ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
м. Київ
04.04.2024Справа №910/896/24
За позовомАкціонерного товариства "Київметробуд"
доКомунального підприємства "Київський метрополітен"
провизнання протиправними дій та чинним договору
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники сторін:
від позивача:не з'явився;
від відповідача:Кравченко Т.В.
У січні 2024 року Акціонерне товариство "Київметробуд" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Комунального підприємства "Київський метрополітен", в якому просить суд:
1) визнати протиправними дії Комунального підприємства "Київський метрополітен" щодо відмови від Договору №744-ДБМ-18 від 20.11.2018;
2) визнати протиправними дії Комунального підприємства "Київський метрополітен" щодо публікації 13.12.2023 в електронній системі закупівель звіту про виконання договору закупівлі в межах процедури закупівлі UA-2018-09-10-000597-b з будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі (дільниця від станції "Сирець" до станції "Проспект Правди" з двома станціями ("Мостицька" та "Проспект Правди") та дільницею вилочного відгалуження в бік станції "Виноградар" (І черга будівництва));
3) визнати чинним в повному обсязі укладений сторонами в межах процедури публічних закупівель UA-2018-09-10-000597-b Договір №744-ДБМ-18 від 20.11.2018.
В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "Київметробуд" вказує, що Комунальним підприємством "Київський метрополітен" не було виконано свого зустрічного зобов'язання за Договором №744-ДБМ-18 від 20.11.2018 з передання повного пакету проектно-кошторисної документації підряднику, що і унеможливило виконання підрядних робіт у визначений вказаним договором строк, а відтак у відповідача були відсутні підстави для односторонньої відмови від договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 відкрито провадження у справі №910/896/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору; призначено підготовче засідання на 05.03.2024.
26.02.2024 через систему "Електронний суд" від Комунального підприємства "Київський метрополітен" надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що його дії щодо відмови від Договору №744-ДБМ-18 від 20.11.2018 є правомірними і вчиненими відповідно до вимог такого договору та чинного законодавства.
05.03.2024 через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Київметробуд" надійшло клопотання про відкладення засідання та продовження строку на подання відповіді на відзив.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 встановлено позивачу строк для надання відповіді на відзив - 5 днів; відкладено підготовче засідання на 19.03.2024.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 визнано явку представника позивача в наступне засідання обов'язковою; попереджено позивача про те, що у разі нез'явлення його представника у засідання, позов відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України може бути залишений без розгляду; відкладено підготовче засіданні на 04.04.2024.
В підготовче засідання 04.04.2024 з'явився представник відповідача, яка просила залишити позову без розгляду у зв'язку з неявкою представника позивача в засідання, а позивач явку свого представника в засідання не забезпечив та про причини неявки не повідомив.
Так, позивач не забезпечив явку свого представника в підготовчі засідання 05.03.2024, 19.03.2024 та 04.04.2024.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи повідомлень про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, ухвала суду про відкриття провадження від 06.02.2024, ухвали суду про повідомлення дати, часу та підготовчого засідання від 05.03.2024 та від 19.03.2024 були доставлені до електронного кабінету позивача 29.01.2024, 07.03.2024, 19.03.2024, про що судом було отримано інформацію 29.01.2024, 08.03.2024 та 20.03.2024 відповідно.
Також про повідомлення позивача про місце, дату та час проведення засідань 19.03.2024, 04.04.2024 належним чином свідчать розписки його представника від 05.03.2024 та від 19.03.2024, в яких останній розписався, з'явившись після закінчення відповідних засідань.
Таким чином, Акціонерне товариство "Київметробуд" було належним чином повідомлене про призначені на 05.03.2024, 19.03.2024 та 04.04.2024 підготовчі засідання.
Приписами ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Отже, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі №910/14715/17.
Водночас частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Крім того, положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак, наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності (постанови Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21, від 13.09.2019 у справі №916/3616/15, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 03.02.2022 у справі №910/9271/21).
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
На думку суду, зважаючи на те, що позивач сам ініціював розгляд господарським судом справи №910/896/24 у січні 2024 року та був обізнаний про розгляд справи, то відповідно Акціонерне товариство "Київметробуд", як добросовісний суб'єкт господарювання повинне було сприяти у якнайшвидшому розгляді судом справи №910/896/24, в тому числі шляхом забезпечення явки свого представника у засідання по справі.
Також необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.03.2023 у справі №910/17906/21 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, Верховний Суд у постанові від 21.12.2020 у справі №910/18360/19).
Судом враховано, що представник позивача з'являвся безпосередньо після засідань, призначених на 05.03.2024 та на 19.03.2024, і розписувався в розписках про відкладення підготовчого засідання.
Однак незабезпечення Акціонерним товариством "Київметробуд" участі свого представника в при поспіль підготовчі засідання, зокрема призначене на 04.04.2024 (явка в яке було визнано протокольною ухвалою суду від 19.03.2024 обов'язковою), свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 14, 15, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства "Київметробуд" до Комунального підприємства "Київський метрополітен" про визнання протиправними дій та чинним договору залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення (04.04.2024) та у відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскарження протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали суду складено 15.04.2024.
Суддя Р.В. Бойко