Постанова від 03.04.2024 по справі 922/4067/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року м. Харків Справа № 922/4067/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В..

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

за участю представників сторін:

від позивача (1-го апелянта) - Ліньков С.А. (особисто) - на підставі паспорта громадянина України Серії МК №521022 від 13.07.1997;

від відповідача (2-го апелянта) - Кузнецов В.О. - на підставі Ордеру Серії ВВ№1036568 від 03.04.2024,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Харків, (вх. №579 Х/1) та апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В", м. Харків, (вх. №624 Х/1)на рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2024 у справі №922/4067/23 (суддя Ольшанченко В.І., ухвалене в м.Харків, дата складення повного тексту - 23.02.2024)

за позовом: ОСОБА_1 , м. Харків,

до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Янтарний 94В”, м. Харків,

про визнання недійсним рішення зборів, скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Янтарний 94В”, в якому просив суд:

- визнати недійсним рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" від 19.07.2019, яке оформлене у вигляді протоколу установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: 61118, Харківська область, м. Харків, пр. Тракторобудівників, 94В;

- скасувати державну реєстрацію (дата запису 05.08.2019; номер запису №2853, 2854 в ЄДР) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В", оформлене протоколом загальних зборів членів об'єднання від 19.09.2019 є недійсним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку із порушенням процедури скликання установчих зборів та порядку голосування за них. Вказане рішення зборів співвласників про створення об'єднання приймалися особами, які не є співвласниками багатоквартирного будинку, так як підписане не уповноваженою особою.

31.01.2024 відповідачем подано до господарського суду Харківської області заяву про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу, в якій просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" 60000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.02.2024 у справі №922/4067/23 відмовлено повністю в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ "Янтарний 94В" від 19.07.2019; закрито провадження в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації ОСББ "Янтарний 94В"; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 200,00грн.

Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 1, 4, 6, 28 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", статей 15, 16, 104, 110, 111, 385 Цивільного кодексу України мотивовані тим, що позовні вимоги про визнання недійсними рішень установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку про створення такого об'єднання та скасування державної реєстрації створеного об'єднання як юридичної особи за своєю метою фактично спрямовані на припинення вже створеного об'єднання, а не на захист прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача.

Крім того, судом було зазначено про те, що скасування державної реєстрації ОСББ за рішенням суду не є тотожною самій ліквідації юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 110 ЦК України, і не призводить до припинення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку з огляду на вимоги статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.

Отже, позовна вимога щодо скасування державної реєстрації створеної юридичної особи (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов'язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим.

Враховуючи викладене, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ "Янтарний 94В" від 19.07.2019, та закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації ОСББ за відсутності юридичного спору.

Також, місцевий господарський суд керуючись приписами статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, та враховуючи усні заперечення позивача проти заявлених відповідачем витрат на послуги адвоката, статус позивача та те, що спір є немайновим; справа не містить складних розрахунків, є нескладною для Адвокатського об'єднання; відзив на позов, підготовлений адвокатом, містить лише один доказ; рівень участі адвоката у судових засіданнях; витрачений адвокатом час на участь у судових засіданнях; вчинення адвокатом окремих дій по збиранню доказів, дійшов висновку про те, що заявлені відповідачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу по цій справі неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На підставі викладеного, беручи до уваги баланс інтересів сторін у цьому питанні, суд визнав адекватним розміром правничої допомоги, яка може бути покладена на позивача - 200,00 грн.

ОСОБА_1 з рішенням суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2024 у справі №922/4067/23 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим позивачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Фактично доводи апеляційної скарги є тотожними доводам викладеним позивачем в позовній заяві.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2024 у справі №922/4067/23; встановлено відповідачу у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на "03" квітня 2024 о 12:00годині

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" з рішенням суду також не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2024 у справі №922/4067/23 частково (а саме: в частині стягнення суми витрат відповідача на оплату професійної правничої допомоги) та прийняти нове рішення у відповідній частині, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" витрати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" на професійну правничу допомогу (під час розгляду справи №922/4067/23 в місцевому господарському суді) в сумі 60000,00грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ухваленні оскаржуваного рішення, в частині розгляду заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу, місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки доводам та доказам, викладеним останнім у вказаній заяві, що призвело до передчасного висновку про її часткове задоволення.

Зокрема, апелянт завертає увагу суду на те, що послуги адвоката (адвокатського об'єднання) у цій справі не охоплюються лише участю адвоката у двох судових засіданнях, а полягають також і в підготовці до справи та у вчиненні інших процесуальних дій від імені та в інтересах клієнта.

До того ж, на думку апелянта, спір у даній справі вирішувався місцевим господарським судом у порядку загального позовного провадження, що свідчить про те, що спір даної категорії для кваліфікованого юриста є спором досить значної складності, і про значний рівень складності юридичної кваліфікації спірних правовідносин; подані відповідачем у справі №922/4067/23 відзив і додаткові пояснення містять глибокий аналіз норм чинного законодавства, відповідних спірним правовідносинам, а також посилання на відповідні висновки щодо застосування норм права, викладені у дев'яти постановах Верховного Суду, отже, складання відзиву та додаткових пояснень вимагало значних професійних зусиль та навичок, що безпідставно залишилося поза увагою місцевого господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 прийнято апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" на рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2024 у справі №922/4067/23 до спільного розгляду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначити справу до розгляду на "03" квітня 2024 р. о 12:00 годині; встановлено сторонам у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

12.03.2024 1-им апелянтом - ОСОБА_1 подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" (вх.№3682), в якому просить суд відмовити представнику особи, яка подає апеляційну скаргу Адвокатському об'єднанню "Архонт" та не допускати до участі у судовому засіданні, без наявності довіреності виданої членами правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В", підписаної головою об'єднання.

29.03.2024 2-им апелянтом - Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№4569), в якому просить суд відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2024 у справі №922/4067/23 залишити без змін в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ "Янтарний 94В" від 19.07.2019,а також в частині закриття провадження за позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ "Янтарний 94В".

Крім того, 2-ий апелянт просить суд апеляційної інстанції надати можливість протягом п'яти днів після ухвалення Східним апеляційним господарським судом постанови за результатами розгляду справи №922/4067/23 надати докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 03.04.2024 1-ий апелянт - ОСОБА_1 заявив усне клопотання про визнання недійсними повноважень адвоката Кузнецова В.О. на представництво інтересів відповідача - ОСББ "Янтарний 94В" в суді апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи підстави для задоволення вказаного клопотання, 1-ий апелянт посилався на те, що згідно пункту 16 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника. На виконання своїх повноважень голова правління: забезпечує виконання рішень загальних зборів та рішень Правління; за рішенням Правління видає довіреності на представництво інтересів об'єднання іншим особам.

Проте, до суду апеляційної інстанції, довіреності на представництво інтересів відповідача - адвокатом Кузнецовим В.О. надано не було, у зв'язку із чим, на думку 1-го апелянта наявні підстави для не допуску адвоката до участі в судовому засіданні.

Представник 2-го апелянта - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" заперечив проти задоволення вказаного клопотання, з огляду на необґрунтованість та безпідставність.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання, з огляду на таке.

Так, частинами 1 та 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути, договір про надання правничої допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Аналогічні положення закріплені в частині 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Матеріалами справи підтверджується, що правовідносини між відповідачем - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" (надалі - клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Архонт" в особі директора (керуючого партнера) Бєлокриницького Артема Олександровича під підтверджуються договором про надання правової (правничої) допомоги від 01.12.2023 №01/0112/2023 (надалі - договір т.1 а.с.188-196), відповідно до умов якого адвокатське об'єднання зобов'язується надати клієнту правничу та/або юридичну допомогу - здійснювати захист клієнта, здійснювати представництво клієнта та надавати інші види правничої допомоги - на умовах і в порядку визначених цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити гонорар за надання правничої допомоги за цим договором та оплатити фактичні витрати адвокатського об'єднання, які необхідні для виконання цього договору (пункт 1.1. договору).

Крім того, 03.09.2021 між Адвокатським об'єднанням "Архонт" в особі директора (керуючого партнера) Бєлокриницького Артема Олександровича (надалі - адвокатське об'єднання) та адвокатом Кузнецовим Владиславом Олеговичем (надалі - адвокат) було укладено договір про надання правничої допомоги №02/0309/2021 (т.1 а.с.127-205), відповідно до умов якого адвокат зобов'язується надавати адвокатському об'єднанню та клієнтам адвокатського об'єднання професійну правничу допомогу - здійснювати захист клієнтів адвокатського об'єднання та надавати інші види правничої допомоги, на умовах і в порядку визначених цим договором, а адвокатське об'єднання зобов'язується оплатити гонорар за надання правничої допомоги за цим договором та оплатити фактичні витрати адвоката, що необхідні для виконання цього договору (пункт 1.1. договору).

Пунктом 4.2. договору визначено, що адвокатське об'єднання має право отримувати усні або письмові консультації та поради адвоката, а також адвокатське об'єднання має право надавати адвокату відповідні доручення в усній або письмовій формі з одночасним узгодженням гонорару. Додатково сторони мають право узгодити суть доручення та розмір гонорару скориставшись засобами електронної пошти, або підписавши додаткову угоду, яка є невід'ємною частиною цього договору.

11.03.2024 між Адвокатським об'єднанням "Архонт" в особі директора (керуючого партнера) Бєлокриницького Артема Олександровича (надалі - адвокатське об'єднання) та адвокатом Кузнецовим Владиславом Олеговичем (надалі - адвокат) було укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання правової правничої допомоги №02/0309/2021 від 03.09.2021 (надалі - додаткова угода т.2 а.с.95), відповідно до умов якої клієнт доручає адвокатському об'єднанню представництво інтересів, надання професійної правничої допомоги, вивчення та підготовку всіх необхідних процесуальних документів, у тому числі апеляційної скарги, відзиву, пояснень, заперечень, заяв, клопотань тощо, належне оформлення відправлень та надсилання процесуальних документів засобами поштового зв'язку у відповідності до вимог процесуального законодавства, участь у судових засіданнях в інтересах клієнта в судовій справі №922/4067/23, що розглядається Східним апеляційним господарським судом.

03.04.2024 адвокатом - Кузнецовим В.О. було видано ордер серії ВВ №1036568 на представництво інтересів відповідача - Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В", який в повній мірі відповідає вимогам визначеним частиною 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Отже, за наведених обставин, судова колегія вважає, що доводи 1-го апелянта - ОСОБА_1 про наявність правових підстав для визнання недійсними повноважень адвоката Кузнецова В.О. на представництво інтересів відповідача - ОСББ "Янтарний 94В" в суді апеляційної інстанції є безпідставними та такими, що ґрунтуються на довільному тлумаченні норм законодавства.

Крім того, в судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 03.04.2024 1-ий апелянт - ОСОБА_1 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2024 у справі №922/4067/23 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Також, 1-ий апелянт заперечив проти вимог апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В", просив відмовити в її задоволенні.

Представник 2-го апелянта - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2024 у справі №922/4067/23 частково (а саме: в частині стягнення суми витрат відповідача на оплату професійної правничої допомоги) та прийняти нове рішення у відповідній частині, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" витрати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" на професійну правничу допомогу (під час розгляду справи №922/4067/23 в місцевому господарському суді) в сумі 60000,00грн.

Також, представник 2-го апелянта просив суд, в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, надати йому можливість протягом п'яти днів після ухвалення Східним апеляційним господарським судом постанови за результатами розгляду справи №922/4067/23 надати докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, представник 2-го апелянта заперечив проти вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 , просив відмовити в її задоволенні.

Враховуючи, що представники апелянтів з'явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянтів, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 10.02.2011 Серії НОМЕР_1 (т.1 а.с.55)

Установчі збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , були скликані ініціативною групою у складі чотирьох осіб: ОСОБА_2 - кв. АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 - кв. АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 - кв. АДРЕСА_5 , ОСОБА_5 - кв. АДРЕСА_6 .

19.07.2019 відбулись вказані установчі збори співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами яких було прийнято рішення про:

1.Обрання голови та секретаря установчих зборів; створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та затвердження його назви "Янтарний 94В" із місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_2 .

2.Затвердження Статуту ОСББ "Янтарний 94В" в редакції, запропонованій ініціативною групою зі скликання установчих зборів у складі: ОСОБА_2 - кв. АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 - кв. АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 - кв. АДРЕСА_5 , ОСОБА_5 - кв. АДРЕСА_6 .

3.Обрання правління ОСББ "Янтарний 94В" у складі: ОСОБА_2 (кв. АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 (кв. АДРЕСА_7 ), ОСОБА_4 (кв. АДРЕСА_5 ), ОСОБА_3 (кв. АДРЕСА_4 ), ОСОБА_7 (кв. АДРЕСА_4 ), ОСОБА_8 (кв. АДРЕСА_8 ), ОСОБА_9 (кв. АДРЕСА_9 ), ОСОБА_10 (кв. АДРЕСА_10 ), ОСОБА_11 (кв. АДРЕСА_11 ), ОСОБА_12 (кв. АДРЕСА_12 ), ОСОБА_13 (кв. АДРЕСА_13 ).

4.Обрання ревізійної комісії ОСББ "Янтарний 94В" у складі: ОСОБА_14 (кв. АДРЕСА_14 ), ОСОБА_5 (кв. АДРЕСА_6 ), ОСОБА_15 (кв. АДРЕСА_15 , 311, 322);

5.Надання повноваження щодо підписання протоколу та інших документів установчих зборів ОСББ, статуту ОСББ та державної реєстрації ОСББ "Янтарний 94В" персонально власнику квартири АДРЕСА_3 .

Результати прийняття вказаних рішень оформлено Протоколом №1 установчих зборів ОСББ "Янтарний 94В" від 19.07.2019 (т.1 а.с.10-14), зі змісту якого також вбачається, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 435 осіб, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень: 27714,50 м кв.

У зборах взяли участь особисто та/або через свого представника співвласники в кількості 70 осіб, що складає 16,09% від загальної кількості співвласників, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 4961,45 м кв.

У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через свого представника співвласники в кількості 160 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 10236,60 м кв, що складає 36,94% від загальної площі.

Враховуючи письмове опитування в голосуванні прийняло участь 230 осіб, що становить 52,87% від загальної кількості співвласників, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку площею 15198,05 м кв, що складає 54,84% від загальної площі.

Протокол підписаний головою та секретарем зборів на останньому аркуші.

Додатками до протоколу є, зокрема, лист голосування та письмового опитування установчих зборів 19.07.2019, згідно якого ОСОБА_1 проголосував "За" за всі питання порядку денного установчих загальних зборів (т.1 а.с.177), та список співвласників житлових та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_2 , які повідомлені про установчі збори призначені на 19.07.2019 (т.1 а.с.155-175).

06.08.2019 ОСББ "Янтарний 94В" було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису 14801020000081758.

Згідно п. 1.1. Статуту ОСББ "Янтарний 94В" (т.1 а.с.58-66), який затверджено рішенням установчих зборів співвласників, оформленим протоколом від 19.07.2019 №1, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків".

Звертаючись до суду з відповідним позовом, ОСОБА_1 зазначав, що рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В", оформлене протоколом загальних зборів членів об'єднання від 19.09.2019 є недійсним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку із порушенням процедури скликання установчих зборів та порядку голосування за них.

Зокрема, на думку позивача, ОСОБА_7 , яка ставила свій особистий підпис у протоколі №1 від 19.07.2019, не мала відповідного права на його підписання, з огляду на те, що згідно з довідкою №345720051 (Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна) не є власником квартири АДРЕСА_4 .

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення вимог частин 1 та 2 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" при створенні ОСББ "Янтарний 94В" та є підставою для визнання недійсним рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" від 19.07.2019, яке оформлене у вигляді протоколу установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_16 , та скасування державної реєстрації (дата запису 05.08.2019; номер запису №2853, 2854 в ЄДР) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В".

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.02.2024 у даній справі відмовлено повністю в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ "Янтарний 94В" від 19.07.2019; закрито провадження в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації ОСББ "Янтарний 94В", з підстав викладених вище (т.1 а.с.262-269).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що відповідно до преамбули Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", цей Закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов'язку щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Статтею 1 даного Закону визначено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Порядок створення об'єднання, скликання і проведення установчих зборів об'єднання визначено у статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об'єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

Для створення об'єднання скликаються установчі збори.

Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не отримано кількості голосів "За" або "Проти", встановленої частиною дев'ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "За" не отримано, рішення вважається неприйнятим.

Письмове опитування під час установчих зборів об'єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("За" чи "Проти").

Установчі збори приймають рішення про створення об'єднання і затверджують його статут.

Державна реєстрація об'єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об'єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Державна реєстрація змін до статуту об'єднання проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Установчі документи об'єднання підписує голова установчих зборів або інша уповноважена зборами особа.

Матеріалами справи підтверджується, що установчі збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , були скликані ініціативною групою у складі чотирьох осіб: ОСОБА_2 - кв. АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 - кв. АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 - кв. АДРЕСА_5 , ОСОБА_5 - кв. АДРЕСА_6 .

Результати прийняття вказаних рішень оформлено протоколом №1 установчих зборів ОСББ "Янтарний 94В" від 19.07.2019 (т.1 а.с.10-14), зі змісту якого також вбачається, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 435 осіб, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень: 27714,50м.кв.

Протокол підписаний головою установчих зборів ОСОБА_2 та секретарем установчих зборів ОСОБА_7 на останньому аркуші.

З додатку №1 до протоколу установчих зборів від 19.07.2019 (список співвласників житлових та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_2 , які повідомлені про установчі збори призначені на 19.07.2019 (т.1 а.с.155-175) вбачається, що враховуючи письмове опитування в голосуванні прийняло участь 230 осіб, що становить 52,87% від загальної кількості співвласників, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку площею 15198,05 м кв, що складає 54,84% від загальної площі.

Отже, з наведеного випливає, що установчі збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , були проведені у відповідності до вимог частини 9 статті 6 Закону України "Про Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), загальна кількість голосів яких становить більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників).

Разом з тим, як під час розгляду справи місцевим господарським судом, так і під час апеляційного перегляду даної справи позивач (1-ий апелянт) посилався на те, що рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В", оформлене протоколом загальних зборів членів об'єднання від 19.09.2019 є недійсним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку із порушенням процедури скликання установчих зборів та порядку голосування за них.

Зокрема, на думку позивача, ОСОБА_7 , яка ставила свій особистий підпис у протоколі №1 від 19.07.2019, не мала відповідного права на його підписання, з огляду на те, що згідно з довідкою №345720051 (Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна) не є власником квартири АДРЕСА_4 , що є порушенням приписів статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Судова колегія зазначає, що відповідно до абзаців 3 та 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна;

- співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Виходячи з аналізу приписів статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та змісту вказаного Закону в цілому, секретар установчих зборів не має окремого спеціального статусу, Закон жодним чином не обмежує ані можливість обрання під час установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку такої особи, як «секретар установчих зборів», ані особливий правовий статус такої особи як передумову до обрання секретарем.

Так, правовий статус «власник квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку» визначений абзацом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» має бути в осіб, які створюють об'єднання, тобто беруть участь в установчих зборах, приймаючи рішення з питань порядку денного з можливістю їх обговорення (частина 1 та 3 статті 6 вказаного Закону).

Натомість, в статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» відсутня вимога щодо наявності в особи правового статусу власника квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для правомірного обрання її секретарем установчих зборів.

Протокол установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 № 1 від 19.07.2019 містить відомості про обрання установчими зборами секретаря установчих зборів ОСОБА_7 .

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що ОСОБА_7 була правомірно обрана секретарем установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, без порушення жодних приписів діючого законодавства.

Також, зазначений протокол містить відомості про обрання ОСОБА_7 членом правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Судова колегія звертає увагу на те, що Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» не обмежує жодним чином правовий статус особи як передумову до обрання її членом правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Як щодо обрання особи секретарем установчих зборів, так і щодо обрання особи членом правління об?єднання співвласників багатоквартирного будинку належно встановити, що ані в Законі України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку», ані в будь-якому іншому нормативно-правовому акті, який регулює спірні правовідносини, відсутні будь-які вимоги щодо спеціального правового статусу, - власника квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Таким чином, секретарем установчих зборів та членом правління може бути обрана особа, яка не є власником квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, у зв'язку із чим, судова колегія вважає безпідставними та такими, що ґрунтуються на довільному тлумаченні норм законодавства, доводи апелянта - ОСОБА_1 про порушення приписів статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" при проведенні установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, що полягають в обранні секретарем зборів особи, яка не власником квартири та/або нежитлових приміщень.

Колегія суддів наголошує, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів;

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах;

- відсутність протоколу загальних зборів.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Виходячи з положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статей 2, 4 Господарського процесуального кодексу України позивач, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, що стосується створення такого об'єднання, має обґрунтувати, а суд, у свою чергу, має встановити, яким чином це рішення порушує права та / або інтереси позивача.

Верховний Суд у постановах від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20, від 11.08.2021 у справі № 920/1245/20, від 31.08.2021 у справі № 925/753/20, від 07.10.2021 у справі № 909/1393/19, від 07.09.2022 у справі № 910/8311/20, від 10.11.2022 у справі № 925/524/21 дійшов висновків про те, що позовні вимоги про визнання недійсним рішення установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (про створення такого об'єднання як юридичної особи) спрямовані на припинення вже створеного об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, а не на захист прав та / або охоронюваних інтересів позивача.

Ні рішення установчих зборів, ні статут, ні існування юридичної особи об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не порушує прав та / або інтересів позивача, що звертається з таким позовом, а позивачі, звертаючись до суду з таким позовом та посилаючись у позовній заяві на порушення своїх прав при створенні об'єднання співвласників багатоквартирного будинку фактично обґрунтовують свій інтерес у припиненні існування такого юридичної особи, що вказує на відсутність підстав для визнання недійсним рішення установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку про створення у багатоквартирному будинку такого об'єднання.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце проведення установчих зборів, реалізував своє право на участь у вказаних зборах, що підтверджується копією листа голосування/письмового опитування установчих зборів 19.07.2019, згідно якого ОСОБА_1 проголосував «ЗА» за всі питання порядку денного установчих загальних зборів (т.1 а.с.177), що свідчить про те, що права позивача на участь у створенні юридичної особи порушено не було. Отже, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає змісту порушення його прав, на захист якого подано позов.

Крім того, судова колегія враховує, що створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку жодним чином не позбавляє позивача можливості реалізувати своє право на прийняття участі в управлінні будинком, в тому числі щодо прийняття рішень стосовно утримання загального майна співвласників.

Позивачем не доведено належними доказами, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку створено за відсутності достатньої кількості голосів інших співвласників, чи особи, які приймали участь у зборах не є власниками приміщень у будинку.

Прийняття судом рішення про задоволення позову призведе до негативних наслідків для інших співвласників багатоквартирного будинку, волевиявлення яких спрямоване саме на створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, метою створення якого є здійснення функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

За змістом позовних вимог, між позивачем та об'єднання співвласників багатоквартирного будинку виникли конфлікти щодо реалізації позивачем права на управління спільним майном співвласників та сплати внесків, який позивач прагне розв'язати шляхом визнання недійсним установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Оскільки ні рішення установчих зборів, ні існування об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не порушують прав або законних інтересів позивача, який, вказуючи в позовній заяві на їх порушення, фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні цієї юридичної особи, та не обґрунтовує співмірність балансу своїх прав, законних інтересів та прав і законних інтересів інших співвласників багатоквартирного будинку, які не вимагають припинення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та волевиявлення яких спрямоване на створення та функціонування об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, і які тривалий час належним чином реалізують свої права на участь в управлінні об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, та виконують свої обов'язки зі сплати внесків та інших платежів, пов'язаних з утриманням будинку, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Окрім викладеного, колегія суддів зазначає, що обрання позивачем такого способу захисту його прав, який спрямований не на вирішення спору з його опонентом, а на ліквідацію самого опонента, порушує межі здійснення прав визначені статтею 13 ЦК України, а також порушує принцип пропорційності, що визначається як загальний принцип права, який спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав повинні бути істотними, а засоби їх досягнення - обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються.

З встановлених обставин справи вбачається, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку здійснює свою діяльність майже 4,5 роки, яка спрямована на утримання та використання спільного майна співвласників, забезпечення і захисту їх прав та обов'язків, а тому визнання недійсними установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке фактично нівелює юридичну підставу його створення, буде здійснене без урахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами усіх співвласників, які тривалий час належним чином реалізують свої права на участь в управлінні справами ОСББ та виконують свої обов'язки зі сплати внесків та інших платежів, пов'язаних з утриманням будинку, та інтересами позивача.

Відповідно до частини другої статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, і суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею цих положень (частина третя статті 16 Цивільного кодексу України ).

В контексті спірних правовідносин, колегія суддів також враховує правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/8311/20, від 10.11.2022 у справі № 925/524/2, в яких Суд вказав, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суд має враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності ОСББ, які вирішуються виключно установчими зборами співвласників.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що заявлені у даній справі позовні вимоги про визнання недійсним рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" від 19.07.2019 про створення такого об'єднання, за своєю метою фактично спрямовані на припинення вже створеного об'єднання, а не на захист прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача, а задоволення судом такого позову (про визнання недійсним рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку щодо створення об'єднання), фактично буде свідчити про втручання суду у діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та призведе до порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим.

Щодо позовних вимог в частині скасування державної реєстрації (дата запису 05.08.2019; номер запису №2853, 2854 в ЄДР) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В", судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до змісту частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено спеціальною нормою - Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

За змістом статті 1 цього Закону об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Отже, Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Загальний порядок створення юридичної особи унормовано статтею 87 ЦК України, яка передбачає, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом. Засновники (учасники) юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, можуть у встановленому законом порядку затвердити статут, який є установчим документом, та провадити діяльність на його підставі.

Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками). Установчий акт може міститися також і в заповіті. До створення установи установчий акт, складений однією або кількома особами, може бути скасований засновником (засновниками).

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Відповідно до статті 57 Господарського кодексу України рішення про утворення суб'єкта господарювання є установчим документом суб'єкта господарювання.

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 Цивільного кодексу України ).

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачає, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (державна реєстрація) - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи (пункт 4 частини першої статті 1 вказаного Закону).

За змістом статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів. В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема: найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; організаційно-правова форма (частина друга статті 9 вказаного Закону).

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється лише шляхом реорганізації або ліквідації. Згідно із частиною другою вказаної статті юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 110 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; 3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Статтею 28 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об'єднання вважається припиненим з дня внесення про це відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Об'єднання ліквідується у разі: придбання однією особою всіх приміщень у багатоквартирному будинку; прийняття співвласниками рішення про ліквідацію об'єднання; ухвалення судом рішення про ліквідацію об'єднання.

Порядок ліквідації об'єднання передбачає, що у разі ліквідації об'єднання кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, розподіляються між усіма співвласниками пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, що перебувають у їхній власності. При цьому здійснюється залік заборгованості кожного співвласника перед об'єднанням відповідно до статуту цього об'єднання. Якщо співвласник має борг перед цим об'єднанням, сума якого перевищує суму його частки в майні, і відмовляється сплатити цей борг, спір вирішується у судовому порядку.

Загальний порядок ліквідації юридичної особи визначений у статті 111 Цивільного кодексу України. Загальна процедура ліквідації юридичної особи також передбачає низку обов'язкових дій - погашення існуючої кредиторської заборгованості, відчуження активів, звільнення працівників, передання документів до архіву тощо. Лише після вчинення цих дій і подання державному реєстратору відповідних документів в реєстр вноситься запис про припинення юридичної особи, а не запис про скасування її державної реєстрації.

Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено спростовну презумпцію відомостей, внесених до ЄДР, з огляду на що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. Водночас, якщо процедуру ліквідації не було здійснено належним чином, то внесення до реєстру запису про припинення цієї юридичної особи не тягне її припинення.

Отже, ліквідація юридичної особи - це встановлена законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи, і першочерговою умовою ліквідації законодавство визначило саме рішення її учасників про ліквідацію. Як юридична особа ОСББ може припинити діяльність у порядку, передбаченому законом, зокрема шляхом ліквідації.

Скасування державної реєстрації об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (реєстраційного запису) за рішенням суду не є тотожною самій ліквідації юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України, і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій.

Отже, позовна вимога щодо скасування державної реєстрації створеної юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов'язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, який звертається з таким позовом. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), у пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене «право на суд» разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду із цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, пункт 230).

Частиною третьою статті 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Наявність юридичного спору означає, що сторони цього спору перебувають у правовідносинах, пов'язаних з реалізацією ними своїх прав, які мають суперечливий, протилежний характер, та прагнуть вирішити наявний між ними конфлікт із застосуванням відповідних правових механізмів.

За змістом позовних вимог, між позивачем та іншими співвласниками, які прийняли рішення створити юридичну особу - відповідача, виник правовий конфлікт щодо реалізації позивачем права на управління спільним майном співвласників, який позивач прагне розв'язати всупереч законодавчо встановленій процедурі.

Отже, звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі за такими вимогами за відсутності юридичного спору (відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №916/964/19).

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації (дата запису 05.08.2019; номер запису №2853, 2854 в ЄДР) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" за відсутністю предмету спору.

З матеріалів справи також вбачається, що 31.01.2024 відповідачем було подано до господарського суду Харківської області заяву про відшкодування витрат на професійну правничу (правову) допомогу, в якій просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" 60000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.02.2024 у справі №922/4067/23, зокрема, було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 200,00грн., що і стало підставою для звернення відповідача (2-го апелянта) до суду апеляційної інстанції з відповідною апеляційною скаргою.

Колегія суддів зазначає, що згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні засади регулювання та принципи будь-якого договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021р. у справі №910/12876/19).

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021р. у справі № 910/4317/21 зробив висновок про те, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020р. у справі №910/4201/19.

Так як до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Зазначені висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі №922/1964/21.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між відповідачем - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" (надалі - клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Архонт" в особі директора (керуючого партнера) Бєлокриницького Артема Олександровича під час розгляду даної справи місцевим господарським судом підтверджуються договором про надання правової (правничої) допомоги від 01.12.2023 №01/0112/2023 (надалі - договір т.1 а.с.188-196), відповідно до умов якого адвокатське об'єднання зобов'язується надати клієнту правничу та/або юридичну допомогу - здійснювати захист клієнта, здійснювати представництво клієнта та надавати інші види правничої допомоги - на умовах і в порядку визначених цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити гонорар за надання правничої допомоги за цим договором та оплатити фактичні витрати адвокатського об'єднання, які необхідні для виконання цього договору (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пункту 5.1. договору, гонорар є формою винагороди адвокатського об'єднання за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту за цим договором.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5 договору сторони погодили, що обчислення гонорару за цим договором може відбуватися, зокрема, у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 5.3. договору, розмір гонорару за надання правничої допомоги, ведення справи та/або виконання доручення може узгоджуватись в усній або письмовій формі з використанням засобів телефонного зв'язку, інтернет - телефонії. Електронної пошти, мобільних додатків, а також може узгоджуватись шляхом укладення сторонами додаткових угод, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 4.1 договору, адвокатське об'єднання має право звертатися за правничою допомогою до адвоката в усній або письмовій формі з використанням засобів телефонного зв'язку, інтернет-телефонії, електронної пошти, мобільних додатків та ін., або безпосередньо відвідувати офіс адвоката. Контактні дані адвоката та адвокатського об'єднання зазначаються в розділі реквізити та підписи сторін, який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 5.1. договору, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту за цим договором.

10.10.2023 між Адвокатським об'єднанням "Архонт" в особі директора (керуючого партнера) Бєлокриницького Артема Олександровича (надалі - адвокатське об'єднання) та адвокатом Кузнецовим Владиславом Олеговичем (надалі - адвокат) було укладено додаткову угода № 1 до договору про надання правової правничої допомоги №02/0309/2021 від 03.09.2021 (надалі - додаткова угода т.1 а.с.206), відповідно до умов якої адвокат здійснює представництво клієнта адвокатського об'єднання, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" у справі №922/4067/23 в господарських судах всіх інстанцій, а також реалізує усі інші повноваження представника клієнта, передбачені договором, без будь-яких обмежень чи застережень.

На виконання умов договору між сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг від 02.02.2024 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.12.2023 №01/0112/2023 та звіт №01/2024 від 02.02.2024 (т.1 а.с.249-250), відповідно до якого Адвокатське об'єднання "Архонт" надало, а Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" прийняло послуги, загальний обсяг яких складає 60000,00грн., в тому числі:

- 07.12.2023 - виїзд представника Адвокатського об'єднання "Архонт", адвоката до господарського суду Харківської області з метою ознайомлення з матеріалами справи;

- 11.12.2023 - складання представником Адвокатського об'єднання "Архонт", адвокатом, заяви про вступ у справу №922/4067/23 як представника ОСББ "Янтарний 94В";

- 12.12.2023 - виїзд представника Адвокатського об'єднання "Архонт", адвоката до господарського суду Харківської області; ознайомлення з матеріалами справи №922/4067/23;

- 15.12.2023 - складення відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до ОСББ "Янтарний 94В" про визнання недійсним рішення установчих зборів у справі №922/4067/23;

- 18.12.2023 - участь в судовому засіданні (в залі судового засідання господарського суду Харківської області) з розгляду справи №922/4067/23 представника ОСББ "Янтарний 94В", адвоката;

- 25.12.2023 - складання заяви про виконання ухвали про витребування доказів у справі №922/4067/23;

- 29.12.2023 - складання клопотання про долучення доказів повноважень представника ОСББ "Янтарний 94В";

- 31.01.2024 - участь в судовому засіданні (в залі судового засідання господарського суду Харківської області) з розгляду справи №922/4067/23 представника ОСББ "Янтарний 94В", адвоката

З аналізу умов укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги випливає, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначено сторонами у вигляді фіксованої суми.

З матеріалів справи, судом апеляційної інстанції, також встановлено, що адвокатом Бєлокриницьким Артемом Олександровичем до господарського суду Харківської області було надано додаткові пояснення, відзив на позовну заяву, заяву про виконання ухвали про витребування доказів у справі №922/4067/23, клопотання про долучення доказів повноважень представника ОСББ "Янтарний 94В", в судових засіданнях господарського суду Харківської області, які відбулись 18.01.2023 та 31.01.2024 приймав участь адвокат Кузнецов В.О.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання правової допомоги в суді першої інстанції ОСББ "Янтарний 94В" адвокатом Бєлокриницьким Артемом Олександровичем в обсязі, що визначений актом від 02.02.2024.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Судова колегія зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Така позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №906/598/19, додатковій постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №915/324/20.

Судова колегія, приймаючи до уваги висновки Верховного Суду про те, що "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи", Суд вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі №907/746/17 від 05.10.2021р., у справі №922/2869/19 від 30.11.2020р., у справі №910/7520/20 від 11.11.2021р.

У даній справі, судова колегія під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись в тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), дійшла висновку не присуджувати відповідачу, всі його витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення, враховуючи наступне.

Так, частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Дослідивши матеріали, надані представником відповідача на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, колегія суддів беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду відповідачем процесуальних документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, дійшла висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу ОСББ "Янтарний 94В" не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин.

Крім того, спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв'язку із порушенням, на думку позивача, його прав, внаслідок створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В", тобто, даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності.

Спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України та Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Отже, заявлений представником відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" до відшкодування розмір витрат на правову допомогу (60000,00грн.), на думку колегії суддів, не узгоджується з вищенаведеними вимогами чинного законодавства щодо розумності та необхідності відповідних витрат.

Встановлення судом тих обставин, що рівень складності справи не вимагав значного обсягу правничої допомоги, в тому числі такого обсягу, який зазначений адвокатом в акті виконаних робіт (надання послуг), є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з іншої сторони. Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021р. у справі № 550/936/18.

Згідно із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.01.2023р. у cправі № 910/7032/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Отже, з урахуванням вищенаведених обставин, критеріїв розумності та необхідності витрат на правову допомогу, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" вказаних витрат у розмірі 6000,00грн.

Поряд з цим слід зауважити, що в абзаці 3 пункту 6.5 постанови Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19 зазначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

З огляду на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про те, що заявлена відповідачем сума відшкодування витрат на правничу допомогу, пов'язана з розглядом справи №922/4067/23 в суді першої інстанції, в сумі 60000,00грн. є неспівмірною зі складністю справи, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, а тому до стягнення підлягають понесені судові витрати в сумі 6000,00грн., що відповідає принципам господарського судочинства, зокрема - забезпеченню дотримання балансу інтересів сторін. Такий висновок прямо відповідає висновку, викладеному у пункті 6.1. постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2024 у справі №922/4067/23 підлягає скасуванню в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 200,00грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_17 . РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" (61118, м. Харків, пр.Тракторобудівників, 94В. Код ЄДРПОУ 43157612) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00грн.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2024 у справі №922/4067/23 залишити без змін.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Проте, рішення суду першої інстанції наведеним вище вимогам не відповідає.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

За наведених вище обставин, апеляційна скарга 1-го апелянта - ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, з огляду на те, що під час апеляційного перегляду даної справи суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки ні рішення установчих зборів, ні існування об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не порушують прав або законних інтересів позивача, який, вказуючи в позовній заяві на їх порушення, фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні цієї юридичної особи.

Апеляційна скарга 2-го апелянта - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" підлягає частковому задоволенню, оскільки в прохальній частині апеляційної скарги скаржник просив суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2024 у справі №922/4067/23 частково (а саме: в частині стягнення суми витрат відповідача на оплату професійної правничої допомоги) та прийняти нове рішення у відповідній частині, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" витрати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" на професійну правничу допомогу (під час розгляду справи №922/4067/23 в місцевому господарському суді) в сумі 60000,00грн.

Рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2024 у справі №922/4067/23 підлягає скасуванню в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 200,00грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00грн.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, пп. 1, 4 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2024 у справі №922/4067/23 скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 200,00грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_17 . РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 94В" (61118, м. Харків, пр.Тракторобудівників, 94В. Код ЄДРПОУ 43157612) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00грн.

Повний текст постанови складено 15.04.2024

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Попередній документ

118352056

Наступний документ

118352058

Інформація про рішення:

№ рішення:	118352057
№ справи:	922/4067/23
Дата рішення:	03.04.2024
Дата публікації:	17.04.2024
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Східний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (11.03.2024)
Дата надходження:	08.03.2024
Предмет позову:	визнання недійсним рішення зборів, скасування державної реєстрації

Розклад засідань:

Минулі засідання (8)

17.10.2023 16:30	Господарський суд Харківської області
20.11.2023 16:30	Господарський суд Харківської області
04.12.2023 15:00	Господарський суд Харківської області
18.12.2023 12:30	Господарський суд Харківської області
03.01.2024 14:30	Господарський суд Харківської області
31.01.2024 14:30	Господарський суд Харківської області
03.04.2024 12:00	Східний апеляційний господарський суд
18.04.2024 12:30	Східний апеляційний господарський суд