79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
08.04.2024 Справа № 914/291/24
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», м.Київ
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Артібякіна Костянтина Юрійовича , м.Львів
про: стягнення 155205,29 грн заборгованості за договором про надання кредиту №159628-КС-002 від 22.02.2022
Суддя У.І.Ділай
Без участі представників сторін
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2024, справу №914/291/24 розподілено судді У.І.Ділай.
Ухвалою від 05.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін. Зобов'язано відповідача у строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати письмовий відзив (заперечення) на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення. Також витребувано в АТ «Універсал Банк» інформацію:
- чи випускалась банківська карта № НОМЕР_1 на ім'я Артібякін Костянтин Юрійович ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );
- надати інформацію про рух коштів (виписку) по банківській карті № НОМЕР_1 за період з 22.02.2022 по 25.01.2024.
26.02.2024 від АТ «Універсал Банк» до суду надійшов лист, в якому зазначено, що на на ім'я Артібякін Костянтин Юрійович було випущено платіжну карту № НОМЕР_1 . Також долучено інформацію про рух коштів по картці.
07.03.2024 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення.
Станом на 05.04.2024 від відповідача до суду відзив не надходив.
Поштовий конверт (з ухвалою від 05.02.2024), надісланий відповідачу на адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернутий поштовим відділенням із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, від 19.12.2022 у справі №910/1730/22).
Разом з тим, суд звертає увагу, що ГПК України не передбачено обов'язок суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідач протягом розгляду справи не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершився 05.04.2024. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.
У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.
В процесі розгляду матеріалів справи суд
встановив:
22.02.2022 позивач направив відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 159628-КС-002 про надання кредиту. 22.02.2022 відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 159628-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
ТОВ «Бізнес Позика» направлено позивачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-1338 на номер телефону 380 (63) 812-71-91 (зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті).
Таким чином, 22.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - позивач) та Фізичною особою - підприємцем Артібякін Костянтин Юрійович (далі - позичальник, відповідач) укладено Договір № 159628-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 договору, позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 55000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,08074266 процентів за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту - 8250,00 грн.
Пунктом 2 договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Пунктом 3 договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
Термін дії договору встановлений до 09.08.2022.
Як зазначено в позові ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 55000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті). На підтвердження до позову долучено довідку про видачу коштів (або платіжним дорученням).
Однак, за твердженням позивача відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти на загальну суму 8500,00 грн. Сплачені кошти позивач зарахував в рахунок сплати суми комісії в розмірі 8250,00грн, а 250,00грн позивач зарахував в рахунок сплати відсотків за користування.
Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору своєчасно та не в повному обсязі не повернув отриманий кредит. Відтак, ТОВ «Бізнес Позика» подало позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 55000,00грн тіла кредиту та 100 205,29 грн прострочених платежів по процентах.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з укладенням кредитного договору, умови надання та повернення кредиту, факт надання кредитних коштів, строк користування кредитними коштами та їх розмір, настання строку повернення кредиту чи його частини, наявність часткової чи повної сплати, допущення прострочення повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Як підтверджено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" 22.02.2022 направило Фізичній особі - підприємцю Артібякіну Костянтину Юрійовичу пропозицію укласти договір (оферту) про надання кредиту (електронна форма) №159628-КС-002.
Через телекомунікаційну систему Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" направило одноразовий ідентифікатор G- 1338 на номер телефону, вказаний Фізичною особою - підприємцем Артібякіним Костянтином Юрійовичем у своїй анкеті в особистому кабінеті. Зазначений одноразовий ідентифікатор введено/відправлено відповідачем на підтвердження погодження та прийняття пропозиції ТОВ "Бізнес позика", що підтверджено наявними у матеріалах справи візуальною формою послідовності дій клієнта.
Відтак, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" та Фізичною особою - підприємцем Артібякіним Костянтином Юрійовичем 22.02.2022 укладено в електронній формі договір про надання кредиту № 159628-КС-002 шляхом його підписання одноразовим ідентифікатором. Тип кредиту - кредит; строк кредиту 24 тижнів; процента ставка в день 1.08074266, фіксована; комісія за надання кредиту (далі комісія) 8250,00 грн; загальний розмір наданого кредиту 55 000,00грн; термін дії договору до 09.08.2022; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 137520,00 грн. Цілі (мета) кредиту для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності. Цей кредит не є споживчим кредитом.
У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання спірного договору.
Згідно з пунктом 2 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (далі - проценти за користування кредитом) нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно з графіком платежів.
Пунктом 3 договору визначено графік платежів, яким передбачено повернення кредиту частинами з кінцевим строком останнього платежу 09.08.2022.
У пункті 5 договору позичальник підтвердив, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, укладає договір.
Пунктом 10 договору передбачено, що інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною договору. Усі неврегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України.
Згідно з частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 638 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 7, 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" врегульовано використання підпису в сфері електронної комерції.
Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовим ідентифікатором є алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Отже, підписання договору (електронного правочину) за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора є належним та допустимим доказом на підтвердження укладення сторонами такого договору.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, в якій Верховний Суд, серед іншого, зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Наявний у матеріалах справи договір містить відмітку про підписання його одноразовим ідентифікатором «Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-1338 22.02.2022 15:40:05».
Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи Візуальну форму послідовності дій клієнта Фізичної особи - підприємця Артібякіна Костянтина Юрійовича щодо укладення електронного договору.
За змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є кредитним договором, який підпадає під правове регулювання норм § 2 глави 71 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За наявними у справі доказами позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором. На виконання зобов'язань за договором кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти в сумі 55000,00грн шляхом безготівкового перерахування на банківську карту позичальника № НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк», вказану ним при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті. Належність позичальнику вказаної банківської карти та надходження 22.02.2022 на цю карту грошових коштів у сумі 55000,00грн підтверджено випискою АТ «Універсал Банк» стосовно ФОП Артібякін К.Ю. за період з 22.02.2022 по 25.01.2024.
За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
Відповідно до матеріалів справи, а також здійснених відповідачем платежів, його заборгованість за договором становить 55000,00грн тіла кредиту та 100 205,29 грн прострочених платежів по процентах.
Порядок зарахування позивачем сплачених відповідачем коштів на погашення тіла кредиту, процентів за користування кредитом та комісії відповідає передбаченому в Правилах порядку розподілу коштів та узгоджується з приписами статті 534 Цивільного кодексу України.
Відповідач обставин справи не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду
Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.
Отже, відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань по поверненню отриманого кредиту та з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення з відповідача 55000,00грн тіла кредиту та 100205,29грн прострочених платежів по процентах.
Оскільки спір виник з його вини відповідача судовий збір покладається на останнього.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задоволити.
2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця Артібякіна Костянтина Юрійовича ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, місто Київ, б.Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, ідентифікаційний код 41084239) 55000,00грн тіла кредиту, 100205,29 грн прострочених платежів по процентах та 2422,40 грн судового збору.
3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 12.04.2024.
Суддя Ділай У.І.