ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.04.2024Справа № 910/15945/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за первісним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної мережі «Вінницягаз» (21012, м. Вінниця, пров. Костя Широцького, 24, ідентифікаційний код 03338649)
до Адвокатського об'єднання «Правовий Альянс» (01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, 32/2, ідентифікаційний код 41558229)
про розірвання договору
за зустрічним позовом Адвокатського об'єднання "Правовий Альянс" (01010, м. Київ, вул. Острозьких Князів, 32/2, ідентифікаційний код 41558229)
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної мережі "Вінницягаз" (21012, м. Вінниця, пров. Костя Широцького, 24, ідентифікаційний код 03338649)
про стягнення 321 786, 29 грн
за участі представників сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним): Кравчук О.В.
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним): Павліченко Л.М.
У судовому засіданні 10.04.2024, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної мережі "Вінницягаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Адвокатського об'єднання "Правовий Альянс" про розірвання договору №38А210-12388-23 надання правової допомоги від 12.06.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної мережі "Вінницягаз" (далі - позивач) та Адвокатським об'єднанням "Правовий Альянс" (далі - відповідач) було укладено договір №38А210-12388-23 надання правової допомоги від 12.06.2023 (надала - договір). Позивачем 20.07.2023 на адресу відповідача було направлено повідомлення № 21001-Сл-13300-0723 від 19.07.2023 про розірвання договору та додано два примірники додаткової угоди № 1 від 19.07.2023 до договору щодо припинення дії договору, у відповідь на зазначений лист від відповідача позивачу надійшов лист № 10/07-23 від 31.07.2023 щодо подальшої співпраці. Листом № 21007.1-Ск-15042 від 17.08.2023 позивач повторно надіслав відповідачу пропозицію щодо підписання додаткової угоди № 1 від 19.07.2023 про розірвання договору, однак відповіді на вказаний лист позивач не отримав. З огляду на те що, відповідачем не погоджено розірвання договору, шляхом підписання додаткової угоди №1 від 19.07.2023, позивач просить суд розірвати договір №38А210-12388-23 надання правової допомоги від 12.06.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/15945/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.11.2023.
07.11.2023 до відділу діловодства суду від Адвокатського об'єднання "Правовий Альянс" (далі - позивач за зустрічним позовом) надійшла зустрічна позовна заява до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної мережі "Вінницягаз" (далі - відповідач за зустрічним позовом) стягнення 321 786, 29 грн.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань за договором №38А210-12388-23 надання правової допомоги від 12.06.2023 в частині оплати наданих протягом періоду з 01.07.2023 по 17.07.2023 послуг, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 296 000,00 грн, а також обов'язок сплатити на користь позивача за зустрічним позовом 24 043,83 грн пені та 1 742,46 грн 3 % річних.
09.11.2023 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» представником Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної мережі «Вінницягаз» подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 вирішено прийняти зустрічну позовну заяву Адвокатського об'єднання "Правовий Альянс" до спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов об'єднати в одне провадження з первісним позовом у справі №910/15945/23.
15.11.2023 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» представником Адвокатського об'єднання «Правовий Альянс» подано клопотання про закриття провадження у справі в частині первісного позову, в якому зазначено, що предметом позовної заяви є розірвання договору надання правової допомоги № 38А210-12388-23 від 12.06.2023, а на підставі п. 5.4 вказаний договір припинено у зв'язку з направленням листа АО «Правовий Альянс» від 19.10.2023 № 12-1023 про припинення дії договору надання правової допомоги № 38А210-12388-23 від 12.06.2023, який отримано АТ «Вінницягаз» 23.10.2023, а відтак у даній справі за первісним позовом відсутній предмет спору.
У підготовчому засіданні 15.11.2023 судом проголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 06.12.2024.
01.12.2023 загальним відділом діловодства суду зареєстрований відзив на зустрічну позовну заяву, в якому АТ «Вінницягаз» заперечувало щодо зустрічних позовних вимог зазначило, що позовні вимоги АО «Правовий Альянс», викладені у зустрічному позові, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Протокольною ухвалою від 06.12.2023 підготовче засідання було відколено на 20.12.2023.
19.12.2023 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» представником Адвокатського об'єднання «Правовий Альянс» подано відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якої просить суд продовжити АО «Правовий Альянс» строк для подання відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву; долучити відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву з додатками до матеріалів справи та врахувати доводи, викладені у ній, при прийнятті рішення у справі та задовольнити зустрічні позовні вимоги АО «Правовий Альянс» у повному обсязі.
У підготовчому засіданні 20.12.2023 судом проголошено прокольні ухвали про поновлення строків для подачі відповіді на відзив за зустріним позовом та долучення його до матеріалів справи, відкладення підготовчого засідання на 17.01.2024, керуючись принципом розумності строків у відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини.
17.01.2024 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» представником Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної мережі «Вінницягаз» подано заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначено, що фактично у період з 01 липня 2023 року по 18 липня 2023 позивачем за зустрічним позовом правова допомога не надавалась, що підтверджується доказами, доданими до даних заперечень. Відповідна заявка про надання такої допомоги у даний період Товариством оформлена не була, відтак, підстави для здійснення Товариством оплати у заявленій до стягнення сумі відсутні, а тому , АТ «Вінницягаз» просить суд відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви.
Протокольною ухвалою від 17.01.2024 відкладено підготовче засідання на 31.01.2024 за клопотанням представників сторін.
30.01.2024 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» представником Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної мережі «Вінницягаз» подано заперечення на клопотання відповідача за первісним позовом про закриття провадження у справі, з підстав наведених у такому клопотанні.
Протокольною ухвалою від 31.01.2024 відкладено підготовче засідання на 14.02.2024 за клопотанням представників сторін.
12.02.2024 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» представником Адвокатського об'єднання «Правовий Альянс» подано додаткові пояснення у справі.
Протокольною ухвалою від 14.02.2024 зарито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 20.03.2024.
У судовому засіданні 20.03.2024 заслухано пояснення представників сторін та оголошено перерву у судовому засіданні на 10.04.2024.
09.04.2024 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» представником Адвокатського об'єднання «Правовий Альянс» подано додаткові пояснення у справі з додатковими доказами.
09.04.2024 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» представником Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної мережі «Вінницягаз» подано додаткові пояснення у справі.
У судовому засіданні 10.04.2024 судом залишено без розгляду подані 09.04.2024 додаткові пояснення сторін, на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України.
У судовому засіданні 10.04.2024 досліджено матеріали справи та заслухано заключні слова представників сторін.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
12 червня 2023 року між Акціонерним товариством Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної мережі "Вінницягаз" (надалі - замовник/позивач за первісним позовом), та Адвокатським об'єднанням "Правовий Альянс" (надалі - виконавець/відповідач за первісним позовом) укладено договір про надання правової допомоги №38А210-12388-23 (надалі -договір).
Відповідно до п.1.1 договору у порядку та на умовах, визначених договором, виконавець зобов'язується надавати комплекс послуг правової допомоги, а замовник приймати та оплачувати їх. Зразок заявки наведено у додатку № 1 до договору.
Згідно з п. 2.3. замовник зобов'язаний, зокрема: своєчасно інформувати виконавця про необхідність отримання юридичних послуг передбачених даним договром; своєчасно та в повному розмірі здійснювати оплату вартості послуг, у відповідності з умовами цього договору; прийняти належне виконання договору шляхом підписання акту приймання-передачі послуг, у випадку необхідності видавати працівникам виконавця доручення на право представництва інтересів замовника, у випадку відрядження працівника виконавця у іншу місцевість в інтересах замовника відшкодувати транспортні витрати працівника, а також витрати на проживання, включаючи добові витрати.
За умовами п. 2.4. договору замовник має право отримувати консультації, довідки, роз'яснення з питань, зазначених у п. 1.3. договору; отримувати звіти про фактично надані за даним договором послуги; отримувати документи, що підтверджують фактичні витрати виконавця, пов'язані із відрядженням працівників виконавця під час представництва замовника.
Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що оплата послуг здійснюється відповідно до часу, витраченого працівниками виконавця на виконання завдань замовника з урахуванням характеру та вартості виконаної роботи, а також рівня кваліфікації персоналу виконавця, залученого до роботи над таким завданням. Застосовуються такі розцінки роботи за кожну годину роботи: партнер - 6 000,00 грн, з ПДВ; адвокат - 4 000,00 грн з ПДВ та головний юрисконсульт - 2 500,00 грн з ПДВ.
У п. 3.3 договору сторонами визначено порядок розрахунків за договором, зокрема:
Замовник після надання заявки виконавцю та отримання рахунку від нього зобов'язується здійснити авансову оплату у розмірі вартості 50 (п'ятдесяти) годин роботи адвоката виконавця згідно п. 3.1. договору за отримання правової допомоги, яка перераховується замовником на рахунок виконавця протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання рахунку від виконавця (п. 3.3.1);
Вартість наданих послуг виконавцем згідно заявки замовника розраховується з урахуванням положень пункту 3.1 договору, формується на підставі звітів виконавця та оплачується замовником протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання рахунку від виконавця. У разі, якщо час витрачений виконавцем на виконання заявки замовника склав менше 50 годин, то виконавець зобов'язується повернути замовнику на його письмову вимогу частину суми передоплати або у разі відсутності письмової вимоги від замовника зарахувати її в рахунок майбутніх платежів (п. 3.3.2).
За умовами п. 3.4. договору виконавець щомісячно до 05 числа місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику у електронному вигляді загальний акт приймання-передачі послуг, що складений на підставі заявок замовника та звітів працівників виконавця. Звіти працівників виконавця про фактично надані послуги надаються в електронному вигляді. Замовник підписує вказаний акт приймання-передачі або надсилає виконавцю мотивовану відмову від його підписання протягом 5 календарних днів після одержання акта приймання-передачі. У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за звітним, виконавець не одержить від замовника підписаний акт приймання-передачі або вмотивовану відмову від його підписання, сторони визнають, що акт приймання-передачі послуг вважається підписаний, а послуги наданими виконавцем і прийняті замовником в обсязі і на умовах, зазначених у такому акті приймання-передачі.
Відповідно до п. 3.5 договору сторони домовились, що обмін Актами приймання-передачі послуг відбувається за допомогою програмного забезпечення «М.Е.Doc», при цьому документи в електронному вигляді скріплюються електронним цифровим підписом кожної із сторін.
У відповідності до п. 5.1. договір набув чинності з моменту його підписання сторонами та діє по 31 грудня 2023 року включно, а в частині проведення розрахунків - до їх остаточного завершення.
У позовній заяві позивач зазначає, що 05.07.2022 на виконання вимог ухвали Печерського районного суду м. Києва від 24.05.2022 у справі № 757/11783/22-к та розпорядження Кабінету Міністрів України АРМА та AT "ДАТ "Чорноморнафтогаз" укладено договір управління активами № 11/2022, відповідно до умов якого АРМА передає в управління AT "ДАТ Чорноморнафтогаз" активи, а саме майно (корпоративні права), на яке було накладено арешт відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 у справі № 757/11188/22-к, в тому числі АТ «Вінницягаз».
Так, за доводами позивача Наглядовою Радою АТ «Вінницягаз» призначено нового керівника Товариства Квіка Ігоря Романовича, про що 18.07.2023 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Оскільки, новому керівнику стало відомо про існування договірних відносин між АТ «Вінницягаз» та АО «Правовий Альянс», та враховуючи відсутність необхідності у наданні АО «Правовий Альянс» правових послу АТ «Вінницягаз», було прийнято рішення про розірвання договору. А тому, 20.07.2023 позивачем за первісним позовом на адресу відповідача за первісним позовом було направлено повідомлення про намір розірвати договір про надання правової допомоги №38А210-12388-23 від 12.06.2023, з двома примірниками додатковї угоди про припинення дії договору, підписаних з боку АТ «Вінницягаз».
За доводами АТ «Вінницягаз», на вказаний лист позивача за первісним позовом, відповідачем надано відповідь, згідно з якою АО «Правовий Альянс» запропонувало розглянути можливість продовження подальшої співпраці на взаємовигідних умовах, залишивши без розгляду та підписання, направлені примірники додатковї угоди про розірвання договору.
В подальшому АТ «Вінницягаз» повторно направило листа від 17.08.2023 на адресу АО «Правовий Альянс» з пропозицією розірвати договір та підписати додаткову угоду. Відповіді на вказаний лист позивач за первісним позовом не отримав, а тому звернувся до суду з вимогами про розірвання договору про надання правової допомоги №38А210-12388-23 від 12.06.2023.
Відповідачем у свою чергу подано зустрічну позовну заяву про стягнення заборгованості за договром та клопотання про закриття провадження у частині первісних позовних вимог.
Так у клопотанні про закриття провадження у справі в частині первісних позовних вимог, АО "Правовий Альянс" зазначило, що на виконання умов договору направило акт наданих послуг № АОЯ83000176 від 17.07.2023 на адресу АТ «Вінницягаз» 25.07.2023 за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc». Вказаний Акт наданих послуг отримано АТ «Вінницягаз» 25.07.2023.
Як вказує АО "Правовий Альянс", АТ «Вінницягаз» порушило строк підписання Акту наданих послуг № АОЯ83000176 від 17.07.2023 року більше, ніж на 15 календарних днів, крім того, було порушено строки оплати, передбачені Розділом 3 цього договору, більше ніж на 15 календарних днів, оскільки АО «Правовий Альянс» направило замовнику електронною поштою рахунок № 63000019 від 18.07.2023 на суму 200 000, 00 грн як авансову оплату вартості юридичних послуг за липень 2023 року. Вказаний рахунок №63000019 від 18.07.2023 отримано АТ «Вінницягаз» 18.07.2023, проте залишений несплаченим.
У зв'язку з чим АО "Правовий Альянс", керуючись положеннями п. 5.3. договору, листом від 19.10.2023 № 12-1023 повідомило АТ «Вінницягаз» про припинення дії договору надання правової допомоги № 38А210-12388-23 від 12.06.2023.
Оскільки, положеннями п. 5.4 договору визначено, що цей договір припиняється з підстав, зазначених у п. 5.3 цього договору, на наступний день після повідомлення виконавцем замовнику про його припинення. А тому, враховуючи, що лист АО «Правовий Альянс» від 19.10.2023 № 12-1023 про припинення дії договору надання правової допомоги № 38А210-12388-23 від 12.06.2023 отримано АТ «Вінницягаз» 23.10.2023, відтак з 24.10.2023 дія договору надання правової допомоги № 38А210-12388-23 від 12.06.2023 є припиненою, що є підставою для закриття провадження у справі, на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
АТ «Вінницягаз» заперечувала щодо клопотання відповідача про закриття провадження в частині, оскільки на думку позивача за первісним позовом, при прийнятті рішення щодо наявності/відсутності підстав для задоволення клопотання заявника в частині закриття провадження у даній справі потребує дослідження усі обставини справи та перевірки законності підстав, визначених АО «Правовий Альянс» для одностороннього розірвання договору, зокрема, пов'язаних із порушенням замовником своїх зобов'язань.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Положеннями частини першої статті 1 зазначеного Закону унормовано, що договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Отже, договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, у свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Так, відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Оскільки, укладений сторонами договір є договором з надання послуг, то в силу приписів вказаної вище норми права вказаний правочин може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору
Позивач за первісним позовом чітко висловлює свою позицію стосовно відмови від договору та висловлює бажання його розірвати, у тому числі шляхом подання даного позову.
Разом з тим, оспорюваний договір є договором з надання саме правової допомоги.
Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Пунктом 8 Правил Адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 зі змінами, затвердженими З'їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 (далі - Правила адвокатської етики), передбачено, що адвокат повинен поважати свободу вибору клієнтом захисника своїх прав (представника чи особи, яка надає йому професійну правничу (правову) допомогу), і не перешкоджати у реалізації цієї свободи.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням.
Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов'язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний (зобов'язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов'язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.
Відповідно до пункту 32 Правил адвокатської етики адвокат має право в будь-який час достроково (до завершення виконання доручення) розірвати договір з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, в односторонньому порядку на умовах, передбачених договором.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що жодним нормативним документом, враховуючи контекст даних спірних правовідносин, не передбачено можливості надання особі (клієнту) примусової правової допомоги, або допомоги без згоди такої особи, а тому договір про надання правової допомоги має бути консенсуальним і каузальним та має містити умову про право клієнта в будь-який час і з будь-яких причин (або без їх пояснення) розірвати договір з адвокатом в односторонньому порядку.
Слід зазначити, що договір містить умови одностороннього припинення договору саме виконавцем.
Разом з тим, в силу приписів статті 907 ЦК України та статті 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» позивач як замовник має право на дострокове розірвання Договору.
Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
З огляду на вищевикладені норми права, позовні вимоги стосовно розірвання договору є обґрунтованими, оскільки Товариство (замовник) скористалося своїм правом на розірвання договору про надання правової допомоги і відсутні правові підстави для відмови у такому розірванні.
Разом з тим, суд відзначає, що у п. 5.1. договору визначено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє по 31 грудня 2023 року включно.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Тобто, розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився).
Відповідний висновок також міститься у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17.
Судом враховано, що позивач звернувся з даним позовом до суду 13.10.2023, тобто, до закінчення строку дії договору, однак під час розгляду справи строк дії договору вже закінчився (31.12.2023).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі №910/15945/23 за первісним позовом на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Згідно ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Положеннями пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідне клопотання щодо повернення судового збору до суду не подане. Таким чином, сплачений судовий збір залишається за позивачем та не покладається на відповідача.
Щодо клопотання відповідача за первісним позовом про закриття провадження у справі у зв'язку з припинення дії договору на підставі п. 5.3 цього договору суд відзначає таке.
Як вбачається із матеріалів справи, 14.06.2023 AT «Вінницягаз» було оформлено та направлено Адвокатському об'єднанню заявку про надання правової допомоги у червні 2023 із зазначенням виду правової допомоги.
АО «Правовий Альянс» в свою чергу сформовано та направлено за допомогою програмного забезпечення «М.Е. Doc» АТ «Вінницягаз» акт наданих послуг від 30.06.2023, які надавались Адвокатським об'єднанням згідно заявки AT «Вінницягаз» від 14.06.2023 у відповідності до Звіту про надані послуги.
AT «Вінницягаз» в свою чергу здійснило авансовий платіж, як оплату за надані юридичні послуги за червень 2023 року в розмірі 200 000, 00 грн., та в подальшому платіж в розмірі 374 000,00 грн, як оплату за надані послуги згідно заявки замовника (платіжні інструкції містяться в матеріалах справи).
Стосовно доводів АО «Правовий Альянс» щодо надання у період з 01.07.2023 по 17.07.2023 послуг AT «Вінницягаз» на суму 296 000,00 грн, судом встановлено, що останнім належними та допустимими доказами не доведено факту надання таких послуг.
Так, відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження факту надання правової допомоги АО «Правовий Альянс» позивачу за первісним позовом у липні 2023 року адвокатським об'єднанням надано акт наданих послуг № АОЯ83000176 від 17.07.2023, який створений за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc» 25.07.2023 та направлений AT «Вінницягаз»; рахунки на оплату № 63000019 від 18.07.2023 та № 63000026 від 06.11.2023 та Звіт про надані послуги за 01.07.2023-18.07.2023.
Суд зауважує, що у п. 3.1.1 договору сторонами визначено порядок дій при виконані умов договору щодо оплати, а саме: «Замовник після надання заявки виконавцю та отримання рахунку від нього зобов'язується здійснити авансову оплату у розмірі вартості 50 (п'ятдесяти) годин роботи адвоката виконавця згідно п. 3.1. договору за отримання правової допомоги, яка перераховується замовником на рахунок виконавця протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання рахунку від виконавця».
Отже, сторонами у договору погоджено, що виставленню рахунку на здійснення авансового платежу передує саме заявка замовника на отримання послуг.
Однак, суд відзначає, що матеріали справи не містять доказів, що замовником формувалася заявка про надання послуг саме у липні 2023 року, в той час як представник AT «Вінницягаз» у письмових пояснення та у судовому засіданні неодноразово зазначав, що AT «Вінницягаз» така заявка не формувалась, через відсутність наміру замовляти послуги у Адвокатському об'єднанні.
За таких обставин, суд відзначає, що АО «Правовий Альянс» не обґрунтовано та не доведено підстав виставлення рахунку на оплату № 63000019 від 18.07.2023 на здійснення авансового платежу.
Крім іншого, суд відзначає, що позивач за первісним позовом листом від 19.07.2023 № 21001Сл-13300-0723 повідомив відповідача, що «AT «Вінницягаз» немає наміру замовляти у Адвокатського об'єднання в липні поточного року та в подальшому послуг з правової допомоги. А відтак не вбачає за доцільним продовжувати дії договору №38А210-12388-23 від 12.06.2023».
У відповідь на вказаний лист позивача за первісним позовом, відповідач направив листа від 31.07.2023 №10/07-23 зі змісту якого не вбачається, що останнім надавалися послуги за договром у липні 2023.
Також суд зазначає, що відповідачем за первісним позовом не доведено правомірність виставлення рахунку на оплату № 63000026 від 06.11.2023.
Так, за умовами договору вартість наданих послуг виконавцем згідно заявки замовника розраховується з урахуванням положень пункту 3.1 договору, формується на підставі звітів виконавця та оплачується замовником протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання рахунку від виконавця.
Як встановлено судом, замовником не формувалася заявка про надання послуг у липні 2023 року, а доводи відповідача за первісним позовом, що такі послуги надавалися за заявкою AT «Вінницягаз» від 14.06.2023 не беруться судом до уваги та спростовуються наступним.
По перше, як вбачається зі змісту самої заявки про надання правової допомоги від 14.06.2023: «замовник направляє цю заявку про надання правової допомоги у червні 2023 року з таких напрямків».
По-друге, наданий відповідачем за первісним позовом звіт про надані послуги за 01.07.2023-18.07.2023 містить назви послуг, які не відповідають видам правової допомоги, що замовлені AT «Вінницягаз» у заявці від 14.06.2023, зокрема щодо судових справ № 902/30/22, № 902/763/23 та 132/647/22, перелік послуг яких включений у звіті за липень 2023 у пунктах 2, 5 та 7.
Крім цього, суд погоджується із доводами позивача за первісним позовом, що відповідачем жодним чином не підтверджено, що послуги, які наведені у звіті про надання послуг за 01.07.2023-18.07.2023, були надані у липні 2023 року.
Зокрема, судом взято до уваги наведені AT «Вінницягаз», у запереченнях на відповідь на відзив та письмових поясненнях, спростування щодо наведених у звіті про надання послуг за 01.07.2023-18.07.2023 послуг у справах: № 120/4070/23 (1), № 902/467/23 (п.3), № 910/2324/20 (п.п. 8,9,11), № 640/17610/20 (п.п.10,12), № 902/966/22 (п. 13).
Так, AT «Вінницягаз» долучено до матеріалів справи відповідні докази, якими підтверджено, що АО «Правовий Альянс» фактично надало послуги замовнику у червні 2023, перелік яких включений у звіт за липень 2023 у пунктах 1, 3, 8-12, 14.
Щодо послуг, які зазначені у п. 5, 13, 15 у звіті про надання послуг за 01.07.2023-18.07.2023, суд відзначає, що відповідачем за первісним позовом не надано жодного доказу на надання/проведення таких послуг та замовлення такого роду послуг замовником у липні 2023.
При цьому, судом також взято до увагу, що в п. 2.1.1. договору сторони визначили, що при виконанні обов'язків, передбачених п. 2.1. договору виконавець має керуватись наданими замовником заявками та у разі необхідності надання послуг з перевищенням вказаних завдань у заявці, виконавець зобов'язується узгоджувати свої дії з замовником.
Доказів, дотримання вимог п. 2.1.1 договору відповідачем за первісним позовом суду не надано.
Статтями 2, 13 Господарського процесуального кодексу України закріплений принцип змагальності господарського судочинства, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") наголошено, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". …Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.12.2020 у справі №904/1103/20 та від 25.06.2020 у справі №924/266/18.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та виходячи з наведених вище норм процесуального законодавства, та враховуючи умови п. 2.1.1., 3.1. договору, суд приходить до висновку, що відповідачем за первісним позовом не надано належних, допустимих та достовірних доказів того, що АО «Правовий Альянс» надавалась правова допомога/послуги позивачу за первісним позовом у липні 2023 року за договором № 38А210-12388-23 від 12.06.2023.
Оскільки, судом встановлено, що АО «Правовий Альянс» не доведено факту надання послуг замовнику у липні 2023, та враховуючи заперечення AT «Вінницягаз», що такі послуги взагалі не замовлялися останнім, суд приходить до висновку, що відповідачем за первісним позовом не доведено правомірність виставлення рахунків на оплату № 63000019 від 18.07.2023 та № 63000026 від 06.11.2023 за договором, а відтак у обов'язку замовника їх оплатити.
З огляду на що суд відзначає, що клопотання АО «Правовий Альянс» про закриття провадження у справі в частині первісних позовних вимог у зв'язку з припинення дії договору на підставі п. 5.3 цього договору є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Стосовно вимог за зустріним позовом Адвокатського об'єднання "Правовий Альянс" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної мережі "Вінницягаз" про стягнення 321 786, 29 грн, суд зазначає наступне.
Так, зустрічні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань за договором №38А210-12388-23 надання правової допомоги від 12.06.2023 в частині оплати наданих протягом періоду з 01.07.2023 по 17.07.2023 послуг, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 296 000,00 грн, а також обов'язок сплатити на користь позивача за зустрічним позовом 24 043,83 грн пені та 1 742,46 грн 3 % річних.
Однак, судом встановлено, про що зазначено вище, що АО «Правовий Альянс» не надано належних та допустимих доказів, що останнім надавалась правова допомога/послуги позивачу за первісним позовом у липні 2023 року за договором № 38А210-12388-23 від 12.06.2023, як і не доведено, що замовником надано заявку на послуги на липень 2023, а також не доведено, що виконавцем дотримано вимоги п. 2.1.1 договору, а саме, що при виконанні обов'язків за договором виконавець повинен керуватися наданими замовником заявками, як і не доведено факту узгодження своїх дій із замовником.
Отже, враховуючи наведені вище обставини та докази, які наявні у матеріалах справи, суд зазначає, що АО «Правовий Альянс» не доведено факту надання послуг замовнику у липні 2023 та правомірність виставлення рахунків на оплату № 63000019 від 18.07.2023 (авансовий платіж) та № 63000026 від 06.11.2023 за договором, а відтак у обов'язку замовника їх оплатити.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
У зазначеному аспекті слід зазначити, що позивач під час розгляду справи не надав суду належних, допустимих та більш вірогідних доказів, які б підтверджували заявлені позовні вимоги.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам позивача за зустріним позовом, надано можливість обґрунтувати свої правові позиції щодо позову та надати додаткові докази щодо заявлених позовних вимог.
Отже, з огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивачем за зустріним позовом так і не було належними та допустимими доказами доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, чи на спростування наведених вище висновків, суд з огляду на наявні у матеріалах справи докази та з урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, вважає заявлені позовні вимоги про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної мережі "Вінницягаз" 296 000,00 грн не доведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки позовні вимоги про стягнення з відповідач за зустрічним позовом 24 043,83 грн - пені та 1 742,46 грн - 3 % річних є похідними від вимоги про стягнення суми основного боргу, в задоволенні якої судом відмовлено, то відповідні похідні вимоги також не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача за первісним позовом по сплаті судового збору покладаються на позивач за первісним позовом, у зв'язку із закриттям провадження у справі, судові витрати позивача за зустрічним позовом по сплаті судового збору покладаються на останнього з огляду на відмову в зустрічному позові.
Керуючись ст.ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі №910/15945/23 за первісним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної мережі «Вінницягаз» до Адвокатського об'єднання «Правовий Альянс» про розірвання договору закрити.
2. У задоволенні зустрічного позову Адвокатського об'єднання "Правовий Альянс" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної мережі "Вінницягаз" про стягнення 321 786, 29 грн відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 15.04.2024.
Суддя Л. Г. Пукшин