номер провадження справи 15/313/23
11.04.2024 Справа № 908/3873/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Науменко Т.П.,
розглянувши матеріали
за позовом Заступника керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя, 69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 14 в інтересах держави в особі: Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206
до відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про внесення змін до договору
за участю представників сторін та учасників процесу:
від прокуратури: Тронь Г.М. прокурор посвідчення № 075790 від 01.03.2023;
від позивача: Савченко І.Г., самопредставництво юридичної особи, витяг від 02.02.2024;
від відповідача: не з'явився;
суть спору
29.12.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діловий дім» про:
- внесення змін до п. 5 договору оренди земельної ділянки від 26.10.2004, укладеного між Запорізькою міською радою та ОСОБА_1 , зі змінами, внесеними додатковою угодою від 02.1 1.2015, шляхом викладення п. 5 договору у наступній редакції: «нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5 933 370,24 грн (п'ять мільйонів дев'ятсот триста три тисячі триста сімдесят гривень 24 коп.) в цінах на 2023 рік;
- внесення змін до п. 9 договору оренди земельної ділянки від 26.10.2004 укладеного між Запорізькою міською радою та ОСОБА_1 , зі змінами, внесеними додатковою угодою від 02.11.2015, шляхом викладення п.9 договору у наступній редакції: «орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 178 001,11 грн (сто сімдесят вісім тисяч одна гривня 11 коп.), що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік у цінах на 2023 рік.».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2023, справу № 908/3873/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 09.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3873/23. Присвоєно справі номер провадження 15/313/23. Постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.02.2024 о 10:20.
Ухвалою суду від 06.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання до 12.03.2024 об 11:20 год.
12.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 11.04.2024.
У судовому засіданні здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу “Акорд”.
Судом перевірені повноваження присутніх у судовому засіданні представників сторін. Відповідно до ст. ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) уповноваженим представникам сторін оголошено права та обов'язки учасників судового процесу. Відводів складу суду не заявлено.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач користується земельною ділянкою на підставі договору оренди землі. На час вирішення спору в суді нормативна грошова оцінка земельної ділянки змінилася, у зв'язку з чим необхідно внести зміни до договору оренди земельної ділянки з урахуванням актуальної нормативної грошової оцінки землі. Просить позов задовольнити.
Представник позивача підтримав заявлені прокурором позовні вимоги з підстав наведених у позові.
Відповідач до суду не з'явився, заяв по суті та докази в їх обґрунтування не надходили.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В судому засіданні судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників учасників справи, суд установив.
07.11.2023 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на ухвалу Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 11.07.2023 та постанову Запорізького апеляційного суду від 03.10.2023 у справі за позовом заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
Верховний Суд зазначив, що на час укладення договору суб'єктний склад сторін за договором та правовідносини, що склалися між сторонами мали суто господарський характер.
Велика Палата верховного суду у постановах від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18 та від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18 дійшла висновків про належність спорів до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як Фізичної особи підприємця не припинились. Наголосивши на тому, що з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на ату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
У зв'язку з наведеним прокурором подано позов до Господарського суду Запорізької області за місцезнаходження земельної ділянки.
05.11.2002 рішенням Запорізької міської ради № 342/22 затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,2194га по вул. Гребельна, буд. 11 приватному підприємцю Бобулу А.Г. Передано останньому земельну ділянку для розташування торгово - побутового комплексу «Буковина» з якої площею 0,1616 га передано в оренду строком на 49 років, площею 0,0578 га - в оренду до 2013 року.
У подальшому було розроблено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку за кадастровим номером 2310100000:04:030:0129, площею 0,1616 га, яка розташована у АДРЕСА_2 .
26.10.2004 на виконання зазначеного рішення, між Запорізькою міською радою та приватним підприємцем Бобулом А.Г. укладено договір оренди земельної ділянки.
Згідно із положеннями договору оренди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 735 441,60 грн у цінах на 2004 рік (п. 5 договору); договір укладено на 49 років (п.8), а розмір орендної плати, що вноситься орендарем у грошовій формі, становить 7354,42 грн за календарний рік у цінах на 2004 рік (п. 9).
Пунктом 12 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, в тому числі внаслідок інфляції.
26.10.2004 Запорізькою регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам» проведено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки за № 040426100009.
07.10.2015 рішенням Запорізької міської ради № 58/54 до рішення Запорізької міської ради № 342/2 внесені зміни в частині зазначення орендаря як ОСОБА_1
02.11.2015 на виконання рішення між сторонами була укладена додаткова угода до договору оренди землі від 26.10.2004, якою внесено зміни до договору в частині зазначення орендаря як ОСОБА_1 та викладено п. 5 та п. 9 договору у новій редакції, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 246 466, 24 грн у цінах на 2015 рік, а розмір орендної плати становить 67 393,99 грн, що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік у цінах на 2015 рік.
Згідно з витягом із технічної документації Головного управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області від 27.04.2023 за № 333/33-23 нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:04:030:0129 становить 5 933 370,24 грн.
Таким чином, розмір орендної плати, що підлягає сплаті відповідно до п. 9 договору оренди земельної ділянки становить 178 001,11 грн (5 933 370,24 грн * 3%).
За відомостями Вознесенівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області від 05.10.2022 № 2605176/08-01-24-10, на підставі договору оренди від 02.11.2015 ОСОБА_1 були внесені податкові повідомлення-рішення за 2020 рік у розмірі 102 370, 13 грн, у 2021 році - 102 370,13 грн, відповідно до яких сплачено суму орендної плати у встановлених розмірах.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Суб'єктами права на землі комунальної власності згідно ст. 80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або
через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.
Частиною 1 ст. 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (частина 1 ст. 124 ЗК України).
Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗК України).
Таким чином право ОСОБА_1 на оренду земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:04:030:0129, площею 0,1616 га виникло 26.10.2014, а саме з моменту проведення державної реєстрації права користування.
Положеннями ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин 01.01.2004) встановлені істотні умови договору оренди землі, серед яких: об'єкт оренд (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 21 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин 01.01.2004) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Податковим кодексом України встановлено порядок здійснення оподаткування орендної плати за землю.
Зокрема п. 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.
Пунктом 271.1 ст. 271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Згідно із п. 288.1. ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно із п. 288.2, 288.3 ст. 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Пунктом 288.4. ПК України встановлено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік який починається І січня і закінчується 31 грудня того ж року (п. 285.1. п. 285.2 ст. 285 ПК України).
Поряд із цим, відповідно до п. 288.5.1. п. 288.5. ст. 288 ПК України, Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку зокрема для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше З відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;
На час вирішення спору в суді розмір орендної плати за договором оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:04:030:0129, площею 0,1616 на, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 02.11.2015, з урахуванням нормативної грошової оцінки землі у цінах на 2015 рік - 2246 466,24 грн, становить 67 393,99 грн.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на теперішній час становить 5 933 370,24 грн, що відповідно є підставою для перегляду розміру орендної плати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 по справі № 635/4233/19 викладено правовий висновок, згідно якого з аналізу нормативно-правових норм ПК України, Закону України «Про оцінку землі», Закону України «Про оренду землі» вбачається, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної І комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни.
Згідно з листами Запорізької міської ради від 03.01.2023 № 09726/03-20/05 та від 26.04.2023 № 03634/033-29/03 звернення від ОСОБА_1 з питань приведення договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства в частині орендної плати до Запорізької міської ради не надходили.
Таким чином, сторонами договору оренди самостійно у позасудовому порядку не досягнуто домовленості в частині внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 26.10.2004 щодо визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати попри те, що при укладення зазначеного договору сторони узгодили положення про внесення змін до останнього у разі зміни розміру нормативної грошової оцінки землі.
Зокрема згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 626 та ч. 1 ст. 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
За змістом ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
У ст. 30 ЗУ «Про оренду землі» визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Таким чином, з аналізу ст.ст. 632, 651 ЦК України та статті 30 ЗУ «Про оренду землі» вбачається, що за загальним правилом зміна умов договору, у тому числі стосовно розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, установлених умовами договору або в силу закону.
Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а нормативна грошова оцінка земель становить основу для визначення розміру орендної плати, зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, визначеної сторонами у договорі оренди землі.
Згідно із п. 15.6 договору оренди земельної ділянки розмір орендної плати переглядається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Зазначене вказує на свободу договору, закріпленого ч. 1 ст. 627 ЦК України та регулювання порядку зміни ціни договору.
Відповідач ОСОБА_1 не звертався до Запорізької міської ради щодо перегляду розміру орендної плати.
Вказані обставини порушують права Запорізької міської ради як власника та розпорядника земель комунальної форми власності, через що наявні обґрунтовані підставі для звернення із позовом з метою відновлення порушеного права.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно зі ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Захист земельних прав - це передбачені законом способи охорони цих прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).
Так, способи захисту порушеного права на земельні ділянки передбачені ст. 152 ЗК України. Де відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.
Зазначення у договорі оренди земельної ділянки нормативної грошової оцінки нижчої, встановленої на теперішній час, порушує права Запорізької міської ради як власника та розпорядника землями комунальної форми власності, на отримання орендної плати у передбаченої законом та договором розмірі.
Враховуючи викладене, належним способом захисту порушеного територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради є зміна право відношень шляхом внесення змін до договору оренди землі щодо розміру нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до частини 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статі.
Частиною 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.
Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).
При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначає про порушення або загрозу порушення «інтересів держави», якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку, що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так й інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).
Інтереси держави та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - «інтересів держави», про які зазначено в ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Згідно зі ст. ст. 140, 142 Конституції України та ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення гарантується Державою. Держава бере участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Статтею 142 Конституції України та статтями 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно зп. 19 ч. і ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджету міст обласного значення належить податок на майно, до складу якого за приписами підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України входить орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.
При цьому за інформацією, опублікованої на офіційному сайті Запорізької міської ради, податок на майно є одним із основних доходів бюджету міста Запоріжжя.
Недоотримання Запорізькою міською радою розміру орендної плати порушує економічні інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, який може бути використаний для задоволення її нагальних потреб.
Норми ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлює дві альтернативні групи умов, при наявності яких, прокурор наділений правом здійснення представництва в суді законних інтересів держави. Перша група альтернативних умов - порушення або загроза порушення інтересів держави. Друга група альтернативних умов - захист цих інтересів (порушених, або щодо порушення яких існує загроза) не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:030:0129, площею 0,1616 га, яка розташована по вул. Гребельна, буд. 11 м. Запоріжжі відноситься до земель комунальної власності.
Запорізька міська рада відповідно до вимог пунктів 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» та ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки.
Відповідно до вимог ст. ст. 2, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Запорізька міська рада є органом, через який територіальною громадою міста Запоріжжя безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.
Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя до Запорізької міської ради направлено листи від 16.09.2022 № 53-3698вих22 про надання інформації щодо наявності/відсутності укладеного договору оренди відносно земельної ділянки за кадастровим номером 23101000000:04:030:0129, площею 0,1616 га, чинного на теперішній час, звернень ОСОБА_1 з питань приведення договору оренди у відповідність вимогам законодавства в частині оплати орендної плати та вжитих Запорізькою міською радою заходів судово - претензійного характеру щодо поновлення порушеного права.
Згідно із відповіді Запорізької міської ради від 03.01.2023 № 09726/03-20/05 звернень від орендаря щодо приведення договору оренди у відповідність не надходили, а заходи судово - претензійного характеру Запорізькою міською радою не вживалися через відсутність витягів про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
27.02.2023 окружною прокуратурою на адресу Запорізької міської ради направлено запит № 53-96-1389вих23, на якій Запорізькою міською радою листом від 26.04.2023 за № 03634/033-20/03 повідомлено про неможливість вирішення питання щодо поновлення порушеного права шляхом внесення змін до договору оренди землі через відсутність витягу про нормативну грошову оцінку останнього.
Враховуючи самостійне отримання окружною прокуратурою витягу про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, останній був направлений окружною прокуратурою на адресу Запорізькою міської ради листом від 05.05.2023 за № 53-96-3164вих23.
12.06.2023 Департамент правового забезпечення Запорізької міської ради від 12.06.2023 № 02-07/1715 повідомив, що не планує вживати заходи претензійно - позовного характеру в інтересах Запорізької міської ради щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі №912/2385/18 колегія суддів дійшла висновку, що звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Вказані обставини свідчать про нездійснення Запорізькою міською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади міста Запоріжжя, та наявність передбачених ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.
На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя повідомлено Запорізьку міську раду про намір звернутись до Господарського суду Запорізької області Із вказаним позовом в інтересах держави листом від 26.12.2023 № 53-96-8569вих23.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вище викладене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Витрати із сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити повністю.
Внести зміни до п. 5 договору оренди земельної ділянки від 26.10.2004, укладеного між Запорізькою міською радою та ОСОБА_1 , зі змінами, внесеними додатковою угодою від 02.11.2015, шляхом викладення п. 5 договору у наступній редакції:
- «нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5 933 370,24 грн (п'ять мільйонів дев'ятсот триста три тисячі триста сімдесят гривень 24 коп.) в цінах на 2023 рік.
Внести зміни до п. 9 договору оренди земельної ділянки від 26.10.2004 укладеного між Запорізькою міською радою та ОСОБА_1 , зі змінами, внесеними додатковою угодою від 02.11.2015, шляхом викладення п. 9 договору у наступній редакції:
- «орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 178 001,11 грн (сто сімдесят вісім тисяч одна гривня 11 коп.), що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік у цінах на 2023 рік».
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (вулиця Фанатська, 14, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69006, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973) судовий збір у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 15.04.2024.
Суддя І. С. Горохов