про залишення апеляційної скарги без руху
15 квітня 2024 року м. Харків Справа №922/1785/23
Східний апеляційний господарський суд у складі судді Хачатрян В.С.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх.№824Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 28.08.2023 року у справі №922/1785/23,
за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», (код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м.Київ, вул. Андріївська, буд.4),
до фізичної особи ОСОБА_1 , (код РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ),
про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 98830,40 грн.,-
АТ «Перший Український Міжнародний банк» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 , в якій просило суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» №716544234 від 23.11.2021 року (що був укладений між банком та фізичною особою-підприємцем Шандурською Тетяною Іванівною, яка 18.03.2023 року припинила свою підприємницьку діяльність) у розмірі 98830,40 грн. Також просив стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 2147,20 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.08.2023 року у справі №922/1785/23 (повний текст складено та підписано 28.08.2023 року, суддя Новикова Н.А.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) заборгованість за кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» №716544234 від 23.11.2021 року станом на 25.04.2023 року включно в розмірі 98830,40 грн. та 2147,20 грн. витрат зі сплати судового збору.
ОСОБА_1 з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилася та звернулася до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить:
- рішення Господарського суду Харківської області від 28.08.2024 року скасувати;
- прийняти нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі;
- судові витрати по справі покласти на відповідача.
Одночасно з апеляційною скаргою апелянт звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду.
Статтею 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Законодавець не передбачає обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Відповідно до ч. 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Матеріали свідчать, що оскаржуване рішення прийнято 28.08.2023 року, повний текст якого складено та підписано 28.08.2023 року і направлено апелянту засобами поштового зв'язку за адресою реєстрації (згідно даних з Єдиного державного демографічного реєстру). Однак поштове відправлення повернулось до суду з позначкою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
У той час, у матеріалах справи наявна заява апелянта від 19.12.2023 року в якій просить надати йому копію рішення по справі. Згідно відмітки на заяві, відповідач 26.12.2023 року отримав копію рішення.
Апеляційна скарга надана до суду 26.03.2024 року, тобто через 3 місяці після отримання повного тексту судового рішення. При цьому, клопотання про поновлення строку не містить належних обґрунтувань поважності пропущення строку на звернення зі скаргою майже на 3 місяці.
Суд враховує, що апелянт (відповідач у справі) був обізнаний про справу, зокрема, надавав заперечення на позов та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
Відповідно до ч.2 ст.42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Слід відмітити, що учасники справи мають проявляти зацікавленість щодо справи, в якій вони приймають участь. Однак протягом тривалого часу заявник апеляційної скарги такої зацікавленості не проявляв.
Необхідно врахувати, що рішення Господарського суду Харківської області у даній справі було оприлюднено на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень - офіційному веб-порталі «Судова влада України» в мережі Інтернет.
Відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень регулюються Законом України «Про доступ до судових рішень».
Статтями 2, 4 вказаного Закону встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. При цьому наразі забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішення Господарського суду Харківської області від 28.08.2023 року розміщено на сайті 29.08.2023 року, а з 30.08.2023 року забезпечено надання загального доступу.
Проявивши належну обачність апелянт міг дізнатись з Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого є загальнодоступною, цілодобовою та безкоштовною, про рух справи №922/1785/23.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та вважає за необхідне запропонувати апелянту подати вмотивоване клопотання щодо поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 28.08.2023 року у справі №922/1785/23.
Відповідно до ч.3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, в силу приписів ч.3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України вищевказані обставини є підставою для залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 28.08.2023 року у справі №922/1785/23 без руху.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, за подання до господарського суду позовної заяви, яка містить вимогу майнового характеру розмір судового збору становить: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Спір по даній справі є за своїм змістом майновим, а отже і розмір судового збору необхідно розраховувати як за ставкою подання позовної заяви за майновим спором.
Враховуючи характер вимог, а також вимоги діючого законодавства щодо порядку сплати судового збору у відповідних категоріях справ, слід відзначити, що судовий збір за подання наразі апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 3220,80 грн.
Проте, апелянтом до апеляційної скарги не надано доказів про сплату судового збору в порядку та розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Частина 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України визначає, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Проте, в матеріалах апеляційної скарги відсутні докази на підтвердження дотримання заявником приписів п.3 ч.3 ст. 258 та ст. 259 Господарського процесуального кодексу України, адже апелянтом до апеляційної скарги не надано доказів про надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі - позивачу, зокрема опису вкладення у цінний лист.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо заявник не усунув недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику (ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 28.08.2023 року у справі №922/1785/23 підлягає залишенню без руху, з наданням апелянту строку для усунення вказаних недоліків.
Суд роз'яснює, якщо заявник не усунув недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику (ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись чч. 1, 2 ст. 174, 119, 234, 256, пп. 2 ч. 3 ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 28.08.2023 року у справі №922/1785/23 залишити без руху.
2. ОСОБА_1 усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки (надати докази сплати судового збору, докази направлення апеляційної скарги позивачу та мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити апелянту про можливість надання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами через особистий кабінет в системі «Електронний суд».
4. Роз'яснити заявнику, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач В.С. Хачатрян