вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" квітня 2024 р. Справа№ 910/15134/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Тищенко О.В.
Шаптали Є.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
матеріали апеляційної скарги Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2023, повний текст якого складений 21.12.2023,
у справі № 910/15134/23 (суддя Ломака В.С.)
за позовом Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро-Сантехнічно-Монтажно-Будівельна компанія «ЕСТМ-БУД»
про стягнення 12 800,02 грн.
Позов заявлено про стягнення з відповідача пені в сумі 12 800,02 грн. нарахованої за порушення строків виконання робіт за укладеним між сторонами 30.06.2022 договором підряду на проведення будівельно-монтажних робіт по об'єкту Капітальний ремонт приміщень головного лікувального корпусу (інв. № 101310002) Головного військово-медичного клінічного центру (VI черга капітальний ремонт приміщень під розміщення апарату МРТ) № 07-22.
Заявлена до стягнення пеня нарахована позивачем за період з 01.09.2022 по 04.09.2022.
В суді першої інстанції відповідачем було подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач також просив поновити йому строк для подання відзиву, проте ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у задоволенні заяви відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву відмовлено, відзив від 16.11.2023 № 204-юр на позовну заяву залишено без розгляду.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі № 910/15134/23 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що:
- за умовами пункту 2.1 спірного договору (у первісній редакції) роботи повинні бути виконані відповідачем до 31.08.2022, проте 05.09.2022 сторони уклали додаткову угоду № 02-22, в якій дійшли згоди змінити пункти 2.1, 15.1 спірного договору в новій редакції та продовжити строк виконання відповідачем робіт до 12.12.2022 року;
- шляхом укладення додаткової угоди від 05.09.2022 № 02-22 про продовження строку виконання відповідачем робіт за спірним договором до грудня 2022 року, а також шляхом включення до пункту 1 цієї додаткової угоди положень про виявлення сторонами обставин непереборної сили, сторонами фактично визнано виникнення форс-мажорних обставин, які унеможливили вчасне виконання відповідачем робіт і стали підставою для прийняття замовником відповідного рішення та наступного укладання цієї додаткової угоди у порядку пункту 12.6 спірного договору (пряме посилання на який міститься у цій додатковій угоді);
- отже, оскільки невиконання відповідачем робіт за спірним договором у строк до 31.08.2022 було зумовлене виникненням обставин непереборної сили, що було підтверджено обома сторонами у тексті укладеної між ними додаткової угоди від 05.09.2022 № 02-22 до договору, а також зважаючи на зміст листа № 96 від 01.09.2022 та інші встановлені судом обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення пені, нарахованої у період з 01.09.2022 по 04.09.2022 включно.
Також суд першої інстанції зауважив на тому, що:
- положення спірного договору, а саме п. 2.1 (у первісній редакції), за якими роботи повинні бути виконані до 31.08.2022, відповідно до графіку виконання робіт (додаток 3), а об'єкт повинен бути переданий експлуатуючій організації не пізніше 15.09.2022, а також п. 2.3 (у первісній редакції), який визначає, що дата передачі об'єкта експлуатуючій організації є датою закінчення виконання робіт підрядником, свідчать про неоднозначність положень договору щодо чіткого визначення кінцевого строку виконання (закінчення) відповідачем робіт за договором, який встановлений одночасно як до 31.08.2022, так і до передачі об'єкта експлуатуючій організації, тобто не пізніше 15.09.2022;
- вищенаведені неузгодженості щодо конкретного кінцевого строку виконання відповідачем робіт за спірним договором були усунуті сторонами лише після підписання додаткової угоди від 05.09.2022 № 02-22, в якій контрагенти передбачили, що роботи повинні бути виконані відповідачем в період з дня підписання цього договору до 12.12.2022, відповідно до Графіку виконання робіт (додаток 3), а об'єкт повинен бути переданий експлуатуючій організації не пізніше 12.12.2022 року.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі № 910/15134/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, судом порушено норми процесуального права та невірно встановлено обставини справи.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що судом першої інстанції не було враховано, що в п. 7 додаткової угоди № 02-22 від 05.09.2022 зазначено, що угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками, а відтак додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання, тобто 05.09.2022, що, в свою чергу, свідчить про те, що у період з 01.09.2022 по 04.09.2022 відбулося прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань за спірним договором.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2023, справу № 910/15134/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю..
З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ІV ГПК України, до надходження матеріалів справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/15134/23, а також відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 910/15134/23.
18.01.2024 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.
Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим. суду).
Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684*100=268 400 грн.) крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 268 400,00 грн., справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі № 910/15134/23, постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
У періоди із 10.03.2024 по 13.03.2024 та з 28.03.2024 по 31.03.2024 суддя Тищенко О.В. перебувала у відрядженні, а у періоди з 14.03.2024 по 27.03.2024 та з 01.04.2024 по 04.04.2024 - у відпустці.
Станом на 05.04.2024 інших відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.
Враховуючи обставини, пов'язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його неодноразове продовження, справа розглядається у розумний строк.
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.
30.06.2022 позивач (замовник) та відповідач (підрядник) уклали договір підряду на проведення будівельно-монтажних робіт по об'єкту Капітальний ремонт приміщень головного лікувального корпусу (інв. № 101310002) Головного військово-медичного клінічного центру (VI черга капітальний ремонт приміщень під розміщення апарату МРТ) № 07-22 (далі Договір), в п. 1.1 якого сторонами погоджено, що предметом Договору є будівельно-монтажні роботи, зазначені у Договірній ціні (додаток 2) (далі Роботи) по об'єкту Капітальний ремонт приміщень головного лікувального корпусу (інв. № 101310002) Головного військово-медичного клінічного центру (VI черга капітальний ремонт приміщень під розміщення апарату МРТ) ДК021:2015-45453000-7 капітальний ремонт та реставрація (далі Об'єкт), що знаходиться за адресою: 03083, м. Київ, вул. Ягідна, 58.
Відповідно до пункту 1.2 Договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик, згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією та умовами цього Договору, власними/залученими (у разі попереднього письмового узгодження з замовником) силами, за допомогою власних/залучених технічних засобів, із використанням власних/залучених матеріальних ресурсів (коштів), з високою якістю (відповідно до вимог законодавства України, ДСТУ, ДБН, Настанов, технічних умов та Договору) виконати Роботи по Об'єкту та за участі замовника передати об'єкт у встановлений замовником термін експлуатуючій організації.
Підрядник зобов'язаний виконати Роботи у строк, визначений Договором (п. 1.3 Договору).
За умовами пункту 2.1 Договору Роботи, які є предметом цього Договору, повинні бути виконані підрядником в період з дня підписання цього Договору до 31.08.2022, відповідно до Графіку виконання робіт (додаток 3). Об'єкт повинен бути переданий експлуатуючій організації не пізніше 15.09.2022 року. Датою початку Робіт є дата надання підряднику доступу до Об'єкта.
Згідно з пунктом 2.2 Договору строки виконання Робіт можуть бути змінені за рішенням замовника з внесенням (за необхідності) відповідних змін у Договір шляхом укладання відповідної додаткової угоди, у разі: виникнення обставин непереборної сили; затримки фінансування замовника; виникнення інших (обґрунтованих та документально підтверджених) обставин, що можуть вплинути на строки виконання Робіт.
Дата передачі Об'єкта експлуатуючій організації є датою закінчення виконання Робіт підрядником (п. 2.3 Договору).
Зі змісту додатку 3 до Договору (Графік виконання робіт) вбачається, що передача Об'єкта експлуатуючій організації повинна відбутися у 1-й декаді вересня 2022 року.
Відповідно до пункту 4.8 Договору останній вважається виконаним, якщо підрядник виконав всі передбачені Договором Роботи у строк, визначений Графіком виконання Робіт (додаток 3) та якщо замовником встановлено, що такі Роботи повністю відповідають вимогам чинного законодавства України, ДСТУ, ДБН, Настанов, технічних умов та Договору.
Пунктом 5.4.14 Договору на підрядника покладено обов'язок письмово інформувати замовника (на поштову та електронну адресу, з електронним підписом) про обставини, що перешкоджають виконанню підрядником своїх зобов'язань згідно з умовами Договору, а також про заходи, необхідні для їх усунення, не пізніше 3 (трьох) календарних днів з дати виявлення таких обставин.
За умовами пункту 6.1 Договору передача виконаних Робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом приймання виконаних робіт (за формою № КБ-2в), підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін.
У п. 7.4 Договору сторонами погоджено, що за порушення строків виконання Робіт (етапів Робіт) підрядник сплачує замовнику, зокрема, пеню в розмірі 0,1 % від загальної вартості Робіт за Договором, за кожен день прострочення.
За змістом пунктів 12.1, 12.6 Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, війна тощо). Настання обставин непереборної сили може збільшити строк дії Договору та строк виконання Робіт на період дії таких обставин, за умови прийняття замовником відповідного рішення та наступного укладання відповідної додаткової угоди.
Відповідно до пункту 15.1 Договору останній набирає чинності з дня його підписання та діє до 30.09.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (крім випадків, передбачених законодавством). Строк дії Договору може коригуватися шляхом укладання додаткової угоди.
З матеріалів справи слідує, що листом № 96 від 01.09.2022 відповідач звернувся до позивача з проханням підписати додаткову угоду до Договору в частині коригування Графіка виконання Робіт.
05.09.2022 сторонами укладено додаткову угоду № 02-22 до Договору, в якій сторони дійшли згоди змінити пункти 2.1, 15.1 Договору в новій редакції:
- Роботи, які є предметом цього Договору, повинні бути виконані підрядником в період з дня підписання цього Договору до 12.12.2022 року, відповідно до Графіку виконання робіт (додаток 3). Об'єкт повинен бути переданий експлуатуючій організації не пізніше 12.12.2022 (п. 2.1);
- цей Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 30.12.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (крім випадків, передбачених законодавством). Строк дії Договору може коригуватися шляхом укладання додаткової угоди (п. 15.1).
У пункті 3 додаткової угоди від 05.09.2022 № 02-22 сторони погодили викласти у новій редакції (як додатки до цієї додаткової угоди) додаток 3 (Графік виконання робіт) та додаток 4 (План фінансування).
Звертаючись до суду з цим позовом позивач просить стягнути з відповідач пеню в сумі пені в сумі 12 800,00 грн. нараховану за порушення строків виконання робіт у період з 01.09.2022 по 04.09.2022.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивача зазначає про те, що прострочення щодо виконання робіт тривало у період з 01.09.2023 (наступний день після спливу передбаченого пунктом 2.1 Договору кінцевого терміну виконання підрядником Робіт) по 04.09.2022 (день, що передує даті укладення між сторонами додаткової угоди № 02-22 від 05.09.2022 якою було передбачено продовження термінів виконання Робіт та строку дії Договору).
Суд першої інстанції у задоволенні вказаних позовних вимог відмовив, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду, до яких відноситься Договір, підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч. 3 ст. 875 ЦК України).
Частиною 1 ст. 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
У п. 7.4 Договору сторонами погоджено, що за порушення строків виконання Робіт (етапів Робіт) підрядник сплачує замовнику, зокрема, пеню в розмірі 0,1 % від загальної вартості Робіт за Договором, за кожен день прострочення.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для стягнення з відповідача пеню необхідно встановити чи обов'язок з виконання робіт був відповідачем виконаний з порушенням погодженого сторонами у Договорі строку та, у випадку порушення такого строку, визначити періоди прострочення.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Як встановлено вище, сторонами укладено додаткову угоду № 02-22 від 05.09.2022 якою було змінено строк виконання робіт.
Частиною 1 ст. 653 ЦК України встановлено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч. 3 ст. 653 ЦК України).
Отже, з укладенням додаткової угоди № 02-22 від 05.09.2022 сторонами змінено строк виконання відповідачем робіт, а відтак до вказаного порядку не можуть бути застосовний інші положення Договору, зокрема ті строки виконання робіт, які були погоджені до укладення додаткової угоди № 02-22 від 05.09.2022. Вказане свідчить про те, що у період з 01.09.2023 по 04.09.2022 прострочення відповідачем терміну виконання робіт було відсутнє.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача нарахованої за період з 01.09.2022 по 04.09.2022 пені в сумі 12 800,00 грн. Рішення суду першої інстанції залишається без змін.
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу колегією суддів враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі № 910/15134/23, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України задоволенню не підлягає.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на апелянта.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі № 910/15134/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 у справі № 910/15134/23 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/15134/23.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді О.В. Тищенко
Є.Ю. Шаптала