вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" квітня 2024 р. Справа№ 910/13074/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Тищенко О.В.
Шаптали Є.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023, повний текст якого складений 20.11.2023,
у справі № 910/13074/22 (суддя Ягічева Н.І.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС»
до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»
про відшкодування 125 874,65 грн.
Позов заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в сумі 125 874,62 грн., виплаченого позивачем, як страховою організацією, за укладеним з ОСОБА_1 договором добровільного страхування наземного транспорту (приєднання) «Все включено» Оферта № 18912а2к3 від 25.04.2022, в зв'язку з пошкодженням автомобіля Mercedes-Benz GLE 53 AMG, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДПТ, що сталася з вини ОСОБА_2 - водія автомобіля Lancia Dedra, державний номер НОМЕР_2 , цивільно-правова відповідальність осіб, які на законних підставах керують яким (автомобілем), застрахована у відповідача згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР/2522242.
У відзиві на позов відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення суми ПДВ у розмірі 20 979,11 грн., пославшись на те, що доказів фактичного здійснення ремонту автомобіля не надано, а відтак сума збитків підлягає зменшенню на суму ПДВ.
До відповіді на відзив позивачем додано акт виконаних робіт на ремонт автомобіля Mercedes-Benz GLE 53 AMG, державний номер НОМЕР_1 .
Також відповідачем до суду першої інстанції було подано заяву про закриття провадження у справі, у якій відповідач, з посиланням на те, що на даний час ним на рахунок позивача було переховано 130 000,00 грн., що становить ліміт його відповідальності за шкоду заподіяну майну, просить закрити провадження у справі. До вказаної заяви відповідачем додані копії платіжних інструкцій № ЦО100346 від 21.08.2023 на суму 25 104,46 грн., № 100345 від 21.08.2023 на суму 54 895,54 грн., №10349 від 22.08.2023 на суму 50 000, 00 грн.
Позивач подав до суду заперечення на заяву про закриття провадження у справі, в яких зазначив про те, що не всі надані позивачем платіжні інструкції стосуються шкоди завданої пошкодженням автомобіля Mercedes-Benz GLE 53 AMG, державний номер НОМЕР_1 , так як за наслідками спірної ДТП шкоду було завдано і іншому автомобілю, який належить ОСОБА_1 , та який також був застрахований позивачем.
Позивач зазначив про те, що в рахунок оплати пошкоджень завданих автомобілю Mercedes-Benz GLE 53 AMG, державний номер НОМЕР_1 відповідачем було переховано 104 895,04 грн., а відтак стягненню з відповідача підлягає 20 979,61 грн. (125 874,62-104 895,04).
У письмових поясненнях про закриття провадження у справі відповідач зазначив про те, що :
- у спірний ДТП приймали участь три автомобілі, а саме Lancia Dedra, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , автомобіль Mercedes-Benz GLE 53 AMG, державний номер НОМЕР_1 (власником якого є ОСОБА_1 ) під керуванням ОСОБА_3 та автомобіль Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_3 (власником якого є також ОСОБА_1 ), під керуванням ОСОБА_1 ;
- оскільки обидва транспортні засоби, які належать ОСОБА_1 , були застраховані за договорами добровільного страхування наземного транспорту у позивача, останній за заявами потерпілої особи ОСОБА_1 здійснив виплату страхового відшкодування за пошкодження обох автомобілів;
- при цьому, позивачем відповідачу за одним страховим випадком та однією тією ж потерпілою особою подано дві заяви про виплату відшкодування на загальну суму 403 965,13 грн., що перевищує ліміт відповідальності відповідача за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР/2522242 на одного потерпілого (130 000,00 грн.);
- в рахунок оплати пошкоджень завданих автомобілю Mercedes-Benz GLE 53 AMG, державний номер НОМЕР_1 відповідачем було переховано 104 895,04 грн., а решта в сумі 25104,46 грн., що є різницею між страховою сумою за полісом на одного потерпілого та вже виплаченою сумою страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль Mercedes-Benz GLE 53 AMG, державний номер НОМЕР_1 (130 000,00 грн. - 104 895,54 грн.) виплачена в рахунок пошкодження другого автомобіля потерпілого ОСОБА_1 , а саме Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_3 ;
- отже відповідачем в повному обсязі виконані зобов'язання за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР/2522242.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/13074/22 закрито провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 104 895,54 грн. за відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 2314 ГПК України, в іншій частині позовні вимоги задоволено та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 20 979,11 грн. та 2 481,00 грн. судового збору.
При розгляді спору сторін по суті, суд першої інстанцій встановив, що:
- саме відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності осіб, які правомірно володіють автомобілем Lancia Dedra, державний номер НОМЕР_2 , тобто і ОСОБА_2 (особа, яка визнана винною у спірній ДТП), має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок спірної ДТП, а позивач як особа, яка виплатила страхове відшкодування особі, якій завдано збитків внаслідок спірної ДТП, набув право вимоги, яке ця особа, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток;
-сума франшизи передбачена полісом складає 0,00 грн., ліміт за шкоду майну - 130 000,00 грн.;
- 30.08.2023 відповідач, в якості доказів в обґрунтування сплати страхового відшкодування, подав до суду разом з заявою про закриття провадження платіжні інструкції № ЦО10346 від 21.08.2023 на суму 25 104,46 грн., № 10345 від 21.08.2023 на суму 54 895, 54 грн., № 10349 від 22.08.2023 на суму 50 000, 00 грн.;
- дослідивши зміст означених платіжних інструкцій, суд встановив, що в платіжній інструкції № ЦО10346 від 21.08.2023 на суму 25 104, 46 грн. в рядку «призначення платежу» значиться страхове відшкодування згідно страхового акту №559\22\50\ЦВ04\02\2 до договору № АР-2522242 від 28.10.2021, платіж згідно заяви №7204/18/ЦВ від 01.09.2022, що не відноситься до предмету даного спору та не є належним доказом сплати страхового відшкодування у даній справі, а відтак вказане платіжна інструкція не береться судом до уваги як доказ сплати страхового відшкодування у даній справі;
- інші платіжні інструкції свідчать про сплату страхового відшкодування в сумі 104 895,54 грн. згідно страхового акту №559\22\50\ЦВ04\01\2 до договору №АР-2522242 від 28.10.2021, платіж згідно заяви № 0008511/ІНС.ЛОУ, тобто що є предметом даного спору.
З огляду на вказані обставини, суд першої інстанції закрив провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 104 895,54 грн. за відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 2314 ГПК України, а також стягнув з відповідача на користь позивача 20 979,11 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/13074/22 в частині стягнення 20 979,11 грн та ухвалити нове рішення, яким залишити без задоволення позовні вимоги про стягнення 20 979,11 грн.
Крім того, скаржником заявлене клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вищевказаного рішення.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що рішення в оскаржуваній частині містить порушення та неправильне застосування окремих норм матеріального і процесуального права.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, додатково зазначивши про те, що суд першої інстанції стягнув страхове відшкодування у сумі ПДВ 20 979,11 грн. на підставі акту виконаних робіт №3HMS248837 від 20.07.2022, який позивач подав разом з відповіддю на відзив, без обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку для подання доказів позивачем та заяви про поновлення строку для подання додаткових доказів у справі.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2023, справу № 910/13074/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю..
З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ІV ГПК України, до надходження матеріалів справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2024 у Господарського суду міста Києва витребувано матеріали справи № 910/13074/22 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 910/13074/22.
11.01.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.
Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим. суду).
Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684*100=268 400 грн.) крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 268 400,00 грн., справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/13074/22 та поновлено апелянту вказаний строк, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/13074/22, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/13074/22 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку, постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
У періоди із 10.03.2024 по 13.03.2024 та з 28.03.2024 по 31.03.2024 суддя Тищенко О.В. перебувала у відрядженні, а у періоди з 14.03.2024 по 27.03.2024 та з 01.04.2024 по 04.04.2024 - у відпустці.
Станом на 05.04.2024 відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.
Враховуючи обставини, пов'язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його неодноразове продовження, справа розглядається у розумний строк.
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, з наступних підстав.
25.04.2022 позивач (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) уклали договір добровільного страхування наземного транспорту (приєднання) «Все включено» Оферта № 18912а2к3 (далі Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом - автомобілем Mercedes-Benz GLE 53 AMG, державний номер НОМЕР_1 (далі Автомобіль).
Згідно з п. 183 Договору, строку дії Договору з 26.04.2022 по 25.04.2023.
16.05.2022 о 09:30 год. на а/д М-15 Одеса-Рені 39 км. сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю Автомобіля під керуванням ОСОБА_3 , автомобіля Lancia Dedra, державний номер НОМЕР_2 (далі Автомобіль 1), під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 (далі Автомобіль 2).
У результаті ДТП пошкоджено застрахований позивачем Автомобіль.
Винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пошкоджено Автомобіль, визнано ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Біляєвського районного суду Одеської області від 16.06.2022 у справі № 496/2116/22 (провадження № 3/496/1683/22).
Згідно зі складеними позивачем Страховим актом № ARX2329008 та розрахунком страхового відшкодування, з урахуванням того, що франшиза за Договором (безумовна) щодо збитків, завданих ДТП, становить 0% від страхової суми,за наслідками спірної ДТП до виплати в якості страхового відшкодування визначено суму 125 874,65 грн..
Як слідує зі змісту вказаного страхового акту, вартість матеріального збитку, що підлягає виплаті за умовами Договору, визначена позивачем виходячи з даних, встановлених в рахунку-фактурі № 0000004273 від 13.06.2022 ПрАТ «Українська автомобільна корпорація», Філія «Автомобільний центр «Київ» (виконавець робіт з ремонту Автомобіля - примітка суду).
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» (тут і далі в редакції, чинній на дату спірної ДТП) здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
У поданій позивачу заяві про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу від 17.05.2022 страхувальник просив виплатити страхове відшкодування на рахунок СТО - Філія «Автомобільний центр «Київ».
Згідно з наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 894562 від 15.06.2022 страхове відшкодування в сумі 125 874,65 грн. перераховано позивачем Філії «Автомобільний центр «Київ» ПрАТ «Українська автомобільна корпорація». (виконавець робіт з ремонту Автомобіля - примітка суду).
З відмітки банку на вказаному платіжному дорученні слідує, що воно банком проведено, а отже, страхове відшкодування позивачем виплачене в повному обсязі.
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, порядок виплати такого відшкодування та дії сторін при настанні страхового випадку, регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).
Стаття 1 Закону встановлює, що володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Згідно з ч. 3 ст. 397 ЦК України фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Враховуючи, що матеріли справи не містять жодних доказів того, що ОСОБА_2 неправомірно володів Автомобілем 1 під час скоєння спірної ДТП, його володіння забезпеченим транспортним засобом (Автомобіль 1) під час спірної ДТП вважається правомірним.
Пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.
За правилами ст. 22 Закону, обов'язок відшкодувати шкоду при настанні страхового випадку покладено на страховика, яким застраховано цивільно-правову відповідальність особи, винної у настанні такого випадку.
З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що станом на 16.05.2022 (дата спірної ДТП - примітка суду) цивільно-правова відповідальність щодо Автомобіля 1 була застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/2522242 (далі Поліс).
Згідно з ч. 4 ст. 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Відповідно, вказані особи мають право на звернення до страховика з відповідними вимогами.
Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджується неправомірне володіння ОСОБА_2 Автомобілем 1 під час спірної ДТП, в даному випадку саме відповідач як страховик цивільно-правової відповідальності осіб, які правомірно володіють Автомобілем 1, тобто і ОСОБА_2 (особа, яка визнана винною у спірній ДТП), має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок спірної ДТП, а позивач як особа, яка виплатила страхове відшкодування особі, якій завдано збитків внаслідок спірної ДТП, набув право вимоги, яке ця особа, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Водночас щодо розміру страхового відшкодування колегія суддів зазначає таке.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
За правилами абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону, сума спірного страхового відшкодування має бути зменшена на суму франшизи.
Таким чином, відповідач як страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до приписів Закону має обов'язок в межах своєї відповідальності відшкодувати завдану його страхувальником шкоду, обраховану відповідно до приписів Закону, тобто з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством), за мінусом франшизи.
Полісом встановлено, що ліміт відповідальності відповідача як страховика за шкоду, завдану майну, становить 130 000,00 грн., а франшиза - 0,00 грн.
Колегія суддів зазначає про те, що, як встановлено вище, у спірний ДТП крім Автомобіля, стягнення збитків якому є предметом цього позову, приймав участь та отримав пошкоджень і Автомобіль 2, який також належав ОСОБА_1 , та був застрахований у позивача за іншим договором добровільного страхування наземного транспорту.
При цьому позивач звернувся до відповідача з вимогами щодо виплати страхового відшкодування за наслідками спірної ДТП як щодо Автомобіля на суму 125 874,65 грн. (заява вих. № 7204/18/ЦВ від 01.09.2022), так і щодо Автомобіля 2 на суму 278 090,48 грн. (заява вих.№ 0008511/ІНС.ЛОУ від 25.08.2022 (вказана заява подана від імені позивача ТОВ «Юридична компанія «ІНС.ЛОУ Груп» - примітка суду)).
За наслідками розгляду вказаних заяв відповідачем загалом виплачено 130 000,00 грн., а саме: щодо Автомобіля - 104 895,54 грн. (платіжні інструкції № 100345 від 21.08.2023 на суму 54 895,54 грн., №10349 від 22.08.2023 на суму 50 000, 00 грн.) а щодо Автомобіля 2 - 25 104,46 грн..
Вказані факти сторонами не заперечуються.
Законом встановлено, що:
- потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу (ст. 1);
- страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (ст. 6);
- страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування (п. 9.1, п. 9.4 ст. 9);
- при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (п.21.1 ст.21).
Колегія суддів зазначає про те, що зі змісту Закону слідує, що за наслідками ДТП відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності осіб, які правомірно володіють застрахованим транспортним засобом, має обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну майну потерпілого в межах грошової суми, тобто у спірному випадку ліміт відповідальності відповідача за шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну ОСОБА_1 , а саме Автомобілю та Автомобілю 2, обмежується розміром страхової суми, а саме 130 000,00 грн.
Чинне законодавство не містить будь-яких виключень щодо збільшення страхової суми у випадку, якщо у ДТП завдано пошкоджень двом автомобілям, які належать одному потерпілому.
При цьому колегія суддів зазначає про те, що винуватець відповідає за відшкодування вартості відновлювального ремонту, яка не покривається страховою компанією.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
За таких обставин та враховуючи, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення у цій справі, відповідачем у повному обсязі, тобто у межах лімітів своєї відповідальності, а саме 130 000,00 грн., було відшкодовано шкоду заподіяну майну потерпілого у спірній ДТП, провадження у справі підлягає закриттю щодо всіх заявлених позовних вимог, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення 20 979,11 грн., відповідно, підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення, яким провадження у справі в цій частині закривається.
При цьому, відповідно до положень ГПК України та враховуючи, що страхове відшкодування відповідачем було виплачено після звернення позивача до суду з цим позовом, витрати позивача по сплаті судового збору за подачу позову покладаються на відповідача.
За змістом ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).
Колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції мале місце неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/13074/22 підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про стягнення 20 979,11 грн. з прийняттям в цій частині нового рішення, яким провадження у справі в цій частині закривається, в решті рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/13074/22 залишається без змін.
Враховуючи вимоги, які викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» задовольняється повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/13074/22 задовольнити повністю.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/13074/22 змінити.
3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/13074/22 в такій редакції:
« 1. Провадження у справі закрити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (03039, місто Київ, проспект Науки, будинок 3, ідентифікаційний код 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, місто Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) витрати по сплаті судового збору в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.»
4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 у справі № 910/13074/22 в частині, яка не була змінена цією постановою.
5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, місто Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (03039, місто Київ, проспект Науки, будинок 3, ідентифікаційний код 19411125) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 3 721 (три тисячі сімсот двадцять одна) грн. 50 коп.
6. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва
7. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/13074/22.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді О.В. Тищенко
Є.Ю. Шаптала