Ухвала від 15.04.2024 по справі 904/4790/21

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

15.04.2024м. ДніпроСправа № 904/4790/21

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Владимиренко І.В. розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний номер юридичної особи 33546549) про визнання грошових вимог у розмірі 1 180 980 644,30 грн. та 6 056,00 грн. судовий збір

ВСТАНОВИВ:

Справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" перебуває на стадії процедури розпорядження майном.

20.02.2024р. до суду від АТ КБ "Приватбанк" надійшла заяви надійшла заява до боржника про визнання грошових вимог у розмірі 1 180 980 644,30 грн. та 6 056,00 грн. судовий збір.

Розглянувши заяву АТ КБ "Приватбанк" про визнання грошових вимог до боржника та наявних у ній доказів, суд дійшов висновку про необхідність відкладення вирішення питання щодо прийняття заяви кредитора до розгляду та залишення без руху, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Частиною 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.

Згідно частини 3 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником. Господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.

Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Подання доказів покладається на позивача при подані позову.

Так, на підтвердження своїх доводів АТ КБ "Приватбанк" подані до суду копії доказів у справі які складені іноземною мовою, а саме:

- кредитний договір №09/01/к від 10.02.2009 року, додаткові угоди № 1 від 22.04.2009 року, № 2 від 02.06.2009 року, № 3 від 21.07.2010 року, № 4 від 01.10.2010 року, № 5 від 29.04.2011 року, № 6 від 01.01.2012 року, № 7 від 05.01.2012 року, № 8 від 06.01.2012 року, № 9 від 10.01.2012 року до кредитного договору №09/01/к від 10.02.2009 року;

- кредитний договір №08/104/К від 17.12.2008 року, додаткові угоди № 1к від 19.12.2008 року, № 2к від 02.06.2009 року, № 3 від 27.07.2010 року, № 4 від 01.10.2010 року, № 5 від 18.05.2011 року, № 6 від 01.01.2012 року, додаток № 1 від 01.01.2012 року, № 7 від 05.01.2012 року, № 8 від 06.01.2012 року, № 9 від 10.01.2012 року до кредитного договору №08/104/К від 17.12.2008 року;

- кредитний договір №08/107/К від 17.12.2008 року, додаткові угоди № 1к від 19.12.2008 року, № 2к від 09.02.2009 року, № 3 від 23.04.2009 року, № 4 від 02.06.2009 року, № 5 від 21.07.2010 року, № 6 від 01.10.2010 року, № 7 від 29.04.2011 року, додаток № 1 від 29.04.2011 року, № 8 від 18.05.2011 року, додаток № 2 від 18.05.2011 року, № 9 від 01.01.2012 року, № 10 від 05.01.2012 року, № 11 від 01.01.2012 року до кредитного договору №08/107/К від 17.12.2008 року;

- кредитний договір №08/108/К від 17.12.2008 року, додаткові угоди № 1к від 19.12.2008 року, № 2 від 23.04.2009 року, № 3 від 02.06.2009 року, № 4 від 21.07.2010 року, № 5 від 01.10.2010 року, № 6 від 29.04.2011 року, додаток № 1 від 29.04.2011 року, № 7 від 01.01.2012 року, № 8 від 05.01.2012 року, № 9 від 06.01.2012 року, № 10 від 10.01.2012 року до кредитного договору №08/108/К від 17.12.2008 року;

- кредитний договір №08/109/К від 17.12.2008 року, додаткові угоди № 1 від 19.12.2008 року, № 2к від 15.06.2009 року, № 3 від 27.07.2009 року, № 4 від 01.10.2010 року, № 5 від 29.04.2011 року, додаток № 1 від 29.04.2011 року, № 6 від 01.01.2012 року, № 7 від 05.01.2012 року, № 8 від 06.01.2012 року, № 9 від 10.01.2012 року до кредитного договору №08/109/К від 17.12.2008 року;

- кредитний договір №08/110/К від 17.12.2008 року, додаткові угоди № 1 від 19.12.2008 року, № 2к від 15.06.2009 року, № 3 від 27.07.2009 року, № 4 від 01.10.2010 року, № 5 від 29.04.2011 року, додаток № 1 від 29.04.2011 року, № 6 від 18.05.2011 року, додаток № 2 від 18.05.2011 року, № 7 від 01.01.2012 року, № 8 від 05.01.2012 року, № 9 від 06.01.2012 року, № 10 від 10.01.2012 року до кредитного договору №08/110/К від 17.12.2008 року;

- кредитний договір №08/111/К від 17.12.2008 року, додаткові угоди № 1к від 19.12.2008 року, № 2к від 02.06.2008 року, № 3 від 27.07.2009 року, № 4 від 01.10.2010 року, № 5 від 18.05.2011 року, № 6 від 01.01.2012 року, додаток № 1 від 01.01.2012 року, № 7 від 05.01.2012 року, № 8 від 06.01.2012 року, № 9 від 10.01.2012 року, № 10 від 11.01.2012 року до кредитного договору №08/110/К від 17.12.2008 року.

Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).

Відповідно до статті 10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус судів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Згідно з частинами 1, 2, 4, 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат". Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Таким чином докази, не перекладені на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат" не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.

Відтак відсутність належним чином засвідченого перекладу на українську мову документу, складеного іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена, на користь кого тощо.

Відповідно до частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже позивачу необхідно подати суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучено до позовної заяви (матеріалів справи).

Дана правова позиція також відповідає усталеній судовій практиці як місцевих судів, так і Верховного Суду, зокрема: Господарського суду міста Києва (ухвали від 07.08.2023 у справі №910/12135/23, від 31.07.2023 у справі №910/11849/23, від 24.07.2023 у справі №910/4810/23, від 17.07.2023 у справі №910/10923/23, від 17.07.2023 у справі №910/10922/23, від 17.07.2023 у справі №910/10919/23, від 17.07.2023 у справі №910/10918/23, від 13.07.2023 у справі №910/10726/23, від 17.07.2023 у справі №910/10918/23, від 17.05.2023 у справі № 910/6913/23, від 16.05.2023 у справі №910/6708/23, від 08.05.2023 у справі №910/6822/23, від 24.04.2023 у справі №910/5875/23, від 21.04.2023 у справі №910/5697/23, від 21.03.2023 у справі №910/4219/23, від 14.03.2023 у справі №910/3497/23, від 26.10.2022 у справа №910/11090/22, від 18.08.2022 у справі №910/7333/22), Господарського суду Київської області (ухвала від 16.03.2023 у справі №911/169/23), Господарського суду Харківської області (ухвала від 25.03.2022 у справі №922/753/22), Господарського суду Одеської області (ухвали від 10.01.2022 у справі №916/23/22, від 1312.2021 у справі №916/3724/21, від 08.12.2021 у справі №916/3756/21), Господарського суду Львівської області (ухвала від 05.06.2023 у справі №914/1700/23 ), Верховного Суду (постанова від 20.06.2019 у справі №910/4473/17).

Отже, в контексті норм Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства неподання заявником документів, передбачених вказаними статтями, свідчить про недоліки такої заяви, що відповідно до ст. 174 ГПК України є підставою для залишення поданої заяви без руху та надання строку для усунення недоліків, шляхом подання необхідних доказів.

Враховуючи невідповідність заяви АТ КБ "Приватбанк" про визнання грошових вимог до боржника, господарський суд дійшов висновку залишити заяву АТ КБ "Приватбанк" без руху в порядку та на підставах, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, з наданням заявнику 5-денного строку з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначеного недоліку.

Керуючись ст. ст. 45, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Заяву АТ КБ "Приватбанк" про визнання грошових вимог до боржника - залишити без руху.

Запропонувати АТ КБ "Приватбанк" протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання до суду нотаріально засвідченого перекладу (українською мовою) наступних доказів:

- кредитний договір №09/01/к від 10.02.2009 року, додаткові угоди № 1 від 22.04.2009 року, № 2 від 02.06.2009 року, № 3 від 21.07.2010 року, № 4 від 01.10.2010 року, № 5 від 29.04.2011 року, № 6 від 01.01.2012 року, № 7 від 05.01.2012 року, № 8 від 06.01.2012 року, № 9 від 10.01.2012 року до кредитного договору №09/01/к від 10.02.2009 року;

- кредитний договір №08/104/К від 17.12.2008 року, додаткові угоди № 1к від 19.12.2008 року, № 2к від 02.06.2009 року, № 3 від 27.07.2010 року, № 4 від 01.10.2010 року, № 5 від 18.05.2011 року, № 6 від 01.01.2012 року, додаток № 1 від 01.01.2012 року, № 7 від 05.01.2012 року, № 8 від 06.01.2012 року, № 9 від 10.01.2012 року до кредитного договору №08/104/К від 17.12.2008 року;

- кредитний договір №08/107/К від 17.12.2008 року, додаткові угоди № 1к від 19.12.2008 року, № 2к від 09.02.2009 року, № 3 від 23.04.2009 року, № 4 від 02.06.2009 року, № 5 від 21.07.2010 року, № 6 від 01.10.2010 року, № 7 від 29.04.2011 року, додаток № 1 від 29.04.2011 року, № 8 від 18.05.2011 року, додаток № 2 від 18.05.2011 року, № 9 від 01.01.2012 року, № 10 від 05.01.2012 року, № 11 від 01.01.2012 року до кредитного договору №08/107/К від 17.12.2008 року;

- кредитний договір №08/108/К від 17.12.2008 року, додаткові угоди № 1к від 19.12.2008 року, № 2 від 23.04.2009 року, № 3 від 02.06.2009 року, № 4 від 21.07.2010 року, № 5 від 01.10.2010 року, № 6 від 29.04.2011 року, додаток № 1 від 29.04.2011 року, № 7 від 01.01.2012 року, № 8 від 05.01.2012 року, № 9 від 06.01.2012 року, № 10 від 10.01.2012 року до кредитного договору №08/108/К від 17.12.2008 року;

- кредитний договір №08/109/К від 17.12.2008 року, додаткові угоди № 1 від 19.12.2008 року, № 2к від 15.06.2009 року, № 3 від 27.07.2009 року, № 4 від 01.10.2010 року, № 5 від 29.04.2011 року, додаток № 1 від 29.04.2011 року, № 6 від 01.01.2012 року, № 7 від 05.01.2012 року, № 8 від 06.01.2012 року, № 9 від 10.01.2012 року до кредитного договору №08/109/К від 17.12.2008 року;

- кредитний договір №08/110/К від 17.12.2008 року, додаткові угоди № 1 від 19.12.2008 року, № 2к від 15.06.2009 року, № 3 від 27.07.2009 року, № 4 від 01.10.2010 року, № 5 від 29.04.2011 року, додаток № 1 від 29.04.2011 року, № 6 від 18.05.2011 року, додаток № 2 від 18.05.2011 року, № 7 від 01.01.2012 року, № 8 від 05.01.2012 року, № 9 від 06.01.2012 року, № 10 від 10.01.2012 року до кредитного договору №08/110/К від 17.12.2008 року;

- кредитний договір №08/111/К від 17.12.2008 року, додаткові угоди № 1к від 19.12.2008 року, № 2к від 02.06.2008 року, № 3 від 27.07.2009 року, № 4 від 01.10.2010 року, № 5 від 18.05.2011 року, № 6 від 01.01.2012 року, додаток № 1 від 01.01.2012 року, № 7 від 05.01.2012 року, № 8 від 06.01.2012 року, № 9 від 10.01.2012 року, № 10 від 11.01.2012 року до кредитного договору №08/110/К від 17.12.2008 року.

Роз'яснити АТ КБ "Приватбанк", що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з заявою.

Ухвала набирає законної сили - 15.04.2024р. та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду відповідно до приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана - 15.04.2024р.

Суддя І.В. Владимиренко