Єдиний унікальний № 946/532/24
Провадження № 1-кп/946/310/24
Іменем України
15 квітня 2024 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у м. Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162150001347, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вилкове Кілійського району Одеської області (далі - м. Вилкове), громадянки України, не заміжньої, із середньою освітою, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 (далі - м.Ізмаїл),
раніше судимої:
14.10.2022 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК) до громадських робіт на строк 200 годин;
18.07.2023 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 2 ст. 389 КК до одного року обмеження волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК від відбування покарання звільнена з випробуванням строком на один рік (вирок не набрав законної сили),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК,
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
сторона захисту: обвинувачена ОСОБА_3 ,
інші учасники судового провадження: потерпілий ОСОБА_5 .
Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення неодноразово повідомлявся належним чином, що підтверджується довідками про доставку йому судової повістки про виклик до суду в електронній формі через SMS-повідомлення. Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини судового розгляду, відповідно до ст. 325 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), дійшов висновку про проведення судового засідання без його участі. Також у судове засідання не з'явився представник персоналу органу пробації, який також був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового розгляду, за змістом ч. 3 ст. 327 КПК, неприбуття в судове засідання представника уповноваженого органу з питань пробації, належним чином повідомленого про час і місце судового засідання, не перешкоджає судовому розгляду.
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
1.15.10.2023 близько 14:50 год. ОСОБА_3 , перебуваючи в автомобілі марки «Hyundai» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 біля під'їзду АДРЕСА_3 , діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу таємно викрала мобільний телефон торгової марки «Xiaomi» моделі «Redmi 10», після чого з викраденим майном залишила місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 3 586 грн.
2.Своїми діями ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Стаття (частина статті) КК, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винною у вчиненні якого визнається обвинувачена
3.Кримінальний кодекс України
«Стаття 185. Крадіжка
1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) -
…
2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, -
…
4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.»
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
4.Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг яких був визначений відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК. Враховуючи, що учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також того, що у суду не виникли сумніви у добровільності їх позиції, суд, за їх згодою, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченої ОСОБА_3 та дослідженням документів, що стосуються її особи, заходів забезпечення кримінального провадження та процесуальних витрат. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.
5.Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_3 повністю визнала себе винною в обсязі пред'явленого їй обвинувачення. У ході судового розгляду вона розповіла про обставини кримінального правопорушення та щиро розкаялася в його вчиненні, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема, перелік та вартість майна, яким вона заволоділа, та пояснила, що у жовтні 2023 року вона сіла у автомобіль таксі «838» марки «Hyundai» та попросила водія відвести її у справах, але водій таксі відмовив їй, зазначивши, що він зайнятий, тоді вона, при виході з таксі, взяла з сидіння мобільний телефон «Redmi 10», який залишила вдома у своєї матері. А через декілька днів цей телефон вилучили поліцейські. Якби вони не звернулися, то вона не віддала би його, оскільки вона боялася. Їй відомі були умови її звільнення від відбування покарання за попереднім вироком, а саме вона не має вчиняти інші злочини, але вчинила крадіжку телефону, у зв'язку з тим, що перебувала у стані сп'яніння.
6.Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчинені нею кримінального правопорушення, та з урахуванням того, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався у встановленому порядку, та діяв станом на момент вчинення обвинуваченою ОСОБА_3 злочину, тобто станом на 15.10.2023, відповідно до Указу Президента України №451/2023 від 26.07.2023, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» № 3275-IX від 27.07.2023, кваліфікує дії обвинуваченої за ч. 4 ст. 185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
7.До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Суд не може віднести до обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, оскільки як сама пояснила обвинувачена, вона би не повернули телефон, якби б поліцейські не звернулися, що вказує на відсутність добровільності відшкодування шкоди.
8.Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст.92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. В силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченої.
Мотиви призначення покарання
9.При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст.ст. 65 - 67 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують її покарання.
10.Обвинувачена ОСОБА_3 вчинила умисний тяжкий злочин проти власності.
11.Згідно абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої ОСОБА_3 , згідно якій ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як високі. Орган з питань пробації вважає, що поведінка обвинуваченої ОСОБА_3 є сформованою та не піддається подальшому впливу, мотивації до змін відсутні, свідомо обирає кримінально протиправний шлях для задоволення своїх потреб, а також про неможливість виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства.
12.З урахуванням вказаних обставин, особи обвинуваченої ОСОБА_3 , того, що вона хоча і щиро розкаялася у вчиненні кримінального правопорушення, активно сприяла його розкриттю, того, що у неї відсутні обставини, що обтяжують її покарання, але з урахуванням високих ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, того, що вона, маючи непогашену судимість за вчинення умисного кримінального проступку проти власності, покарання за яке не відбула, знов вчинила умисний злочин проти власності, який є тяжким, а також вчинила цей злочин після ухвалення відносно неї 18.07.2023 обвинувального вироку Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області, який хоча й не набрав законної сили на момент ухвалення цього вироку, але яким встановлений ОСОБА_3 іспитовий строк відповідно до ст. 75 КК, що свідчить про те, що поведінка обвинуваченої ОСОБА_3 є сформованою та не піддається подальшому впливу, мотивації до змін у неї відсутні та вона свідомо обирає кримінально протиправний шлях для задоволення власних потреб, суд дійшов висновку, що у відповідності до вимог Кримінального кодексу України та передбачених ним санкцій виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 можливе лише з призначенням їй покарання у виді позбавлення волі, але у нижніх межах санкції за вчинене кримінальне правопорушення. Призначення такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченої, які створять у неї готовність до самокерованої правослухняної поведінки. З урахуванням встановлених обставин суд не вбачає підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК.
13.При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує те, що відносно неї Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області 18.07.2023 був ухвалений обвинувальний вирок, яким її було визнано винуватою у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК, та призначене покарання у виді обмеження волі на строк один рік, на підставі ст.ст. 75, 76 КК звільнена від відбування покарання з випробуванням строком на один рік. Однак, у зв'язку з тим, що вказаний вирок не набрав законної сили на день ухвалення цього вироку про кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 після ухвалення зазначеного попереднього вироку від 18.07.2023, то суд позбавлений можливості застосувати положення ст. 71 КК та призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків. При цьому суд звертає увагу, що питання про застосування покарання за наявності кількох вироків може бути вирішено виключно після набрання законної сили обома вироками місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконуватимуться вироки, в порядку, встановленому п. 11 ч. 1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку
14.Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не затримувалася та під вартою не трималася.
15.Оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченій ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, яке вона має відбувати реально, з метою виконання вироку, забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам обвинуваченої ухилитися від суду, ризик чого значно підвищується в умовах введеного в Україні воєнного стану, обвинуваченій ОСОБА_3 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, для чого її слід взяти під варту в залі суду.
При цьому на підставі ч. 5 ст. 72 КК попереднє ув'язнення з моменту взяття під варту обвинуваченої ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили має бути зараховане у строк покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
16.Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ч. 4 ст. 174, ч. 9 ст. 100 КПК.
17.У силу ч. 2 ст. 124 КПК з обвинуваченої ОСОБА_3 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/116-23/20038-ТВ від 09.11.2023 у сумі 717 грн.
Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд -
ухвалив:
1. ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
2. ОСОБА_3 застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши її під варту в залі суду.
3.Строк покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту її фактичного затримання та взяття під варту, тобто з 15.04.2024, зарахувати їй згідно ч. 5 ст. 72 КК строк попереднього ув'язнення в строк покарання у виді позбавлення волі з 15.04.2024 до набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку день за день.
4.Вирішити питання про застосування ОСОБА_3 покарання за наявності кількох вироків у порядку, встановленому п. 11 ч. 1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК, у разі та після набрання законної сили цим вироком та вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.07.2023.
5.З набранням цим вироком законної сили скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.11.2023 арешт, та мобільний телефон «Redmi 10» у корпусі блакитного кольору, у пластиковому чохлі чорного кольору з металевим кільцем, серійний номер GSM модуля - К19S-HL-A2, - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_5 , поновивши його право розпорядження цим майном.
6.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи у сумі 717 (сімсот сімнадцять) гривень.
7.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченою ОСОБА_3 , яка перебуває під вартою, - у той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
8.Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.
9.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
10.Вирок в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після його проголошення, доручити його виконання в цій частині прокурору та Ізмаїльському РВП ГУНП в Одеській області.
11.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченій та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
12.Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020, з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1