вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" квітня 2024 р. Справа№ 910/15128/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
за участю секретаря судового засідання: Прокопенко О.В.
учасники справи:
від позивачів: Васюк М.М.,
від відповідача: Янушевич О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 (повний текст рішення складено 18.12.2023)
у справі №910/15128/23 (суддя Кирилюк Т.Ю.)
за позовом ОСОБА_1
та ОСОБА_2
до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ"
про визнання недійсним рішення загальних зборів,
Позивачі звернулись до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Атогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду № 6, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду № 6 від 18.02.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення загальних зборів членів Атогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду № 6 прийняте з порушенням вимог статуту та Закону України "Про кооперацію" та відсутністю кворуму, а відтак підлягає визнанню його недійсним.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/15128/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач-1 не є членом кооперативу, що має у власності гараж у 6 ряду, його право на участь в управлінні кооперативом не могло бути порушеним проведеними виборами представника від 6 ряду гаражних боксів. Також, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність у позивача-2 права представляти членів кооперативу від 6 ряду на підставі протоколу від 20.08.2021, який не оскаржено та не скасовано, оскільки обрання зборами членів кооперативу від 6 ряду іншого представника для участі у загальних зборах фактично скасовує повноваження попередньо обраної особи, з огляду на вимоги пункту 8.3 статуту відповідача.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, у якій просили визнати поважними причини пропуску строку для подачі апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/15128/23 та поновити позивачам такий строк; прийняти апеляційну скаргу позивачів до розгляду; визнати поважними причини пропуску строку для подання доказів у справі №910/15128/23 та поновити скаржникам такий строк; приєднати докази до матеріалів справи №910/15128/23; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/15128/23 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити; визнати недійсним рішення загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду №6 (02232, м. Київ, вул. Закревського, буд. 93; код ЄДРПОУ 25661903), яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду №6 від 18.02.2022; судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивачі посилаються на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції незаконне, необґрунтоване, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Так, позивачі, зокрема зазначають, що у разі не урегульованості скликання зборів членів від рядів, має бути застосована аналогія закону в частині норм, що регулюють відповідні питання скликання та проведення загальних зборів, а відтак твердження суду першої інстанції, що встановлений Законом України "Про кооперацію" 10-денний строк повідомлення є законодавчою вимогою лише для проведення загальних зборів є безпідставним та необґрунтованим. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що доводи позовної заяви та апеляційної скарги є тотожними за своїм змістом.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі №910/15128/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Шапран В.В.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15128/23. Відкласти вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/15128/23.
25.01.2024 на адресу суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/15128/23 залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині, а саме сплату судового збору у розмірі 8 052,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/15128/23 задоволено. Поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження. Зупинити дію рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/15128/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/15128/23. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/15128/23 призначено на 06.03.2024, надано учасникам справи не пізніше 10 днів з моменту вручення даної ухвали подати суду та направити іншим учасникам справи відзив на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України.
23.02.2024, через систему "Електронний суд", відповідачем подано відзив на апеляційні скарги, в якому останній просить суд апеляційні скарги позивачів залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 - без змін.
Так, у своєму відзиві відповідач, зокрема зазначає, що позивачами помилково ототожнюються поняття загальних зборів кооперативу та зборів членів кооперативу від певного ряду гаражних боксів для обрання представника для участі у цих зборах.
Також відповідач зазначав, що ОСОБА_1 , який не є власником гаража у 6 ряді, відмовлено у судовому захисті, оскільки його право на участь в управлінні кооперативом не могло бути порушене проведеними виборами представника від власників гаражних боксів 6 ряду. Так само, відхилено вимоги позовної заяви, в частині наявності у ОСОБА_2 права представляти членів кооперативу від 6 ряду на підставі протоколу від 20.08.2021, який не оскаржено та не скасовано, оскільки обрання зборами членів кооперативу від 6 ряду іншого представника для участі у загальних скасувало повноваження попередньої обраної особи. Крім того відповідач зазначав, що очікує понести протягом апеляційного розгляду цієї скарги витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно у розмірі 10 000,00 грн, відповідну заяву з детальним описом робіт (наданих послуг) про розподіл судових витрат буде подано відповідно до процесуального закону.
05.03.2024, 17.03.2024 та 27.03.2024, через систему "Електронний суд", представником позивачів подані додаткові письмові пояснення по суті спору.
Колегія суддів, розглянувши додаткові письмові пояснення, дійшла висновку про залишення їх без розгляду, з огляду на таке.
Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням установленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Як зазначалось вище, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 у справі №910/15128/23 відкрито апеляційне провадження та, зокрема, установлено строк для подання відзиву, пояснень, клопотань, заперечень протягом 10 днів з моменту отримання даної ухвали суду.
Таким чином, додаткові письмові пояснення подані представником позивачів з пропуском строку на їх подачу, установленого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 у справі №910/15128/23.
06.03.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 18.03.2024.
18.03.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 03.04.2024.
У судове засідання 03.04.2024 з'явились представники сторін.
Представники позивачів підтримали доводи, викладені в апеляційних скаргах, просили скасувати оскаржувані судові рішення суду першої інстанції.
Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційних скарг, просив суд апеляційної інстанції відмовити в їх задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/15128/23 залишити без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом установлено, АГК "Північ" зареєстрований в 1998 році. Кооператив створений з метою зберігання транспортних засобів членів Кооперативу за рахунок їх внесків.
28.05.2021 помер діючий Голова правління АГК "Північ", у зв'язку з чим 20.08.2021 проведені загальні збори членів відповідача від рядів для обрання Уповноважених членів рядів.
Відповідно до протоколів зборів членів АГК "Північ" від 20.08.2021, обрано наступних Уповноважених членів від рядів:
- від ряду №4 - ОСОБА_3 ;
- від ряду №5 - ОСОБА_4 ;
- від ряду №6 - ОСОБА_2 ;
- від ряду №7 - ОСОБА_5 ;
- від ряду №8 - ОСОБА_6 ;
- від ряду №9 - ОСОБА_7 ;
- від ряду №10 - ОСОБА_8 ;
- від ряду №11 - ОСОБА_9 ;
- від ряду №12 - ОСОБА_10 ;
- від ряду №13 - ОСОБА_11 ;
- від ряду №14 - ОСОБА_12 ;
- від ряду №15 - ОСОБА_13 ;
- від ряду №17 - ОСОБА_14 ;
- від ряду №18 - ОСОБА_15 ;
- від ряду №19 - ОСОБА_16 ;
- від ряду №20 - ОСОБА_17 ;
- від ряду №21 - ОСОБА_18 ;
- від ряду №22 - ОСОБА_19 ;
- від ряду №23 - ОСОБА_20 ;
- від ряду №27 - ОСОБА_21 ;
- від ряду №28 - ОСОБА_22 .
22.09.2021 відбулись позачергові загальні збори (уповноважених кооперативу від рядів та членів правління) АГК "Північ" з таким порядком денним:
1. Про обрання головуючого та секретера позачергових загальних зборів АГК "Північ".
2. Про обрання голови правління АГК "Північ".
3. Про затвердження нової редакції статуту АГК "Північ".
4. Про державну реєстрацію внесених змін до відомостей про АГК "Північ" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
5. Про відсторонення від займаної посади заступника голови правління АГК "Північ" ОСОБА_23 .
6. Про позбавлення повноважень члена правління АГК "Північ" ОСОБА_24 .
7. Про позбавлення повноважень усього поточного складу ревізійної комісії АГК "Північ".
8. Про обрання персонального складу ревізійної комісії АГК "Північ".
Проведення зборів супроводжувалось складанням відповідного протоколу, відповідно до якого на зборах були присутні уповноважені члени кооперативу від рядів та членів правління кооперативу - 21 особа. На зборах прийняті рішення про обрання ОСОБА_1 головою кооперативу, затверджено нову редакцію статуту Кооперативу, а також прийняті інші рішення щодо змін, відомості про які підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У подальшому проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу державним реєстратором Дібровою Ольгою Семенівною на підставі протоколу зборів АГК "Північ" від 22.09.2021 та внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:
1) від 24.09.2021 за №1000661070014000334, зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи;
2) від 28.09.2021 за №1000661070015000334, зміна інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою, зміни до установчих документів, які не пов'язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Унаслідок проведення цих реєстраційних дій змінено керівника (з ОСОБА_25 на ОСОБА_1 ), відомості про членів та кінцевих бенефіціарних власників, редакцію статуту та інформацію для здійснення зв'язку з кооперативом.
01.12.2021 до Міністерства юстиції України надійшла скарга ОСОБА_26 від 26.11.2021 на реєстраційні дії приватного нотаріуса Діброви О.С. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.09.2021 №1000661070014000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та від 28.09.2021 №1000661070015000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу".
Скарга Міністерством юстиції України прийнята до розгляду, за результатами якого останнім видано наказ від 14.02.2022 №493/5 "Про задоволення скарги". Цим наказом задоволено повністю скаргу ОСОБА_23 від 26.11.2021. Скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 24.09.2021 №1000661070014000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та від 28.09.2021 №1000661070015000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дібровою О.С. щодо АГК "Північ".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/5273/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 та постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2024, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання незаконним висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 14.01.2022, визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 14.02.2022 №493/5 та поновлення реєстраційних дій.
Після скасування вищевказаних реєстраційних дій, 22.02.2022 проведено позачергові збори уповноважених АГК "Північ" на яких вирішені наступні питання:
1) Про обрання головуючого та секретаря зборів уповноважених;
2) Про обрання складу правління;
3) Про припинення повноважень голови правління та обрання нового голови правління;
4) Про затвердження та підписання статуту в новій редакції Головою кооперативу.
На зборах були присутні уповноважені члени Кооперативу від рядів.
22.02.2022 складений протокол позачергових зборів уповноважених №1 АГК "Північ", в якому відповідні особи, в якості уповноважених членів кооперативу від рядів, своїм підписом його затвердили.
Не погоджуючись з рішенням загальних зборів АГК "Північ", яке оформлено протоколом №1 від 22.02.2022, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 звернулися до Господарського суду міста Києва з позовними заявами про визнання його недійсним (справи №910/1537/23 та №910/2899/23).
На виконання вимог ухвал Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 у справі №910/1537/23 та від 31.03.2023 у справі №910/2899/23, АГК "Північ" надало належним чином засвідчені копії протоколів загальних зборів членів Кооперативу від рядів, зокрема, і оскаржуваний в даній справі Протокол загальних зборів членів кооперативу від ряду №6 від 18.02.2022.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивачі зазначали, що загальні збори членів АГК "Північ" від ряду №6, що відбулись 18.02.2022, проведені із низкою процедурних порушень, що мали місце як під час скликання, так і під час їх проведення. Зокрема, як зазнають позивачі, їх не було повідомлено про дату, час і місце проведення зборів та порядок денний, а також рішення були ухвалені за відсутності необхідної кількості голосів членів (кворуму), чим порушено права позивачів брати участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, мати право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначав, що після смерті голови правління кооперативу ОСОБА_25 , обов'язки голови правління став виконувати заступник голови правління ОСОБА_23 . Одночасно свої повноваження продовжували виконувати раніше обрані члени правління кооперативу та уповноважені членів кооперативу від рядів, а тому у делегуванні нових членів, зокрема ОСОБА_2 від ряду №6, не було потреби. Відтак протокол загальних зборів членів АГК "Північ" ряду №6 від 20.08.2021 має невідоме походження та погоджений не упоноваженими особами, натомість ОСОБА_27 має актуальний протокол та спеціальне посвідчення. При цьому у ОСОБА_1 відсутні права чи охоронювані законом інтереси, які порушено спірним протоколом.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзиву на апеляційні скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту установлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Господарською діяльністю, у розумінні ГК України, вважається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3 ГК України).
За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.
Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.
Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 ГК України).
Кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 ГК України).
Зазначені норми кореспондуються з нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не установлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не установлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.
Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначаються Законом України "Про кооперацію".
Згідно зі статтями 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.
За приписами статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
Відповідно, члени кооперативу, незалежно від напряму його діяльності, є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18 та від 17.12.2019 у справі №904/4887/18.
Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство (стаття 10 Закону України "Про кооперацію").
Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу (стаття 11 Закону України "Про кооперацію").
Відповідно до статті 8 Закону України "Про кооперацію" статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.
Так, статутом АГК "Північ" (редакція від 01.11.2021) визначено, що відповідач є організацією громадян, які добровільно об'єднались для задоволення своїх потреб в гаражних боксах для зберігання та обслуговування транспортних засобів (пункт 1.4).
Пунктом 5.1 статуту відповідача установлено, що члени кооперативу мають право приймати участь в його управлінні, у тому числі обирати та бути обраними в органи управління.
Розділом 8 статуту відповідача урегульовано, що вищим органом управління є загальні збори, які можуть проводитись як шляхом прямої участі усіх членів кооперативу так і участі уповноважених від гаражних рядів представників.
Пунктом 8.3 статуту урегульовано спосіб обрання представників від власників кожного ряду гаражних боксів для участі у загальних зборах.
Отже, обрання свого представника членами кооперативу від певного ряду гаражних боксів для участі у загальних зборах є визначеною статутом формою реалізації корпоративного права, що спростовує твердження відповідача про внутрішньо-організаційний характер цих відносин.
У даному випадку предметом судового дослідження є установлення факту наявності порушеного корпоративного права кожного з позивачів при проведенні зборів членів кооперативу (відповідача) від 18.02.2022, що мають гаражні бокси четвертого ряду.
За процесуально-правовими приписами частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У зв'язку з наведеним, місцевим господарським судом не прийнято до уваги при ухваленні рішення у справі надані позивачем письмові протоколи зборів, заяви, документи, які підтверджують права власності, тощо членів кооперативу, які не мають відношення до гаражних боксів четвертого ряду.
Судом першої інстанції установлено, що відповідно до наявної у матеріалах справи копії протоколу загальних зборів від ряду №6, датованого 18.02.2022, у їх проведенні прийняло участь 34 членів кооперативу з числа власників гаражних боксів шостого ряду (загальна кількість боксів у ряду - 64). З питання обрання уповноваженого від ряду №6 проголосували за ОСОБА_27 33 учасників зборів.
Додаток до протоколу містить особисті підписи учасників зборів від шостого ряду у кількості 35. Голоси члена кооперативу, що має у власності два гаражних бокси №636 та 637 у протоколі враховано як один голос члена кооперативу, що відповідає вимогам Статуту.
Відповідно, суду доведено що ряд №6 має 64 гаражних бокси, якими володіють 63 члени кооперативу.
Також, місцевим господарським судом установлено, що протоколом від 18.02.2022 зборів членів кооперативу, що володіють гаражними боксами 6 ряду, вірно відображено загальну кількість осіб, що прийняли участь у прийнятті рішення.
У даному випадку, за обрання уповноваженого від шостого ряду проголосували 35 з 65 членів кооперативу, що складає 52,3% загальної кількості голосів.
Ураховуючи наведене, судом першої інстанції відхилено твердження позивачів про відсутність кворуму та неправомочність прийнятого рішення з делегування повноважень для участі у загальних зборах кооперативу.
Судом також відхилено і доводи позивачів в частині неналежного їх повідомлення про порядок денний, час та місце проведення загальних зборів кооперативу, оскільки предметом даного судового дослідження не є установлення дотримання вимог щодо скликання загальних зборів кооперативу.
Крім того, місцевий господарський суд вірно зазначив, що статутом відповідача не установлюються вимоги щодо скликання та проведення таких зборів. Статутом відповідача установлено лише вимогу щодо документального оформлення відповідного рішення про обрання представника для участі у загальних зборах кооперативу.
Відповідно, суд першої інстанції дійшов висновку, що повідомлення може бути здійснено фактично у любій зручній формі, у тому числі з застосуванням телефонного зв'язку, спільних груп у телекомунікаційних службах для обміну текстовими повідомленнями, розміщенням оголошень тощо.
Також, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача, що позивачами помилково ототожнюються поняття загальних зборів кооперативу та зборів членів кооперативу від певного ряду гаражних боксів для обрання представника для участі у цих зборах. Встановлений статтею 15 Закону України "Про кооперацію" 10 денний строк повідомлення є законодавчою вимогою до проведення саме загальних зборів і не розповсюджується на порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених, який за приписами статті 15 Закону України "Про кооперацію" визначається статутом кооперативу.
Окремо місцевий господарський суд зазначив, що ОСОБА_1 , відповідно до доданої до позовної заяви довідки від 20.11.2018 є власником гаражного боксу №12 ряд 28, у зв'язку з чим своє право на участь в управлінні кооперативом шляхом обрання представника від ряду позивач-1 мав реалізовувати виключно у межах процедури виборів від 28 ряду, яка не є предметом даного судового дослідження.
Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що оскільки позивач-1 не є членом кооперативу, що має у власності гараж у 6 ряду, його право на участь в управлінні кооперативом не могло бути порушеним проведеними виборами представника від 6 ряду гаражних боксів.
Доводи позовної заяви в частині наявності певного правового інтересу позивача-1 щодо посади керівника кооперативу правомірно відхилено місцевим господарським судом, оскільки ці доводи не можуть отримати судову оцінку у межах даного судового розгляду спору. Відсутність порушеного права позивача-1 унеможливлює його примусовий судовий захист.
Також, судом першої інстанції відхилено доводи позовної заяви в частині наявності у позивача-2 права представляти членів кооперативу від 6 ряду на підставі протоколу від 20.08.2021, який не оскаржено та не скасовано, оскільки обрання зборами членів кооперативу від 6 ряду іншого представника для участі у загальних зборах фактично скасовує повноваження попередньо обраної особи з огляду на вимоги пункту 8.3 статуту відповідача (один ряд - один голос).
З огляду на наведене, Господарський суд міста Києва дійшов вірного по суті висновку про відмову у задоволенні позову.
Разом із тим, колегія вважає, що мотивувальна частин рішення суду першої інстанції підлягає зміні з огляду на таке.
Як зазначалось вище, наказом Міністерства юстиції України від 14.02.2022 №493/5 задоволено скаргу ОСОБА_23 та скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 24.09.2021 №1000661070014000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та від 28.09.2021 №1000661070015000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дібровою О.С. щодо АГК "Північ".
Законність висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України та наказу Міністерства юстиції України №493/5 від 14.02.2022 перевірялася Господарським судом міста Києва в межах справи №910/5273/22.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/5273/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 та постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2024, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання незаконним висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 14.01.2022, визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 14.02.2022 №493/5 та поновлення реєстраційних дій відмовлено.
Після скасування наказом Міністерства юстиції України від 14.02.2022 №493/5 реєстраційних дій у АГК "Північ", згідно з діючим на той час статутом, в редакції 01.11.2021, проведено позачергові збори уповноважених Кооперативу, на яких обрано Голову Правління, склад Правління, та затверджено статут в новій редакції.
Відповідно до пункту 8.5 статуту, в новій редакції 01.11.2021, до компетенції Загальних зборів членів Кооперативу належить, зокрема, затвердження Статуту Кооперативу, внесення до нього змін та доповнень; обрання Голови Правління Кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю Кооперативу, інших органів Кооперативу; прийняття рішення про реорганізацію або ліквідацію Кооперативу.
Разом із тим, згідно з пунктом 8.3 Статуту члени Кооперативу від ряду мають право делегувати обраного уповноваженого члена від свого ряду до зборів уповноважених кооперативу від рядів та членів правління з наданням йому права вирішувати питання, що відносяться до компетенції загальних зборів Кооперативу.
Після скасування наказом Міністерства юстиції України №493/5 від 14.02.2022 реєстраційних дій щодо призначення Головою Правління АГК "Північ" ОСОБА_1 , уповноважені члени Кооперативу від рядів провели 22.02.2022 позачергові збори уповноважених членів АГК "Північ", на яких обрали Голову Правління, склад Правління, та затвердили Статут в новій редакції, що було оформлено відповідним Протоколом.
На підставі рішення уповноважених членів АГК "Північ" від рядів приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковеєвою О.В. проведено реєстраційну дію від 23.02.2022 №1000661070021000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" щодо АГК "Північ".
Законність вказаної реєстраційної дії перевірялась в межах розгляду скарги ОСОБА_28 від 07.09.2022, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.10.2022 за №СК-2684-22, за наслідками розгляду якої, на підставі висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 07.11.2022, наказом Міністерства юстиції України від 17.01.2023 №241/7 відмовлено у задоволенні скарги, а реєстраційну дію, проведену приватним нотаріусом Маковеєвою О.В., визнано такою, що відповідає законодавству у сфері державної реєстрації.
Так, господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід ураховувати приписи статті 1 ПІК України та з'ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.
Станом на дату делегування уповноваженого ОСОБА_27 від ряду №6 та проведення позачергових зборів уповноважених АГК "Північ" 22.02.2022 ОСОБА_1 вже не мав повноважень Голови Правління АГК "Північ", оскільки наказом Міністерства юстиції України №493/5 від 14.02.2022 реєстраційні дії щодо обрання його Головою Правління скасовані.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з моменту скасування 14.02.2022 реєстраційних дій, керівником АГК "Північ" зазначається ОСОБА_25 .
Протокол позачергових зборів уповноважених від 22.09.2021, згідно з яким ОСОБА_1 обрано Головою Правління АГК "Північ", є нікчемним та не породжує жодних юридичних наслідків, оскільки обрання Голови Правління на той момент, згідно зі статутом, в редакції 2012 року, віднесено виключено до компетенції загальних зборів АГК "Північ".
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (стаття 16 ЦК України).
Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним рішення про делегування уповноваженого ОСОБА_27 від ряду №64 не може призвести до поновлення будь-яких прав позивачів, оскільки наказом Міністерства юстиції України від 14.02.2022 №493/5 реєстраційні дії щодо АГК "Північ" скасовані.
Отже, визнання недійсним рішення загальних зборів членів АГК "Північ" від ряду №6, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду №6 від 18.02.2022, не є ефективним способом захисту позивачів у даній справі, оскільки визнання його недійсним не відновить порушених прав позивачів.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що мотивувальна частина рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у справі №910/15128/23 підлягає зміні.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Статтею 13 ГПК України установлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, відповідно до статті 277 ГПК України, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/15128/23 слід залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/15128/23 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а в решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/15128/23, витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на позивачів.
На строк виготовлення повного тексту постанови вплинуло перебування колегії суддів на підготовці для підтримання кваліфікації у Національній школі суддів України з 08.04.2024 по 12.04.2024.
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/15128/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/15128/23 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/15128/23 покласти на скаржників.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 15.04.2024.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран