Справа № 456/6299/23
Провадження № 2/456/367/2024
іменем України
/заочне/
02 квітня 2024 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бучківської В. Л. ,
при секретарі Марущак У.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Підстава позову (позиція позивача): Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» заборгованість за договором позики №2921397 від 25.09.2019 у розмірі 50 204,68 грн. та понесені судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 2 147,20 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 25.09.2019 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики №2921397. Договір укладено в електронній формі на умовах Пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту, підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). 3гідно з пунктом 2 договору позики, позикодавець надав відповідачу грошові кошти (позику) у гривнях на умовах передбачених договором позики №2921397 у розмірі 9 000,00 грн, а відповідач зобов'язалася повернути позику та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строк та в порядку, встановленому кредитним договором. 10.03.2020 між ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та позивачем ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 002/100320, яке в свою чергу відступило право вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» на підставі договору факторингу №20210622/1 від 22.06.2021, у відповідності до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) позивачеві ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» за плату належні йому права вимоги, а позивач ТОВ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» приймає належні ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників до договору, в тому числі і до ОСОБА_1 . У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань, станом на 08.12.2023, у відповідача виникла заборгованість, що становить 50 204,68 грн., з яких: 9 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4 220,00 грн. - залишок заборгованості за відсотками за користування кредитом; 4 500,00 грн. - залишок заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом; 29 160,00 грн. - залишок заборгованості за простроченими відсотками за користування новим кредитором у період з 22.06.2021 по 20.10.2021; 3 324,68 грн. - інфляційне збільшення за період нарахування з 26.10.2019 року по 23.02.2022 року.
Представник позивача - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, однак 30.01.2024 подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Позиція відповідача: Відповідач Кутелія в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, зокрема на 24.01.2024, 11.03.2024, 02.04.2024, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення повернулися на адресу суду 14.02.2024, 21.04.2024, згідно довідки Укрпошти, з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Крім того, про призначення судових засідань на 11.03.2024 та 02.04.2024 відповідача повідомлялось шляхом здійснення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про виклик відповідача в судові засідання на підставі ст. 128 ЦПК України, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у її відсутності в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
Ухвалою судді від 02.01.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.
З договору позики №2921397 від 25.09.2019 вбачається, що такий укладено між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , який полягає у передачі відповідачу ОСОБА_1 у власність грошових коштів у сумі 9 000,00 грн., на погоджений умовами договору строк до 25.10.2019, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, із сплатою відсотків, базова процентна ставка 1,60% /а.с.10/.
З довідки про ідентифікацію вбачається, що ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» за допомогою одноразового ідентифікатора VmjDp5ksz8, який був надісланий на номер телефону /а.с.11/.
Згідно з розрахунком заборгованості, наданого ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», станом на 08.12.2023, заборгованість за договором позики №2921397 від 25.09.2019 ОСОБА_1 становить 50 204,68 грн., з яких: 9 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4 220,00 грн. - залишок заборгованості за відсотками за користування кредитом; 4 500,00 грн. - залишок заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом; 29 160,00 грн. - залишок заборгованості за простроченими відсотками за користування новим кредитором у період з 22.06.2021 по 20.10.2021; 3 324,68 грн. - інфляційне збільшення за період нарахування з 26.10.2019 року по 23.02.2022 року /а.с.13/.
З повідомлення про відступлення прав вимоги за договором №2921397 від 01.07.2021 за вих. №2921397/01, яке адресоване ОСОБА_1 вбачається, що останню повідомлено про те, що на підставі Договору факторингу №20210622/1 від 22.06.2021 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» відбулося відступлення прав вимог заборгованості відповідачу ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» /а.с.20/.
Згідно з договором факторингу №002-100320 від 10.03.2021, укладеного між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Сіроко Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Сіроко Фінанс» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників до договору /а.с.28-30/.
Згідно з договором факторингу №20210622/1 від 22.06.2021, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» та ТОВ «Сіроко Фінанс», ТОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) позивачеві ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» за плату належні йому права вимоги, а позивач ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» приймає належні ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників до договору /а.с.39-42/.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №002-100320 від 10.03.2021, сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним № 2921397 становить 17 720,00 грн. /а.с.73-82/.
Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов'язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору.
Зокрема, відповідно до ч. 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З урахуванням викладеного вмотивування суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205,207 ЦК).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.
Оглядом матеріалів справи встановлено, що 25.09.2009 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №2921397, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» надало відповідачу кредит у розмірі 9 000,00 грн., терміном на 30 днів, тобто до 25.10.2019, розмір акційних процентів у день за користування кредитом становить 0,88%, базова процента ставка - 2,70 %.
Також встановлено, що 10.03.2020 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» було укладено договір факторингу №002-100320, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» зобов'язується відступити ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Сіроко Фінанс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Сіроко Фінанс» за платку на умовах визначених цим договором.
22.06.2021 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» було укладено договір факторингу №20210622/1, відповідно до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) позивачеві ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» за плату належні йому права вимоги, а позивач ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» приймає належні ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників до договору, що підтверджується витягом з такого реєстру.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір містить основні істотні умови, характерні для такого виду договору, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. У нижньому рядку даного договору наявний електронний підпис відповідача одноразовим ідентифікатором VmjDp5ksz8.
За вказаних обставин, суд вважає, що договір позики № 2921397 від 25.09.2019 укладений відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином права вимоги за договором позики, укладеним між ОСОБА_1 з первісними кредиторами, перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф».
Судом встановлено, що відповідач належно не виконувала зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитами, доказів погашення заборгованості як первинним, так і новому кредитору матеріали справи не містять та відповідачем не надано.
Таким чином, враховуючи наведене суд дійшов висновку що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договір позики № 2921397 від 25.09.2019 підлягають до задоволення у повному обсязі. Відтак, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає до стягнення заборгованість в розмірі 50 204, 68 грн.
Розподіл судових витрат.
Вимогами ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з вимогами ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Судом встановлено, що 06.12.2023 між позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» та адвокатом Бачинським О.М. укладено договір про надання правової допомоги № 20231206-1. Згідно з вказаним договором, фіксований розмір гонорару становить 7 000 грн.
Згідно з правовою позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 12 лютого 2020 року у справі за № 648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 ч. 2 ст.137 ЦПК України).
Враховуючи, що дана справа є однотипною, а надана позивачу ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» допомога здебільшого стосувалася виготовлення однакового змісту процесуальних документів (позовних заяв, заяв, клопотань, тощо), тобто по первинно виготовлених їх зразках, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 500,00 грн., які є співмірними із складністю справи та наданими адвокатом обсягом послуг.
Окрім цього, згідно зі ст.141 ЦПК України при задоволенні позовних вимог з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.
У зв'язку з наведеним, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2147,20 грн., який підтверджено платіжною інструкцією №343 від 08.12.2023.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 352, 354ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» /код ЄДРПОУ 42655697, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, місцезнаходження: 79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 87, оф. 54/ заборгованість за Договором позики №2921397 від 25.09.2019 у розмірі 50 204 (п'ятдесят тисяч двісті чотири) грн. 68 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» /код ЄДРПОУ 42655697, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, місцезнаходження: 79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 87, оф. 54/ 2 147 /дві тисячі сто сорок сім/ грн. 20 коп. судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», код ЄДРПОУ 42655697, місцезнаходження: 79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 87, оф. 54;
Представник позивача: адвокат Бачинський Остап Михайлович, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення
виготовлено 12 квітня 2024 року.
Головуючий суддя В. Л. Бучківська