вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без розгляду
09.04.2024м. ДніпроСправа № 904/111/24
за позовом Фізичної особи-підприємця Баркара Ростислава Руслановича, м. Дніпро
до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпро
про оскарження рішення суб'єкта господарювання
Суддя Бєлік В.Г.
Секретар судового засідання Голігорова Т.І.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Солодухін М.В., представник.
Фізична особа-підприємець Баркар Ростислав Русланович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.10.2023 № 54/64-р/к у справі № 54/83-21 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у частині стосовно Фізичної особи-підприємства Баркар Р.Р.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 06.02.2024 о 10:00 год.
19.01.2024 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
24.01.2024 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
06.02.2024 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 20.02.2024 о 14:30 год.
06.02.2024 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
У підготовчому судовому засіданні 20.02.2024 представником відповідача зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.
Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.03.2024 о 14:30 год.
Представники сторін у судове засідання 19.03.2024 не з'явились.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2024 продовжено строк розгляду справи по суті в межах розумного строку та оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 09.04.2024 об 11:30 год.
Позивач у судове засідання не з'явилися, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Ухвали суду 20.02.2024 та від 19.03.2024 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету адвоката позивача, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 199, 203).
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Щодо нез'явлення позивача у судове засідання 09.04.2024, господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 14 Г ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; і разом з тим учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст. 46 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок (а не право) демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
За змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право:
а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Частина 1 статті 202 ГПК передбачає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження (ч.2 ст.202 ГПК України).
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою (ч.3 ст.202 ГПК України).
У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч.4 ст.202 ГПК).
Пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, статті 202, 226 ГПК передбачають подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (такий правовий висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №910/15226/19, від 09.11.2022 у справі №925/1376/21).
На вказаний висновок посилався суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду.
Разом з тим, встановлені обставини справи свідчать про відсутність у позивача наміру брати участь у її розгляді.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також, Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права, відносяться до імперативних.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21, якою обґрунтована підстава касаційного оскарження.
Таким чином, достатньою та самостійною правовою підставою для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, є безпосередньо сам факт нез'явлення позивача у судове засідання, за умови відсутності заяви останнього про розгляд справи за його відсутності.
Як вбачається із матеріалів справи, що позовна заява у справі №904/111/24 разом із доданими до неї документами подана адвокатом Растворовим В.І.. в електронній формі шляхом її направлення до суду через систему "Електронний суд".
На підставі наведеного, суд зазначає, що адвокат Растворов В.І. на підставі договору про надання правової допомоги адвокатом від 15.12.2023, ордеру серія АР № 1153775 від 18.12.2023 (повноваження адвоката не обмежуються), представляє інтереси позивача в рамках даної справи.
Представником позивача клопотання про розгляд справи без його участі подавалася лише на підготовче судове засідання, яке було призначене на 20.02.2024 (арк.с.190-195).
На визначену дату судом cудового засідання з розгляду справи по суті, а саме 19.03.2024 та 09.04.2024 представник позивача з не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи представник позивача та сам позивач повідомлені належним чином.
Судом згідно відомостей ЄСІТС встановлено, що позивач не має зареєстрованого електронного кабінету.
Суд зазначає, що позивач повідомлявся судом про розгляд справи по суті відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України. Ухвали суду були надіслані позивачу на адресу, зазначену представником позивача та згідно з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наданої на запит суду: 49068, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Свободи, буд. 261. Поштові відправлення з ухвалами суду були повернуті до суду без вручення, з відмітками на довідці АТ “Укрпошта”: “адресат відсутній за вказаною адресою”.
При цьому суд зважає, що відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Позивачем не повідомлено суд про зміну місця проживання (перебування) у встановлений процесуальним законом порядок.
Станом на 09.04.2024 від позивача та його представника - адвоката Растворова В.І. не надходило будь-яких клопотань та заяв про розгляд справи 19.03.2024 та 09.04.2024 за його відсутності, що вочевидь унеможливлює подальший всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи.
Враховуючи вище викладене, з огляду на те, що представник позивача не з'явився в судове засідання, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, зважаючи також на закінчення строку розгляду справи по суті, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.
Вирішуючи питання щодо розподілу судового збору суд враховує наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема у разі:
залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням) (п. 4 ч. 1 ст. 7 цього Закону).
З урахуванням викладеного, судовий збір у розмірі 2684,00грн, сплачений згідно квитанції про сплату №5643-7670-5948-5800 від 18.12.2023 поверненню не підлягає.
Керуючись ч. 1, 2 ст. 202, ч. 4 ст. 226, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовну заяву Фізичної особи-підприємця Баркара Ростислава Руслановича до Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про оскарження рішення суб'єкта господарювання - залишити без розгляду.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 09.04.2024 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано - 15.04.2024.
Суддя В.Г. Бєлік