04 квітня 2024 року м. Харків Справа № 922/4540/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.
за участю секретаря судового засідання Андерс О.К,
за участю представників учасників:
стягувача - не з'явився ;
боржника- не з'явився ;
Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
- не з'явився ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (вх. № 567 Х/2-5) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.02.2024 про заміну сторони у виконавчому провадженні № 72528211 (постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Аюповою Р.М., повний текст складено 19.02.2024) у справі № 922/4540/21
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків
до Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш", м. Харків
про стягнення 1 171 130,30 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.06.2022 у справі № 922/4540/21 у задоволенні позову відмовлено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Завод “Електроважмаш” на користь Приватного акціонерного товариства “Харківенергозбут” заборгованість зі сплати вартості електричної енергії в сумі 720493,20 грн. (з яких: вартість електричної енергії - 600411,00 грн; ПДВ на вартість електричної енергії - 120082,20 грн.) на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ AT “Ощадбанк” UA373518230000026035300529792 , МФО 351823.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Завод “Електроважмаш” на користь Приватного акціонерного товариства “Харківенергозбут” 3% річних у сумі 65690,56 грн., індекс інфляції у сумі 319255,98 грн. та судовий збір у сумі 17566,97 грн. на п/р НОМЕР_1 в АТ “Мегабанк”, МФО 351629.
На виконання зазначеного рішення Господарським судом Харківської області видано накази від 05.05.2023:
- на стягнення з Акціонерного товариства "Завод “Електроважмаш” на користь Приватного акціонерного товариства “Харківенергозбут” 3% річних у сумі 65690,56 грн., індексу інфляції у сумі 319255,98 грн. та судового збору у сумі 17566,97 грн. на п/р НОМЕР_1 в АТ “Мегабанк”, МФО 351629 (т. 3 а.с.89)
- на стягнення з Акціонерного товариства "Завод “Електроважмаш” на користь Приватного акціонерного товариства “Харківенергозбут” заборгованості з оплати вартостї електричної енергії в сумі 720493,20 грн. (з яких: вартість електричної енергії - 600411,00 грн., ПДВ на вартість електричної енергії - 120082,20 грн.) на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ AT “Ощадбанк” UA373518230000026035300529792 , МФО 351823 (т. 3 а.с. 90);
На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває:
- виконавче провадження номер №72527609 з примусового виконання наказу № 922/4540/21, виданого 05.05.2023 Господарським судом Харківської області про стягнення з Акціонерного товариства "Завод “Електроважмаш” на користь Приватного акціонерного товариства “Харківенергозбут” 3% річних у сумі 65690,56 грн., індексу інфляції у сумі 319255,98 грн. та судового збору у сумі 17566,97 грн. на п/р НОМЕР_1 в АТ “Мегабанк”, МФО 351629.
- виконавче провадження номер №72528211 з примусового виконання наказу № 922/4540/21, виданого 05.05.2023 Господарським судом Харківської області про стягнення з Акціонерного товариства "Завод “Електроважмаш” на користь Приватного акціонерного товариства “Харківенергозбут” заборгованості з оплати вартості електричної енергії в сумі 720493,20 грн. (з яких: вартість електричної енергії - 600411,00 грн., ПДВ на вартість електричної енергії - 120082,20 грн.) на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ AT “Ощадбанк” UA373518230000026035300529792 , МФО 351823 .
07.02.2024 року Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав до Господарського суду Харківської області заяву від 22.01.2024 ВП № 72528211 (вх. № 3481 від 07.02.2024), в якій заявник просить замінити сторону у виконавчому провадженні № 72528211: з Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121, адреса: 61089, Харківська область, м. Харків, пр. Московський, буд. 299) на Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" (AT "Укренергомашини") (код ЄДРПОУ 05762269, адреса: 61037, м. Харків, пр. Московський, 199).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.02.2024 у справі № 922/4540/21 задоволено заяву від 22.01.2024 ВП № 72528211 Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вх. № 3481 від 07.02.2024) про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Замінено сторону у виконавчому провадженні № 72528211 : з Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121, адреса: 61089, Харківська область, м. Харків, пр. Московський, буд. 299) на Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" (AT "Укренергомашини") (код ЄДРПОУ 05762269, адреса: 61037, м. Харків, пр. Московський, 199).
Ухвала мотивована наявністю встановлених ст. 52, 334 Господарського процесуального кодексу України підстав для здійснення відповідного процесуального правонаступництва з огляду на те, що у спірних правовідносинах відбулось універсальне правонаступництво Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" щодо прав та обов'язків Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" в порядку реорганізації акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш", шляхом його приєднання до Акціонерного товариства “Українські енергетичні машини”, і таке правонаступництво виникло з моменту затвердження наказом Фонду державного майна України від 01.12.2021 № 2143 Передавального акту балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів від АТ "Завод "Електроважмаш" до АТ "Українські енергетичні машини", згідно з яким усі активи, зобов'язання, майно, права та обов'язки товариства, що приєднується, передаються товариству-правонаступнику, а саме, АТ "Українські енергетичні машини".
При цьому суд виходив з того, що відповідно до чинного законодавства момент переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання, не може пов'язуватися із внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи, і при відповідній формі реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав та обов'язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов'язків, що кореспондується зі сталою практикою Верховного Суду, викладеною в постановах Великої палати Верховного суду від 16.06.20 у справі № 910/5953/17, постановах Верховного Суду від 14.09.20 у справі № 296/443/16-ц, від 04.11.20 у справі № 922/817/18, від 16.06.20 у справі № 910/5953/17. Водночас при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в Передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов'язків, що узгоджується з правовою позицією, що викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17та в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 922/347/21.
Позивач подав на зазначену ухвалу до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на нез'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність викладених в ухвалі висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить цю ухвалку скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви від 22.01.2024 ВП № 72528211 Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вх. № 3481 від 07.02.2024) про заміну сторони у виконавчому провадженні.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач послався,зокрема на наступні підстави:
- виходячи з приписів ст.ст. 91, 104 Цивільного кодексу України, підприємство, яке перебуває в процесі припинення (яке не є завершеним) продовжує ведення справ до підписання передавального акту, договору про приєднання, їх затвердження відповідними вищими органами управління (суб'єктом управління) та до дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення;
- прийняття рішення про припинення, чи його погодження не може бути безумовною підставою переходу всіх прав та обов'язків до правонаступника; процедура припинення передбачає, крім іншого, вирішення кадрових питань (переведення працівників, призначення нової дирекції, органів управління), проведення аудитів та перевірок контролюючих органів, складання та затвердження порядку конвертації акцій, та подання документів на реєстрацію припинення;
- однак, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тому факту, що заявником не було надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів на підтвердження того, що АТ "Українські енергетичні машини" є правонаступником всіх прав та обов'язків АТ "Завод "Електроважмаш" та наявність відповідних записів в єдиному державному реєстрі, зокрема заявником не надано договору про приєднання у належному вигляді, затвердженого передавального акту, а також відомостей щодо правонаступництва АТ “Завод “Електроважмаш” та АТ “Укренергомашини” у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- станом на даний час АТ "Завод "Електроважмаш" перебуває "в стані припинення", проте, запис про його припинення до вказаного реєстру не внесено.
- процедура припинення шляхом приєднання акціонерного товариства до іншого акціонерного товариства, як у випадку приєднання АТ “Завод “Електроважмаш” до АТ “Українські енергетичні машини”, передбачає, серед іншого затвердження порядку конвертації акцій, емісію акцій, реєстрацію випуску акцій акціонерного товариства, до якого здійснюється приєднання, подання документів на реєстрацію припинення акціонерного товариства, що припиняється.Проте, згідноз інформацією, що є у публічному доступі, а саме на офіційному сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (https://www.nssmc.gov.ua/for-market-participants/services/open-data/) стосовно АТ “Українські енергетичні машини” (правопопередником якого є АТ “Турбоатом”), як емітента: станом на 30.09.2023 (остання наявна дата) та на усі попередні дати до 31.12.2018 номінальна вартість однієї акції становить 0,25 копійок, кількість акцій, що належить державі - 317819000 штук, частка в статутному капіталі держави 75,2241%. Щодо даних АТ “Завод “Електроважмаш” в публічному доступі, зокрема з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або з сайту стосовно приватизації Фонду державного майна України (https://privatization.gov.ua/product/privatization-dp-zavod-elektrovazmas/) вбачається, що єдиним засновником товариства є держава в особі Фонду державного майна України, якій належить 100% його статутного капіталу.Зважаючи на незмінність даних щодо кількості та частки акцій, що належить державі в статутному капіталі АТ “Українські енергетичні машини”, номінальної вартості акцій, тобто, відсутність збільшення кількості та частки акцій держави за рахунок статутного капіталу АТ “Завод “Електроважмаш”, можна зробити висновок про те, що емісія та реєстрація випуску акцій АТ “Українські енергетичні машини” у зв'язку з приєднанням АТ “Завод “Електроважмаш” не відбулася та не відбувалася. Отже дані етапи процедури приєднання не відбулися.Проте суд першої інстанції не прийняв до уваги зазначені норми Закону України “Про акціонерні товариства” та не надав оцінки даним обставинам, на які відповідач посилався у своїх запереченнях на заяву про здійснення процесуального правонаступництва.
- необґрунтовано вважати настання факту правонаступництва лише тільки у зв'язку з оформленням передавального акту у випадку приєднання акціонерного товариства до іншого акціонерного товариства та узагальнювати процедуру приєднання акціонерного товариства до іншого акціонерного товариства з процедурою приєднання один до одного юридичних осіб інших організаційно-правових форм, за умови зазначення аргументів про необхідність врахування законодавства про акціонерні товариства учасниками справи у процесуальних документах.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 01.03.2023, для розгляду справи № 922/4540/21 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя-доповідач Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (вх. № 566 Х/2-5) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.02.2024 про заміну сторони у виконавчому провадженні № 72528211 у справі № 922/4540/21 та призначено її до розгляду в судове засідання з повідомленням сторін на 04.04.2024 о 17:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104.
Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 06.03.2024 подав відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу -без змін.
Учасники справи, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, представників для участі в ньому не направили, про причини неявки суд не повідомили, що відповідно до ч.ч. 1, 3 статті 202, ч. 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України є підставою для розгляду справи за їх відсутності.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, що стосуються фактів, на які стягувач посилається в апеляційній скарзі, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, зважаючи на наступне.
На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче про вадження № 72528211 з примусового виконання наказу № 922/4540/21, виданого 05.05.2023 Господарським судом Харківської області про стягнення з Акціонерного товариства "Завод “Електроважмаш” на користь Приватного акціонерного товариства “Харківенергозбут” заборгованості з оплати вартості електричної енергії в сумі 720493,20 грн. (з яких: вартість електричної енергії - 600411,00 грн., ПДВ на вартість електричної енергії - 120082,20 грн.) на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ AT “Ощадбанк” UA373518230000026035300529792 , МФО 351823.
Як зазначено вище, предметом даного апеляційного перегляду є ухвала господарського суду першої інстанції про заміну сторони боржника вказаного виконавчого провадження з Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" на Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини", постановлена за результатами розгляду заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про здійснення відповідного процесуального правонаступництва, яка в свою чергу обґрунтована обставинами реорганізації Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" шляхом приєднання до Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини", в результаті якої до останнього в порядку універсального правонаступництва перейшли всі права та обов'язки юридичної особи, яка приєдналася.
Суд зазначає, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
"Право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19.03.1997).
Європейський суд з прав людини зазначає, що "держава є відповідальною за борги державного підприємства, не дивлячись на те, що підприємство є окремою юридичною особою. Таким чином, держава є відповідальною за невиплату заявнику сум, присуджених йому рішеннями, що винесені проти такого підприємства" (див. рішення "Михайленки та інші проти України" (Mykhaylenky and Others v. Ukraine) (№ 35091/02, 35196/02, 35201/02, 35204/02, 35945/02, 35949/02, 35953/02, 36800/02, 38296/02 та 42814/02, пп. 43- 46, 20045XII; та "Соловйов проти України" (Solovyev v. Ukraine), заява № 4878/04, пункт 20, рішення від 14.12.2006).
У рішенні у справі "Янголенко проти України" від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17 та підтримана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 34/425.
Відповідно до частини першої статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Згідно зі ст. 334 Господарського процесуального кодексу України України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Отже, нормативні приписи статті 52 ГПК України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених статтею 334 цього Кодексу.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України “Про виконавче провадження” у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Розглядаючи відповідну заяву про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступниками суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни. При цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема, договорів, інших правочинів тощо, в тому числі, на предмет їх нікчемності (аналогічна позиція викладена в ухвалі Великої палати Верховного суду від 28.11.2019 зі справи № 916/2286/16).
Відповідно до частини першої статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Припинення суб'єкта господарювання здійснюється відповідно до закону (стаття 59 Господарського кодексу України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №916/617/17 (пункт 75) зроблено висновок, що як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено в частині п'ятій статті 334 ГПК України. Дана правова позиція підтримана і у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14 та від 18.01.2022 у справі № 34/425.
Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов'язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов'язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов'язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17).
Положеннями частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд зазначає про те, що процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов'язків. Реалізація процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач тощо).
Правонаступництво - це перехід суб'єктивного права від однієї особи до іншої. Правонаступництво прав та обов'язків юридичної особи може мати місце у разі коли до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов'язок боржника. Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов'язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
При цьому за змістом наведених норм, процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов'язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань щодо можливості правонаступництва суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Так, відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Статтею 106 Цивільного кодексу України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 Цивільного кодексу України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.
Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов'язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов'язаний з моментом передання прав та обов'язків від правопопередника до правонаступника.
У разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється.
У вирішенні питань, пов'язаних з таким правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов'язків (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2020 у справі №910/4656/14).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц (провадження №61-16634сво19) дійшов висновку про те, що у статтях 104 та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов'язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при такому виді реорганізації неможливий. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №922/347/21, від 16.03.2023 у справі №922/3979/21 та від 08.06.2023 у справі №911/343/22.
Отже, при приєднанні має місце універсальне правонаступництво
У частині восьмій статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
Водночас, як зазначено вище, при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов'язків.
Отже, лише при припиненні суб'єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при таких видах реорганізації неможливий. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17.
У вище приведених правових позиціях Верховний Суд вчергове наголошує, що чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.
Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов'язків, а всієї їх сукупності. Тобто, при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов'язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов'язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.
Ураховуючи встановлені судом апеляційної інстанції у сукупності обставини справи щодо реорганізації АТ “Завод Електроважмаш” шляхом приєднання до АТ "Українські енергетичні машини", у контексті застосування статей 104, 107 ЦК України, та беручи до уваги не визначений момент переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється у зв'язку з реорганізацією, колегія суддів вважає, що такий момент сам по собі не може пов'язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи. Зазначене кореспондується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц, від 04.11.2020 у справі №922/817/18 , від 18.03.2023 у справі №922/3979/21 та від 18.08.2023 у справі 922/4650/21.
Отже, для вирішення питання щодо можливості процесуального правонаступництва суд у кожному конкретному випадку має аналізувати фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, зокрема відомості первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення, перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2020 у справі №922/817/18, від 08.02.2023 у справі №910/16900/19, від 18.03.2023 у справі №922/3979/21 та від 18.08.2023 у справі 922/4650/21.
При цьому, колегія суддів також враховує, що відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 11.07.2012 у справі №6-65цс12, а також Верховного Суду, викладеній в постановах від 20.02.2018 у справі №920/608/17, від 20.11.2018 у справі №925/1143/17, від 18.03.2021 у справі №917/462/20, виходячи з аналізу змісту норм статей 104, 105, 110 ЦК України, ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов'язків до інших осіб. Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам-правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (статті 104 - 109 ЦК України). У розумінні зазначених норм закону приєднання - це така форма реорганізації, при якій одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжує існувати й далі, але в більшому масштабі. Приєднувана ж організація припиняє свою діяльність як самостійна юридична особа. У разі приєднання на підставі передавального (а не ліквідаційного) акта орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, виключає юридичну особу, яка припинила діяльність, з державного реєстру. Юридична особа-правонаступник, до якої внаслідок приєднання перейшли майно, права та обов'язки припиненої юридичної особи, несе відповідальність за її зобов'язаннями в повному обсязі (стаття 107 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що з метою виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 №1005 "Про погодження реорганізації акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" шляхом приєднання до акціонерного товариства "Турбоатом", наказом Фонду від 01.12.2021 №2143 "Щодо АТ "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121)" затверджено Передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів від АТ "Завод "Електроважмаш" до АТ "Українські енергетичні машини", згідно з яким усі активи, зобов'язання, майно, права та обов'язки товариства, що приєднується, передаються товариству-правонаступнику, а саме, АТ "Українські енергетичні машини"в порядку та на умовах, встановлених чинним законодавством України з дати затвердження та підписання передавального акта.
При цьому колегія суддів враховує, що питання щодо універсального правонаступництва АТ Українські енергетичні машини щодо прав та обов'язків АТ "Завод "Електроважмаш" з 02.12.2021 - досліджувалося в судових рішеннях у справі №922/3979/21, № 922/4650/21. Зокрема, в постановах Верховного Суду від 18.03.2023 року у справі №922/3979/21, вді 18.08.2023 у справі № 922/4650/21 такий висновок був підтверджений, і, в силу положень частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу країни підлягає урахуванню.
Як вбачається із протоколу позачергових загальних зборів АТ "Українські енергетичні машини" (попередня назва - АТ "Турбоатом") від 01.12.2021 №31/2021, прийнято рішення, зокрема, про затвердження Передавального акта балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів від АТ "Завод "Електроважмаш" до АТ "Українські енергетичні машини".
Передавальний акт затверджено як АТ "Українські енергетичні машини", так і Фондом державного майна України.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах в порядку універсального правонаступництва, майно, усі залишки, права та обов'язки АТ "Завод "Електроважмаш" перейшли правонаступнику - АТ "Українські енергетичні машини" з моменту затвердження Передавального акта, а саме - з 01.12.2021, у зв'язку з чим суд оскаржуваною ухвалою за наявності встановлених ст.ст. 52, 334 Господарського процесуального кодексу України підстав здійснив відповідне процесуальне правонаступництво.
Щодо посилання скаржника на незастосування судом першої інстанції положень частини шостої статті 83 та статті 84 Закону України "Про акціонерні товариства" №514-VI (у редакції, що діяла на час спірних правовідносин), то колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга не містить належного обґрунтування, як саме таке незастосування (не дослідження у повному обсязі, які із зазначених етапів, визначених статтями 83, 84 Закону №514-VI щодо процедури приєднання виконані) вплинуло б на суть рішення ухваленого судом першої інстанції, оскільки суд першої інстанції у спірних правовідносинах з належною повнотою встановив обставини щодо прийняття рішення про затвердження Передавального акта балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів від АТ "Завод "Електроважмаш"до АТ "Українські енергетичні машини" за яким усі активи, зобов'язання, майно, права та обов'язки було передано, як товариству-правонаступнику саме з 01.12.2021.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. 129, 269, 271, п. 1 ч.1 статті 275, статтею 276, статтями 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.02.2024 про заміну сторони у виконавчому провадженні № 72528211 у справі № 922/4540/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 15.04.2024.
Головуючий суддя І.В. Тарасова
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.А. Пуль