Справа № 161/2277/24
Провадження № 2/161/1605/24
09 квітня 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Філюк Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Октисюк С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" в особі директора Мостовенка О.І. звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов обґрунтовано тим, що 18 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» (далі по тексту - Кредитодавець/ТОВ «Інфінанс») та позичальником, яким є ОСОБА_1 (далі по тексту - Відповідач/Позичальник) було укладено Договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0661686347 та отримання кредиту згідно Заявки - анкети на умовах Пропозиції (оферти) на укладення електронного Договору позики № 2628745437від 24.11.2019 р., що акцептована Відповідачем 24.11.2019 р., шляхом підписання електронним підписом Відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України). Відповідно до умов Договору позики кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20 000 грн., в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається Сторонами відповідно до умов Договору. Генерація і надсилання одноразового ідентифікатора, використаного для підписання Заявки і, відповідно, укладення Договору здійснюється наступним чином: клієнт на веб-сайті натискає відповідну кнопку для підписання заявки/договору, силами програмного забезпечення генерується одноразовий ідентифікатор ключа для підписання, доступу до якого працівники товариства не мають. Вказаний ключ автоматично через АРІ- сервіс надсилається на телефонний номер Клієнта, верифікований в його Особистому кабінеті на сайті. Для цього використовуються послуги оператора СМС-відправлень. Після введення клієнтом згенеровано ключа у відповідне поле для підписання програма звіряє згенерований та введений ключі, і у випадку їх співпадіння заявка/договір вважаються підписаними.
Зазначені умови є публічною пропозицією розумінні ст.ст. 641,644 Цивільного кодексу України. Пропозиція (Оферта) на отримання 2 траншу кредиту згідно Заявки-анкети № № 2628745437 від 24.11.2019 р в рамках Договору про надання позики №0661686347 від 18.09.2019 р. підписано Позичальником 24.11.2019 р., електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС- повідомлення на телефонний номер зазначений Позичальником в особистому кабінеті на сайті Кредитодавця. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем (ТОВ «Інфінанс») було перераховано грошові кошти. Підписанням Договору позики Відповідач, також підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з Правилами та йому було надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Правилами надання коштів у позику, передбачено що Договір кредиту укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається Позичальником, у відповідності до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України).
14.07.2021 року між ТОВ «Інфінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 14 -07/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у т.ч. за Договором позики №0661686347 від 18.09.2019 р., що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 .
У свою чергу,ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до Боржників Товариству зобмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за Договором позики №0661686347 від 18.09.2019 р., що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 . Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
У порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за укладеним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 09.01.2024 року загальний розмір заборгованості становить 55 776,57 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом (тілом кредиту) - 3 099,98 грн., заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги - 52 676,59 грн.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 37 331,69 грн.,з яких: заборгованості за кредитом (тілом кредиту) - 3 099,98 грн.; заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Інфінанс» - 34 231,71 грн. та судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 3 028 гривень та 13 000,00 гривень витрат на правову допомогу.
Ухвалою судді від 08 лютого 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
Станом на 09 квітня 2024 року відзив на позов від відповідача до Луцького міськрайонного суду Волинської області не надійшов.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. В прохальній частині позовної заяви представник позивача просить суд розглянути справу за його відсутності на підставі ч.3 ст.221 ЦПК України, проти винесення заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Встановлено, що копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з доданими документами, надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України. Адресоване відповідачу поштове відправлення повернулось на адресу суду неврученим адресату з відміткою працівника пошти «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Таким чином, суд виконав покладений на нього обов'язок інформувати учасників справи про її розгляд.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.
Зважаючи на те, що судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи, незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
Відтак, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18 вересня 2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «Інфінанс» був укладений договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0661686347 відповідно до умов якого, товариство надає позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», а позичальник зобов'язується отримати та належним чином використовувати і повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити відсотки та інші платежі за користування кредитом. Згідно п.1.2. договору, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу не пізніше строку користування траншем.
Відповідно до п.1.6. договору, до умов даного договору застосовується фіксована процентна ставка. Порядок обчислення процентної ставки встановлюється цим пунктом Договору та Правилами. Товариство відкрило ОСОБА_1 кредитну лінію в розмірі 20 000 грн. Максимальний строк користування кредитом (траншем) 30 календарних днів. Максимальна відсоткова ставка за один календарний день - 1,75 %. Розмір відсотків за один день користування кредитом(траншем) та річна відсоткова ставка визначаються сторонами у додатку №1 та додатку № 2 до договору - при наданні ( отриманні) першого траншу кредиту, та додатку №3 та додатку № 4 до договору - при наданні ( отриманні) другого та наступного траншів кредиту 9 (а.с.5-7). Догоір підписано електронним підписом відповідача ОСОБА_1 .
Відповідно до пропозиції надання 2 траншу кредиту згідно заявки - анкети № 2628745437від 24.11.2019 р. в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0993893021 від 23.07.2020 р. (оферти), ТОВ «Інфінанс» пропонує ОСОБА_2 отримати 1 транш кредиту в рамках договору надання позики в тому числі і на умовах надання фінансового кредиту №0661686347 від 18.09.2019 р. Розмір кредиту (траншу) 3 100 грн, строк користування кредитом (траншем) 30 днів, відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом, річна відсоткова ставка 638,75 % річних. Строк дії договору - 3 роки. Пропозиція містить відмітку про підписання електронним підписом. (а.с.8- зворот).
Відповідно до акцепту оферти від 24.11.2019 р. на отримання 2 траншу кредиту згідно заявки - анкети № 2628745437 від 24.11.2019 р. в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0661686347 від 18.09.2019 р., ОСОБА_1 згоден отримати 2 транш кредиту в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0661686347 від 18.09.2019 р. Розмір кредиту (траншу) 3 100 грн, строк користування кредитом (траншем) 30 днів, відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом, річна відсоткова ставка 638,75 % річних. Строк дії договору - 3 роки. Акцепт містить відмітку про підписання електронним підписом. (а.с.8).
З довідки про ідентифікацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір від 24.11.2019 р. ідентифікований товариством за одноразовим ідентифікатором 5n5r5v(а. с.19 зворот).
З квитанції за сплату № 43405249 від 24.11.2019 р. вбачається, що на картку НОМЕР_1 зараховано 3100,00 грн (а. с. 20).
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Інфінанс» за договором №0661686347 від 18.09.2019 р. вбачається, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором у розмірі32 394,98грн., з яких заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 3 099,98 грн. та 29 295 грн. - відсотки (а.с.21-25).
14.07.2021 року між ТОВ «Інфінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 14 -07/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у т.ч. за Договором позики №0661686347 від 18.09.2019 р., що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 .
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» за договором № 2628745437від 24.11.2019 р. станом на 10.01.2023 року у ОСОБА_1 становить 55 776,57 грн., з яких заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 3 099,98 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 29 295 грн., 23 381,59 грн. - нараховані відсотки згідно кредитного договору за період з 14.07.2021 року по 17.09.2022 року (а.с.26).
У свою чергу,ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до Боржників Товариству зобмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, в тому числі за Договором позики №0661686347 від 18.09.2019 р., що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 . Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
З наданого Товариством зобмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 станом на 09.01.2024 року має заборгованість за договором позики №0661686347 від 18.09.2019 р. у розмірі 55 776,57 грн., з яких заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 3 099,98 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 52 676,59 грн. (10.01.2023 р.), період нарахування з 10.01.2023 року по 09.01.2024 року (а.с.27).
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 37 331,69 грн.,з яких: заборгованості за кредитом (тілом кредиту) - 3 099,98 грн.; заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Інфінанс» - 34 231,71 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цьогоЗакону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору,укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З договору позики №0661686347 від 18.09.2019 р.,укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 вбачається, що у відповідності до вимог частини 1статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені в електронній формі з використанням одноразових ідентифікаторів, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Оскільки дані договори укладено на сайті позикодавця , та ОСОБА_1 підписав його одноразовими ідентифікаторами, отриманими у SMS-повідомленні , тому без отримання SMS - повідомлення, без здійснення входу на сайти товариства такий договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, провадження № 61-1602св20, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, провадження № 61-2903св21, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20, провадження № 61-2303св21, від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20, провадження № 61-16059св21, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, провадження № 61-2902св21.
Виходячи з наведеного, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 3100,00 грн.
Позикодавець, перерахувавши відповідачу обумовлені грошові кошти, виконав умови кредитного договору, натомість ОСОБА_1 свої зобов'язання з повернення коштів за договором в повному обсязі не виконав. Згідно розрахунку первісного кредитора ТОВ «Інфінанс» заборгованість ОСОБА_1 за кредитом (тілом кредиту)складає 3 099,98 грн.
Оскільки відповідачу надано у позику грошові кошти шляхом перерахування їх на банківську картку, вказану ним, суд дійшов висновку щодо стягнення з ОСОБА_1 суми тіла кредиту за договором від 18.09.2019 року у розмірі 3 099,98 грн. на користь Товариства зобмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» , як нового позикодавця.
Разом з тим, щодо позовних вимог Товариству зобмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в частині стягнення відсотків за користування кредитом за договором №0661686347 від 18.09.2019 р. суд зазначає таке.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.
Позивач, пред'являючи вимоги до ОСОБА_1 просив, у тому числі, крім тіла позики (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками.
Отже, враховуючи вищенаведений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду стосовно правильного застосування положень ст.ст.625, 1048 ЦК України, позивач вправі був нараховувати договірні відсотки лише у період дії строку кредиту ( видача 2 траншу згідно заявки - анкети № 2628745437 від 24.11.2019 р. в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0661686347 від 18.09.2019 р.) , тобто з 24.11.2019 р. по 24.12.2019 р. (30 днів). Починаючи з 25.12.2019 року позивач, як і попередні кредитори, не вправі були нараховувати договірні відсотки, а надалі відносини між сторонами трансформуються з договірних в охоронні, де застосовуються положення ст.625 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи договір позики №0661686347 від 18.09.2019 р. в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0661686347 та отримання кредиту згідно Заявки - анкети на умовах Пропозиції (оферти) на укладення електронного Договору позики № 2628745437від 24.11.2019 р., між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено на 30 днів з відсотковою ставкою в розмірі 1,75 % за один день користування кредитом. Тобто, за період з 24.11.2019 р. по 24.12.2019 р. розмір відсотків становить 1 627,49 грн. (3 099,98 грн. х 1,75% х 30 дні).
Оскільки після спливу визначеного договором позики строку кредитування право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за кредитним договором, нарахованих поза межами строку кредитування, задоволенню не підлягають.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Однак, з вимогами про стягнення грошових коштів на підставі статті 625 ЦК України позивач не звертався.
Крім того,суд також звертає увагу на те,що розмір суми позики складає лише 3 100,00грн тоді як нарахованих відсотків ( в межах заявлених вимог) 34 231,71 грн.,що є непропорційно великою сумою компенсації, що не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, а також суперечить вимогам статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо неприпустимості встановлення у договорі несправедливих умов.
Також судом враховується, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики №0661686347 від 18.09.2019 р. в розмірі 4 727,47 грн., з яких: 3 099,98 грн. - заборгованості за кредитом (тілом кредиту) та 1 627,49 грн. - договірних відсотків.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).
У зв'язку з висновком суду про часткове задоволення позову на суму 4 727,47 грн. , на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути (3028,00 х (4 727,47/ 37331,69 ) = 383,45 гривень судового збору.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
При вирішенні заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 13 000 грн. судом враховується наступне.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема у справах №923/560/17, №329/766/18, № 178/1522/18.
ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір-обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Представництво позивача ТОВ "Коллект Центр" здійснюється адвокатським об'єднанням "Лігал Ассістанс" на підставі договору № 02-01/2023 про надання правової допомоги від 02 січня 2023 року.
Згідно заявки надання юридичної допомоги №400 від 02 січня 2024 року за Договором адвокатським об'єднанням "Лігал Ассістанс" надані послуги щодо усної консультації з вивчення документів (вартість 3000 грн. із розрахунку вартість години -1 500 грн.), складання позовної заяви про стягнення боргу (10 000 грн. із розрахунку вартість години 2000 грн.) загальна вартість послуг становить 13 000 грн.
Згідно платіжної інструкції №0406030000 від 10 січня 2024 року позивачем ТОВ «Коллект Центр» сплачено 51 000грн. АО «Лігал Ассістанс».
При розгляді питання щодо розміру витрат на правову допомогу які підлягають стягненню в даній справі, суд враховує, що було подано позовну заяву в якій окремим пунктом зазначено про проведення розгляду у відсутність представника позивача.
Суд наголошує, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію ВС від 01.09.2020 р. у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У Постанові ВС від 31.08.2023 № 824/20/23 (61-6611ав23) вказано, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
При визначенні розміру відшкодування витрат на професійну правову допомогу суд повинен ураховувати складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг і витрачений адвокатом час на їх надання, а не лише дані, наведені в акті приймання-передачі наданих адвокатом послуг. Про це зазначила колегія суддів Другої судової палати ККС ВС у постанові від 7 вересня 2023 року по справі №202/8301/21.
Враховуючи складність справи, яка не є складною, надані адвокатським об'єднанням послуги у типовій для позивача справі, оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, значення справи для позивача та відповідача, враховуючи дії сторін у справі, тривалість розгляду справи, вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову не відповідає принципам справедливості та верховенства права, та вартість послуг я є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, з урахуванням також часткового задоволення позову в сумі 1 646,25 грн. (13 000,00 х (4 727,47/ 37331,69), що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 511, 525, 526, 536, 553, 554, 651, 1048, 1054, 1055 ЦК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №0661686347 від 18вересня 2019 року у розмірі 4 727 ( чотири тисячі сімсот двадцять сім) гривень 47 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 383 ( триста вісімдесят три) гривень 45 копійок судового збору та 1 646 ( одна тисяча шістсот сорок шість) гривень 25 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306);
Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Дата складення повного тексту заочного рішення - 11 квітня 2024 року.
Суддя
Луцького міськрайонного суду Т.М. Філюк