Постанова від 03.04.2024 по справі 17-14-01/1494

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2024 р. Справа№ 17-14-01/1494(925/1031/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Остапенка О.М.

Полякова Б.М.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

від ПАТ «Черкасиобленерго»: Чорний К.О. - за довіреністю № 9469/09-02-01/2023 від 05.12.2023 (в режимі відеоконференції);

від ПрАТ «Азот»: Леонічева Д.В. - за довіреністю № 500-08/4 від 03.01.2024 (в режимі відеоконференції).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Азот» на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 у справі № 17-14-01/1494(925/1031/23) (суддя Дорошенко М.В., повний текст рішення складено та підписано - 12.01.2024)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

до Приватного акціонерного товариства «Азот»

про стягнення 16 323 158,42 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

31.07.2023 Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» (надалі також ПАТ «Черкасиобленерго»/позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Азот» (надалі також ПрАТ «Азот»/відповідач/скаржник) про стягнення 16 323 158,42 грн заборгованості, в тому числі: 12 913 323,28 грн боргу за надані послуги з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, 29 858,59 грн пені, 2 642 556,67 грн інфляційних втрат і 737 419,88 грн три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням ПрАТ «Азот» грошових зобов'язань перед позивачем з оплати наданих відповідачу у період з жовтня 2019 року по червень 2023 року послуг з компенсації перетікань реактивної електроенергії за укладеними між сторонами публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії і додатком до нього № 11 - договором про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 у справі № 17-14-01/1494 (925/1031/23) (суддя Дорошенко М.В., повний текст складено рішення складено та підписано - 12.01.2024) позов задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Азот» на користь Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» - 12 913 323,28 грн боргу за надання послуг із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії, 29 707,75 грн пені, 2 642 556,67 грн інфляційних втрат, 737 419,88 грн три проценти річних; в решті позовних вимог відмовлено.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст.ст. 20, 174, 193, 203, 216, 230, 232 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), ст.ст. 11, 525, 526, 530, 549, 601, 610 - 612, 625, 629 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та мотивоване тим, що відповідач не оплатив одержані від позивача у розрахункові періоди з жовтня 2019 року по червень 2023 року послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії на загальну суму 12 913 323,28 грн, порушивши при цьому встановлений публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, до якого відповідач приєднався 01.01.2019, та додатками до нього строк їх оплати - протягом 5 робочих днів з дні отримання рахунка.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погодившись з вищевказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Азот» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 у справі № 17-14-01/1494 (925/1031/23) та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У апеляційній скарзі скаржник зазначає, що оскаржуване рішення суду ухвалене в межах справи № 17-14-01/1494 про банкрутство ПАТ «Черкасиобленерго» неповноважним складом суду, оскільки у зв'язку із закриттям провадження у справі про банкрутство, справа № 17-14-01/1494 (925/1031/23) підлягала призначенню та окремому розгляду поза межами справи про банкрутство.

На переконання ПрАТ «Азот», є неможливим та неправомірним стягувати з останнього кошти за послуги з перетікання реактивної електричної енергії, допоки у відповідача фактично існує переплата за ці ж самі послуги, яка неправомірно утримується позивачем на своїх рахунках і останній продовжує користуватися цими коштами відповідача.

Крім того, як зазначає скаржник, позивач не дотримався встановленого процесуальним законодавством строку подання доказів в суді першої інстанції, що свідчить про незаконність долучення до матеріалів справи та надання оцінки таким доказам.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

12.03.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким позивач просить суд, залишити рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 у справі № 17-14-01/1494(925/1031/23) без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Азот» - без задоволення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Азот» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 у справі № 17-14-01/1494 (925/1031/23) витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 17-14-01/1494 (925/1031/23) за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до Приватного акціонерного товариства «Азот» про стягнення 16 323 158,42 грн; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Азот» на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 у справі № 17-14-01/1494 (925/1031/23) до надходження матеріалів справи.

20.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 17-14-01/1494 (925/1031/23).

Слід зазначити, що суддя Отрюх Б.В. перебував у відпустці з 16.02.2024 по 23.02.2024 (включно).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2024 у справі № 17-14-01/1494 (925/1031/23), поміж іншого, відкрито апеляційне провадження у справі № 17-14-01/1494 (925/1031/23) за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Азот» на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 у справі № 17-14-01/1494 (925/1031/23); розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Азот» на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 у справі № 17-14-01/1494 (925/1031/23) призначено на 03.04.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 17-14-01/1494 (925/1031/23), поміж іншого, задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 17-14-01/1494 (925/1031/23), зокрема, задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства «Азот» про призначення судового засідання в режимі відеоконференції.

Явка представників учасників справи

03.04.2024 у судове засідання з'явилися представники Приватного акціонерного товариства «Азот» (в режимі відеоконференції) та Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (в режимі відеоконференції).

Позиції учасників справи

У судовому засіданні 03.04.2024 представник Приватного акціонерного товариства «Азот» підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 у справі № 17-14-01/1494 (925/1031/23) скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» у судовому засіданні 03.04.2024 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представників Приватного акціонерного товариства «Азот» та Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Азот» не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.08.2020 у справі № 925/1214/18 (за позовом ПАТ «Азот» до ПАТ «Черкасиобленерго» про стягнення 104 149 157,88 грн) позов задоволено частково; стягнуто з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ПАТ «Азот» 62 338 334,09 грн надмірно сплачених грошових коштів, 22 161 711,58 грн інфляційних втрат, 5 166 433,48 грн три проценти річних та 616 700,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Так, вищевказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили і наразі є чинним, було встановлені, зокрема, наступні обставини:

- 24.05.2005 ПАТ «Азот» як споживач та ПАТ «Черкасиобленерго» як постачальник уклали Договір про постачання електричної енергії № 524-213, згідно з умовами якого постачальник зобов'язався постачати споживачу електричну енергію, а споживач зобов'язався сплачувати постачальнику електричної енергії її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору, в тому числі із оплати послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії;

- ПАТ «Азот» надміру сплатило ПАТ «Черкасиобленерго» 62 338 334,09 грн плати за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, яку ПАТ «Черкасиобленерго» зобов'язане було повернути ПАТ «Азот», але не зробило цього.

Саме суму надмірно сплачених коштів за Договором про постачання електричної енергії № 524-213 у розмірі 62 338 334,09 грн і нараховані на неї інфляційні втрати в сумі 22 161 711,58 грн та три проценти річних в сумі 5 166 433,48 грн Господарський суд Черкаської області своїм рішенням від 04.08.2020 у справі № 925/1214/18 й стягнув з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ПАТ «Азот».

В подальшому Публічне акціонерне товариство (ПАТ) «Азот» було перейменоване у Приватне акціонерне товариство (ПрАТ) «Азот», що підтверджується відомостями із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.04.2023 у справі № 17-14-01/1494 (925/41/23) (за позовом ПрАТ «Азот» до ПАТ «Черкасиобленерго» про стягнення 39 504 953,66 грн) позов задоволено повністю; стягнуто з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ПрАТ «Азот» 31 952 621,79 грн інфляційних втрат, 7 552 331,87 грн три проценти річних та 592 574,30 грн судового збору.

Зазначеним вище рішенням суду, яке набрало законної сили і наразі є чинним, було встановлено факт невиконання ПАТ «Черкасиобленерго» рішення Господарського суду Черкаської області від 04.08.2020 у справі № 925/1214/18 в частині повернення ПрАТ «Азот» присудженої вказаним рішенням суду суми надмірно сплачених коштів за Договором про постачання електричної енергії № 524-213 у розмірі 62 338 334,09 грн, на яку ПрАТ «Азот» нарахувало ПАТ «Черкасиобленерго» 31 952 621,79 грн інфляційних втрат за період прострочення з грудня 2018 року по жовтень 2022 року та 7 552 331,87 грн три проценти річних за період прострочення з 22.11.2018 по 05.12.2022.

Саме ці суми інфляційні втрати та трьох процентів річних Господарський суд Черкаської області своїм рішенням від 11.04.2023 у справі № 17-14-01/1494 (925/41/23) й стягнув з ПАТ «Черкасиобленерго» на користь ПрАТ «Азот».

В силу ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, встановлені рішеннями Господарського суду Черкаської області від 04.08.2020 у справі № 925/1214/18 та від 11.04.2023 у справі № 17-14-01/1494 (925/41/23) обставини не підлягають доказуванню при розгляді справи № 17-14-01/1494 (925/1031/23), у якій беруть участь ті самі особи, що й у справах № 925/1214/18 і № 17-14-01/1494 (925/41/23).

Слід зазначити що наразі рішення Господарського суду Черкаської області від 04.08.2020 у справі № 925/1214/18 залишається невиконаним.

11.06.2017 набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VІІІ, відповідно до якого з 01.01.2019 ПАТ «Черкасиобленерго» здійснює розподіл електричної енергії в межах закріпленої за ним території Черкаської області, виконує функції, має права і обов'язки оператора системи розподілу на підставі отриманої ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП), від 16.11.2018 № 1447.

НКРЕКП своєю постановою від 14.03.2018 № 312 затвердила Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі -ПРРЕЕ).

Згідно з п. 2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» в редакції, чинній станом на 01.01.2019, укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Станом на 01.01.2019 на веб-сайті ПАТ «Черкасиобленерго» в мережі Інтернет http://cherkasyoblenergo.com/ (розділ «Договірні відносини») було розміщено публічний договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з додатками в першій його редакції.

Разом з тим, ПАТ «Азот» не підписало заяву - приєднання до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на вебсайті ПАТ «Черкасиобленерго» в мережі Інтернет http://cherkasyoblenergo.com/ (розділ «Договірні відносини»).

За змістом п. 2.1.6 ПРРЕЕ (в редакції, чинній станом на 01.01.2019) у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу та має подати оператору системи розподілу письмову заяву про припинення розподілу електричної енергії на його об'єкт. Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

ПАТ «Азот» письмову заяву про припинення з 01.01.2019 розподілу електричної енергії на його об'єкти ПАТ «Черкасиобленерго» не подало і після 01.01.2019 продовжило використовувати електричну енергію із електричних мереж ПАТ «Черкасиобленерго», що підтверджується підписаними обома сторонами і поданими з позовом актами про фактичне надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії.

Отже, ПАТ «Азот» з 01.01.2019 в силу вимог пункт 2.1.6 ПРРЕЕ та вчинених ним дій щодо використання (споживання) електричної енергії з електричних мереж ПАТ «Черкасиобленерго» приєднався до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, розміщеного на вебсайті ПАТ «Черкасиобленерго» в мережі Інтернет http://cherkasyoblenergo.com/ (розділ «Договірні відносини»), на умовах Договору про постачання електричної енергії № 524-213.

В силу п.п. 2.1, 2.3 публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, до якого 01.01.2019 приєднався ПАТ «Азот», оператор системи розподілу надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №310, за об'єктом (об'єктами), технічні параметри якого фіксуються в «Паспорті точки (точок) розподілу електричної енергії об'єкта (об'єктів) споживача», який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи розподілу. Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього договору та/або інші послуги оператора системи розподілу у відповідності з додатком 4 «Порядок розрахунків» до цього договору.

Відповідно до п. 8.5 публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, до якого 01.01.2019 приєднався ПАТ «Азот», передбачено, що за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених додатком 4 «Порядок розрахунків» до цього договору, у разі якщо главою 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу здійснює споживач безпосередньо оператору системи розподілу, споживач сплачує оператору системи розподілу пеню у розмірі 0,5% (але не більше подвійн6ої облікової ставки Національного Банку України) за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Згідно з п.п. 1, 2 додатку № 4 «Порядок розрахунків» споживач здійснює оператору системи оплату послуг з розподілу електричної енергії за розрахунковий період. Розрахунковим періодом є календарний місяць (з першого по останнє число кожного місяця включно).

У п. 6 додатку № 4 «Порядок розрахунків» передбачено, що для проведення остаточного розрахунку за розрахунковий період оператор системи визначає фактичний обсяг і суму послуги з розподілу електричної енергії та надає споживачу рахунок та акт про фактичне надання послуг даних послуг згідно з додатком 13 до цього договору за розрахунковий період. Якщо споживач не надає оператору системи розподілу оскарження з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта про фактичне надання послуг з розподілу електричної енергії, то вважається, що цей акт прийнято без зауважень та рахунок підлягає повній оплаті.

Пунктом 7 додатку № 4 «Порядок розрахунків» визначено, що споживач протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання рахунку, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду, здійснює повну оплату за фактично надану послугу з розподілу електричної енергії.

Оплата послуг з розподілу електроенергії здійснюється споживачем на підставі рахунку, самостійно отриманого у оператора системи розподілу. Споживач може здійснювати оплату самостійно (тобто без рахунку), виходячи з обсягів електроенергії, яка розподілена або прогнозується до розподілу споживачу. Споживач повинен оплатити повну суму згідно виставленого рахунку оператором системи розподілу не пізніше зазначеної в ньому кінцевої дати (п. 8 додатку № 4 «Порядок розрахунків»).

За змістом п. 10 додатку №4 «Порядок розрахунків» до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, до якого 01.01.2019 приєднався ПАТ «Азот», вказано, що споживачі, електроустановки яких приєднані до мереж, що належать оператору системи, проводять оплату плати за перетікання реактивної електричної енергії відповідно до умов договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, який є додатком 11 до цього договору.

В силу п. 1.1 додатку № 11 «Договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії» до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, до якого 01.01.2019 приєднався ПАТ «Азот», визначено, що оператор системи розподілу надає споживачу послуги із компенсації перетікань реактивної електричної енергії, а споживач здійснює оплату за надані на межі балансової належності електромереж послуги згідно з умовами цього Договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

У відповідності до п. 2.2 Договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії споживач зобов'язується, зокрема, здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток до цього Договору) та додатком 4 «Порядок розрахунків» до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, до якого 01.01.2019 приєднався ПАТ «Азот».

Згідно з п.п. 4.3 та 4.4 Договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць (з першого по останнє число кожного місяця включно). Розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж здійснюється відповідно до Методики обчислення плати та оформлюється згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток до цього договору).

За внесення платежів, передбачених Договором, з порушенням термінів, визначених додатком №4 «Порядок розрахунків» до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, у разі якщо главою 5 цього Договору передбачено, що оплату за послуги з розподілу здійснює споживач безпосередньо оператору системи розподілу, споживач сплачує оператору системи розподілу пеню у розмірі 0,5% (але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України) за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати (п. 5.3 Договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії).

Відповідно до п. 4 додатку «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» до Договору про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії споживач зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дні отримання рахунка здійснити оплату за перетікання реактивної електричної енергії. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок оператора системи розподілу.

У розрахункові періоди з жовтня 2019 року по червень 2023 року позивач надав відповідачу, а останній прийняв послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії на загальну суму 12 913 323,28 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами і скріпленими їх печатками актами про фактичне надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за кожний розрахунковий період з жовтня 2019 року по червень 2023 року.

Так, на оплату всіх наданих, у розрахункові періоди з жовтня 2019 року по червень 2023 року, послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії позивач оформив і надіслав відповідачу разом із супровідними листами відповідні рахунки, які додані позивачем до позову. Факти надіслання відповідачу вказаних рахунків і дати їх одержання останнім підтверджуються поданими позивачем з позовом накладними кур'єрської служби доставки «Dimex» та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень ПАТ «Укрпошта».

Однак, ПрАТ «Азот» одержані від позивача у розрахункові періоди з жовтня 2019 року по червень 2023 року послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії на загальну суму 12 913 323,28 грн не оплатило, порушивши при цьому встановлений публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, до якого відповідач приєднався 01.01.2019, та додатками до нього строк їх оплати - протягом 5 робочих днів з дні отримання рахунка.

У зв'язку з порушенням строку оплати наданих в розрахункові періоди з жовтня 2019 року по червень 2023 року послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії ПАТ «Черкасиобленерго» нарахувало відповідачу до сплати 29 858,59 грн передбаченої публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та додатками до нього пені, а також передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати у розмірі 2 642 556,67 грн та три проценти річних в сумі 737 419,88 грн за період прострочення з 13.11.2019 по 28.08.2023.

Водночас, попри встановлений публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та додатками до нього розмір пені - 0,5% від суми боргу за кожний день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати, позивач для нарахування стягуваної суми пені застосував значно менший її розмір - 0,00136986% у звичайний рік (0,5%:365 днів) та 0,00136612% у високосний рік (0,5%:366 днів) від суми боргу за кожний день прострочення платежу, що є правом позивача.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Договором не передбачений більший від встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України строк для нарахування штрафних санкцій.

Разом з тим, позивач нарахував за прострочення оплати наданих у розрахункові періоди з жовтня 2019 року по червень 2023 року послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії пеню за більший від встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячного строку на один день за кожний розрахунковий період, внаслідок чого завищив стягувану суму пені, на яку він має право, на 150,84 грн.

При цьому, стягувані суми інфляційних втрат та трьох процентів річних позивач нарахував відповідно до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та додатків до нього, фактичним обставина виконання/невиконання цього договору сторонами та вимогам чинного законодавства, тобто нарахував правильно.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Приписами ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту (ст.ст. 525, 526 ЦК України).

Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визначає грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Нормами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання.

За змістом ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 20 ГК України право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом.

Так, з публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та додатків до нього як з господарського договору у його сторін виникли господарські зобов'язання: у позивача з надання відповідачу послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, у відповідача - з прийняття і оплати цих послуг.

Слід зазначити, що позивач протягом періоду з жовтня 2019 року по червень 2023 року належним чином виконував свої зобов'язання за публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та додатками до нього.

Натомість, відповідач свої зобов'язання за вказаним договором щодо оплати прийнятих ним у вказаний період послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії в установлений договором строк не виконав, припустившись прострочення в їх оплаті, чим порушив права позивача на своєчасне одержання в повному обсязі плати за надані послуги.

За таких обставин, ПАТ «Черкасиобленерго», в порядку захисту свого порушеного права, вправі вимагати присудження до виконання відповідачем обов'язку в натурі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача боргу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 12 913 323,28 грн, пені в сумі 29 707,75 грн, інфляційних втрат у розмірі 2 642 556,67 грн та трьох процентів річних в сумі 737 419,88 грн.

При цьому, норми ст. 601 ЦК України, ст. 203 ГК України передбачають можливість припинення зобов'язання в тому числі і його частини зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог строк виконання яких встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (витребування). Зарахування зустрічних вимог здійснюється за заявою однієї із сторін.

Однак, матеріали даної справи не містять доказів здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог, які розглядалися Господарським судом Черкаської області у справі № 925/1214/18 і які розглядаються у даній справі.

Враховуючи вищевикладені обставини, місцевий господарський суд належним чином дослідивши матеріали справи, дотримуючись норм процесуального та матеріального права, дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача боргу за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 12 913 323,28 грн, пені в сумі 29 707,75 грн, інфляційних втрат у розмірі 2 642 556,67 грн та трьох процентів річних в сумі 737 419,88 грн.

Щодо доводів наведених скаржником у апеляційній скарзі, необхідно зазначити наступне.

Як встановлено судом, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 порушено провадження у справі № 01/1494 про банкрутство ВАТ «Черкасиобленерго» (в подальшому змінило назву на ПАТ «Черкасиобленерго»).

На момент звернення позивача з даним позовом справа № 01/1494 про банкрутство ПАТ «Черкасиобленерго», якій в подальшому був присвоєний №17-14-01/1494, перебувала у провадженні судді Господарського суду Черкаської області Дорошенка М.В. у процедурі розпорядження майном.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.07.2023 позовній заяві ПАТ «Черкасиобленерго» присвоєно судовий номер справи № 17-14-01/1494 (925/1031/23) та передано її на розгляд судді Дорошенко М.В.

Отже, як було зазначено судом в ухвалі від 21.08.2023, така справа підлягала розгляду Господарським судом Черкаської області в межах справи № 17-14-01/1494 про банкрутство ПАТ «Черкасиобленерго» за правилами загального позовного провадження.

Водночас, в подальшому, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.10.2023 було закрито провадження у справі № 17-14-01/1494 про банкрутство ПАТ «Черкасиобленерго».

З цього приводу, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду звертає увагу відповідача, що припинення/закриття провадження у справі про банкрутство не припиняє прав та обов'язків учасників справи, які виникли в цих процедурах, та не призведе до унеможливлення вжиття ними заходів з метою судового захисту порушеного права особи, оскільки такий захист не обмежується лише розглядом справи про банкрутство та спорів, стороною в яких є боржник, в межах справи про банкрутство. Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства. У разі закриття/припинення провадження в справі про банкрутство, розгляд спорів, стороною в яких є боржник, у межах справи про банкрутство завершується їх розглядом по суті суддею, якому були передані такі справи автоматизованою системою документообігу суду, з ухваленням відповідного судового рішення, що узгоджується з принципом «незмінності складу суду», задля недопущення створення для сторін перешкод у реалізації права на судовий захист і загрози сутності гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права сторін на доступ до суду та ефективний засіб захисту упродовж розумного строку.

Вказані висновки відповідають положенням ч. 2 ст. 31 ГПК України, згідно якої справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Аналогічний висновок викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 5017/2833/2012 та в подальшому знайшов своє відображення у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № Б24/055-12, від 30.06.2022 у справі № 911/3616/21 (911/184/22), від 17.11.2022 у справі №916/2372/20 (509/1385/19), від 26.09.2023 у справі № 908/2609/17 (908/1359/22), від 10.10.2023 у справі № 908/2609/17.

За вказаних обставин, оскільки провадження у даній справі було розпочато до закриття провадження у справі про банкрутство, то розгляд справи по суті з прийняттям відповідного рішення правомірно завершено суддею, якому таку справу було передано автоматизованою системою документообігу суду, а відтак оскаржуване судове рішення у справі № 17-14-01/1494 (925/1031/23), постановлено повноважним складом суду.

Інші твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 у справі № 17-14-01/1494(925/1031/23) та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Приписами статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Азот» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 у справі № 17-14-01/1494(925/1031/23) підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання даної апеляційної скарги, у відповідності до статті 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 267-271, 273, 275, 276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Азот» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 09.01.2024 у справі № 17-14-01/1494(925/1031/23) залишити без змін.

3. Справу № 17-14-01/1494(925/1031/23) повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано - 15.04.2024 (у зв'язку з перебуванням суддів Отрюха Б.В., Остапенка О.М. та Полякова Б.М. на підготовці для підтримання кваліфікації у НШСУ).

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді О.М. Остапенко

Б.М. Поляков