154/372/24
1-кп/154/313/24
15 квітня 2024 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023030510001129 від 22.10.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, працюючого водієм у ФОП « ОСОБА_6 », раніше не судимого,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,
21 жовтня 2023 року о 17 годині 49 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи в кімнаті проведення заходів другої лінії на міжнародному автомобільному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг» за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з метою особистого безперешкодного проходження прикордонного пункту пропуску, будучи особою призовного віку у період дії правового режиму воєнного стану, котрий введений Указом Президента України № 64/2022 про «Про введення воєнного стану в Україні» та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022, продовжений Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023"Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX, звернувся до начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » типу «Б» відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » типу «Б» старшого лейтенанта ОСОБА_7 , який відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та Закону України «Про Державну прикордонну службу України», є службовою особою правоохоронного органу, у зв'язку із здійсненням правоохоронних і правозастосовних функцій, та який згідно посадової інструкції та п. 14 «Плану запровадження та забезпечення заходів здійснення правового режиму воєнного стану в Україні», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 181-р від 24 лютого 2022 року, зобов'язаний вживати заходів щодо заборони виїзду громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у Міністерстві оборони України, Службі безпеки України чи Службі зовнішньої розвідки України, змінювати місце проживання (місце перебування), без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу Служби безпеки України чи Служби зовнішньої розвідки України, та в подальшому надав останньому неправомірну вигоду в сумі 100 (сто) Євро, однією купюрою серії SE 3005264107, яку поклав у належний йому паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що станом на 21 жовтня 2023 року по курсу НБУ становить 3 865 гривен 10 копійок, з метою не вжиття заходів щодо заборони виїзду громадянам, віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому або спеціальному обліку.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив про обставини його вчинення, які є аналогічними тим, що викладені в обвинувальному акті, не оспорював їх. У скоєному щиро каявся, просив суворо його не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення повністю, сторони не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються.
Таким чином, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю встановлена в ході судового розгляду, та його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.369 КК України, як надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Відповідно до ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у повному визнанні вини та щиросердному розкаянні, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працює, позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Як обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд, відповідно до ст.66 КК України, визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
З урахування вищевикладеного, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в межах, установлених санкцією частини 1 статті 369 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, процесуальні витрати відсутні.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 26.10.2023 на грошові кошти в розмірі 100 Євро, слід скасувати.
Питання про речові докази підлягає вирішенню судом відповідно до ст.ст. 96-1, 96-2, 100 КПК України.
Запобіжний захід до ОСОБА_4 не застосовувався.
Керуючись ст.ст.368, 370 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 26.10.2023 на грошові кошти в розмірі 100 (сто) Євро, однією купюрою серії SE 3005264107.
Речові доказ по справі: оптичний диск, який перебуває в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На підставі ст.96-1 КК України застосувати у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, спеціальну конфіскацію та конфіскувати на користь держави грошові кошти в розмірі 100 (сто) Євро, однією купюрою серії SE 3005264107, які зберігаються у філії «Волинське головне управління» АТ КБ «ПриватБанк», що розташоване за адресою: м. Луцьк, проспект Відродження, 1, Волинська область.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Володимир-Волинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Головуючий ОСОБА_1