вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" березня 2024 р. Справа№ 920/651/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Буравльова С.І.
Алданової С.О.
за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Рак О.В.
від відповідача: Лазаренко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства «ТЕПЛОГАРАНТ»
на ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.01.2024, повний текст якої складено та підписано 24.01.2024
у справі № 920/651/23 (суддя Заєць С.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
до Комунального підприємства «ТЕПЛОГАРАНТ»
про стягнення 51 994 040,11 грн
Короткий зміст позовних вимог
19.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Комунального підприємства «ТЕПЛОГАРАНТ» про стягнення 51 994 040, 11 грн.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 31.10.2023 у справі № 920/651/23 позов задоволено повністю. Закрито провадження у справі № 920/651/23 в частині стягнення 2 361 354 грн 95 коп боргу. Стягнуто з Комунального підприємства "ТЕПЛОГАРАНТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 49 632 685 грн 20 коп боргу та 744 490 грн 28 коп судового збору.
05.12.2023 на виконання рішення було видано наказ у справі №920/651/23.
14.12.2023 Комунальне підприємство "ТЕПЛОГАРАНТ" звернулось до Господарського суду Сумської області із клопотанням про відстрочку виконання рішення, відповідно до змісту якого заявник просив суд відстрочити виконання рішення суду до 31.10.2024 включно.
Заперечення позивача
Заперечення позивача мотивовані тим, що фактично відповідач вже відстрочив свій обов'язок щодо оплати отриманого газу майже на 19 місяців, а тому, надання відстрочки ще на 10 місяців призведе до порушення прав позивача на отримання своїх коштів у розумний строк та є винятково способом затягування виконання рішення суду.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду, що оскаржується
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.01.2024 у задоволенні клопотання Комунального підприємства "ТЕПЛОГАРАНТ" про відстрочку виконання судового рішення від 31.10.2023 - відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що заявник є комунальним підприємством, яке, як самостійний суб'єкт господарювання, на власний ризик здійснює господарську діяльність, результатом провадження якої можлива збитковість, а тому посилання заявника на його скрутне фінансово-економічне становище не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення виконання судового рішення. Крім того, суд зазначив, що відповідач не надав доказів на вчинення тих чи інших дій на виконання рішення суду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з цією ухвалою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та задовольнити заяву в повному обсязі.
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки істотним обставинам, на які посилався відповідач, які ускладнюють виконання рішення суду, а висновок суду про те, що відповідач не надав доказів на вчинення тих чи інших дій на виконання рішення суду суперечить наявним у справі матеріалам (довідка про розрахунки та виписки по рахункам).
Зокрема, апелянт зазначив, що суд не врахував наступні обставини справи:
- збитковий фінансовий стан підприємства;
- наявне зобов'язання з реструктуризації заборгованості перед АТ «НАК «Нафтогаз України»;
- наявність узгодженого територіальною комісією з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах обсягу такої різниці, що підлягає відшкодуванню КП «Теплогарант» з державного бюджету в загальній сумі 55 496 627,00 грн.
Апелянт також зазначив, що за період з 31.10.2023 і станом на 21.11.2023, тобто після винесення рішення у цій справі, заборгованість КП «Теплогарант» перед АТ «НАК «Нафтогаз Трейдинг» у зв'язку зі здійсненими оплатами зменшилась ще на 2 750 258,74 грн та складає 46 612 426,42 грн (додано до заяви довідку про розрахунки та виписки по рахункам).
Доводи та заперечення позивача
У своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить у задоволення апеляційної скарги відмовити.
Відзив мотивований тим, що:
- відповідач не надав до суду доказів наявності або відсутності у нього майна, за рахунок якого можливе погашення заборгованості;
- відповідач на момент укладення договору і по сьогоднішній день здійснює активну господарську діяльність, зокрема із відкритих джерел, за словами позивача, вбачається, що у відповідача збільшилась вартість активів та статутний капітал, а також відповідач є учасником більше тисячі тендерів та здійснює інші види діяльності;
- обставини, на які посилається відповідач, не є такими, що ускладнюють виконання рішення суду, у зв'язку з чим ризики при збитковій діяльності підприємства несе сам відповідач і вони не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості сторін;
- позивач звертає увагу на ступінь вини відповідача у виникненні спору та стратегічне значення для Компанії, оскільки позивач зобов'язаний забезпечити природним газом усю територію України;
- безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення;
- на сьогоднішній день зобов'язання за договором є невиконаним в повному обсязі з квітня 2022 року, що вже фактично свідчить про відстрочення виконання рішення майже на 24 місяці.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/651/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.
Після надходження матеріалів справи, у процесі здійснення підготовчих дій відповідно до ст. 267 ГПК України суддя Євсіков О.О. заявив самовідвід від розгляду справи № 920/651/23. Заява судді про самовідвід заявлена з метою недопущення сумнів у його неупередженості, що можуть виникнути у зв'язку з тим, що близька йому особа працює в Товаристві, яке відповідно до статутних документів входить до Групи Нафтогаз у значенні цього терміну, наданому у п. 1.6.1 статуту Товариства. Інтереси Товариства співпадають з інтересами Акціонерного товариства «Національне акціонерне товариство «Нафтогаз України» як корпоративного центру Групи Нафтогаз, що діє в інтересах всієї Групи Нафтогаз.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 заяву про самовідвід судді Євсікова О.О. від розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства «ТЕПЛОГАРАНТ» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.01.2024 у справі № 920/651/23 задоволено. Справу № 920/651/23 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку з задоволенням заяви судді Євсікова О.О. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.01.2024 у справі №920/651/23.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.02.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. (головуючий суддя), судді Алданова С.О., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «ТЕПЛОГАРАНТ» на ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.01.2024 у справі №920/651/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 18.03.2024. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 11.03.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 11.03.2024. Явка учасників справи не визнана обов'язковою.
18.03.2024, у зв'язку із повітряною тривогою у місті Києві, в судовому засіданні оголошено перерву до 25.03.2024.
Явка представників сторін
Представник позивача в судовому засіданні 25.03.2024 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні 25.03.2024 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залиши без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
19.06.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Комунального підприємства «ТЕПЛОГАРАНТ» про стягнення 51 994 040, 11 грн.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 31.10.2023 у справі № 920/651/23 позов задоволено повністю. Закрито провадження у справі № 920/651/23 в частині стягнення 2 361 354 грн 95 коп боргу. Стягнуто з Комунального підприємства "ТЕПЛОГАРАНТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 49 632 685 грн 20 коп боргу та 744 490 грн 28 коп судового збору. 05.12.2023 року на виконання рішення було видано наказ у справі №920/651/23.
14.12.2023 року Комунальне підприємство "ТЕПЛОГАРАНТ" звернулось до Господарського суду Сумської області із клопотанням про відстрочку виконання рішення, відповідно до змісту якого заявник просив суд відстрочити виконання рішення суду до 31.10.2024 включно.
Заявник в обґрунтування поданої заяви про відстрочку виконання рішення суду посилається на скрутне фінансово-економічне становище.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.01.2024 у задоволенні клопотання КП "ТЕПЛОГАРАНТ" від про відстрочку виконання судового рішення від 31.10.2023 - відмовлено.
Суд виходив з того, що заявник є комунальним підприємством, а його посилання на скрутне фінансово-економічне становище не є самостійною та достатньою підставою для відстрочення виконання судового рішення.
Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення виходячи з наступного.
Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті судового рішення
За приписами статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (ч.1). Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч.2). Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3). Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.4). Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5). Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю (ч.7).
У рішенні ЄСПЛ у справі "Савіцький проти України" від 26.07.2012 зазначено, що право на суд, захищене п. 1 ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Тому необґрунтовано тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "Глоба проти України" від 05.07.2012 суд повторює, що п. 1 ст. 6 Конвенції, interalia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.
У зв'язку з тим, що розстрочка/відстрочка подовжує період відновлення порушеного права позивача, при її наданні суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати інтереси як заявника, так і позивача.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
Згідно матеріалів справи, 31.10.2023 Господарський суд Сумської області прийняв рішення у справі № 920/651/23, яким позов задоволено повністю, в частині стягнення 2 361 354 грн 95 коп боргу закрито провадження, та стягнуто з Комунального підприємства "ТЕПЛОГАРАНТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 49 632 685 грн 20 коп боргу.
05.12.2023 на виконання цього рішення було видано відповідний наказ.
Судове рішення до теперішнього часу не виконано.
Звернувшись 14.12.2023 із заявою про відстрочення виконання рішення заявник - Комунальне підприємство "ТЕПЛОГАРАНТ" послався на незадовільні результати його господарської діяльності та збитковий фінансовий стан, на підтвердження чого надав звіти та баланси про фінансові результати, договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, витяги з протоколів засідання територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах та інше.
Дослідивши заяву відповідача, а також подані ним документи в їх сукупності, які подані на підтвердження своєї заяви (а.с. 24-51, т. 2), за результатами апеляційного перегляду, не встановлено підстав для відстрочення судового рішення та погоджується з висновком суду першої інстанції з цього приводу.
Колегія зазначає, що незадовільний результат господарської діяльності та фінансові труднощі юридичної особи самі по собі не є обставинами, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду.
Колегія констатує, що відповідач, як юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик, взяв на себе відповідні зобов'язання і об'єктивно усвідомлював усі можливі ризики ведення господарської діяльності.
Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе суб'єкт господарювання, а, відповідно, нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв'язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.
Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику (пункт 1, абзац 4 статті 44 Господарського кодексу України).
Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.02.2018 у справі № 910/15430/16, від 27.04.2018 у справі № 910/313/17 та від 02.05.2018 у справі №910/3816/16.
Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів всіх сторін, які приймають участь у справі. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан.
Таким чином, обов'язковою умовою надання відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення або роблять його неможливим, які заявник повинен довести відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України. До того ж, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд зобов'язаний також ураховувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.
Відсутність у боржника необхідних коштів не може бути обставиною, що звільняє від господарсько-правової відповідальності за невиконання господарських зобов'язань.
При цьому, збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем, як самостійним суб'єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочки та/або розстрочки виконання судового рішення.
Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд у прийнятій постанові від 27.06.2018 у справі №813/8842/13-а.
Суд першої інстанції урахував наведені позиції Верховного Суду та вказав, що названі у заяві КП «ТЕПЛОГАРАНТ» підстави для відстрочення виконання рішення суду, зокрема, складне фінансове становище, не є обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.
Колегія суддів вважає вірним посилання суду першої інстанції про те, що обставини, на які боржник посилається в її обґрунтування, не є тими обставинами, з якими законодавець пов'язує можливість задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду в судовому порядку.
Крім того, при вирішенні питання відстрочення судового рішення потрібно оцінювати не тільки реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про здійснення заявником, який є комунальним підприємством, господарської діяльності на власний ризик.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 17.05.2002 у справі «Чижов проти України», заява №6962/02, на державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції.
У справі «Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003 судом встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
Тобто, відстрочення виконання рішення - є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який грунтується на об'єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд.
Як було зазначено вище, положенням закону прямо встановлено необхідність оцінки ступеня вини відповідача у виникненні спору, при вирішенні питання про можливість відстрочення виконання рішення.
З матеріалів справи вбачається, що 31.10.2023 рішенням Господарського суду Сумської області у справі № 920/651/23 стягнуто з боржника 49 632 685,20 грн боргу, який протягом тривалого часу починаючи з квітня 2022 року не є сплаченим.
Посилання заявника про часткову оплату боргу судова колегія відхиляє, оскільки це відбулось в ході розгляду справи судом першої інстанції у період з 28.07.2023 по 27.10.2023 і в цій частині провадження у справі закрито. Водночас, після набуття рішення законної сили заявник не подав жодних доказів на підтвердження вчинення ним дій щодо виконання рішення суду.
Отже, боржник порушував строки виконання грошових зобов'язань, внаслідок чого, якщо надати відстрочку для виконання судового рішення, зазначені обставини не дозволяють дотриматися балансу інтересів обох сторін і ставить його в нерівне становище з позивачем та порушує право позивача на ефективний захист законних прав та інтересів.
Судове рішення не може бути невиконаним тривалий час на шкоду однієї із сторін, оскільки це порушує принцип верховенства права. Наведені заявником обставини про його господарські відносини з іншими контрагентами самі по собі не свідчать про наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду, оскільки є внутрішніми питаннями господарської діяльності відповідача, а ці обставини не є істотними, тобто такими, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Ураховуючи наведені обставини і приписи закону суд апеляційної інстанції вважає, що скаржник не спростував законних і обґрунтованих висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду Сумської області від 31.10.2023 у справі № 920/651/23.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, ухвала Господарського суду міста Києва від 04.07.2023, відповідає загальним вимогам, встановленим статтями 227, 229, 234, 236 ГПК України, а тому правових підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 підлягає залишенню без задоволення.
Судові витрати
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на відповідача (скаржника).
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Сумської області від 23.01.2024 у справі №920/651/23 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано, - 15.04.2024.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.І. Буравльов
С.О. Алданова