ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.04.2024Справа № 922/5377/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Драгоманова 6Г", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Харківської міської ради, про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, усунення перешкод у користуванні майном та стягнення 427 476,00 грн; за зустрічним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Драгоманова 6Г" до ОСОБА_1 та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України про зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Драгоманова 6Г" (далі - ОСББ), у якому просить: визнати рішення про створення ОСББ нелегітимним; визнати незаконною діяльність даного ОСББ та зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні майном - квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення ремонтних робіт з ліквідації руйнування, спричиненого влученням російського снаряда у вказаний будинок. Крім того, ОСОБА_1 просить суд скасувати вимоги відповідача щодо сплати нею внесків на утримання будинку в сумі 5 757,66 грн та відмовити ОСББ у праві подальшого пред'явлення вимог до позивача щодо сплати коштів на утримання будинку, починаючи з 1 січня 2024 року до виконання відповідачем його зобов'язання по утриманню будинку згідно норм чинного законодавства. Також позивач просить стягнути з відповідача 427 476,00 грн, з яких: 41 860,00 грн - завдана моральна шкода, 385 616,00 грн - упущена вигода.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29 січня 2024 року відкрито провадження у справі № 922/5377/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15 лютого 2024 року залучено до участі у справі Харківську міську раду (далі - Рада) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
12 березня 2024 року від відповідача надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (далі - Міністерство), у якій ОСББ просить суд зобов'язати Міністерство виконати дії щодо відновлення та компенсації пошкодженого майна ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13 березня 2024 року клопотання ОСББ про поновлення процесуального строку для звернення з зустрічним позовом задоволено, вказану зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 922/5377/23.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14 березня 2024 року справу № 922/5377/23 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСББ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Ради, про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, усунення перешкод у користуванні майном та стягнення 427 476,00 грн та за зустрічним позовом ОСББ до ОСОБА_1 та Міністерства про зобов'язання вчинити певні дії передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
9 квітня 2024 року на адресу Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 922/5377/23.
Протоколом проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 9 квітня 2024 року вказану справу було передано на розгляд судді Павленку Є.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 квітня 2024 року справу № 922/5377/23 прийнято вказаним суддею до свого провадження.
При дослідженні матеріалів цієї справи суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження в частині зустрічних позовних вимог ОСББ, зважаючи на таке.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд закриває провадження по справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина 1 статті 2 ГПК України).
Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
Тобто, подання позовної заяви за правилами ГПК України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 ГПК України.
Частинами 2, 4- 5 статті 180 ГПК України чітко визначено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною 4 цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За частиною 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи, у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Визначений статтею 20 ГПК України перелік спорів, які підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. В інакшому випадку будь-який спір може бути розглянути судом без визначення його спеціалізації, що суперечить самій природі розмежування предметної юрисдикційності спорів.
Судом встановлено, що зустрічний позов ОСББ містить лише одну вимогу, пред'явлену до Міністерства, як суб'єкта владних повноважень, - про зобов'язання останнього виконати дії щодо відновлення та компенсації пошкодженого майна ОСОБА_1 у межах повноважень вказаного державного органу, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2023 року № 118 "Про затвердження Порядку використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії". Тобто, вказана позовна вимога стосується зобов'язання суб'єкта владних повноважень реалізувати його владно-управлінські функції, передбачені нормативно-правим актом.
Отже, спір за зустрічним позовом ОСББ не підпадає під ознаки жодного із спорів, які визначені статтею 20 ГПК України. Так само, за зустрічним позовом ОСББ відсутній спір між особами, вичерпний перелік яких передбачений приписами пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України.
У свою чергу, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 лютого 2020 року в справі № 910/7781/19.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 23 травня 2018 року в справі № 914/2006/17, від 30 січня 2020 року в справі № 826/5968/17, від 26 лютого 2020 року в справі № 287/167/18-ц та від 26 лютого 2020 року в справі № 826/15133/17.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1, абзацу 2 пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суд зазначає, під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, в яких виник спір.
Із наведених ОСББ обставин та обґрунтувань вбачається, що спір за його зустрічним позовом стосується виключно реалізації Міністерством (як суб'єктом владних повноважень) своїх владно-управлінських функцій та вимог законодавства щодо компенсації та відновлення пошкоджених об'єктів житлового призначення внаслідок збройної агресії російської федерації.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що спір за зустрічним позовом ОСББ має виключно публічно-правовий характер, у зв'язку з чим останній підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Крім того, враховуючи вищевказані обставини, суд дійшов висновку про невідповідність пред'явлених ОСББ за зустрічним позовом вимог положенням статті 180 ГПК України, оскільки такі вимоги виникли з різних за своєю правовою природою правовідносин.
Оскільки спір за зустрічним позовом у даній справі не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, провадження у справі № 922/5377/23 в частині зустрічних позовних вимог ОСББ підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України.
Відповідно до частини 2 статті 231 ГПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
На виконання положень зазначеної норми суд роз'яснює ОСББ, що пред'явлення вищевказаних позовних вимог до Міністерства має здійснюватися в порядку адміністративного судочинства.
Суд також звертає увагу сторін на те, що відповідно до частини 3 статті 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно з частиною 4 статті 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така вимога визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Разом із тим, за змістом частини 1 статті 7 наведеного Закону сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду лише за клопотанням особи, яка його сплатила.
Зважаючи на відсутність у матеріалах справи на час постановлення даної ухвали клопотань ОСББ про повернення йому сплаченої суми судового збору, суд на час постановлення даної ухвали позбавлений можливості вирішити вказане питання по суті.
Керуючись статтями 180, 231, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження у справі № 922/5377/23 за зустрічним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Драгоманова 6Г" до ОСОБА_1 та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України про зобов'язання вчинити певні дії, закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254- 257 ГПК України.
Дата підписання: 15 квітня 2024 року.
СуддяЄ.В. Павленко