Справа № 156/307/24
Провадження № 2-о/156/25/24
Рядок статзвіту № 17
10 квітня 2024 року сел.Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Федечко М. О.,
за участю секретаря судового засідання Салатюк Г. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження в залі суду сел. Іваничі цивільну справу № 156/307/24 за заявою ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_2 , заінтересована особа Поромівська сільська рада Володимирського району Волинської області про встановлення факту проживання однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини,
учасники справи:
заявник: ОСОБА_1 - не з'явилася,
представник заявника: ОСОБА_2 ,
заінтересована особа Поромівська сільська рада (її представник): - не з'явилася,
І. Суть спору
13.03.2024 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася в суд з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
В заяві ОСОБА_1 покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який для заявниці приходився двоюрідним братом по лінії матері. ОСОБА_3 ніколи не був одружений, не мав власних дітей, а найближчі його рідні - це рідний брат - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заявник з дитинства підтримувала дружні родинні відносини, була завжди поруч, наче рідна сестра. З 01.02.2013 року заявниці довелося проживати спільно з ОСОБА_3 , оскільки він хворів та потребував її постійної допомоги. Проживали вони у будинку заявниці, який знаходився поруч із житлом спадкодавця, але з кращими умовами, що по АДРЕСА_1 . У них був спільний бюджет та обов'язки по усім побутовим питанням, заявник готувала їжу, дбала про домашній затишок, здійснювала догляд та поховання ОСОБА_3 , факт проживання однією сім'єю понад п'ять років також підтверджують свідки.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається із будинку з надвірними будівлями і спорудами, що по АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 3,6 га для ведення особистого підсобного господарства. Окрім того, після смерті ОСОБА_4 прийняла спадщину за законом матір - ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняв її син - ОСОБА_3 , оскільки проживав з нею за однією адресою, проте не звертався за оформленням своїх спадкових прав.
За життя спадкодавець заповіту не складав. ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Ушакової Ю. А. з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом, проте нотаріус роз'яснила, що першочергово потрібно звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини або підтвердження постійного проживання на момент смерті за однією адресою. Таким чином, в разі встановлення факту проживання однією сім'єю зі своїм двоюрідним братом не менше п'яти років до дня відкриття спадщини, заявник матиме право на спадкування за законом, як четверта черга спадкоємців.
У зв'язку з наведеним заявник просить встановити факт її спільного проживання однією сім'єю разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, а саме з 01 лютого 2013 року до дня смерті спадкодавця - ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .
ІІ. Позиція учасників справи
Заявник ОСОБА_1 , яка була повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилася.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 (яка діє на підставі ордеру серії АС № 1084899 від 07.03.2024 року) підтримала заяву повністю, просила суд її задоволити. Додатково ствердила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , для заявника він був двоюрідним братом по ліні матері. Із дитинства заявник та ОСОБА_3 проживали по сусідству на одній вулиці в с. Поромів, Володимирського району, мали дуже близькі відносини. У 1998 році помер брат ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , який не перебував у шлюбі та не мав дітей, спадщину прийняла їхня матір ОСОБА_5 , остання померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_3 прийняв спадщину, оскільки фактично проживав із своєю матір'ю, однак не оформив спадкові права.
У 2013 році заявник забрала до себе на проживання та догляд ОСОБА_3 , оскільки близьких родичів у нього не було, повністю утримувала та займалася лікуванням останнього. Після смерті ОСОБА_3 , заявник звернулася до нотаріуса, однак було рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх прав - отримання свідоцтва про право на спадщину.
У зв'язку з наведеним заявник звертається до суду для встановлення факту проживання однією сім'єю не менше як п'ять років з ОСОБА_3 , щоб оформити спадщину за законом IV черги.
Представник заінтересованої особи Поромівської сільської ради Володимирського району Волинської області в судове засідання не з'явився. У матеріалах справи міститься заява від заступника сільського голови ОСОБА_6 про розгляд справи без участі заінтересованої особи (а.с. 31).
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 14.03.2024 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами окремого провадження. Клопотання сторони заявника задоволено та викликано для допиту в якості свідків: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , витребувано у приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу - Ушакової Ю. А. витяг із Спадкового реєстру про наявність (відсутність) посвідченого заповіту, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Витребувано в Поромівської сільської раді Володимирського району Волинської області інформацію про осіб, які фактично проживали та були зареєстрованими за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , станом на день смерті спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Заступник голови Поромівської сільської ради скористався наданим йому правом та, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, подав заяву про розгляд справи без участі заінтересованої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відтак, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду цієї справи без участі представника заінтересованої особи Поромівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області.
Заслухавши доводи сторони заявника, пояснення свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що заява є обґрунтована і підлягає задоволенню з наступних підстав.
ІV. Обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 20.04.2018 року (а.с. 9).
Згідно виписки з погосподарської книги № 2 за 2016-2023 роки Поромівської сільської ради, об'єкт нерухомості № НОМЕР_5 - будинок з надвірними будівлями та спорудами, 1964 року побудови, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 належить ОСОБА_3 (а.с. 10).
Згідно з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 15.10.1998 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7).
У копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.02.2000 року, спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 стала його матір ОСОБА_5 . Спадкове майно складалося із права на земельну частку (пай) в розмірі 3,72 га, без визначення меж цієї частки в натурі, що знаходиться у власності КСП «Західний Буг» (а.с. 12).
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 28.01.2008 року (а.с. 8).
Відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 №115761 від 17.06.2002 року, земельна ділянка площею 3,6 гектарів, яка розташована на території Поромівської сільської ради належить ОСОБА_3 (а.с. 11).
Відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 №115753 від 17.06.2002 року, земельна ділянка площею 3,58 гектарів, яка розташована на території Поромівської сільської ради належить ОСОБА_5 (а.с. 13).
Згідно з копією Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ВЛ № 005927 від 21.05.2002 року, земельна ділянка площею 4,01 гектарів, яка розташована на території Поромівської сільської ради належить ОСОБА_5 (а.с. 14).
Відповідно до довідки № 1/01-14 від 02.01.2024 року виданої Поромівською сільською радою, встановлено, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав з 01.02.2013 року разом із ОСОБА_1 , яка приходиться йому двоюрідною сестрою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).
Згідно з довідки № 2 від 02.01.2024 року виданої Поромівською сільською радою, встановлено, що догляд за ОСОБА_3 та його похованням здійснила ОСОБА_1 , яка приходиться йому двоюрідною сестрою (а.с. 16).
Приватний нотаріус Ушакова Ю. А. надала роз'яснення ОСОБА_1 в якому зазначила, що для подачі документів до нотаріальної контори щодо оформлення своїх спадкових прав після смерті спадкодавця, їй необхідно звернутися до суду з позовом для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини або документів, що підтверджують факт прийняття нею спадщини на підставі постійного проживання на момент смерті за однією адресою (а.с. 17).
Відповідно до копій Інформаційної довідки із Спадкового реєстру, встановлено, що заповіти ОСОБА_3 не реєструвалися, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася (а.с. 33-34).
Згідно з копії довідки № 235 від 08.04.2024 року виданої Поромівською сільською радою, встановлено, що ОСОБА_3 , 1967 року народження, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії довідки № 236 від 08.04.2024 року виданої Поромівською сільською радою, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , 1962 року народження, ОСОБА_9 , 1986 року народження, ОСОБА_1 , 1986 року народження, ОСОБА_10 , 2014 року народження, ОСОБА_11 , 2016 року народження.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 ствердила, що ОСОБА_1 забрала до себе проживати ОСОБА_3 , доглядала його, утримувала. Вони є двоюрідними родичами, ОСОБА_3 п'ять років проживав із заявником. Сам ОСОБА_3 не був одружений, дітей не мав, лікування останнього здійснювала ОСОБА_1 за власні кошти.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 ствердила, що родичі ОСОБА_3 померли, він не був одружений, дітей не мав. Після коми його забрала до себе ОСОБА_1 , у будинок по АДРЕСА_1 , яка є йому двоюрідною сестрою, утримувала та доглядала останнього, вони проживали однією сім'єю. Коли ОСОБА_3 лежав у лікарні ОСОБА_1 та інша сусідка приходили до нього допомагали, гроші на лікування давала ОСОБА_1 .
V. Застосоване судом законодавство
До правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Так, у відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Крім цього, суд застосував норми статей 293 та 294 ЦПК України, які визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють правовідносини щодо встановлення фактів, які мають юридичне значення, а саме: встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем, визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Також, окрім застосування до вказаних правовідносин вищезазначених норм, суд зважає на роз'яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
В силу ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).
Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з положень ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживати однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха пасинки, падчерки.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем: б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкрита спадщини.
У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання.
Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства, закріпленому у ст. 1 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення» від 19 жовтня 2000 року. Цим законом визначено, що домогосподарство сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
VI. Висновки суду
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємців останній не мав, найближчі рідні були мати та брат, які померли.
Заявник ОСОБА_1 являється двоюрідною сестрою по лінії матері для ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 з 01.02.2013 року проживав разом із ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками Поромівської сільської ради. Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, були поєднані спільним побутом, піклувалися один про одного, ОСОБА_1 здійснила поховання ОСОБА_3 та вступила в управління спадковим майном після його смерті.
Таким чином, факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом, як одна сім'я та вели спільне господарство з 2013 року до дня смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто не менше п'яти років, підтверджується безпосередньо дослідженими судом доказами, які відповідають критеріям належності та допустимості, у своїй сукупності є достатніми та сумнівів у своїй достовірності не викликають.
VII. Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст. ст. 10, 81, 259, 293 - 294, 315 - 319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини- задовольнити.
Встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, а саме з 01 лютого 2013 року до дня смерті спадкодавця - ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація щодо сторін та інших учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
Представник заявника: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_4 .
Третя особа: Поромівська сільська рада, (код ЄДРПОУ 04333359), адреса: вул. Центральна, 1-Б, с. Поромів, Володимирський район, Волинська область.
Повний текст судового рішення складено 15.04.2024 року.
Суддя М. О. Федечко