79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
05.04.2024 Справа № 914/3278/23
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. , за участі секретаря судового засідання Гриб І.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом ОСОБА_3 , місто Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю « Латориця », місто Львів
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Пилипціва Ігора Володимировича , місто Львів
про зобов'язання вчинити дії щодо надання документів товариства за 2004 - 2006 роки.
За участю представників:
від позивача: Лука Т.М. - адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1159036 від 06.09.2022);
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: Рісна Ю.Б. - адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1242045 від 18.12.2023; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія №500 від 28.02.2011).
Процес.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Латориця » про зобов'язання вчинити дії щодо надання документів товариства за 2004 - 2006 роки: статуту ТзОВ « Латориця » та всіх його редакцій; протоколів загальних зборів ТзОВ « Латориця », що приймалися та які наявні; річної фінансової звітності, що подавалась до контролюючих органів; документів звітності, що подаються відповідним державним органам; документів, що підтверджують права на майно (нерухоме та рухоме) та їх технічні характеристики (в тому числі довідки, акти, приписи, декларації, розродження, рішення, тощо); документів бухгалтерського обліку; договори, що укладалися та є укладеними (в тому числі додатки, акти, докази оплати, виконання та розірвання таких тощо).
Ухвалою від 08.11.2023 суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_3 та надав позивачу строк для усунення недоліків. У зв'язку з усуненням 22.11.2023 позивачем недоліків позовної заяви ухвалою від 27.11.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 18.12.2023.
Ухвалою від 18.12.2023 суд постановив залучити до участі у справі Пилипціва Ігора Володимировича як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та відкласти підготовче засідання на 17.01.2023.
Судове засідання призначене на 17.01.2024 на 10:15 год. не відбулося через перебування судді Сухович Ю.О. у відпустці.
Ухвалою від 18.01.2024 суд постановив продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 26.02.2024 та відкласти підготовче засідання на 12.02.2024 об 11:00 год.
Ухвалою від 12.02.2024 суд постановив відмовити у задоволенні клопотання третьої особи про закриття провадження у справі (вх.№748/24 від 09.01.2024), закрити підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 06.03.2024 о 10:00 год.
05.03.2024 відповідачем подано суду заяву (вх.№6419/24) про закриття провадження у справі.
Протокольною ухвалою від 06.03.2024 суд враховуючи усно заявлене представником позивача клопотання, відклав судове засідання по розгляду справи по суті на 18.03.2024 на 12:00 год., відсутнім в судовому засіданні відповідачу та третій особі, суд в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, надіслав ухвалу-повідомлення про дату та час наступного судового засідання. Явка представників учасників справи визнавалась судом обов'язковою.
Протокольною ухвалою від 18.03.2024 суд у зв'язку з повідомленням представником позивача про подання клопотання про витребування доказів, відсутність такого клопотання у суду станом на час розгляду справи, для надання можливості іншим учасникам справи ознайомитись із вказаним клопотанням, застосовуючи принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до практики Європейського суду з прав людини, відклав судове засідання для розгляду справи по суті на 05.04.2024 о 10:00 год., відсутнім в судовому засіданні відповідачу, суд в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, надіслав ухвалу-повідомлення про дату та час наступного судового засідання. Явка представників учасників справи визнавалась судом обов'язковою.
18.03.2024 (після судового засідання) через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів б/н від 17.03.2024 (вх.№ 7586/24).
Представник позивача в судове засідання 05.04.2024 для розгляду справи по суті з'явився, підтримав раніше подане клопотання про витребування доказів, просив його задовольнити. Заперечив проти заяви відповідача про закриття провадження у справі, просив відмовити у її задоволенні. Підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити повністю.
Представник позивача до закінчення судових дебатів, в судовому засіданні 05.04.2024 заявив про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та подання відповідних доказів у строк визначений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 05.04.2024 для розгляду справи по суті не забезпечив. Відзив не подавав, як вже було вказано вище, 05.03.2024 відповідач подав заяву про закриття провадження у справі.
Протокольна ухвала суду від 18.03.2024 про відкладення судового засідання для розгляду справи по суті на 05.04.2024 у справі надсилалась Товариству з обмеженою відповідальністю « Латориця » (відповідачу) на адресу вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 79040, Львівська область, місто Львів, вулиця Тюльпанова, будинок 2 .
Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства « Укрпошта », поштове відправлення (штрихкодовий ідентифікатор №0600900906134) 20.03.2024 прийняте, а 22.03.2024 поштове відправлення вручено особисто адресату - (відповідачу).
Також, протокольна ухвала суду від 18.03.2024 про відкладення судового засідання для розгляду справи по суті на 05.04.2024 у справі №914/3278/23 надсилалась Товариству з обмеженою відповідальністю « Латориця » (відповідачу) на електронну адресу, вказану у позовній заяві, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Представник третьої особи в судове засідання 05.04.2024 для розгляду справи по суті з'явилася, заперечила проти клопотання представника позивача про витребування доказів, просила відмовити у його задоволенні.
Представник третьої особи до закінчення судових дебатів, в судовому засіданні 05.04.2024 заявила про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та подання відповідних доказів у строк визначений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подане представником позивача клопотання про витребування доказів б/н від 17.03.2024 (вх.№ 7586/24), заслухавши думку учасників справи, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні, з огляду на таке.
За змістом статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до частини 1, пункту 3 частини 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до частини 2 та частини 3 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Згідно частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У відповідності до частини 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
У поданому клопотанні представник позивача просить витребувати:
- у Пилипціва Ігора Володимировича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) докази повноважень Пилипціва Ігора Володимировича діяти від імені ТзОВ « Латориця » в порядку самопредставництва (зокрема, статут, положення, трудовий договір, протокол зборів, тощо).
В обґрунтування клопотання представник позивача посилається на те, що 05.05.2024 до суду від імені ТзОВ « Латориця » за підписом нібито підписанта (засновника) ТзОВ « Латориця » - Пилипціва Ігора Володимировича подано клопотання про закриття провадження у справі. Позивач стверджує, що в матеріалах даної справи відсутні докази повноважень Пилипціва Ігора Володимировича діяти від імені ТзОВ « Латориця » в порядку самопредставництва (зокрема, статут, положення, трудовий договір, протокол зборів, тощо). Крім того, представник позивача зазначає, що зважаючи на те, що ОСОБА_3 такі докази суду надати не має змоги, оскільки такі у неї відсутні та мали б бути за наявності безпосередньо у Пилипціва Ігора Володимировича , а відсутність таких у матеріалах даної справи унеможливлює розгляд відповідного клопотання відповідача, відтак позивач просить витребувати у Пилипціва Ігора Володимировича докази його повноважень діяти від імені ТзОВ « Латориця » в порядку самопредставництва (зокрема, статут, положення, трудовий договір, протокол зборів, тощо).
Представник третьої особи ( Пилипціва Ігора Володимировича ) в судовому засіданні усно заперечила, проти поданого клопотання про витребовування доказів та зазначила, що позивачем порушено порядок витребування доказів, зокрема позивачем не надано доказів вжиття самостійних заходів для отримання доказів та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів. Крім того, усно зазначила, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ТзОВ « Латориця » є запис про те, що Пилипців Ігор Володимирович є керівником юридичної особи.
Відповідно до частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) (частина перша статті 7 Закону № 755-IV).
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, передбачений статтею 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та у зв'язку із розглядом справи №914/3278/23 за електронним запитом від 20.12.2023 за №225430020036 Господарським судом Львівської області отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого керівником юридичної особи - ТзОВ « Латориця » є: Пилипців Ігор Володимирович .
Отже, наявність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім підтвердженням наявності повноважень у Пилипціва Ігора Володимировича як представника ТзОВ « Латориця ».
Водночас, позивач просить витребувати у Пилипціва Ігора Володимировича докази його повноважень діяти від імені ТзОВ « Латориця » в порядку самопредставництва (зокрема, статут, положення, трудовий договір, протокол зборів, тощо). Вказана обставина (повноваження Пилипціва І.В. діяти від імені ТзОВ « Латориця ») підтверджується іншими доказами, ніж просить витребувати представник позивача.
Як зазначалося вище, ухвалою від 12.02.2024 суд постановив відмовити у задоволенні клопотання третьої особи про закриття провадження у справі. Вказаною ухвалою суду закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті. Клопотання про витребування доказів надійшло до суду 18.03.2024, тобто на стадій розгляду справи по суті.
Завданнями ж розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття194 Господарського процесуального кодексу України).
Перед поданням позову позивач зобов'язаний вжити усіх передбачених процесуальним законодавством заходів для отримання доказів, якими він обґрунтовуватиме підстави позову.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Стаття 14 Господарського процесуального кодексу України стосується принципу диспозитивності господарського судочинства - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини 1 статті 61 Господарського процесуального кодексу України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Суд не вбачає існування жодних обставин, які би перешкоджали позивачеві заявити клопотання під час підготовчого провадження, адже представником позивача у справі є адвокат, який, в силу наявності відповідної освіти та кваліфікації, не міг не бути обізнаним з правами та обов'язками сторони, встановленою тривалістю підготовчого провадження, порядком і строками вчинення процесуальних дій тощо.
Так, ухвалою від 18.12.2023 суд залучив до участі у справі Пилипціва Ігора Володимировича як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
З огляду на вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про витребування доказів у Пилипціва Ігора Володимировича .
Розглянувши заяву відповідача про закриття провадження у справі б/н від 05.03.2024 (вх.№ 6419/24),), заслухавши думку учасників справи, суд дійшов висновку відмовити у її задоволенні, з огляду на таке.
За змістом статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що позивачем не надано доказів порушення прав позивача, як учасника товариства на отримання документів про діяльність відповідача, відповідний спір між сторонами відсутній, що на думку відповідача є підставою для закриття провадження у справі. Відповідач стверджує, що згідно заяви позивача від 18.10.2021, остання просить надати їй завірені підписом уповноваженої особи товариства копії документів за період з 2004 по 2006 рік, при цьому позивач не зазначає, в який саме спосіб вказані копії документів повинні бути надані позивачу відповідачем.
Крім того, відповідач посилається на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту відмови позивачу в наданні документів з боку відповідача, що на думку відповідача, свідчить про відсутність спору між сторонами, а відтак є підставою для закриття провадження у справі.
Відповідач зазначає, що 27.11.2023 засновником (підписантом) ТзОВ « Латориця » Пилипцівим Ігорем Володимировичем надіслано на поштову адресу ОСОБА_3 відповідь на заяву учасника товариства з копіями документів за 2004-2006 роки, які наявні у розпорядженні Пилипціва Ігора Володимировича . Будь-які інші документи, перелічені у прохальній частині позовної заяви, у розпорядженні Пилипціва І.В. відсутні.
Відповідач зазначає, що 23.11.2013 Залізничним РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013150060003641 за заявою Пилипціва Ігора Володимировича про викрадення документів бухгалтерського обліку ТзОВ « Латориця ». Відповідач стверджує, що усі документи ТзОВ « Латориця » за 2004 -2006 роки, окрім тих, які надані у відповідь на заяву ОСОБА_3 від 22.10.2021, відсутні. Отже, вимоги учасника ТзОВ « Латориця » ОСОБА_3 щодо надання їй копій документів про діяльність ТзОВ « Латориця » за визначений період часу є виконаними у повному обсязі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування (сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу, тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Предметом спору у даній справі є зобов'язання відповідача вчинити дії щодо надання документів товариства за 2004 - 2006 роки.
Як зазначалося вище, ухвалою від 12.02.2024 суд постановив відмовити у задоволенні клопотання третьої особи про закриття провадження у справі.
При цьому, як зазначено в ухвалі суду від 12.02.2024: «Судом встановлено, що третьою особою на виконання позовних вимог було надіслано на поштову адресу ОСОБА_3 відповідь на заяву учасника товариства з копіями документів за 2004-2006 роки, а саме: копія статуту Товариства з обмеженою відповідальністю « Латориця », затвердженого зборами учасників від 26.02.2004 та копію протоколу № 5 від 26.02.2004. Інші документи, перелічені у прохальній частині позовної заяви, позивачу не надано, оскільки у розпорядженні третьої особи дані документи відсутні».
Позов пред'явлений до Товариства з обмеженою відповідальністю « Латориця », а не до третьої особи - Пилипціва Ігора Володимировича . Відтак, саме товариство має надати документи на вимогу позивача.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні та відповідачем до суду не подано жодного доказу на підтвердження виконання ТзОВ « Латориця » вимоги позивача від 18.10.2021 в розумні строки шляхом надання останньому запитуваних ним інформації та документів.
Подання заяви до правоохоронних органів про викрадення документів, які знаходились у сейфі ТзОВ « Латориця », не підтверджує факту викрадення саме тих документів, що перелічені у прохальній частині позовної заяви.
Судове рішення з приводу поданої заяви про викрадення судом не постановлено.
Таким чином, відповідач не подав належних, допустимих доказів знищення, втрати документів, що перелічені у прохальній частині позовної заяви, а саме: річної фінансової звітності, що подавалась до контролюючих органів; документів звітності, що подавалися відповідним державним органам; документів, що підтверджують права на майно (нерухоме та рухоме) та їх технічні характеристики (в тому числі довідки, акти, приписи, декларації, розродження, рішення, тощо); документів бухгалтерського обліку; договорів, що укладалися та є укладеними (в тому числі додатки, акти, докази оплати, виконання та розірвання таких тощо).
Отже позовні вимоги ОСОБА_3 не задоволені в повному обсязі.
Провадження у справі може бути закрито, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Однак повністю вимоги не задоволені, сторони не врегулювали усі спірні питання між собою.
З огляду на вказане суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, суд не вважає відсутність представника відповідача у судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.
Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 05.04.2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Правова позиція сторін.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_3 з лютого 2004 року є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю « Латориця ».
Як зазначає позивач протягом 2004-2006 років зі сторони товариства не проведено жодних загальних зборів, щодо визначення основних напрямків діяльності, розподілу дивідендів, обрання повноважного керівника та інших посадових осіб товариства, що зумовлює перебування товариства у багаторічних судових процесах, з вини засновника Пилипціва Ігора Володимировича , який збори саботує та на такі не з'являється.
За твердженням ОСОБА_3 їй не відомо про діяльність ТзОВ « Латориця », оскільки повноважні особи про ведення такої діяльності не інформують.
23.10.2021 позивач надсилала заяву від 18.10.2021 до товариства, відповідно до якої просила надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії документів за період 2004-2006, а саме: статуту ТзОВ « Латориця » та всіх його редакцій; протоколів загальних зборів ТзОВ « Латориця », що приймалися та які наявні; річної фінансової звітності, що подавалась до контролюючих органів; документів звітності, що подаються відповідним державним органам; документів, що підтверджують права на майно (нерухоме та рухоме) та їх технічні характеристики (в тому числі довідки, акти, приписи, декларації, розродження, рішення, тощо); документів бухгалтерського обліку; договори, що укладалися та є укладеними (в тому числі додатки, акти, докази оплати, виконання та розірвання таких тощо).
Зазначені документи відповідачем не надані, таким чином, позивач просить суд зобов'язати відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю « Латориця ») надати учаснику ОСОБА_3 шляхом надіслання на адресу: АДРЕСА_3 копії документів за 2004 - 2006 роки, а саме: статуту ТзОВ « Латориця » та всіх його редакцій; протоколів загальних зборів ТзОВ « Латориця », що приймалися та які наявні; річної фінансової звітності, що подавалась до контролюючих органів; документів звітності, що подаються відповідним державним органам; документів, що підтверджують права на майно (нерухоме та рухоме) та їх технічні характеристики (в тому числі довідки, акти, приписи, декларації, розродження, рішення, тощо); документів бухгалтерського обліку; договори, що укладалися та є укладеними (в тому числі додатки, акти, докази оплати, виконання та розірвання таких тощо).
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав.
Позиція третьої особи.
Третя особа заперечила проти позовних вимог, з підстав викладених у заяві про закриття провадження у справі б/н від 08.01.2024 (вх.№748/24 від 09.01.2024).
Зокрема, третя особа зазначила, що 27.11.2023 засновником (підписантом) ТзОВ « Латориця » Пилипцівим Ігорем Володимировичем надіслано на поштову адресу ОСОБА_3 відповідь на заяву учасника товариства з копіями документів за 2004-2006 роки, які наявні у розпорядженні Пилипціва Ігора Володимировича . Будь-які інші документи, перелічені у прохальній частині позовної заяви, у розпорядженні Пилипціва І.В. відсутні.
Таким чином, на думку третьої особи, у зв'язку із надісланням позивачу копії документів про діяльність ТзОВ « Латориця » за визначений період часу є наявні підстави для закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Враховуючи те, що ухвалою суду відмовлено третій особі у задоволенні її заяви про закриття провадження у справі, в судовому засіданні представник третьої особи просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Обставини встановлені судом.
Згідно із Статутом ТзОВ « Латориця », затвердженого Зборами учасників товариства на підставі протоколу №5 від 26.02.2004 та зареєстрованого 15.03.2004 за № НОМЕР_2 (п. 3.1, п. 11.5) учасниками товариства є: ОСОБА_3 з часткою у статутному фонді - 50%; Пилипців Ігор Володимирович з часткою у статутному фонді - 50%.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю « Латориця ».
Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.06.2022 позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Відповідно до зазначеного рішення суду, зокрема, визначено, що розмір частки ОСОБА_3 у статутному капіталі ТзОВ « Латориця » становить 50% в сумі 11243,375грн та розмір статутного капіталу ТзОВ « Латориця » становить 22486,75 грн.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 рішення Господарського суду Львівської області від 09.06.2022 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 23.06.2022 у справі № 914/2405/21 залишено без змін.
Позивач звертався із заявою б/н від 18.10.2021 до відповідача, в якій просив надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії документів за період 2004-2006 роки, а саме: статуту ТзОВ « Латориця » та всіх його редакцій; протоколів загальних зборів ТзОВ « Латориця », що приймалися та які наявні; річної фінансової звітності, що подавалась до контролюючих органів; документів звітності, що подаються відповідним державним органам; документів, що підтверджують права на майно (нерухоме та рухоме) та їх технічні характеристики (в тому числі довідки, акти, приписи, декларації, розродження, рішення, тощо); документів бухгалтерського обліку; договори, що укладалися та є укладеними (в тому числі додатки, акти, докази оплати, виконання та розірвання таких тощо).
Факт надіслання вказаної заяви на адресу відповідача ( місто Львів, вулиця Тюльпанова, 2 (юридична адреса)) підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: копією опису вкладення у цінний лист, копіями поштової накладної та фіскальних чеків про надсилання поштового відправлення відповідачу №7900066882051 від 23.10.2021.
Відповідь та копії запитуваних документів на вказану заяву позивач, у строки визначені Законом не отримала, відтак просить суд зобов'язати відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю « Латориця ») надати учаснику ОСОБА_3 шляхом надіслання на адресу: АДРЕСА_3 копії документів за 2004 - 2006 роки, а саме: статуту ТзОВ « Латориця » та всіх його редакцій; протоколів загальних зборів ТзОВ « Латориця », що приймалися та які наявні; річної фінансової звітності, що подавалась до контролюючих органів; документів звітності, що подаються відповідним державним органам; документів, що підтверджують права на майно (нерухоме та рухоме) та їх технічні характеристики (в тому числі довідки, акти, приписи, декларації, розродження, рішення, тощо); документів бухгалтерського обліку; договори, що укладалися та є укладеними (в тому числі додатки, акти, докази оплати, виконання та розірвання таких тощо).
Висновки суду.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом в тому числі одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.
Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства мають, зокрема, право отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.
Частиною 1 статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що товариство зобов'язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов'язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку.
Частиною 3 зазначеної статті Закону передбачено, що документи, передбачені частиною 1 цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.
Відповідно до частини 4 статті 43 цього ж закону, товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною 1 цієї статті.
Згідно з частиною 5 статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов'язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов'язаних з пересиланням документів поштою.
Одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема, правомочностей на участь в управлінні господарською організацію.
Відтак, внаслідок невиконання господарським товариством свого обов'язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними, як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права.
Така позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постановах від 21.01.2020 у справі №906/157/19, та від 24.12.2020 у справі № 911/73/20.
Керуючись нормами статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» 23.10.2021 ОСОБА_3 за допомогою засобів поштового зв'язку направила відповідачу заяву від 18.10.2021 про надання копій документів згідно із переліком.
Факт надіслання вказаної заяви на адресу відповідача ( місто Львів, вулиця Тюльпанова, 2 (юридична адреса)) підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме: копією опису вкладення у цінний лист, копіями поштової накладної та фіскальних чеків про надсилання поштового відправлення відповідачу №7900066882051 від 23.10.2021.
Положеннями частини 4 статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що саме товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.
Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» для учасника товариства не передбачено обов'язку визначати виконавчий орган, який зобов'язаний надати відповідь на таку вимогу.
Стосовно вимоги позивача від 18.10.2021 про надання документів, в якій не зазначено способу їх надання (наручно/надіслання поштою/тощо) суд зазначає таке.
Згідно з положеннями статті 200 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України «Про інформацію» інформацією є відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях (у вигляді документів) або відображені в електронному вигляді.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про інформацію» ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
Спонукання в судовому порядку відповідача до виконання його обов'язку шляхом вчинення дій - надання відповідної інформації у відповідності до статті 116 Цивільного кодексу України та статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» є належним способом захисту права учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність товариства, та, зокрема, про вартість належної колишньому учаснику частки, її обґрунтованого розрахунку та необхідних для його здійснення документів.
Положення чинного законодавства не регламентують процедуру, а також форму отримання учасником товариства інформації щодо діяльності товариства. Відсутність визначеного способу надання інформації не може бути достатньою підставою для відмови товариства надати його учаснику інформацію про свою діяльність у спосіб, в який просить учасник, адже така відмова є за своєю суттю безпідставним обмеженням права особи у виборі форми одержання інформації всупереч вимогам статті 34 Конституції України, статті 7 Закону України «Про інформацію».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 y справі № 904/3679/17.
Право учасника товариства на отримання інформації є безумовним.
Одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема, правомочностей на участь в управлінні господарською організацію. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 08.11.2023 у справі № 918/142/23.
Таким чином, внаслідок невиконання господарським товариством свого обов'язку з надання учаснику господарського товариства на його вимогу інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права. Такий правовий висновок Верховного Суду викладено в постанові від 21.01.2020 у справі №906/157/19.
У постанові від 25.11.2020 у справі №910/8802/19 Верховний Суд зауважив на тому, що способом захисту права учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність товариства є спонукання в судовому порядку до виконання товариством дій надання певної інформації.
При розгляді судового спору суди мають дослідити питання наявності/відсутності порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів позивача. Для задоволення позову про зобов'язання товариства надати учаснику документи, які товариство зобов'язане йому надати, суд має встановити наявність відмови товариства у наданні документів та врахувати здійснення або не здійснення самим учасником товариства конкретних дій для отримання запитуваних документів, про що правильно зазначає скаржник у касаційній скарзі.
Відповідач покликається на відсутність відмови ТзОВ « Латориця » у наданні документів.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні та відповідачем до суду не подано жодного доказу на підтвердження виконання ТзОВ « Латориця » вимоги позивача від 18.10.2021 в розумні строки шляхом надання останньому запитуваних ним інформації та документів.
За таких обставин, враховуючи, що надання запитуваних позивачем документів є обов'язком товариства у відповідності до приписів статті 116 Цивільного кодексу України, статті 5 та статті 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», статуту цього товариства та статті 5 Закону України «Про інформацію» і, відповідно, ненадання відповідачем запитуваної учасником товариства інформації (ненадання копій відповідних документів) порушує права та законні інтереси учасника товариства, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог і наявність підстав для захисту права позивача на отримання інформації про діяльність товариства.
В будь-якому випадку відповідач мав можливість виконати вимогу позивача про надання документів також протягом розгляду спору, чого ним не було зроблено.
Покликання відповідача про не подання позивачем доказів отримання відповідачем вимоги учасника про надання документів суд зазначає, що законодавством України не передбачено для учасника обов'язку відстежувати такі поштові відправлення. При цьому, в матеріалах справи відсутні заперечення ТзОВ « Латориця » про неотримання такого повідомлення. Товариство не надало доказів звернення до відділення поштового зв'язку із запитом про надходження/ненадходження на його адресу будь-якої кореспонденції від ОСОБА_3 у період 2021 року, що суперечить вимогам частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України.
Слід зазначити, що в описі вкладення у цінний лист вказано про надсилання позивачем шести заяв про надсилання документів за різні роки (2004-2006; 2007-2009; 2010-2012; 2013-2015; 2016-2018 та 2019-2020).
Спір щодо надсилання позивачем відповідачу заяви про надання документів за 2007-2009 роки розглядався Господарським судом Львівської області у справі № 914/1511/22 де суд надавав оцінку доказам надсилання та визнав їх належними.
Відтак, обставина щодо належності доказів надсилання заяви не доводиться судом повторно з огляду на положення частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Учасник товариства може вимагати надання інформації про діяльність товариства з дати, коли він набув статусу учасника. Водночас закон не встановлює обмежень щодо періоду часу, за який учасник товариства має право отримувати інформацію.
Слід зазначити, що позивач не володіє інформацією щодо діяльності ТзОВ « Латориця » взагалі, що не спростував відповідач. Зокрема, позивач і не може довести наявність будь-яких договорів, укладених при здійсненні господарської діяльності відповідача, оскільки саме внаслідок укладення господарських чи інших договорів, товариство може реалізувати вказану у статуті меті - одержати прибуток. Відомості, які відображені у річній фінансовій звітності, у документах звітності для подання відповідним державним органам, у документах про права товариства на майно і документах бухгалтерського обліку зазначаються за результатами здійснення господарської діяльності товариством, внаслідок укладення відповідних договорів.
Відповідач не подав доказів знищення, втрати документів, що перелічені у прохальній частині позовної заяви, а саме: річної фінансової звітності, що подавалась до контролюючих органів; документів звітності, що подавалися відповідним державним органам; документів, що підтверджують права на майно (нерухоме та рухоме) та їх технічні характеристики (в тому числі довідки, акти, приписи, декларації, розродження, рішення, тощо); документів бухгалтерського обліку; договорів, що укладалися та є укладеними (в тому числі додатки, акти, докази оплати, виконання та розірвання таких тощо).
Враховуючи викладене та з огляду на встановлені дійсні обставини під час розгляду цієї справи, відповідач не виконав свій обов'язок з надання інформації та запитуваних документів на вимогу позивача, що є підставою для захисту порушеного відповідачем права позивача на отримання інформації про діяльність товариства.
З огляду на викладене, обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення є вимога про зобов'язання відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю « Латориця ») протягом 10 днів з дати набрання рішенням законної сили надати ОСОБА_3 направити засобами поштового зв'язку (на адресу: АДРЕСА_3 ) належним чином засвідчені копії документів Товариства з обмеженою відповідальністю « Латориця » за 2004 -2006 роки, а саме:
- статуту ТзОВ « Латориця » та всіх його редакцій;
- протоколів загальних зборів ТзОВ « Латориця », що приймалися та які наявні;
- річної фінансової звітності, що подавалась до контролюючих органів;
- документів звітності, що подаються відповідним державним органам;
- документів, що підтверджують права на майно (нерухоме та рухоме) та їх технічні характеристики (в тому числі довідки, акти, приписи, декларації, розродження, рішення, тощо);
- документів бухгалтерського обліку;
- договори, що укладалися та є укладеними (в тому числі додатки, акти, докази оплати, виконання та розірвання таких тощо).
Таким чином, як вбачається із матеріалів справи, позовна вимога про зобов'язання вчинити дії щодо надання документів товариства за 2004 - 2006 роки є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд, виходячи із стандарту переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний, дійшов висновку, що надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є більш вірогідними. Відтак, позов підлягає до задоволення.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог, які належним чином не спростовані відповідачем.
Розподіл судових витрат.
Ухвалою від 27.11.2023 ОСОБА_3 (позивача) звільнено від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви у даній справі.
Згідно з частиною 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Таким чином, беручи до уваги наведені вище положення законодавства та те, що спір виник з вини відповідача, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача та підлягають до стягнення в дохід Державного бюджету України.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю « Латориця » протягом 10 днів з дати набрання рішенням законної сили надати ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_3 , виданий Шевченківським РВ УМВС України у Львівській області 26.02.1998) направити засобами поштового зв'язку (на адресу: АДРЕСА_3 ) належним чином засвідчені копії документів Товариства з обмеженою відповідальністю « Латориця » за 2004 -2006 роки, а саме: статуту ТзОВ « Латориця » та всіх його редакцій; протоколів загальних зборів ТзОВ « Латориця », що приймалися та які наявні; річної фінансової звітності, що подавалась до контролюючих органів; документів звітності, що подаються відповідним державним органам; документів, що підтверджують права на майно (нерухоме та рухоме) та їх технічні характеристики (в тому числі довідки, акти, приписи, декларації, розродження, рішення, тощо); документів бухгалтерського обліку; договори, що укладалися та є укладеними (в тому числі додатки, акти, докази оплати, виконання та розірвання таких тощо).
Стягувач: ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_3 , виданий Шевченківським РВ УМВС України у Львівській області 26.02.1998; АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_4 ).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю « Латориця » ( 79000, місто Львів, вулиця Тюльпанова, будинок 2 ; ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_5 ).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Латориця » ( 79000, місто Львів, вулиця Тюльпанова, будинок 2 ; ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_5 ) в дохід Державного бюджету України 2 684, 00 грн судового збору.
4. Накази видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені статтями 256,257 Господарського процесуального кодексу України
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_8
Повний текст рішення
складено 15.04.2024
Суддя Сухович Ю.О.