1 можливо досягти без застосування засобів адміністративного впливу та із застосуванням такого виховного заходу, як усне зауваження, який буде достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень.
Згідно із ч.2 ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 283, 284, 287 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.173, ст.185 КУпАП та на підставі ст.22 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст.173, ст.185 КУпАП
відносно ОСОБА_1 закрити.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду Т. М. Філюк