09 квітня 2024 року м. Харків Справа № 905/998/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В.О.,
за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” вх. № 262 Д/2 на рішення Господарського суду Донецької області від 13.12.2023, ухвалене суддею Огороднік Д.М. у приміщенні Господарського суду Донецької області 13.12.2023 о 15 год. 26 хв. (повне рішення складено 03.01.2024) у справі №905/998/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ,
до Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго”, м.Краматорськ Донецької області,
про стягнення 677906506,53 грн,
ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою, в якій просило стягнути з ПАТ “Донбасенерго” борг у загальній сумі 677906506,53 грн, у тому числі: основний борг у сумі 656882637,73 грн; 3% річних у сумі 5160672,04 грн; інфляційні втрати у сумі 15863196,76 грн.
Рішенням Донецької області від 13.12.2023 у справі №905/998/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.
В обґрунтування рішення господарський суд зазначив наступне: на підставі Наказу Міністерства енергетики України від 14.11.2022 №385, Слов'янську ТЕС Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго” включено до Переліку споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України, отже, у зв'язку із включенням відповідача до вказаного вище Переліку та, як зазначає відповідач, необхідністю залучення до виробництва електричної енергії в Україні усіх потужностей у зв'язку з пошкодженням критичної інфраструктури внаслідок військової агресії, відповідач відновив роботу Слов'янської ТЕС у листопаді 2022 року та отримав від позивача природний газ; робота Слов'янської ТЕС була припинена у зв'язку із руйнуваннями самої Слов'янської ТЕС та у зв'язку з неможливістю постачання на неї вугілля, на якому працювала ТЕС; враховуючи необхідність забезпечення загальносуспільних інтересів щодо виробництва електричної та теплової енергії, відповідач відновив роботу Слов'янської ТЕС на природному газу замість вугілля, що, за поясненнями представника відповідача, є повністю економічно збитковим для підприємства відповідача. Суд першої інстанції вказав, що позивачем не надано жодних пояснень та доказів щодо наявності підстав у споживача (відповідача) для укладення договору постачання природного газу постачальником “останньої надії” що передбачені ч. 1 ст. 15 Закону України “Про ринок природного газу” та п. 3 розділу IV Правил, затверджених постановою №2496, як то банкрутство, ліквідація попереднього постачальника природного газу; зупинення або анулювання ліцензії на постачання природного газу попереднього постачальника; відсутність підтвердженої номінації та реномінації постачальника споживача, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору; в матеріалах справи також відсутнє письмове звернення відповідача до позивача як до постачальника “останньої надії”; пояснення позивача щодо підстав для здійснення постачання газу саме відповідно до Типового договору постачання природного газу постачальником “останньої надії” зводяться до того, що відповідач був зареєстрований на інформаційній платформі у списку споживачів “останньої надії” Оператором газорозподільних систем та оператором газотранспортної системи, однак, на думку господарського суду, відповідне не свідчить про те, що до поставки здійсненої у листопаді - грудні 2022 року, слід застосовувати положення Типового договору постачання природного газу постачальником “останньої надії”, оскільки така реєстрація відбулась автоматично та на виконання п. 7 Постанови №222, а саме за результатами затвердженого центральними органами виконавчої влади Переліку категорій споживачів, що не належать до побутових і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, який був переданий операторам газорозподільних систем та постачальнику “останньої надії”.
Позивач у межах встановленого законом строку, через систему “Електронний суд” надіслав до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 13.12.2023 у справі № 905/998/23 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі; стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник зазначає наступне: відповідач здійснює діяльність з виробництва теплової енергії, а за умови відсутності відключення його від газопостачання через факт споживання природного газу, відповідача було автоматично включено до реєстру споживачів позивача - постачальника «останньої надії» з 17.11.2022; відповідно до актів приймання-передачі природного газу від 30.11.2022 та від 31.12.2022 (що підписані з боку обох сторін), відповідач прийняв імпортований природний газ за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 по договору постачання природного газу постачальником «останньої надії; крім цього, відповідно до додатку до листа АТ «Ощадбанк» від 28.04.2023 № 16/2- 09/1098 Відповідачем здійснено три оплати за спірний період поставки, у призначенні платежу відповідач зазначає: оплата за природний газ листопада 2022р. зг.дог.№ АУП0406605 від 17.11.2022р., рах.№ 32517 від 10.12.2022; Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» відповідно до даних Інформаційної платформи укладено саме 17.11.2022, рахунок № 32517 від 10.12.2022 сформовано відповідно до Договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» та направлено на адресу відповідача, на виконання пункту 4.4 Типового договору. Таким чином, за твердженням позивача, відповідач, підписуючи акти приймання-передачі за спірний період поставки та здійснюючи часткові оплати за поставлений природний газ за спірний період поставки, вчинив конклюдентні дії щодо визнання факту постачання йому природного газу з боку позивача відповідно до Договору постачання природного газу постачальником «останньої надії»; враховуючи включення відповідача до переліку споживачів, що виконують життєво-важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, природний газ постачався позивачем відповідачу з урахуванням п. 7 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою КМУ від 06.03.2022 № 222, за ціною 32000 грн (з ПДВ) за 1000 куб. метрів газу.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 апеляційну скаргу було залишено без руху з тих підстав, що апелянтом не дотримано вимог п.2 ч.3 ст.258 ГПК України, відповідно до якого до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Іншою ухвалою від цієї ж дати витребувано у суду першої інстанції матеріали даної справи, які надійшли до Східного апеляційного господарського суду 05.02.2024.
Після усунення заявником недоліків скарги, ухвалою від 05.02.2024 (з урахуванням ухвали від 21.02.2024 про виправлення описки) колегією суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” на рішення Господарського суду Донецької області від 13.12.2023 у справі №905/998/23. Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться "19" березня 2024 р. о 12:15 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №104. Встановлено учасникам справи строк до 14.03.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання заяв, клопотань тощо.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 (з урахуванням ухвали від 21.02.2024 про виправлення описки) задоволено клопотання представника позивача, адвоката Пясецького Дмитра Васильовича, про участь у судовому засіданні 19.03.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 задоволено клопотання представника відповідача, адвоката Горяніна Артема Олександровича, про участь у судовому засіданні 19.03.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.
12.03.2024, тобто в межах визначеного судом строку, відповідач через систему "Електронний суд" подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність доводів апелянта, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
У відзиві відповідач зазначає наступне: твердження апелянта про те, що підставою застосування правил постачання «останньої надії» є приписи розділу VI Правил постачання природного газу, за якими постачання «останньої надії» здійснюється у випадку відсутності побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії (точки комерційного обліку споживача) в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС - суперечить закону, оскільки ПАТ «Донбасенерго» є виробником електричної енергії, відноситься до сфери управління Міненерго; постачання природного газу виробникам електричної енергії здійснюється на підставі ПКМУ №222 у відповідності до наказу Міненерго №385 від 14.11.2022, в свою чергу, виробники тепла відносяться до сфери управління Мінінфраструктури, постачання природного газу виробникам тепла здійснюється на підставі іншої Постанови Уряду - №812 від 19.07.2022 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам». Відповідач наполягає на тому, що ні ціна, ні строк поставки, ні умови, за яких здійснюється поставка, не відповідають правилам постачання «останньої надії», встановленими статтею 15 Закону «Про ринок природного газу». Тому, на думку відповідача, до правовідносин сторін не можуть бути застосовані умови типового договору постачання «останньої надії»; постачання газу позивачем відбулося на виконання покладених на позивача Урядом спеціальних обов'язків, всі умови виконання спеціальних обов'язків встановлені Урядом, виконання спеціального обов'язку не призводить до економічних втрат позивача, оскільки Урядом визначений спеціальний порядок компенсації; в матеріалах справи наявні докази включення вартості поставленого на Слов'янську ТЕС природного газу до розрахунку компенсації, яка надається з державного бюджету НАК «Нафтогаз України», який забезпечував позивача ресурсом природного газу для виконання спеціальних обов'язків по поставці газу на теплоелектростанції.
15.03.2024 у зв'язку з відпусткою судді Фоміної В.О. було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Крестьянінов О.О.
Ухвалою від 19.03.2024 в судовому засіданні було оголошено перерву до 09.04.2024 о 16:30 год. Також ухвалами від вказаної дати задоволено клопотання представників позивача та відповідача про участь у судовому засіданні 09.04.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.
08.04.2024 у зв'язку з відпусткою судді Здоровко Л.М. було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.
У судовому засіданні 09.04.2024 представники сторін (у режимі відеоконференції) підтримали викладену ними письмово правову позицію.
В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку.
Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.
Присутні в судовому засіданні представники сторін не висловлювали заперечень щодо повноти дослідження доказів, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.
За таких обставин, колегія суддів, дослідивши матеріали справи та заслухавши представників позивача та відповідача, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.
Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 №880 видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України Товариству з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України”.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р визначено Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” постачальником “останньої надії” строком на три роки як переможця конкурсу.
Матеріали справи містять копію адвокатського запиту б/н від 25.04.2023 про надання інформації та копій документів в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України”, в якому останній просить надати інформацію про фактичні обсяги споживання природного газу щодо наступних споживачів за період з 01.11.2022 по 28.02.2023 EIC56XO0000N9JG600Y Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго”.
Листом від 01.05.2023 №ТОВВИХ-23-5558 Товариство з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” надало відповідь на адвокатський запит Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України”. Товариством з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” надано скріншоти з інформаційної платформи щодо закріплення споживача з EIC - кодом 56XO0000N9JG600Y в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії” Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальною компанією “Нафтогаз України” (ЕІС - код 56Х930000008780В), та інформації щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС - кодом 56XO0000N9JG600Y за періоди з 17.11.2022 по 31.12.2022, з 02.01.2023 по 05.01.2023.
Позивачем до матеріалів справи надано копію Форми № 10 “згідно з п. 2 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС, “Постачальнику “останньої надії” від оператора ГРМ/Оператора ГТС про надання інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії”, серед яких зазначено Донбасенерго ЕІС - код 56XO0000N9JG600Y.
В період з 17.11.2022 по 30.12.2022 позивач здійснював поставку газу відповідачеві - зазначені обставини не заперечувалися сторонами в суді першої та апеляційної інстанції.
На підтвердження здійснення позивачем поставки газу відповідачу у період з 17.11.2022 по 31.12.2022, позивачем до матеріалів справи надані акти приймання-передачі природного газу на загальну суму 677865706,45 грн, а саме:
-акт №145647 від 30.11.2022, з якого вбачається, що всього за листопад 2022 року передано природного газу 4516,29157 тис.м.куб по ціні 26666,66667 грн (без ПДВ) на загальну суму 145194221,57 грн;
-акт №17299 від 31.12.2022, з якого вбачається, що всього за грудень 2022 року передано природного газу 16257,78761 тис.м.куб по ціні 26666,66667 грн (без ПДВ) на загальну суму 522671483,88 грн.
У матеріалах справи містяться рахунки на оплату природного газу (з доказами їх направлення позивачем відповідачу) на загальну суму 667865705,45 грн: рахунок №32517 від 10.12.2022 за листопад 2022 року на суму 145194221,57 грн; рахунок №1218 від 10.01.2023 за грудень 2022 року на суму 522671483,88 грн.
Відповідачем здійснена часткова оплата вартості отриманого природного газу, а саме: на суму 5122785,97 грн (09.02.2023), 4018188,73 грн (13.02.2023) та 1842093,02 грн (15.02.2023) - усього на суму 10983067,72 грн.
З огляду на інформацію, додану до листа від 01.05.2023 №ТОВВИХ-23-5558, та інформацію, що міститься у формі №10, а також враховуючи акти приймання-передачі газу, позивач вважає, що відносини між ним та відповідачем щодо поставки газу протягом 17.11.2022 по 30.12.2022 склались на підставі Типового договору постачання природного газу постачальником “Останньої надії”, копію якого ним додано до матеріалів справи.
Відповідно до п. 2.1. Типового договору за цим договором постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Згідно з п. 2.2. Типового договору обов'язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором ГРМ договору розподілу природного газу або оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів).
Відносини сторін, що є предметом цього договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із Цивільним кодексом України, Законом України “Про ринок природного газу”, Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2493, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2494 (п. 2.3. Типового договору).
Пунктом 3.1. Типового договору визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті (п. 4.1. Типового договору).
Відповідно до п. 4.2. Типового договору об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Пунктом 4.3. Типового договору передбачено, що постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4. Типового договору).
Пунктом 11.1. Типового договору визначено, що цей договір набуває чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачі постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником.
Позивач просив суд першої інстанції стягнути з відповідача 656882637,73 грн основного боргу (як різницю між загальною вартістю газу, що був поставлений у спірний період, на суму 667865706,45 грн, та розміром здійсненої оплати 10983067,72 грн), а також нараховані на вказаний борг 3% річних у сумі 5160672,04 грн та інфляційні втрати у сумі 15863196,76 грн.
Під час розгляду справи господарським судом було встановлено також наступні обставини.
Публічне акціонерне товариство “Донбасененрго” є виробником електричної енергії та експлуатує генеруючі потужності Слов?янської ТЕС, яка є об'єктом критичної інфраструктури відповідно до наказу Міненерго України від 07.09.2022 №1-ДСК “Про затвердження Переліку об?єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури”; наказу Міністерства розвитку громад та територій від 09.07.2022 №167. При цьому, робота Слов?янської ТЕС ПАТ “Донбасенерго” спрямована, виключно, на забезпечення контрольованого функціонування ОЕС України, особливо в умовах систематичного пошкодження енергетичного обладнання. 25 % акцій Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго” належить Державі в особі Фонду державного майна України. 3 початку повномасштабного вторгнення, враховуючи пошкодження залізничних під?їздів до станції, Слов?янська ТЕС здійснює виробництво електричної та теплової енергії, виключно на природному газі, який закуповує у ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг” відповідно до Положення про покладення спеціальних обов?язків на суб?єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу.
Відповідачем до матеріалів справи надано: копію листа від 27.07.2022 №01-1.3/00450, що був адресований Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Міністерству енергетики України, ПрАТ “Укренерго”, Донецькій обласній військово-цивільній адміністрації, про те, що відповідачем прийнято рішення про зупинку роботи Слов'янської ТЕС з 12 годин 27.05.2022; копію протоколу №9 від 29.09.2022 засідання Антикризового енергетичного штабу; копію листа від 31.10.2022 ПрАТ “Укренерго” на адресу Міністерства енергетики України щодо необхідності забезпечення Слов'янської ТЕС природним газом для виробництва електроенергії, що дозволить забезпечення сталого виробництва електроенергії на контрольоване функціонування ОЕС України.
Відповідно до пункту 7 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 222 зі змінами (далі - Постанова №222), Наказом Міністерства енергетики України №385 від 14.11.2022 “Про затвердження Переліку споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України” затверджено перелік споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України. До переліку віднесено Слов'янську теплову електричну станцію Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго” (код ЄДРПОУ 23343582) ЕІС код - 56ХО0000N9JG600Y.
Відповідач має ліцензію від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 15.08.1996 №38 на виробництво електричної енергії та на виробництво теплової енергетики на теплоцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках від 19.05.2014 №719.
Відповідачем на підтвердження наявності пошкоджень на Слов'янській ТЕС надано до матеріалів справи копії актів комісійного обстеження об'єкта від 13.12.2022 разом з реєстром об'єктів та фотокопіями.
Відповідно до листа Міністерства енергетики України від 26.07.2023 №26/1.3-4.6-15061, який був надісланий відповідачу разом з витягом з наказу Міністерства енергетики України від 25.07.2023 №225 “Про визначення підприємств паливно-енергетичного комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (Протокол №14)”, підприємство відповідача відповідає критеріям, зазначеним у п. 2 Порядку та критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Також, відповідачем до матеріалів справи додані документи фінансової звітності на підтвердження обставин збитковості його господарської діяльності.
Відповідно до Порядку визначення компенсації, що надається суб'єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2020 №1194 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 628), Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” у повному обсязі надало компанії матеріали, необхідні для розрахунку компенсації, що надається суб?єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов?язки (далі - Компенсація ПСО), зокрема, щодо неоплаченої дебіторської заборгованості споживачів Товариства. У розрахунку Компенсації ПСО за виконання спеціальних обов?язків протягом 2022 року враховано дебіторську заборгованість Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго” перед Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” у розмірі 656882638 грн. Однак, станом на сьогодні, компенсацію за виконання спеціальних обов?язків протягом вказаного періоду Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, не отримувало.
Розглянувши справу, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову - із зазначених вище підстав.
Суд апеляційної інстанції переглядає вказане рішення за апеляційною скаргою позивача, в межах наведених у скарзі доводів та вимог, відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України.
Надаючи оцінку висновкам місцевого господарського суду згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, з урахуванням меж апеляційного перегляду, про які зазначено вище, колегія суддів зазначає наступне.
Предметом позову в даній справі є вимога до споживача про сплату коштів газопостачальній організації, яка зазначає, що вона у спірних правовідносинах є постачальником "останньої надії".
Відповідно до п.26 ст. 1 Закону України “Про ринок природного газу” постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
Статтею 12 Закону України “Про ринок природного газу” постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором.
Статтею 15 Закону України “Про ринок природного газу” передбачені положення щодо постачальника "останньої надії". У разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника "останньої надії", постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу. Постачальник "останньої надії" визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постачальник "останньої надії" постачає природний газ споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії".
Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу Газотранспортної системи, реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії” на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об?єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.
Відповідно до розділу IV Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила), постачальник “останньої надії” здійснює постачання природного газу споживачу (за умови відсутності відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта) та оператору газорозподільної системи (за умови відсутності заборгованості перед постачальником “останньої надії”) в таких випадках: банкрутство, ліквідація попереднього постачальника природного газу; зупинення або анулювання ліцензії на постачання природного газу попереднього постачальника; відсутність підтвердженої номінації та реномінації постачальника споживача, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником “останньої надії” відключення по об'єкту такого споживача (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу, споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператору газорозподільної системи); відсутність побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії (точки комерційного обліку споживача) в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС (положення цього абзацу застосовується при постачанні природного газу побутовому споживачу та споживачу, що здійснює виробництво теплової енергії).
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що постачання природного газу постачальником "останньої надії" в силу вимог Закону можливо у разі настання таких обставин: попередній постачальник неспроможний постачати природний газ споживачу за двостороннім договором або відсутності підтвердженої номінації та реномінації постачальника споживача, постачальника. Положеннями Закону передбачений обмежений строк постачання природного газу постачальником “останньої надії” задля забезпечення споживачів природним газом у разі настання незалежних від споживача обставин щодо його постачальника та порядок визначення ціни. Кодексом газотранспортної системи передбачена автоматична реєстрація в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії” на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи. При цьому, норми Закону зобов'язують споживача письмово звернутись до постачальника “останньої надії”, який протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надає споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу, а також зобов'язує сторони діяти з урахуванням положень про вільний вибір постачальника природного газу.
Як встановлено місцевим господарським судом та не спростовано апелянтом, матеріали справи не містять доказів щодо наявності підстав у споживача (відповідача), для укладення договору постачання природного газу постачальником “останньої надії” що передбачені ч. 1 ст. 15 Закону України “Про ринок природного газу” та п. 3 розділу IV Правил, як то банкрутство, ліквідація попереднього постачальника природного газу; зупинення або анулювання ліцензії на постачання природного газу попереднього постачальника; відсутність підтвердженої номінації та реномінації постачальника споживача, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору. В матеріалах справи також відсутнє письмове звернення відповідача до позивача як до постачальника “останньої надії”.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що, відповідно до ст.15 Закону України “Про ринок природного газу” постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", також і в інших випадках (окрім зазначених у вказаній статті. Разом з тим, в ході апеляційного провадження позивач не обґрунтував - який саме випадок має місце у такому разі.
Натомість, відповідно до обставин, встановлених місцевим господарським судом на підставі матеріалів справи, станом на 17.11.2022 укладених та діючих договорів на постачання природного газу у відповідача не було, тобто у відповідача був відсутній постачальник природного газу, а також повідомив, що відповідач був вимушений повністю припинити роботу генеруючого обладнання Слов'янської ТЕС, а з 18.11.2022 Слов'янська ТЕС відновила роботу і на теперішній час забезпечує виробництво електричної та теплової енергії в умовах воєнного стану.
Тобто споживач (відповідач) відноситься до споживачів, які виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, а не до тих споживачів, яким попередній постачальник неспроможний постачати природний газ. Відповідач не мав попереднього постачальника природного газу (згідно з поясненнями представника відповідача, вказана обставина зумовлена тим, що Слов'янська ТЕС не використовувала газ для виробництва тепла, а працювала на вугіллі) та відповідно, станом на 17.11.2022 були відсутні передбачені законом підстави для укладання договору постачання природного газу з постачальником “останньої надії”.
Апелянт вказує на те, що згідно з наданою позивачу Формою 10 від АТ "Донецькоблгаз" (оператор газорозподільної системи в Донецькій області), відповідача включено до реєстру постачальника "останньої надії" з 17.11.2022.
Разом з тим, як вбачається з пояснень самого позивача, наведених у скарзі, відповідач був включений до вказаного реєстру автоматично, а саме, відповідно до затвердженого центральними органами виконавчої влади Переліку категорій споживачів, що не належать до побутових і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, який був переданий операторам газорозподільних систем та постачальнику “останньої надії”.
Отже, відповідне не може бути визнано правовою підставою для висновку про те, що відносини між сторонами щодо поставки газу в період з 17.11.2022 по 30.12.2022 склались на підставі Типового договору постачання природного газу постачальником “останньої надії”.
В апеляційній скарзі позивач також стверджує, що відповідач, підписуючи акти приймання-передачі за спірний період поставки та здійснюючи часткові оплати за поставлений природний газ за спірний період поставки, вчинив конклюдентні дії щодо визнання факту постачання йому природного газу з боку позивача відповідно до Договору постачання природного газу постачальником "останньої надії".
Проте, на думку колегії суддів, за умови відсутності відповідних правових підстав для визначення спірних правовідносин як таких, що мали місце при отриманні споживачем (відповідачем) газу від позивача як постачальника "останньої надії", посилання лише на рахунки та на акти приймання-передачі (які були складені самим позивачем та, згідно з поясненнями представника відповідача, були підписані в такій редакції зі сторони споживача помилково), а також на здійснення відповідачем часткової оплати, також не можуть бути визнані достатніми підставами для такої кваліфікації спірних правовідносин, на якій наполягає позивач.
Натомість, Постанова №222 покладає спеціальні обов'язки на суб'єкта господарювання, що здійснює функції постачальника "останньої надії" (далі - постачальник "останньої надії") - щодо забезпечення постачання природного газу окремим споживачам на умовах, передбачених пунктом 7 цього Положення ( абзац 3 п. 4 ).
Згідно з п. 7 Постанови №222 до 30 квітня 2023 (включно) постачальник “останньої надії” зобов'язаний постачати природний газ споживачам, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, згідно з переліком, який затверджується центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень (далі - перелік споживачів).
Як уже зазначалося, відповідно до пункту 7 Постанови №222, Наказом Міністерства енергетики України №385 від 14.11.2022 “Про затвердження Переліку споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України” затверджено перелік споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України. До переліку віднесено Слов'янську теплову електричну станцію Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго” (код ЄДРПОУ 23343582) ЕІС код - 56ХО0000N9JG600Y.
Як правильно встановлено господарським судом та не спростовано позивачем в ході апеляційного провадження, строк договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" є обмеженим, а саме, в редакції Закону, чинній на момент початку постачання природного газу - 17.11.2022, не більше 60 днів, в той час як п. 7 Постанови №222, в редакції чинній станом на 17.11.2022, передбачений строк до 30.04.2023.
Окрім того, постачання природного газу позивачем відповідачу здійснювалось саме за ціною, визначеною у п.7 Постанови №222 (32000 грн з урахуванням податку на додану вартість за 1000 куб. метрів газу), а не за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника “останньої надії”, затвердженого постановою КМУ від 30 вересня 2015 року № 809 - про відповідні обставини зазначає сам апелянт у скарзі.
На думку колегії суддів, вищенаведене свідчить про різну правову природу регулювання відносин, що регулюються Типовим договором поставки природного газу постачальником “останньої надії”, та тих, що виникли у зв'язку із забезпеченням загальносуспільних інтересів та покладанням на певних суб'єктів ринку природного газу спеціального обов'язку щодо забезпечення постачання природного газу окремим споживачам на умовах, передбачених пунктом 7 Положення, затвердженого Постановою №222, при цьому положення п. 7 Постанови №222 не містять жодних посилань на те, що поставка природного газу відбувається на підставі Типового договору поставки природного газу постачальником “останньої надії”.
Тому суд апеляційної інстанції не визнає переконливими доводи позивача про те, що Постанова №222 визначає для позивача виключно період поставки та ціну поставки для окремих категорій споживачів, зокрема відповідача, а в іншій частині застосовуються загальні положення законодавства щодо постачання природного газу постачальником "останньої надії", якщо вони не суперечать Постанові №222 - оскільки вищенаведене є довільним тлумаченням відповідних нормативних актів. Натомість колегія суддів погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, про те, що ні ціна, ні строк поставки, ні умови, за яких здійснюється поставка, не відповідають правилам постачання "останньої надії", встановленими статтею 15 Закону "Про ринок природного газу".
Також, як було встановлено господарським судом та не спростовано апелянтом, Відповідно до Порядку визначення компенсації, що надається суб'єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2020 №1194 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 628), Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” у повному обсязі надало компанії матеріали, необхідні для розрахунку компенсації, що надається суб?єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов?язки (далі - Компенсація ПСО), зокрема, щодо неоплаченої дебіторської заборгованості споживачів Товариства. У розрахунку Компенсації ПСО за виконання спеціальних обов'язків протягом 2022 року враховано дебіторську заборгованість Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго” перед Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” у розмірі 656882638 грн. Відображення позивачем суми заборгованості відповідача у розрахунку компенсації, що надається суб'єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки, у відповідності до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2020 №1194, не передбачено у разі укладання Типового договору поставки природного газу постачальником “останньої надії” - про що також обґрунтовано зазначив місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні.
Отже, обставин, що могли б бути визнані належною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та для задоволення позову ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” про стягнення основного боргу в сумі 656882637,73 грн (та, відповідно, для задоволення похідних позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 5160672,04 грн та інфляційних втрат у сумі 15863196,76 грн) в апеляційній скарзі не наведено.
Суд апеляційної інстанції в ході даного провадження надав належну оцінку наявним у справі доказам та доводам апелянта, водночас, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
За результатами апеляційного провадження колегією суддів також не було встановлено зазначених у ч.4 ст.269 ГПК України обставин, а саме, наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 13.12.2023 у справі №905/998/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 15.04.2024.
Головуючий суддя О.В. Шевель
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.О. Фоміна