вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"05" квітня 2024 р. Cправа № 902/1479/23
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032)
до: Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, 2,м. Вінниця, 21050)
про стягнення 70 407 855,36 грн.
за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,
представників сторін:
позивача Горопашний І.В. за довіреністю;
відповідача Мельничук С.О. згідно виписки з ЄДРЮОФОП та ГФ
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" з вимогами до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про стягнення заборгованості у розмірі 69 137 091,38 грн та 3% річних у розмірі 1 270 763,98 грн.
Суд, ухвалою від 11.12.2023 за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/1479/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначив на 09.01.2023.
27.12.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву № 1-14-0217 від 26.12.2023 (вх. № 01-34/12436/23 від 27.12.2023).
04.01.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла відповідь позивача на відзив № 01/570 від 03.01.2024 (вх. № 01-34/95/24 від 04.01.2024).
08.01.2024 до суду надійшли заперечення відповідача щодо відповіді на відзив за № 1-14-0012 від 08.01.2024 (вх. № 01-34/222/24 від 08.01.2024)
За результатами судового засідання 09.01.2024, суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 09.01.2024 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 08.02.2024.
07.02.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли додаткові письмові пояснення представника позивача у справі № б/н від 07.02.2024 (вх. № 01-34/1368/24 від 07.02.2024).
07.02.2024 до суду надійшло клопотання відповідача № 08.14-1864 від 07.02.2024 про відкладення розгляду справи.
Дослідивши в судовому засіданні 08.02.2024 додаткові пояснення № б/н від 07.02.2024 (вх. № 01-34/1368/24 від 07.02.2024) представника позивача в частині долучення доказів до матеріалів справи, судом встановлено, що останні подано без додержання вимог ст.ст. 118,119 ГПК, а тому залишено без розгляду.
За наслідками судового засідання 08.02.2024 суд відклав розгляд справи по суті на 22.02.2024, про що 08.02.2024 постановив відповідну ухвалу.
21.02.2024 до суду надійшла зустрічна позовна заява № 08.14-2634 від 21.02.2024 (вх. № 198/24 від 21.02.2024) Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" з вимогою до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" розтлумачити умови пункту 5.5. Договору в редакціях додаткових угод від 17.09.201, 28.12.2021 та 23.12.2022. При цьому, у поданій до суду зустрічній позовній заяві Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" заявлено клопотання про визнання поважними причини пропуску процесуального строку для подання зустрічного позову та поновлення процесуального строку для пред'явлення зустрічного позову.
Суд, ухвалою від 23.02.2024 відмовив у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про визнання поважними причини пропуску процесуального строку для подання зустрічного позову та поновлення пропущеного процесуального строку. Зустрічну позовну заяву № 08.14-2634 від 21.02.2024 (вх. № 198/24 від 21.02.2024) Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" та додані до неї матеріали повернув заявнику.
В судовому засіданні з розгляду справи по суті 22.02.2024 судом оголошено перерву до до 27.02.2024, про що постановив 22.02.2024 протокольну ухвалу.
27.02.2024 до суду надійшло клопотання представника відповідача № 1-14-0032 від 26.02.2024 про зупинення провадження у справі № 902/1479/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/441/24 за позовом Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про:
- визнання протиправними дій Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" щодо включення ним до актів надання послуг передачі електричної енергії вартості завищених обсягів послуг Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в розмірі 17 029,40 тис.кВт*год. на суму 79 157,85 тис. грн за період з жовтня 2022 року по серпень 2023 року (включено) за договором про надання послуг з передачі електричної енергії (із змінами та доповненнями) від 25.06.2019 №0515-02041;
- скасування актів надання послуг з передачі електричної енергії за період з жовтня 2022 року по серпень 2023 року (включно) за договором про надання послуг з передачі електричної енергії (із змінами та доповненнями) від 25.06.2019 №0515-02041;
- заборону Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" у майбутньому виставляти на користь Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" рахунки на оплату вартості послуг з передачі електричної енергії без вирахування з них вартості завищених обсягів послуг Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в розмірі 17 029,40 тис.кВт*год. на суму 79 157,85 тис. грн за період з жовтня 2022 року по серпень 2023 року (включено) за договором про надання послуг з передачі електричної енергії (із змінами та доповненнями) від 25.06.2019 №0515-02041.
З огляду на надходження клопотання представника відповідача в день судового засідання (27.02.2024), з метою надання можливості позивачу ознайомитись з вказаним клопотанням та надати суду пояснення з цього питання, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 14.03.2024, постановивши 27.02.2024 протокольну ухвалу.
13.03.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли заперечення № б/н від 13.03.2024 (вх № 01-34/2767/24 від 13.03.2024) представника позивача на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні 14.03.2024 судом оголошено перерву до 04.04.2024 (протокольна ухвала від 14.03.2024).
02.04.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання № б/н від 02.04.2024 (вх № 01-34/3520/24 від 02.04.2024) представника відповідача про долучення до матеріалів справи доказів погашення суми основного боргу в даній справі.
04.04.2024 до суду надійшла заява № б/н від 04.04.2024 (вх. № 01-34/3619/24 від 04.04.2024) представника позивача, за змістом якої позивач підтверджує надходження від АТ «Вінницяобленерго» на рахунок ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» коштів згідно платіжних інструкцій № 3427003 від 29.02.2024 на суму 50 000 000,00 грн та № 3431948 від 29.03.2024 на суму 61 000 000,00 грн, та відповідне погашення основної суми боргу у даній справі в розмірі 69 137 091,38 грн.
В судовому засіданні 04.04.2024, суд, розглянувши клопотання № б/н від 02.04.2024 (вх № 01-34/3520/24 від 02.04.2024) представника відповідача про долучення доказів, дійшов висновку про задоволення зазначеного клопотання та долучення доказів до матеріалів справи.
При розгляді справи 04.04.2024 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 05.04.2024, про що 04.04.2024 постановив відповідну ухвалу.
На визначену судом дату (05.04.2024) з'явились представники позивача та відповідача.
Розглянувши в судовому засіданні 05.04.2024 клопотання представника відповідача № 1-14-0032 від 26.02.2024 про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно ч. 3 ст. 195 ГПК України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3(1) частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.
Отже, зазначеною статтею встановлено вичерпний перелік підстав для зупинення провадження на стадії розгляду справи по суті, який розширеному тлумаченню не підлягає.
Згідно п.п. 1-3(1) частини 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках:
1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;
2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;
3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;
3-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв'язку з проведенням медіації.
Пунктом 1 частини 1 ст. 228 ГПК України встановлено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.
Таким чином, на стадії розгляду справи по суті у суду відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі з підстави, визначеної п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, а тому суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
При розгляді справи 05.04.2024 судом проведено стадію безпосереднього дослідження доказів та провів стадію судових дебатів, у якій виступили з промовами представники позивача та відповідача.
В судовому засіданні 05.04.2024 суд повідомив про завершення розгляду справи по суті та вийшов до нарадчої кімнати для постановлення вступної і резолютивної частини судового рішення, повідомивши представників сторін про орієнтовний час повернення з нарадчої кімнати.
Після виходу з нарадчої кімнати 05.04.2024 в судове засідання представники сторін не з'явилися, у зв'язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0515-02041 від 25.06.2019 з додатковими угодами до нього в частині проведення розрахунків за надані послуги з передачі електричної енергії в період з 01.07.2023 по 31.10.2023.
Так, позивач стверджує, що за період з 01.07.2023 по 31.10.2023 надані ним відповідачу послуги за Договором на загальну суму 69 137 091,38 грн, які останнім не сплачено.
Тому, станом на дату подання даного позову заборгованість Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" перед Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" за надані послуги з передачі електричної енергії становить 69 137 091,38 грн.
Зазначені обставини стали підставою для звернення з позовом до суду про примусове стягнення боргу та трьох процентів річних, визначених положеннями ст. 625 ЦК України.
Відповідач заперечив проти позову. Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву зводиться до того, що при проведенні розрахунку 3% річних позивачем не вірно визначено дату порушення виконання зобов'язання, та відповідно і загальний період такого порушення. Так позивачем не вірно пораховано кількість днів за які існувала заборгованість за період з 01.07.2023 по 04.07.2023 в графі «кількість днів прострочення» вказано 5 замість 4, тобто сума в графі « 3% річних грн.» завищена на 7 592,13 грн., що надає підстави вважати інформацію відображену в розрахунку помилковою та необгрунтованою.
Також відповідач вказує на те, що внаслідок проведення активних бойових дій на території України, а також здійснення ракетно-бомбових ударів по території Вінницької області виникли значні відхилення у роботі мереж 110-35 кВ АТ «Вінницяобленерго» від схеми нормального режиму, що спричинило додаткові втрати електроенергії у обсязі біля 5.8 млн. кВт*год електроенергії.
Додаткові ТВЕ по транзиту ПС-330 «Козятин» на ПС-110 «Н.Бердичів» АТ «Житомиробленерго» призвели до небалансів та додаткових витрат Товариства на купівлю ТВЕ на балансуючому ринку. З урахуванням середньозваженої закупівельної ціни відповідного періоду на балансуючому ринку додаткові витрати АТ «Вінницяобленерго» становили 642,813 тис. кВт*год. Тому, внаслідок дій позивача додаткові втрати електроенергії за період липень - серпень 2023 року склали 642,813 тис. кВт*год., які були безпідставно включені позивачем до розрахунку вартості послуги з передачі електроенергії за Договором. З огляду на середньозважені ціни купівлі ТВЕ на РДН протягом липня - серпня 2023 року прямі фінансові збитки, понесені відповідачем від додаткових обсягів транзитів, становлять 3 519,3 тис. грн з ПДВ.
За наведеного, відповідач наполягає на невірності та неправомірності розрахунку позивачем основної заборгованості та 3% річних та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.
Позивач, в свою чергу, у відповіді на відзив, заперечує доводи відповідача наголошуючи на тому, що у розрахунку заборгованості та 3% річних днем початку виникнення заборгованості позивач рахував наступний день після дня закінчення строку виконання зобов'язання з урахуванням положень з ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України.
Щодо заперечень відповідача вартості послуг з передачі електричної енергії за липень-серпень 2023, позивач зауважує, що вартість таких послуг визначена у акті приймання-передачі послуги від 31.07.2023 та акті приймання-передачі послуги від 31.08.2023, що підписані АТ «Вінницяобленерго».
Зазначені акти підписані АТ «Вінницяобленерго» без будь-яких зауважень. Процедура оскарження щодо даних актів приймання-передачі послуги, що визначена п. 5.6. Договору (в редакції викладеній додатковою угодою від 23.12.2022), АТ «Вінницяобленерго» не застосовувалась.
Щодо розрахунку 3% річних, позивач зауважує, що зазначення у періоді з 01.07.2023 по 04.07.2023 в колонці «Кількість днів прострочення» 5 днів замість 4 днів є опискою в один день. Вірним у період з 01.07.2023 по 04.07.2023 є розмір 3% у сумі 30368,45 грн. = 92370777,98 грн. (заборгованість у період з 01.07.2023 по 04.07.2023) *3% *4 дні /365 дні. Дана описка є єдиною на весь розрахунок 3% річних і не надає підстав вважати весь розрахунок помилковим, як безпідставно вказує відповідач.
Тому позивач вважає, що розрахунок заборгованості та 3% річних відповідає умовам Договору та чинному законодавству, підтверджений первинними документами. Заперечення відповідача є безпідставними та необґрунтованими.
Відповідач, не погоджуючись з позицією позивача вказує, що аналізуючи наданий позивачем розрахунок можна встановити, що останнім зазначались як дати початку розрахунку 18.07, 22.08, 12.09, 17.10, але вони не є першими робочими днями наступними за вихідними дням. Крім того, в розрахунку позивачем зазначались як дати початку розрахунку такі дні як 16.09 та 21.10, які взагалі є вихідними.
Відповідач зауважує на тому, що позивач погодився з допущеною ним помилкою в розрахунку 3 % річних, де не вірно пораховано кількість днів за які існувала заборгованість в період з 01.07.2023 по 04.07.2023 в графі «кількість днів прострочення» вказано 5 замість 4, тобто сума в графі « 3% річних, грн.» є завищеною на 7 592,13 грн. Втім, оскільки позивачем не подано до суду клопотання про зменшення розміру позовних вимог в сумі 7 592,13 грн., можна дійти до висновку про помилковість та необґрунтованість таких вимог в цілому.
Крім того відповідач зауважує на тому, що підписання ним актів приймання-передачі послуги від 31.07.2023 та від 31.08.2023 не позбавляє його права заперечувати щодо обсягу та вартості наданих послуг. З врахуванням додаткових технологічних втрат електроенергії, які виникли з вини позивача та призвели до небалансів та додаткових витрат відповідача на їх купівлю на балансуючому ринку, відповідач не погоджується з обсягами наданих позивачем послуг за період липень-серпень 2023 року.
Позивач у додаткових поясненнях, заперечуючи доводи відповідача, наводить пояснення проведення розрахунку 3% річних та наголошує на його відповідності умовам Договору, у тому числі п. 5.2, 5.5. Договору, та ст.ст. 253, 254 Цивільного кодексу України.
Також позивач вказує на те, що підписанням акту приймання-передачі послуги з передачі електричної енергії відповідач підтверджує як вартість так і фактичний обсяг послуги з передачі електричної енергії у відповідному місяці (що окремо виділені у актах приймання-передачі послуги). Відповідачем, крім підписання акту приймання-передачі послуги від 31.07.2023 та акту приймання-передачі послуги від 31.08.2023 без будь-яких зауважень і без застосування передбаченої п. 5.6. Договору процедури оскарження актів, також підписані акт коригування від 17.11.2023 до акту приймання-передачі послуги від 31.07.2023 та акт коригування від 27.12.2023 до акту приймання-передачі послуги від 31.08.2023 в яких обсяг та вартість послуг за липень-серпень 2023 збільшені порівняно з вказаними в актах приймання-передачі за дані місяці, що додатково спростовує безпідставні твердження відповідача.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує наступне.
Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго є юридичною особою, яка утворена як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, унаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р Про погодження перетворення державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго у приватне акціонерне товариство (пункт 1.1 Статуту Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго).
Товариство є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго (пункт 3.2 Статуту Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго).
Отже, позивач є правонаступником прав і обов'язків Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0515-02041 від 25.06.2019.
25 червня 2019 року Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" як оператор системи передачі (ОСП) та Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" (відповідач) як користувач уклали між собою договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0515-02041 з додатками до нього (т. 1, а.с. 27-31), згідно з п. 1.1 якого ОСП зобов'язався надавати послугу з передачі електричної енергії (далі послуга), а Користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього Договору.
26 липня 2019 року сторони договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 25.06.2019 № 0515-02041 уклали додаткову угоду до цього договору (т.1, а.с. 33-38), якою, з метою приведення договору у відповідність до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2019 № 309 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 21.06.2019 № 1120, якою, в тому числі, внесено зміни до типової форми договору про надання послуг з передачі електричної енергії, виклали договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 25.06.2019 №0515-02041 в новій редакції (т. 1, а.с. 33-38, далі Договір), який містить, зокрема, такі умови (пункти):
1.2. Сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.
3.1. Ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, встановленим регулятором, та оприлюднюється ОСП на власному веб-сайті в мережі Інтернет.
4.1. Для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги:
1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць;
2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється:
для ОСР на підставі даних щодо технологічних витрат електричної енергії та її розподіл електричними мережами ОСР;
для електропостачальників на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника;
для споживачів електричної енергії, які мають намір купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, незалежно від точки приєднання на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами;
для споживачів електричної енергії, які приєднані до мереж ОСП, незалежно від способу купівлі електричної енергії (в електропостачальника за Правилами роздрібного ринку чи за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку) на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії цими споживачами;
для виробників електричної енергії на підставі даних щодо обсягів електричної енергії, необхідної для забезпечення власних потреб електричних станцій, на яких відсутня генерація. З цією метою використовуються дані обліку адміністратора комерційного обліку.
5.1. Планова та фактична вартість послуги (грн) за цим Договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу (МВт*год) за розрахунковий період на тариф, встановлений регулятором (грн/МВт*год). На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
6.1. Розрахунковим періодом (розрахунковим місяцем) за цим Договором є 1 календарний місяць.
6.2. Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП наступним чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього Договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів:
2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.
При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5, на 5 днів наперед.
6.3. У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач: передає ОСП письмове факсимільне повідомлення про зміну обсягів послуги не менше ніж за 2 робочі дні до моменту очікуваної зміни планових обсягів послуги; сплачує вартість послуги до дати очікуваного перевищення запланованих обсягів послуги або зменшує останній/останні планові платежі на відповідну суму у разі зменшення запланованих обсягів послуги.
6.5. Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі отримання акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.
6.6. У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов'язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.
6.7. У випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань.
За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів.
У разі недотримання ОСП цих термінів користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожний день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов'язання щодо повернення коштів.
За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% від суми коштів, що підлягають поверненню.
7.1. ОСП, серед іншого, має право отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу.
9.3. Користувач зобов'язується: 3) здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором.
10.1. Планові обсяги передачі електроенергії користувач зобов'язаний подавати ОСП до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю.
ОСП протягом 5 робочих днів погоджує планові обсяги передачі і повертає їх користувачу.
ОСП протягом 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, направляє користувачу акт приймання-передачі наданої послуги.
Користувач, отримавши акт приймання-передачі наданої послуги, протягом 3 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим повертає його ОСП, підписаний зі свого боку.
10.4. Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, будь-які повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов'язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі або отриманої з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом); у день направлення за допомогою Сервісу/електронному вигляді.
14.1. Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019.
Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну Договору повідомлення про припинення дії Договору, то цей Договір вважається подовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах.
15.2. У разі внесення змін до типової форми договору про надання послуг з передачі електричної енергії сторони зобов'язані внести відповідні зміни до цього Договору у строки, визначені відповідним рішенням регулятора.
29 липня 2019 року відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" внаслідок реорганізації шляхом перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" було утворене приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго".
18 серпня 2020 року позивач як оператор системи передачі (ОСП) і відповідач як користувач уклали між собою додаткову угоду №4 до Договору (т. 1, а.с. 39) якою пункт 6.7 Договору виклали в наступній редакції:
6.7. У випадку порушення будь-яких термінів розрахунку за цим Договором користувач сплачує ОСП пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення.
Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань.
За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.
У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату штрафних санкцій.
У разі недотримання ОСП цих термінів Користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожний день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов'язання щодо повернення коштів.
За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% від суми коштів, що підлягають поверненню.
В подальшому, відповідно до постанов НКРЕКП № 1234 від 30.09.2022 та постанови НКРЕКП № 1305 від 11.10.2022 № 2027 між сторонами укладено додаткову угоду (т. 1, а.с. 50-55), якою сторони, виклали договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0530-02041 від 29.05.2019 в новій редакції, який містить, зокрема, такі зміни:
Відповідно до п.3.1 договору планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), та оприлюднюється ОСП на офіційному веб-сайті.
Відповідно до п. 4.1 договору для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяги послуги: плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У період після приєднання ОСП до ІТС механізму плановий обсяг послуги формується користувачем без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. У разі ненадання або несвоєчасного надання користувачем повідомлень плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді; фактичний обсяг послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі. У період після приєднання ОСП до ІТС механізму фактичний обсяг послуги формується з урахуванням обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії до/з країн периметру (пункт 4.1 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору розрахунковим періодом за цим договором є один календарний місяць.
У п. 5.2 договору відповідач взяв на себе зобов'язання здійснювати поетапну попередню оплату планової вартості послуги оператора системи передачі наступним чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього Договору, відповідно до такого алгоритму:
2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;
3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;
4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;
5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.
За умовами п.5.5 договору відповідач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно) на підставі рахунків, актів на надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком», або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу, з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді. Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються відповідачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
У випадку порушення Користувачем термінів розрахунку, ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань. За прострочення користувачем термінів розрахунку понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості за цим договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача (пункт 5.7 договору).
Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2023. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається подовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах (пункт 13.1 договору).
Даний договір складено у двох оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної зі сторін. У разі підписання договору в електронній формі сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використанням кваліфікованого електронного підпису) є ідентичним за змістом та реквізитами з документом у паперовому вигляді, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу (пункт 14.3 договору).
Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання обома сторонами (частина 4 розділу 16 договору).
Додаткова угода до договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0515-02041 підписана 23.12.2022 оператором системи передачі та користувачем в електронній формі шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису.
Таким чином судом встановлено, що умови договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0515-02041 неодноразово змінювались шляхом підписання відповідних додаткових угод до договору та станом на момент виникнення спірних правовідносин договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0515-02041 діяв у редакції додаткової угоди, яка підписана в електронній формі шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису 23.12.2023.
На виконання умов Договору позивач надав відповідачу, а останній прийняв послуги з передачі електричної енергії:
в липні 2023 року в обсязі 26934,558 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 15 679 144,91 грн., що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 31.07.2023 (т.1, а.с. 72);
в серпні 2023 року в обсязі 28129,785 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 16 374 910,44 грн., що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 31.08.2023 (т.1, а.с. 86);
у вересні 2023 року в обсязі 25868,469 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 15 058 553,17 грн., що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 30.09.2023 (т. 1, а. с. 102);
в жовтні 2023 року в обсязі 35234,639 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 20 510 788,06 грн., що підтверджується актом приймання-передачі послуги від 31.10.2023 (т. 1, а. с. 118).
Крім того в липні, серпні 2023 року сторонами складено акти коригування до актів приймання-передачі послуги, а саме:
17.07.2023 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 30.04.2023, за яким в період з 01.04.2023 по 30.04.2023 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 35079,664 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 18 460 519,73 грн.;
18.08.2023 сторонами підписано акт коригування до акту приймання-передачі послуги від 31.05.2023, за яким в період з 01.05.2023 по 31.05.2023 позивач передав, а відповідач прийняв послуги з передачі електричної енергії в обсязі 26712,413 МВт*год. вартістю з ПДВ в сумі 13 178 118,65 грн.;
Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 69 137 091,38 грн, яка на час звернення позивача до суду сплачена не була, чим порушив права позивача, з чого і виник спір.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 599, 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 202 ГК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Пунктом 40 частини першої статті 1 Закону України Про ринок електричної енергії визначено, що користувачі системи - фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.
Оператор системи передачі (ОСП) - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55 частини першої статті 1 Закону України Про ринок електричної енергії).
Користувач системи та ОСП є учасниками ринку електричної енергії відповідно до пункту 96 частини першої статті 1 Закону України Про ринок електричної енергії.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з передачі.
ОСП надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором (частина 4 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до частин 1 та 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Пункт 3 частини 1 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначає, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
На реалізацію наданих законодавством повноважень постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309 затверджено Кодекс системи передачі.
Відповідно до пункту 5.5 глави 5 розділу XI Кодексу системи передачі договір про надання послуг з передачі електричної енергії укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором.
Типова форма договору про надання послуг з передачі електричної енергії є додатком 6 до Кодексу системи передачі, отже, затверджена одночасно з цим Кодексом.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що 25 червня 2019 року Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" як оператор системи передачі (ОСП) та Акціонерне товариство «Вінницяобленерго» як користувач уклали між собою Договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0515-02041 з додатками до нього, згідно з п. 1.1 якого ОСП зобов'язався надавати послугу з передачі електричної енергії (далі послуга), а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього Договору.
Таким чином, між сторонами виникли зобов'язальні правовідносин на підставі Договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0515-02041.
З матеріалів справи, судом встановлено, що за період з липня по жовтень 2023 року позивач надав відповідачу, а останній прийняв послуги з передачі електричної енергії на загальну суму 69 137 091,38 грн.
З матеріалів справи судом встановлено, що акти приймання-передачі послуг та рахунки на послуги передачі електричної енергії позивачем відповідно до пункт 5.5 договору були направлені відповідачу в електронній формі з використанням електронного підпису.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання умов Договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0515-02041 у період з липня по жовтень 2023 року надано послуги відповідачу за цим договором, проте останнім належним чином свої зобов'язання зі сплати вартості наданих послуг не виконано, у зв'язку із чим станом на момент звернення позивача з цим позовом до суду та на час вирішення спору у відповідача наявна заборгованість у розмірі 69 137 091,38 грн.
Поряд з цим, після відкриття провадженні у справі відповідачем, за платіжними інструкціями № 3427003 від 29.02.2024 н суму 50 000 000,00 грн та № 3431948 від 29.03.2024 на суму 61 000 000,00 грн сплачено заборгованість за Договором №0515-02041 від 25.06.2019 за послуги з передачі електричної енергії в період з липня по жовтень 2023 року, що підтверджено позивачем в заяві № б/н від 04.04.2024 (вх. № 01-34/3619/24 від 04.04.2024).
Відтак, станом на день ухвалення рішення в даній справі, відсутній спір щодо стягнення основного боргу в розмірі 69 137 091,38 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір між позивачем і відповідачем.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстави. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування та є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
У п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (яка хоча і стосується попередньої редакції ГПК України та наразі є чинною) роз'яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що закриття провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Отже, в частині стягнення основного боргу в розмірі 69 137 091,38 грн провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення 1 270 763,98 грн - 3% річних нарахованих за період прострочення з 01.07.2023 по 31.10.2023.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми Закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Виходячи із положень ст. 625 ЦК України наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, заявлена позивачем вимога щодо стягнення 3% річних є правомірною та обґрунтованою, оскільки відповідає умовам укладеного Договору та чинного законодавства України.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE судом виявлено помилку в кількості днів прострочення за період прострочення з 01.07.2023 по 04.07.2023, що потягло за собою завищення розміру 3% річних у вказаний період на 7 592,13 грн. За перерахунком суду, за визначений позивачем період прострочення, правомірним є розмір 3% в сумі 1 263 171,85 грн. За наведеного, позовна вимога про стягнення 3% річних в розмірі 1 270 763,98 грн підлягає до часткового задоволення в сумі 1 263 171,85 грн.
Заперечення відповідача з приводу розрахунку 3% річних судом враховуються частково, в частині зазначеної вище помилки в кількості днів прострочення. В решті заперечення відхиляються судом як безпідставні, позаяк не знайшли свого підтвердження.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Водночас, відповідачем не надано належних доказів в спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно безпідставними, а тому підлягають частковому задоволенню, з наведених вище мотивів.
Вирішуючи питання судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно з п.2 ч. 1ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В силу положень ч. 9 ст. 129 ГПК України, підлягають віднесенню на відповідача витрати позивача по сплаті судового збору за позовними вимогами провадження за якими закрито по п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, позаяк предмет спору в цій частині перестав існувати після відкриття провадження у справі.
Зважаючи на наведена та беручи до уваги, що позивачем сплачено максимальну ставку судового збору з майнових вимог, витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача в повному обсязі в сумі 939 400,00 грн.
Враховуючи вищенаведене та керуючись пунктом 2 частини 1 статті 231, статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задоволити частково.
Провадження у справі в частині стягнення 69 137 091 грн 38 коп. суми основного боргу закрити.
Стягнути Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, 2,м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 00130694) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 00100227) 1 263 171 грн. 86 коп. - 3% річних та 939 400 грн. 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.
В решті позову відмовити.
Примірник рішення направити сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 15 квітня 2024 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи