Справа № 947/8865/24
Провадження № 1-кс/947/4512/24
10.04.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023160000000339 від 30.10.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, -
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023160000000339 від 30.10.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.
У клопотанні прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, вилучене в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів із забороною володіння, користування та розпорядженням.
В обґрунтування підстав накладення арешту на майно вказує, що вилучені речі містять на собі вчиненого злочину, з метою фіксування останніх їх буде оглянуто та проведено ряд експертних досліджень, шляхом призначення експертиз. Інформація яка міститься на вказаних речах та предметах має значення для вказаного кримінального провадження, однак в ході обшуку встановлено, що виявлені речі та предмети являються беззаперечними доказами вчинення протиправних дій, та потребують дослідження шляхом проведення експертиз, в подальшому слугуватимуть доказами для притягнення винних осіб до відповідальності, у зв'язку з чим виникла необхідність у накладенні на вилучене майно арешту.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явилися, проте від прокурора ОСОБА_3 до суду надійшла заява про розгляд вказаного клопотання за його відсутності.
Власник майна у судове засідання не з'явилась, про розгляд клопотання повідомлялась належним чином.
Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2023за № 42023160000000339 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 191КК України.
Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеською обласною прокуратурою.
Досудовим розслідуванням встановлено, що завідувач сьомої підстанції, лікар з медицини невідкладних станів структурного підрозділу «Одеська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради (код ЄДРПОУ 20991240) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби надавала вказівки підлеглим працівникам вносити недостовірні відомості в табелі обліку робочого часу працівникам, які фактично не виконували свої функціональні обов'язки, з метою нарахування заробітної плати та зарахування зазначеним особам робочого стажу, тобто умисно, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе та інших осіб, що спричинили тяжкі наслідки.
Так, 14.03.2024 в період часу з 07 год. 15 хв. по 07 год. 45 хв., старший слідчий слідчого управління ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , провів обшук за місцем ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Redmi 5G», в корпусі білого кольору, з сім-картою НОМЕР_1 ;банківські карти АТ «УКРСІББАНК» № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 та банківська карта № НОМЕР_4 .
14.03.2024 слідчим у даному кримінальному провадженні прийнято процесуальне рішення та в порядку ст. 110 КПК України - винесено постанову про визнання вилученого майна речовим доказом.
Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України встановлено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
В даному випадку слідчий суддя вважає, що наразі існує необхідність в дослідженні вилучених мобільному телефоні та банківських картках, оскільки зафіксована на них інформація може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи наявну можливість виявлення у мобільному телефоні та банківських картках, які мають істотне значення для цього кримінального провадження, існує загроза їх псування та знищення.
Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
Більш того, слідчий суддя не може виключати, що перед стороною обвинувачення постане питання експертного дослідження вилучених документів, про що власне й зазначає прокурор у своєму клопотанні, що додатково підтверджує наявність підстав для арешту майна.
При цьому, норми КПК України не визначають чітких термінів для призначення експертного дослідження вилученого майна, а також не передбачають такої підстави для відмови у накладенні арешту, як відсутність станом на час розгляду клопотання постанови про призначення експертизи.
За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку, з метою уникнення можливості його знищення, псування, забезпечення збереження речових доказів, які можливо були засобами вчинення злочинів, та відповідно могли залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.
Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення (ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України), за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, даних про необхідність призначення відповідних судових експертиз, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення вилучених документів, які відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 14.03.2024 року, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні на початковій стадії досудового розслідування.
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов'язане з накладенням арешту на належне їй майно.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,
Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.
У порядку встановленому КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.
Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер. Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023160000000339 від 30.10.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України- задовольнити.
Накласти арешт, шляхом заборони володіння, користування та розпорядження на майно, вилучене 14.03.2024 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- мобільний телефон марки «Redmi 5G», в корпусі білого кольору, з сім-картою НОМЕР_1 ;
- банківські карти АТ «УКРСІББАНК» № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 та банківська карта № НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1