вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" квітня 2024 р. Справа№ 910/13024/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Андрієнка В.В.
Буравльова С.І.
без повідомлення учасників справи
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2024
у справі №910/13024/23 (суддя - Андреїшина І.О.)
за позовом Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення заборгованості.
Державне підприємство "Добропіллявугілля-видобуток" звернулося з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 60466,78 грн вартості недостачі товару.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем, як перевізником, зобов'язань щодо збереження вантажу під час залізничного перевезення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 відкрито провадження у справі №910/13024/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі №910/13024/23 позов Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток" задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення 2933,99 грн та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову в зазначеній частині відмовити.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги відповідач зазначає, що в графі 1 залізничної накладної №48210421 вантажовідправником вантажу зазначено Акціонерне товариство «Жовтнева ЦЗФ», одержувачем - Зміївська ТЕС ПАТ «Центренерго». При цьому право на пред'явлення претензії та позову, по залізничній накладній №48210421 відповідно до переуступного напису за підписами директора та головного бухгалтера Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» передано Акціонерному товариству «Жовтнева ЦЗФ». Відтак, на переконання відповідача, Державне підприємство "Добропіллявугілля-видобуток" не має права на подання позову за перевезенням згідно до зазначеної залізничної накладної.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 апеляційну скаргу у справі №910/13024/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі №910/13024/231, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
В межах встановлених судом процесуальних строків позивачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що в свою чергу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, Державне підприємство «Добропіллявугілля-видобуток» відповідно до Технічних умов завантажило вугілля кам'яне у вагони:
- №64050511 в кількості 69400 кг, №54040175 в кількості 69650 кг по накладній №48002018 від 14.10.2022;
- №61753950 в кількості 69950 кг, №64496623 кількості 69000 кг, №53186524 кількості 69900 кг по накладній №48217863 від 03.02.2023;
- №56925324 в кількості 68900 кг по накладній №48217855 від 03.02.2023;
- №63679732 в кількості 69250 кг, №63603435 в кількості 70000 кг по накладній №48537658 від 05.06.2023, та передало вказаний вантаж для перевезення залізниці.
Також Акціонерне товариство «Жовтнева ЦЗФ» відповідно до Технічних умов завантажило вугілля кам'яне у вагон №58337361 в кількості 65700 кг по накладній №48210421 від 31.01.2023 та передало вказаний вантаж для перевезення залізниці.
Відповідно до вказаних залізничних накладних відповідач прийняв: - у Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» на станції Добропілля Донецької залізниці зазначене вугілля для перевезення і зобов'язався доставити його на станцію Лиман Південної залізниці - одержувач Зміївська ТЕС ПAT «Центренерго» (накладні №№48002018, 48217863, 48217855, 48537658); - у Акціонерного товариства «Жовтнева ЦЗФ» на станції Родинська Донецької залізниці зазначене вугілля для перевезення і зобов'язався доставити його на станцію Лиман Південної залізниці - одержувач Зміївська ТЕС ПAT «Центренерго» (накладна №48210421).
Під час перевезення залізницею проведено перевірку стану вантажу та виявлено нестачу вугілля про що, на станції Лиман Південної залізниці були складені комерційні акти №444002/30 від 19.10.2022, №444002/5 від 04.02.2023, №444002/6, №444002/7 від 06.02.2023, №444002/9 від 08.06.2023.
Згідно з комерційним актом №444002/30 при контрольному переважуванні на справних вагонних вагах:
- вагону №64050511 виявилось нетто 68050 кг, що менше вантажного документу на 1300 кг. На поверхні вантажу виявлене поглиблення. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає;
- вагону №54040175 виявилось нетто 68750 кг, що менше вантажного документу на 2750 кг. На поверхні вантажу виявлене поглиблення. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Згідно з комерційним актом №444002/5 при контрольному переважуванні вагону №58337361 на справних вагонних вагах виявилось нетто 64250 кг, що менше вантажного документу на 1450 кг. На поверхні вантажу виявлене поглиблення. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
У відповідності до комерційного акту №444002/6 при контрольному переважуванні на справних вагонних вагах:
- вагону №61753950 виявилось нетто 66750 кг, що менше вантажного документу на 3200 кг. На поверхні вантажу виявлене поглиблення. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає;
- вагону №64496623 виявилось нетто 67000 кг, що менше вантажного документу на 2000 кг. На поверхні вантажу виявлене поглиблення. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає;
- вагону №53186524 виявилось нетто 67550 кг, що менше вантажного документу на 2350 кг. На поверхні вантажу виявлене поглиблення. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Згідно з комерційним актом №444002/7 при контрольному переважуванні вагону №56925324 на справних вагонних вагах виявилось нетто 65800 кг, що менше вантажного документу на 3100 кг. На поверхні вантажу виявлене поглиблення. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Відповідно до комерційного акту №444002/9 при контрольному переважуванні на справних вагонних вагах:
- вагону №63679732 виявилось нетто 67550 кг, що менше вантажного документу на 1700 кг. На поверхні вантажу виявлене поглиблення. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає;
- вагону №63603435 виявилось нетто 69100 кг, що менше вантажного документу на 900 кг. На поверхні вантажу виявлене поглиблення. Маркування порушене. В технічному відношенні вагон справний. Люки зачинені. Течі вантажу немає.
Також, в матеріалах справи наявні акти приймання-передачі вугільної продукції №2410/2 від 24.10.2022, №0902/1 від 09.02.2023, №1302/1 від 13.02.20 та №1906/3 від 19.06.2023 згідно яких, крім іншого, визначена вартість 1 тони вугільної продукції, вугілля кам"яне, ГЖП (0-100).
З урахуванням норми природної втрати під час перевезення, яка згідно з п. 27 Правил видачі вантажів для мінерального палива становить 1% маси зазначеної в перевізних документах, позивачем розраховано та заявлено до стягнення з відповідача вартість недостачі у розмірі 60466,78 грн.
Одночасно позивач посилався на обставини засвідчені переліченими вище комерційними актами, на наявність у залізничних накладних, згідно з якими здійснювалися відповідні перевезення, переуступних написів за підписами керівника та головного бухгалтера Зміївська ТЕС ПAT «Центренерго», на те, що право на пред'явлення позову передано Державному підприємству «Добропіллявугілля-видобуток» та на підтвердження повноважень вказаних осіб довіреностями.
В свою чергу відповідач заперечував проти позовних вимог в частині стягнення згідно залізничної накладної №48210421 у зв'язку з тим, що позивач не наділений правом на звернення до суду за перевезенням згідно до зазначеної накладної, оскільки відповідне право не було йому передано на що вказує переуступний напис на накладній.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено факт недостачі вантажу, який перевозився в залізничних вагонах, а відповідачем не спростовано надані позивачем докази та не доведено, що втрата вантажу сталася не з його вини. Крім того суд встановив, що згідно переуступних написів на накладних, право на пред'явлення позову передано Державному підприємству «Добропіллявугілля-видобуток».
Як було зазначено, відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції від 21.01.2024 лише в частині стягнення 2933,99 грн згідно залізничної накладної №48210421. А тому, в силу приписів ст. 269 ГПК України, оскільки судом під час розгляду справи не встановлено порушення Господарським судом міста Києва норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, апеляційний перегляд оскаржуваного рішення здійснюється лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши приписи законодавства, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення 2933,99 грн згідно залізничної накладної №48210421, виходячи з наступного.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Статтею 924 ЦК України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Згідно із ч. 2 ст. 308 Господарського кодексу України (далі - ГК України) відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.
Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу (ч. ч. 1-3 ст. 314 ГК України).
Статтею 12 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України (ч. 1 ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт").
Відповідно до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Згідно з п. 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Частиною 1 статті 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з правилами іншому підприємству.
У статті 111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу.
Частиною 2 статті 23 Законом України "Про залізничний транспорт", а також статтею 113 Статуту залізниць України регламентуються аналогічні норми, відповідно до яких за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Вказані норми передбачають презумпцію вини перевізника у разі втрати, нестачі, псування й ушкодження вантажу, прийнятого до перевезення, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини. Обов'язок доведення своєї невинуватості лежить на перевізникові. Перевізник несе відповідальність щодо забезпечення схоронності вантажу чи багажу в період здійснення перевезення. Крім того, він також зобов'язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі. Невиконання цього обов'язку тягне відповідальність перевізника, який звільняється від відповідальності тільки у випадках, коли незбереження вантажу стало наслідком обставин, що характеризуються одночасно двома ознаками: усунення цих обставин не залежало від перевізника; перевізник не міг запобігти цим обставинам.
Тобто, законодавець покладає на перевізника обов'язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.
Статтею 114 Статуту передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу, у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Відповідно до ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 передбачено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
Згідно з цим пунктом Правил при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для мінерального палива становить 1 процент маси, зазначеної в перевізних документах.
У даному випадку, місцевим господарським судом було правильно встановлено, що в залізничній накладній №48210421 відсутні відомості про те, що вантаж було відправлено вантажовідправником вантажоодержувачу у вологому стані. Згідно з накладною №48210421 у вугіллі марки ГЖП (0-100), яке було предметом перевезення, волога становить 0,1%.
З огляду на викладене, при видачі вантажу - концентрат вугільний, слід застосовувати норму природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто - 1% маси вантажу, що зазначена в перевізних документах.
Таким чином, оскільки факт нестачі за накладною №48210421 підтверджено комерційним актом №444002/5 від 04.02.2023, будь-які заперечення щодо форми, порядку складання, змісту вказаних комерційних актів та посадових осіб, які його підписали, а також факту опротестування у сторін відсутні, слід вважати, що втрата, нестача або пошкодження вантажу під час перевезення є наслідком його незбереження, що свідчить про неналежне виконання зобов'язань за договором перевезення та є підставою для настання господарсько-правової відповідальності для залізниці.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, місцевий господарський суд дійшов висновку, що нестача вантажу виникла внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу на шляху слідування. Разом з тим суд визнав безпідставними доводи відповідача стосовно відсутності у позивача права на пред'явлення позову, вказавши на те, що в залізничних накладних наявні переуступні написи за підписами директора та головного бухгалтера Зміївської ТЕС ПAT «Центренерго», згідно яких право на пред'явлення позову передано Державному підприємству «Добропіллявугілля-видобуток».
Між тим, колегія суддів зазначає, що задоволення позову місцевим господарським судом в повному обсязі здійснено без ґрунтовного дослідження обставин справи враховуючи наступне.
За приписами ст. 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову.
Згідно зі ст. 133 Статуту передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
До претензії або позову додаються документи, які підтверджують вимоги заявника. До претензії або позову щодо втрати, нестачі, псування або пошкодження крім документів, які обґрунтовують їх пред'явлення (подання), додається документ, який засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Пунктом 2 Правил заявлення та розгляду претензій, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002 передбачено, що згідно зі статтею 133 Статуту передача права на пред'явлення претензій та позовів відправником одержувачу або одержувачем відправнику, а також відправником або одержувачем вищій організації засвідчується переуступним написом на відповідному документі (накладній, квитанції про приймання вантажу до перевезення, багажній квитанції) такого змісту: «Право на пред'явлення претензії та позову передано _____________(найменування організації)».
Переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою підприємства.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що в накладній №48210421, за якою відправником вантажу є Акціонерне товариство «Жовтнева ЦЗФ», одержувачем - Зміївська ТЕС ПАТ «Центренерго», міститься переуступний напис: «право на пред'явлення претензій та позову передано Акціонерному товариству «Жовтнева ЦЗФ». Вказаний напис засвідчено підписами т.в.о. директора Зміївська ТЕС Курило П. та головним бухгалтером Білецькою П. Тобто, право на пред'явлення позову по вказаній накладній передано Акціонерному товариству «Жовтнева ЦЗФ», а не позивачу в даній справі - Державному підприємству "Добропіллявугілля-видобуток".
За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції вважає вірними доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності підстав, які дають йому право на звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача, як перевізника, вартості нестачі вантажу в розмірі 2933,99 грн, перевезення якого здійснено згідно залізничної накладної №48210421, що є підставою для відмови у задоволенні позову в зазначеній частині.
Місцевий господарський суд при ухваленні оскаржуваного рішення наведеного не врахував чим порушив норми процесуального права щодо повноти дослідження обставин справи та з'ясування повноважень у Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» на звернення до суду з даним позовом в частині стягнення недостачі вантажу за накладною №48210421, з урахуванням наявності на накладній переуступного напису щодо передачі права на пред'явлення претензій та позову Акціонерному товариству «Жовтнева ЦЗФ».
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.
Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Українська залізниця" підлягає задоволенню. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі №910/13024/23 слід скасувати частково, як таке, що прийнято за неповного з'ясування обставини, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.
Вказана справа є малозначною, а тому прийнята постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 129, 267-285 Господарского процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 у справі №910/13024/23 скасувати частково та прийняти нове рішення.
3. Позов Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» задовольнити частково.
4. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток" (85001, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2; ідентифікаційний код 43895975) збитків у вигляді нестачі вантажу в розмірі 57532 (п'ятдесят сім тисяч п'ятсот тридцять дві) грн 79 коп. та судовий збір у розмірі 2553 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят три) грн 83 коп.
5. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
6. Стягнути з Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток" (85001, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2; ідентифікаційний код 43895975) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді В.В. Андрієнко
С.І. Буравльов