Справа № 946/8213/23
Провадження № 2-з/946/22/24
11 квітня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Пащенко Т.П.,
при секретарі - Ророг Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ізмаїлі клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Кудрінської Юлії Євгенівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитний супермаркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В проваджені Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області знаходиться справа за позовом ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
08.04.2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кудрінська Ю.Є. звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» вчиняти певні дії стосовно рухомого та нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , а саме, вилучати, переоформляти будь-яким чином на себе та / чи інших осіб та розпоряджатися цим майном. В обґрунтування клопотання вказала, що відповідачка дізналася, що належний їй автомобіль «Mitsubishi Pajero Wagon», державний номер НОМЕР_1 , знаходиться під заставою, обтяжувач: ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет». Таким чином, вказане передбачає можливість на розсуд позивача заволодіти та / або реалізувати майно, що належить відповідачці, а саме, автомобіль «Mitsubishi Pajero Wagon», державний номер НОМЕР_1 .
Дослідивши матеріали справи, клопотання про забезпечення позову, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 20.10.2023 року ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді від 24.10.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи ухвалено провести в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до положень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Враховуючи, що клопотання про забезпечення позову подано представником відповідачки, суд у відповідності до ч.2 ст. 149 ЦПК України не вбачає підстав для його задоволення.
Керуючись статтями 149,150-153, 157, 260, 353 ЦПК України, суд, -
В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Кудрінської Юлії Євгенівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитний супермаркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя: Т.П.Пащенко