Справа № 909/335/24
15.04.2024 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Стефанів Т. В., розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 09.04.2024 (вх. № 3308/24 від 09.04.2024)
за позовом Благодійної організації "Благодійний Фонд "Волонтерський центр "Схід"
до відповідача фізичної особи-підприємця Янко Володимира Володимировича
про стягнення заборгованості в сумі 2425000 грн 00 к.,
Благодійна організація "Благодійний Фонд "Волонтерський центр "Схід" звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до фізичної особи-підприємця Янко Володимира Володимировича про стягнення заборгованості в сумі 2425000 грн 00 к.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Отже, процесуальний закон гарантує кожному право на звернення до суду, проте таке право може бути реалізовано лише в порядку, визначеному цим кодексом.
Позивач в своїй позовній заяві просить відстрочити сплату судового збору. В обґрунтування заяви про відстрочення сплати судового збору позивач вказав на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, вимоги ГПК України та на те, що є неприбутковою організацією, відповідно майновий стан є таким, що дозволяє суду, на підставі Закону України "Про судовий збір", за клопотанням сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за певних умов. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.
Разом з тим, особа, що порушує питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору або про звільнення від його сплати, повинна навести обґрунтування обставин (з наданням на їх підтвердження доказів), які свідчать про неможливість здійснення оплати цього збору, як станом на момент звернення до суду, так і до закінчення розгляду справи, ухвалення судового рішення по суті вимог заяви, скарги.
Наведеними правовими нормами ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 року в справі № 0940/2276/18 дійшла висновку, що положення п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, склад сторін у даній справі та предмет позову не свідчать про наявність умов, визначених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», для задоволення заяви позивача про відстрочення сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.
Отже, виходячи з аналізу наведених норм та сам факт того, що позивач є неприбутковою організацією не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору. Так, ч.3 ст.16 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" встановлено розмір адміністративних витрат до 20 відсотків доходу благодійної організації у поточному році.
Крім того, з матеріалів доданих до позовної заяви додатків вбачається, що позивач вибірково сплачує судовий збір (справа №918/470/22).
Розглянувши заяву про відстрочення сплати судового збору, суд вважає за доцільне, в задоволенні такої заяви позивача - відмовити
ГПК України встановлює низку вимог до позовної заяви. Однак позивач не дотримався деяких з них, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач доказів сплати судового збору до позовної заяви не додав.
Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01.01.2024 року становить 3028 грн 00 к.
Отже, за звернення до суду з позовною заявою позивач повинен сплатити судовий збір в розмірі - 36375 грн 00 к.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення (ч. 1 ст. 172 ГПК України).
Відповідно до п. 17 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Судом встановлено, що позивачем в описі вкладення, доданому до позовної заяви, в переліку документів не зазначено найменування додатків до позовної заяви, а лише саму позовну заяву.
Тому, суд приходить до висновку про те, що позивачем не подано належного доказу в підтвердження факту направлення відповідачу позовної заяви з додатками.
Вказані недоліки підлягають усуненню, як того вимагають положення вищезазначених норм процесуального законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 174 ГПК України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов до висновку про залишення позовної заяви без руху та встановлення десятиденного строку, з дня одержання позивачем цієї ухвали, на усунення виявлених судом недоліків.
Керуючись ст. 4, 42, 162, 164, 172, 174, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
в задоволенні заяви Благодійної організації "Благодійний Фонд "Волонтерський центр "Схід" про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву Благодійної організації "Благодійний Фонд "Волонтерський центр "Схід" б/н від 09.04.2024 (вх. № 3308/24 від 09.04.2024) - залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати Господарському суду Івано-Франківської області належні докази:
- сплати судового збору в сумі 36375 грн 00 к.;
- відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвала підписана 15.04.2024.
Суддя Т. В. Стефанів